Но­вий рі­вень «діа­ло­гу»

Або за­гро­за дер­жав­ній без­пе­ці? Чо­му актив­не спів­ро­бі­тни­цтво ме­дій­ни­ків Укра­ї­ни та Ро­сії ви­кли­кає все біль­ше за­пи­тань

Den (Ukrainian) - - ПРЕС-КЛУБ «Дня» - На­та­ля ІЩЕНКО

Ра­ні­ше ще мо­жна бу­ло б по­ду­ма­ти, що фун­кціо­не­ри від жур­на­лі­сти­ки з укра­їн­ських стру­ктур та ОБСЄ справ­ді щи­ро ві­рять у ко­ристь для Укра­ї­ни сво­єї спів­пра­ці з ро­сі­я­на­ми, на­віть якщо во­на збо­ку для ко­гось і ви­гля­дає як «зра­да». Але остан­ні но­ви­ни із гі­бри­дно­го фрон­ту ви­кли­ка­ють но­ві за­пи­та­н­ня та сум­ні­ви.

«ДВІ КРА­Ї­НИ — ОДНА ПРОФЕСІЯ»

Не­зва­жа­ю­чи на скан­да­ли та про­те­сти в про­фе­сій­но­му та гро­мад­сько­му се­ре­до­ви­щі, На­ціо­наль­на спіл­ка жур­на­лі­стів Укра­ї­ни про­дов­жує бра­ти актив­ну участь та за­лу­ча­ти до ро­сій­сько­укра­їн­ських про­грам «Дві кра­ї­ни — одна професія» все но­вих пред­став­ни­ків укра­їн­ських ме­діа. Оста­н­ня акція в рам­ках про­е­кту від­бу­ва­ла­ся кіль­ка днів то­му у Ві­дні, де «ко­ман­да мо­ло­дих укра­їн­ських та ро­сій­ських жур­на­лі­стів» «в умо­вах об’єд­на­ної ре­да­кції» го­ту­ва­ла рі­зні ма­те­рі­а­ли — «про ар­ти­стів Ві­ден­ської опе­ри, які ма­ють укра­їн­ське та ро­сій­ське ко­рі­н­ня, а та­кож«про за­гро­зи сво­бо­ді ме­діа в су­ча­сній Єв­ро­пі».

Ця про­гра­ма, яка стар­ту­ва­ла в гру­дні 2014 ро­ку, за твер­дже­н­ням НСЖУ, є іні­ці­а­ти­вою Офі­су Пред­став­ни­ка ОБСЄ з пи­тань сво­бо­ди ЗМІ.

Але ро­сій­ські ко­ле­ги по­зи­ціо­ну­ють «Дві кра­ї­ни — одна професія» як ча­сти­ну більш мас­шта­бно­го ру­ху за­для про­су­ва­н­ня дер­жав­них ро­сій­ських ін­те­ре­сів за кор­до­ном. Ор­га­ні­за­ція, що за­йма­є­ться ці­єю ді­яль­ні­стю, — «Ме­ди­а­кон­гресс «Со­дру­же­ство Жур­на­ли­стов» (mediacongress.ru). Го­ло­ва ор­га­ні­за­ції — Ашот Джа­зо­ян, який одно­ча­сно є се­кре­та­рем Со­ю­зу жур­на­лі­стів Ро­сії (СЖР). Як ві­до­мо, не­що­дав­но Служба без­пе­ки Укра­ї­ни за­бо­ро­ни­ла йо­му в’їзд до Укра­ї­ни тер­мі­ном на три ро­ки че­рез си­сте­ма­ти­чні по­ру­ше­н­ня укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства в ча­сти­ні пе­ре­ти­ну кор­до­ну Укра­ї­ни під час ві­зи­тів до оку­по­ва­но­го Кри­му. Тут тре­ба на­га­да­ти, що СЖР офі­цій­но вва­жає Крим «суб’єктом Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції», та діє від­по­від­но: спіл­ка по­стій­но про­во­дить на пів­остро­ві рі­зно­ма­ні­тні пу­блі­чні за­хо­ди, і пред­став­ни­ки СЖР ка­та­ю­ться до АРК, обми­на­ю­чи укра­їн­ські пун­кти про­пу­ску...

ЗА ПІД­ТРИМ­КИ РОССПІВРОБІТНИЦТВА

Се­ред по­стій­них ор­га­ні­за­то­рів ме­дій­них за­хо­дів у Кри­му — і «Ме­ді­а­кон­грес» Джа­зо­я­на. По­руч із про­е­ктом «Дві кра­ї­ни — одна професія» на сай­ті ор­га­ні­за­ції по­ві­дом­ля­є­ться про Мі­жна­ро­дну асам­блею жур­на­лі­стів «Крим. По­гляд збо­ку», що бу­ла про­ве­де­на в жов­тні 2015 ро­ку «Ме­ді­а­кон­гре­сом» при під­трим­ці Росспівробітництва. (Для тих, хто «у тан­ку»: Рос­спів­ро­бі­тни­цтво (Рос­со­тру­дни­че­ство) — Фе­де­раль­не агент­ство у спра­вах СНД, спів­ві­тчи­зни­ків, які про­жи­ва­ють за кор­до­ном, і з між­на­ро­дної гу­ма­ні­тар­ної спів­пра­ці. Пі­дві­дом­че Мі­ні­стер­ству за­кор­дон­них справ РФ.)

