Пер­ші кро­ки до прав­ди

Ган­на ГОПКО — про зна­че­н­ня слу­хань «Ні­ме­цька істо­ри­чна від­по­від­аль­ність пе­ред Укра­ї­ною»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Дня­ми у ні­ме­цько­му Бун­де­ста­гу від­бу­ла­ся між­на­ро­дна кон­фе­рен­ція під на­звою «Ні­ме­цька істо­ри­чна від­по­від­аль­ність пе­ред Укра­ї­ною». На сво­їй­сто­рін­ці у Facebook пре­зи­дент Укра­їн­сько­го фі­ло­соф­сько­го фон­ду та ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Мі­жна­ро­дно­го фон­ду «Від­ро­дже­н­ня» Єв­ген Би­стри­цький­на­пи­сав: «Кон­фе­рен­ція має не­пе­ре­сі­чне зна­че­н­ня у по­си­лен­ні сприйня­т­тя Укра­ї­ни як окре­мі­шної по­лі­ти­чної і куль­тур­ної спіль­но­ти, яка бра­ла участь у Дру­гій­сві­то­вій­вій ні як са­мо­стій­на істо­ри­чна оди­ни­ця. Це не менш ва­жли­во для са­мо­ро­зу­мі­н­ня вла­сної іден­ти­чно­сті все­ре­ди­ні Укра­ї­ни».

За йо­го сло­ва­ми, істо­рик Ті­мо­ті Снай­дер у сво­є­му ви­сту­пі ду­же до­бре роз’яснив стан, істо­ри­чне мі­сце і роль Укра­ї­ни/укра­їн­ської спіль­но­ти у по­ді­ях і тра­ге­ді­ях сві­то­вої вій­ни. «Сенс вій­ни не зро­зу­мі­ти без усві­дом­ле­н­ня, що за­во­ю­ва­н­ня са­ме Укра­ї­ни бу­ло го­лов­ною ме­тою ні­ме­цької ко­ло­ні­аль­ної вій­ни; так са­мо, як не зро­зу­мі­ти зна­че­н­ня укра­їн­сько­го на­ціо­на­лі­зму, як від­по­віді йні­ме­цько­му на­ціо­на­лі­зму, і ро­сій­сько­му — як за­ти­сну­то­го між дво­ма ім­пе­рі­я­ми; не зро­зу­мі­ти, що ли­ше укра­їн­ський­на­ціо­на­лізм по­рів­ня­но зі всі­ма ко­ла­бо­ра­ці­я­ми і ру­ха­ми су­про­ти­ву ні­ме­цько­му вер­ма­хту в ін­ших єв­ро­пей­ських кра­ї­нах був зда­тний­по­лі­ти­чно ви­о­фор­ми­тись; не зро­зу­мі­ти то­го фа­кту, що кіль­кість укра­їн­ців, які за­ги­ну­ли у бо­роть­бі про­ти вер­ма­хту, на­ба­га­то біль­ша, ніж ра­зом узя­тих фран­цу­зів, аме­ри­кан­ців, ан­глій­ців; не зро­зу­мі­ти, чо­му впер­ше в істо­рії війн Го­ло­кост став­ся са­ме на те­ри­то­рії Укра­ї­ни», — на­пи­сав Би­стри­цький.

«ПОВАГА ДО МІЛЬ­ЙО­НІВ ЖЕРТВ В УКРА­Ї­НІ ПО­ТРЕ­БУЄ НО­ВО­ГО ПОГЛЯДУ НА ІСТО­РІЮ»

Ган­на ГОПКО, го­ло­ва Ко­мі­те­ту у за­кор­дон­них спра­вах Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни теж ви­сту­па­ла на зга­да­ній­кон­фе­рен­ції. «День» звер­нув­ся до неї з про­ха­н­ням по­ді­ли­тись вра­же­н­ня­ми від цьо­го фо­ру­му.

