«У но­во­му се­зо­ні – но­во­сі­л­ля. Спо­ді­ва­юсь...»

Ві­та­лій МАЛАХОВ — про май­бу­тні прем’єри Те­а­тру на По­до­лі

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

25 черв­ня Те­атр на По­до­лі за­кін­чує свій трид­ця­тий се­зон. Рік був не­про­стим для твор­чо­го ко­ле­кти­ву. Дов­го­о­чі­ку­ва­ний те­а­траль­ний дім і до­сі не зда­но в екс­плу­а­та­цію, та пра­цю­ва­ти «на ко­ле­сах» ар­ти­стам не зви­ка­ти. Цьо­го­річ во­ни гра­ли на ма­ле­сень­ко­му рі­дно­му май­дан­чи­ку « Те­а­траль­ної ві­таль­ні » та орен­ду­ва­ли при­мі­ще­н­ня Ма­лої сце­ни у па­ла­ці « Укра­ї­на » , і май­же що­ве­чо­ра їхні ви­ста­ви про­хо­ди­ли з ан­шла­га­ми! За се­зон від­бу­ло­ся три прем’єри: ко­ме­дія «Силь­ні­ше при­стра­сті, біль­ше, ні­жлю­бов» за А. Че­хо­вим, тра­ге­дія «Ма­ти » за К. Ча­пе­ком і ко­ме­дія аб­сур­ду «Остан­нє при­зем­ле­н­ня, або Один день із жи­т­тя вну­трі­шньо­го ор­га­ну » за А. Кур­ко­вим. Про те, що но­во­го з’яви­ться в ре­пер­ту­а­рі те­а­тру і ко­ли від­бу­де­ться но­во­сі­л­ля, «Дню» роз­ка­зав ху­до­жній ке­рів­ник Те­а­тру на По­до­лі Ві­та­лій МАЛАХОВ:

— Цей се­зон у нас про­йшов під га­сла­ми «Че­ка­н­ня, бу­дів­ни­цтва і під­го­тов­ки ко­ле­кти­ву до ро­бо­ти на но­вій сце­ні». За­раз шу­ка­є­мо п’єси до по­ста­но­вок, ве­де­мо пе­ре­го­во­ри з рі­зни­ми ре­жи­се­ра­ми. Вже до­мо­ви­ли­ся з Ва­лен­ти­ном Ко­зьмен­ко­мДе­лін­де, який жи­ве у Сло­ва­кії, аби здій­снив на на­шій сце­ні ви­ста­ву «Ві­ра, На­дія, Лю­бов» за текс­та­ми Оле­ксан­дра Ку­прі­на. Це бу­де про­дов­же­н­ня на­шо­го твор­чо­го про­е­кту ста­ви­ти ав­то­рів, які пи­са­ли і пи­шуть про Ки­їв, зокре­ма про По­діл та Ан­дрі­їв­ський узвіз. Це, так би мо­ви­ти, по­ста­нов­ки, де одні­єю з го­лов­них є гео­гра­фі­чна озна­ка тво­ру, що пов’яза­на з Укра­ї­ною. Є у нас пла­ни, що­би Стас Жир­ков (кер­ма­нич те­а­тру «Зо­ло­ті во­ро­та») зро­бив ін­сце­ні­за­цію «Дів­чи­ни з ве­дме­ди­ком» за мо­дер­ніст­ським ро­ма­ном укра­їн­сько­го пи­сьмен­ни­ка Ві­кто­ра Пе­тро­ва-До­мон­то­ви­ча (1894—1969), який був на­пи­са­ний у 1928 ро­ці. Ни­ні у Льво­ві пе­ре­ви­да­ють цей твір, а сце­ні­чну ада­пта­цію, ма­буть, здій­снить Пав­ло Ар’є.

Я хо­чу від­но­ви­ти по­ста­нов­ку «Вер­теп» за ада­пто­ва­ни­ми текс­та­ми XVII сто­лі­т­тя та по­ста­ви­ти « Хі­ба ре­вуть во­ли, як яcла пов­ні? » за Па­на­сом Мир­ним. Оби­дві ви­ста­ви му­зи­чні, уже до­мо­ви­лись з ком­по­зи­то­ра­ми, щоб на­пи­са­ли ори­гі­наль­ну му­зи­ку до них.

Є у нас ба­жа­н­ня від­но­ви­ти ле­ген­дар­ні по­ста­нов­ки, зокре­ма че­хов­сько­го « Дя­дю Ва­ню » ( ця ви­ста­ва 2002 ро­ку отри­ма­ла чо­ти­ри пре­мії « Ки­їв­ської пе­кто­ра­лі » . — Т. П.). Ми зро­би­ли кіль­ка ре­пе­ти­цій, і, не­зва­жа­ю­чи на те, що акто­ри за де­сять ро­ків змі­ни­ли­ся, ви­ста­ва й до­сі жи­ва. Ко­стю­ми і де­ко­ра­ції збе­ре­гли­ся, а го­лов­не, акто­ри гра­ють із драй­вом. А от шек­спі­рів­ський « Сон лі­тньої но­чі » зро­блю онов­ле­ну вер­сію і за­лу­чу до по­ста­нов­ки мо­лодь.

Не­що­дав­но у Ки­їв при­їжджав Ан­дрій Жол­дак. Йо­му ду­же спо­до­бав­ся наш но­вий те­атр, і ми ви­рі­ши­ли, що він по­пра­цює з на­шим ко­ле­кти­вом. Є кіль­ка ідей, але від­ра­зу до­мо­ви­ли­ся, що епа­ту­ва­ти пу­блі­ку, ко­ли рі­жуть сви­ней на сце­ні, й ля­ка­ти ді­тей Ан­дрій не бу­де. До ре­чі, у Ми­хай­лів­сько­му те­а­трі Жол­дак по­ста­вив «Єв­ге­нія Онє­гі­на». Це був йо­го опер­ний де­бют, і ду­же успі­шний, який ви­кли­кав резонанс у пу­блі­ки і кри­ти­ків.