От що по­ві­дом­ля­ють ор­га­ні­за­то­ри про крим­ський захід: «Уча­сни­ки Ме­ді­а­а­сам­блеі з Бол­га­рії, Угор­щи­ни, Бо­снії і Гер­це­го­ви­ни, Гре­ції, Сер­бії та ін­ших кра­їн сво­ї­ми очи­ма по­ба­чи­ли, що від­бу­ва­є­ться в Кри­му, отри­ма­ли об’єктив­ну ін­фор­ма­цію, якої змо­жуть по­ді­ли­ти­ся в сво­їх ви­да­н­нях, на ра­діо й те­ле­ба­чен­ні, — са­ме та­ку ме­ту ста­ви­ли пе­ред со­бою ор­га­ні­за­то­ри асам­блеї». А от коментар одно­го з уча­сни­ків по­дії: «Ро­ман Гай­на­нов, жур­на­ліст (Кир­гиз­стан) го­во­рить: «При­єд­на­н­ня, або, як ка­жуть, по­вер­не­н­ня Кри­му на Ба­тьків­щи­ну, швид­ше по­вер­не­н­ня Кри­му на Ба­тьків­щи­ну — це про­сто ре­а­лії ча­су. Ра­но чи пі­зно це б ста­ло­ся. Це ста­ло­ся сьо­го­дні. Якщо по­ди­ви­ти­ся на на­се­ле­н­ня, то в біль­шо­сті сво­їй всі ра­ді. Всі ра­ді то­му, що ста­ло­ся. На ву­ли­цях лю­ди до­сить ща­сли­ві».

ПРО­ТИ «ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙ­НИ В УКРА­Ї­НІ»

Якщо Ме­ді­а­а­сам­блея в Кри­му бу­ла ор­га­ні­зо­ва­на РФ для ле­гі­ти­мі­за­ції ро­сій­ської ане­ксії Кри­му, то про­гра­ма «Дві кра­ї­ни — одна професія» спря­мо­ва­на про­ти «громадянської вій­ни в Укра­ї­ні». От що пи­ше сайт «Ме­ді­а­кон­гре­су» про пер­шу зу­стріч у рам­ках «Дві кра­ї­ни — одна професія»: «Як про­хо­ди­ла пер­ша зу­стріч?.. Дру­жно під­три­ма­ли ідею ство­ре­н­ня спіль­них сю­же­тів не про по­лі­ти­ку, а про жи­т­тя про­стих ро­сій­сько-укра­їн­ських сі­мей, роз­ді­ле­них гро­ма­дян­ською вій­ною... «

У ма­те­рі­а­лах ОБСЄ під­ва­ли­ни про­гра­ми «Дві кра­ї­ни — одна професія» по­да­ю­ться та­ким чи­ном: «По­чи­на­ю­чи з зи­ми 2013—2014 рр., ко­ли в Укра­ї­ні спа­ла­хну­ло на­силь­ство, яке охо­пи­ло пі­зні­ше пів­ден­но-схі­дні ре­гіо­ни кра­ї­ни, со­тні жур­на­лі­стів за­зна­ли на­па­дів, бу­ли по­ра­не­ні, не­за­кон­но за­три­му­ва­ли­ся або утри­му­ва­ли­ся в по­ло­ні чле­на­ми во­є­ні­зо­ва­них груп і спів­ро­бі­тни­ка­ми пра­во­охо­рон­них ор­га­нів... У Звер­нен­ні, прийня­то­му в гру­дні 2014 р., уча­сни­ки кру­гло­го сто­лу за­сте­ре­гли ко­лег від уча­сті в ін­фор­ма­цій­них вій­нах та роз­па­лю­ван­ні не­на­ви­сті й за­кли­ка­ли їх «про­ти­сто­я­ти всім спро­бам по­сва­ри­ти жур­на­лі­стів і на­ла­шту­ва­ти їх один про­ти одно­го» (http://www.osce.org/ru/fom/ 226361?download=true)

От­же, «гро­ма­дян­ська вій­на», «на­силь­ство», яке «спа­ла­хну­ло » в Укра­ї­ні «зи­мою 2013 — 2014 рр.» та «яке охо­пи­ло пі­зні­ше пів­ден­но­схі­дні ре­гіо­ни кра­ї­ни». Так ба­чить ане­ксію Кри­му та ро­сій­ську агресію на схо­ді Укра­ї­ни Бю­ро Пред­став­ни­ка ОБСЄ з пи­тань сво­бо­ди ЗМІ та, від­по­від­но, ін­ші уча­сни­ки про­е­кту «Дві кра­ї­ни — одна професія»: Со­юз жур­на­лі­стів Ро­сії та На­ціо­наль­на спіл­ка жур­на лі­стів Укра­ї­ни (до ре­чі — на­го­ро­дже­н­ня ре­гіо­наль­ним під­роз­ді­лом НСЖУ Ру­сла­на Ко­ца­би ви­гля­дає на фо­ні цих ма­те­рі­а­лів ціл­ком ло­гі­чним).