— В Укра­ї­ні від­бу­ли­ся по­ді­бні за­хо­ди 19 трав­ня і 10 черв­ня про істо­ри­чну від­по­від­аль­ність Ні­меч­чи­ни за Укра­ї­ну, які по­ча­ла ор­га­ні­зо­ву­ва­ти де­пу­тат Бун­де­ста­гу, Со­юз 90/Фра­кція Зе­ле­ні, Ма­рі­лу­і­за Бек. А ось 20 черв­ня від­бу­ли­ся роз­ши­ре­ні де­ба­ти за уча­сті «зе­ле­них» та пред­став­ни­ків ін­ших по­лі­ти­чних сил, що вхо­дять у Бун­де­стаг. Окрім то­го, у де­ба­тах бу­ло ду­же ба­га­то пред­став­ни­ків Цен­траль­ної та Схі­дної Єв­ро­пи, які на­во­ди­ли фа­кти, що не ли­ше те­пе­рі­шня Ро­сія по­тер­па­ла від ви­ни­щу­валь­ної вій­ни, а й Поль­ща, Ли­тва, Есто­нія, Бі­ло­русь, Укра­ї­на, де лю­ту­ва­ла ця вій­на. Про це ду­же до­бре на­пи­сав Ті­мо­ті Снай­дер у кни­зі «Кри­ва­ві зем­лі» про ме­жо­ві те­ри­то­рії між Бер­лі­ном і Мо­сквою, які осо­бли­во по­стра­жда­ли від то­та­лі­тар­но­го без­ум­ства ХХ сто­річ­чя.

Па­ні Бек у сво­є­му ви­сту­пі за­зна­чи­ла, що ро­сій­ська про­па­ган­да си­сте­ма­ти­чно ство­рює вра­же­н­ня, що ні­ме­цька на­сту­паль­на вій­на про­во­ди­лась ви­клю­чно про­ти Ро­сії. Біль­ше то­го, Укра­ї­на пе­ре­тво­рю­є­ться у да­но­му ва­рі­ан­ті з жер­тви ви­ни­щу­валь­ної вій­ни на на­цист­сько­го ко­ла­бо­ран­та. За її сло­ва­ми, ко­ли три ро­ки то­му укра­їн­ці ви­йшли за не­за­ле­жність і сво­бо­ду, то ці про­те­сти за­пля­мо­ву­ва­лись, ні­би во­ни іні­ці­йо­ва­ні фа­шист­ськи­ми бан­де­рів­ця­ми, ан­ти­се­мі­та­ми. І повага до міль­йо­нів жертв у ме­жо­вих кра­ї­нах, се­ред яких Укра­ї­на, по­тре­бує но­во­го погляду на ча­сти­ну істо­рії. І у ви­сту­пі па­ні Бек про­лу­на­ло, що з па­ктом про не­на­пад Гі­тле­ра зі Ста­лі­ним оби­дві то­та­лі­тар­ні си­сте­ми до­мо­ви­лись про роз­по­діл здо­бу­тків між со­бою на­по­ло­ви­ну.

Зва­жа­ю­чи на те, що за­раз в Укра­ї­ні йде вій­на, наш по­сол у Ні­меч­чи­ні Ан­дрійМель­ник ду­же чі­тко ска­зав, це не озна­чає, що ми не по­вин­ні ки­да­тись із зви­ну­ва­че­н­ня­ми, а спіль­но ви­бу­до­ву­ва­ти май­бу­тнє. Зокре­ма він на­го­ло­сив: «Ми го- во­ри­мо про до­по­мо­гу Укра­ї­ні не то­му, що Ні­меч­чи­на має спо­ку­ту­ва­ти ві­чну про­ви­ну пе­ред на­ми, а то­му, що в нас спіль­ні єв­ро­пей­ські цін­но­сті ймай бу­тнє».