Но­ві по­ста­нов­ки по­тре­бу­ють ко­штів, і їх по­трі­бно шу­ка­ти. Ни­ні ми укла­да­є­мо уго­ду з ві­до­мим про­дю­се­ром Оле­гом Ко­ха­ном (пре­зи­дент кі­но­ком­па­нії SOTA Cinema Group. — Т.П.), який за­ці­ка­вив­ся те­а­тром, і мо­жли­во, на пев­них умо­вах ми з ним бу­де­мо спів­пра­цю­ва­ти і зро­би­мо не­ор­ди­нар­ні по­ста­нов­ки, за­лу­чу­ю­чи ві­до­мих ре­жи­се­рів, сце­но­гра­фів, те­а­траль­них зі­рок.

Ви­ста­ви у нас йдуть укра­їн­ською і ро­сій­ською мо­ва­ми. Я вва­жаю, що зни­щу­ва­ти всі ро­сій­ські по­ста­нов­ки не по­трі­бно, але по­сту­по­во пе­ре­йде­мо на укра­їн­ський ре­пер­ту­ар. Так, ни­ні пра­цю­є­мо над п’ єсою « Про­да­вець до­щу » аме­ри­кан­сько­го дра­ма­тур­га Рі­чар­да Не­ша, і для ці­єї по­ста­нов­ки за­мо­ви­ли ори­гі­наль­ний укра­їн­ський пе­ре­клад, а що сто­су­є­ться тво­рів ро­сій­ських ав­то­рів, то я вва­жаю, що їх тре­ба гра­ти ро- сій­ською. Ні­чо­го стра­шно­го тут не­має. А те, що за­раз ре­пер­ту­ар стає більш укра­ї­но­мов­ним, то це ви­кли­ки на­шо­го ча­су, і жо­дних вка­зі­вок «зго­ри» нам що­до цьо­го пи­та­н­ня не спу­ска­ють...

Ни­ні є дві го­лов­ні про­бле­ми, які сто­су­ю­ться нової бу­дів­лі на­шо­го те­а­тру. На­га­даю, у со­цме­ре­жах під­ня­ла хви­лю «Гро­ма­да Ан­дрі­їв­сько­го узво­зу » , пред­став­ни­кам якої не по­до­ба­є­ться бу­ди­нок те­а­тру, спо­ру­дже­ний за про­е­ктом Оле­га Дро­здо­ва. Мер Ки­є­ва за­про­по­ну­вав ство­ри­ти ро­бо­чу гру­пу й обго­во­ри­ти всі бо­лю­чі пи­та­н­ня. До ці­єї ко­мі­сії уві­йшли 19 осіб. Це пред­став­ни­ки рі­зних ор­га­ні­за­цій, зокре­ма спі­лок ар­хі­те­кто­рів і те­а­траль­них ді­я­чів, « Гро­ма­ди Ан­дрі­їв­сько­го узво­зу», ме­це­на­та, де­пу­та­ти Ки­їв­ра­ди та ін­ші. Ця ро­бо­ча ко­мі­сія зби­ра­є­ться щоп’ ятни­ці й на тих за­сі­да­н­нях ви­рі­шу­ю­ться всі спір­ні пи­та­н­ня. До ре­чі, на сьо­го­дні вже зня­то пи­та­н­ня про есте­ти­ку бу­дів­лі. За­раз че­ка­є­мо на екс­пер­ти­зу, чи не бу­ло при бу­дів­ни­цтві ін­же­нер­них по­ми­лок. Є вже екс­пер­тні оцін­ки по­же­жни­ків. По­сту­по­во на всі га­ря­чі пи­та­н­ня спе­ці­а­лі­сти да­дуть від­по­віді.

Про­бле­ма є ще в то­му, що весь Ан­дрі­їв­ський узвіз із 2013 ро­ку не вве­де­ний в екс­план­та­цію! Тоб­то ро­бо­чої до­ку­мен­та­ції на еле­ктро­по­ста­ча­н­ня, ка­на­лі­за­цію не­має! То­му під­клю­чи­ти ни­ні бу­ди­нок на узво­зі до­сить скла­дно. До ре­чі, ме­це­нат ви­ді­ляв 3 млн грн на пе­ре­бу­до­ву те­хні­чної під­стан­ції й за­без­пе­че­н­ня еле­ктро­енер­гію усьо­го Ан­дрі­їв­сько­го узво­зу. Але оскіль­ки «Ки­ї­в­енер­го» — при­ва­тна ком­па­нія, то во­ни від­мо­ви­ли­ся від то­го про­е­кту. Те­пер для нас зро­би­ли но­вий про­ект, і ця під­стан­ція бу­де вмон­то­ва­на в на­шу бу­дів­лю. Для нас це до­бре, бо ма­ти­ме­мо вла­сну енер­ге­ти­чну під­стан­цію, а су­сі­ди з бу­дин­ків Ан­дрі­їв­сько­го узво­зу вже пи­шуть нам ли­сти з про­ха­н­ням під­клю­чи­ти­ся до на­шої під­стан­ції. Але це займе пев­ний час. Ду­маю, що еле­ктри­чну під­стан­цію зда­дуть у кін­ці сер­пня. А в кін­ці ве­ре­сня ми від­кри­є­мо но­вий — 31-й се­зон, і на­ре­шті від­бу­де­ться но­во­сі­л­ля те­а­тру.

ФО­ТО РУ­СЛА­НА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.