Ме­не та­кож за­про­си­ли ви­сту­пи­ти на де­ба­тах. Я фо­ку­су­ва­ла ува­гу на сто­річ­чі на­ших ди­пло­ма­ти­чних від­но­син. Адже у 1917 ро­ці, за геть­ма­на Ско­ро­пад­сько­го, ми вста­но­ви­ли від­но­си­ни з Ні­меч­чи­ною і на­ма­га­лись збу­ду­ва­ти вла­сну дер­жа­ву. То­му нам за­раз ду­же ва­жли­во з Ні­меч­чи­ною, стра­те­гі­чним пар­тне­ром в Єв­ро­пі, фо­к­усу­ва­тись на ва­жли­вих ре­чах, які за­без­пе­чать мир, ста­біль­ність і зро­блять силь­ною Єв­ро­пу. А Укра­ї­на — на­справ­ді єв­ро­пей­ська дер­жа­ва, по­при всі спро­би і в ра­дян­ські ча­си, і в остан­ні 25 ро­ків спро­би Крем­ля три­ма­ти нас у сво­їй­сфе­рі впли­ву.

На слу­ха­н­нях я зга­ду­ва­ла про Пів­ні­чний­по­тік-2, про по­си­ле­н­ня сан­кцій­про­ти РФ і про­ти­дії ро­сій­ській­агре­сії, не­д­опу­ще­н­ня впли­ву Крем­ля че­рез кі­бе­ра­та­ки на про­від­ні єв­ро­пей­ські ін­сти­ту­ції. На­при­клад, бу­ли за­фі­ксо­ва­ні спро­би ви­кра­сти мей­ли де­кіль­кох ні­ме­цьких фон­дів.

«НАМ ДУ­ЖЕ ВА­ЖЛИ­ВО, ЩОБ РО­СІЯ НА­ДА­ЛІ НЕ «ПРИХВАТИЗОВУВАЛА» ІСТО­РІЮ»

— Мо­же­те ска­за­ти, на які ре­зуль­та­ти мо­жна очі­ку­ва­ти від цих слу­хань?

— По-пер­ше, ду­же ва­жли­во, що та­кі слу­ха­н­ня від­бу­ва­ю­ться. І ми за­кли­ка­ли їх про­дов­жи­ти. Існує укра­ї­но- ні­ме­цька істо­ри­чна ко­мі­сія, з укра­їн­сько­го бо­ку її очо­лює Гри­цак, а з ні­ме­цько­го там є де­кіль­ка про­фе­со­рів, один з яких на­віть роз­мов­ляє укра­їн­ською мо­вою і на­пи­сав кни­гу про го­ло­до­мор в Укра­ї­ні. Це — Віль­фрід Іль­ге з Ні­ме­цько­го то­ва­ри­ства зов­ні­шньої по­лі­ти­ки (DGAP).

До ре­чі, у сво­є­му ви­сту­пі я на­го­ло­си­ла, ко­ли в гру­дні укра­їн­ський пар­ла­мент при­ймав По­ста­но­ву-звер­не­н­ня до де­мо­кра­ти­чних дер­жав сві­ту ви­зна­ти Го­ло­до­мор — ге­но­ци­дом. І Пор­ту­га­лія від­гу­кну­лась на це. То­ді я не мо­гла уяви­ти, що че­рез пів­ро­ку у ні­ме­цько­му Бун­де­ста­зі будуть слу­ха­н­ня про від­по­від­аль­ність Ні­меч­чи­ни за Укра­ї­ну.

По-дру­ге, си­ту­а­ція в Укра­ї­ні пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті йро­сій ська агре­сія на Дон­ба­сі під­кре­сли­ла всьо­му сві­ту, що ми не­за­ле­жна дер­жа­ва, що у нас є своя іден­ти­чність, мо­ва, куль­ту­ра, ти­ся­чо­лі­тня істо­рія. І то­му нам ду­же ва­жли­во, щоб Ро­сія на­да­лі не «прихватизовувала» істо­рію, і не бу­ла най­біль­шою жер­твою Дру­гою сві­то­вої вій­ни. І го­во­ри­ти прав­ду про ті ре­аль­ні втра­ти — ві­сім—дев’ять міль­йо­нів люд­ських жертв, яких ми за­зна­ли під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни.

По-тре­тє, ці слу­ха­н­ня якраз є пев­ним істо­ри­чним кро­ком у ні­ме­цько­му Бун­де­ста­гу, що во­ни по­чи­на­ють про цю те­му го­во­ри­ти. Це пер­ші кро­ки до прав­ди, щоб у ні­ме­цько­му по­лі­ти­ку­мі не бу­ло Rusland Verstehen — тих, хто ро­зу­міє Ро­сію, а щоб во­ни чі­тко зро­зумі­ли, що на­справ­ді від­бу­ва­лось на «кри­ва­вих зем­лях» за ра­дян­сько­го прав­лі­н­ня.

Ко­ли я за­пи­та­ла про­фе­со­ра Іль­ге, чо­му він за­ці­ка­вив­ся Го­ло­до­мо­ром, він ска­зав, що «хо­тів зро­зу­мі­ти, чо­му укра­їн­ці так хо­чуть ви­рва­ти­ся з Ра­дян­сько­го Со­ю­зу, з пос­тсо­вєт­сько­го впли­ву. І я зро­зу­мів, що пе­ре­слі­ду­ва­н­ня кур­ку­лів, Го­ло­до­мор Ста­лі­на фа­кти­чно бу­ли бо­роть­бою із се­ре­днім, за­мо­жнім кла­сом, який­хо­тів пра­цю­ва­ти на сво­їй­зем­лі».

То­му ду­же ва­жли­во че­рез цю прав­ду роз­би­ва­ти ро­сій­ську про­па­ган­ду, уни­ка­ти Rusland Verstehen — фе­но­ме­ну, яки­ймає успіх зав­дя­ки си­стем­ній­ро­сій ській­про­па­ган­ді.

Зва­жа­ю­чи на те, що Ні­меч­чи­на в осо­бі кан­цле­ра Мер­кель є лі­де­ром у мир­но­му вре­гу­лю­ван­ні си­ту­а­ції на схо­ді Укра­ї­ни, то­му ва­жли­во для ні­ме­цько­го су­спіль­ства зро­зу­мі­ти, що та­ке Укра­ї­на, яку ці­ну за­пла­ти­ли укра­їн­ці та як во­ни стра­жда­ли то­ді, зокре­ма від Гі­тле­ра, і за­раз від ро­сій­ської агре­сії. Ми за­раз не до­зво­ля­є­мо но­вій­на­ва­лі ро­сій­сько­го су­ча­сно­го те­ро­ри­зму ста­ти до­мі­нан­тною в ре­гіо­ні. Оцю роль укра­їн­ців во­ни теж ма­ють усві­до­ми­ти. І ці слу­ха­н­ня бу­ли ко­ри­сни­ми у цьо­му від­но­шен­ні.

— Чи по­ру­шу­ва­лось на цих дис­ку­сі­ях пи­та­н­ня, що Ні­меч­чи­на усві­до­ми­ла свої по­мил­ки і про­ве­ла де­на­ци­фі­ка­цію, а Ро­сія аб­со­лю­тно не здій­сни­ла де­ста­лі­ні­за­цію?

— Дій­сно, нім­ці, як са­мо­до­ста­тня на­ція, ви­зна­ли свої по­мил­ки, спла­ти­ли від­шко­ду­ва­н­ня єв­ре­ям за Го­ло­кост, а ро­сі­я­ни не зда­тні по­ста­ви­ти пам’ятник жер­твам Го­ло­до­мо­ру. І за­мість то­го, щоб за­кри­ти мав­зо­лей, похо­ро­ни­ти Ле­ні­на на­ре­шті йне ро­би­ти культ ідо­ло­по­кло­ні­н­ня, яке ви­сить над ни­ми, як ме­та­фі­зи­чне про­кля­т­тя, во­ни до­сі по­кло­ня­ю­ться вбив­ці, за­мість то­го, щоб очи­сти­ти свою цен­траль­ну пло­щу і ви­зна­ти Го­ло­до­мор ге­но­ци­дом, і по­ка­я­тись за Ста­лі­на, і ска­за­ти, що ста­лін­ський­ре­жим і су­ча­сна Ро­сія не ма­ють ні­чо­го спіль­но­го, і бу­ду­ва­ти свою мо­дер­ну ро­сій­ську істо­рію як Ро­сії не­за­ле­жної дер­жа­ви, а не тя­гну­ти на со­бі тяж­кий­спа­док ре­пре­сій­то­та­лі­тар­но­го ре­жи­му.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.