На­пев­но, хтось за­раз ви­гу­кне: «Це ж дно!» А от і ні.

РО­СІЙ­СЬКА НАГОРОДА ДЛЯ ДУНІ МІЯТОВИЧ

Се­ред про­е­ктів ро­сій­сько­го «Ме­ді­а­кон­гре­су» є ще ме­ді­а­фо­рум «Діа­лог куль­тур ». Зав­да­н­ня про­е­кту— бо­роть­ба з сан­кці­я­ми про­ти Ро­сії, в то­му чи­слі — про­ти сан­кцій що­до ро­сій­ських ЗМІ. Пра­цює м еді а фо­рум зокре­ма за фі­нан­со­вої під­трим­ки дер­жав­но­го Ф е дер а л ьно­го агент­ства Рос спів­ро­бі­тни­цтво.

На чер­го­во­му за­хо­ді про­е­кту, який про­хо­див у ли­сто­па­ді 2015 ро­ку в Санкт-Пе­тер­бурзь­ко­му «Ер­мі­та­жі», «Ме­ді­а­кон­грес» на­го­ро­див від­зна­кою «Діа­лог куль­тур» пред­став­ни­ка ОБСЄ з пи­тань сво­бо­ди ЗМІ Ду­ню Міятович. У від­по­відь Міятович по­обі­ця­ла про­дов­жу­ва­ти діа­лог між ро­сій­ськи­ми та укра­їн­ськи­ми жур­на­ліст­ськи­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми. (Усі ці ві­до­мо­сті є у від­кри­то­му до­сту­пі. От по­дя­ка Міятович за на­го­ро­ду і її обі­цян­ки (http://www.osce. org/ru/fom/200946), а от тут Джа­зо­ян роз­по­від­ає, що се­ред тих стру­ктур, що фі­нан­су­ють ме­ді­а­фо­рум, є Рос спів­ро­бі­тни­цтво( http://www. fontanka.ru/2015/11/16/172/.)

От­же, ще раз: чи­нов­ни­ку між­на­ро­дної ор­га­ні­за­ції, який ні­би­то бо- ре­ться про­ти втру­ча­н­ня дер­жа­ви в роботу жур­на­лі­стів та про­ти пропаганди, вру­чає на­го­ро­ду кон­то­ра, що фі­нан­су­є­ться дер­жав­ною стру­кту­рою, го­лов­ним зав­да­н­ням якої є про­па­ган­да!

Три мі­ся­ці то­му Ду­ню Мія то­ви ч не пе­ре­о­бра­ли на по­са­ду Пре дстав ни­ка ОБСЄ із пи­тань сво бод и ЗМІ. Але це не зу­пи­ни­ло дія л ьн ості її офі­су .19—20 черв­ня у Ві­дні від­бу­ла­ся кон­фе­рен­ція «Сво­бо­да ЗМІ в умо­вах не­ста­біль­но­сті », що бу­ла ор­га­ні­зо­ва­на Бю­ро Пре д став­ни­ка ОБСЄ із пи­тань сво­бо­ди ЗМІ й яку один з уча­сни­ків на­звав «про­щаль­ним по­да­рун­ком від Дуні Мі я то вич » .

НЕПРИЙНЯТНІ ВІЗАВІ ДЛЯ МЗС ТА МО

На цей раз в обго­во­рен­ні «кри­зи в Укра­ї­ні» взя­ли участь не тіль­ки укра­їн­ські фун­кціо­не­ри від жур­на­лі­сти­ки, пред­став­ни­ки ме­ді­а­спіль­но­ти та жур­на­лі­сти — уча­сни­ки про­е­кту «Дві кра­ї­ни — одна професія», не тіль­ки спів­ро­бі­тни­ки укра­їн­сько­го Мі­н­ін­фор­му, для яко­го це, в прин­ци­пі, сфе­ра йо­го без­по­се­ре­дньої ді­яль­но­сті. До сто­ли­ці Ав­стрії від­пра­ви­ли­ся офі­цій­ні пред­став­ни­ки Мі­ні­стер­ства за­кор­дон­них справ та Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни Укра­ї­ни: ре­чни­ця МЗС Мар’яна Бе­ца та на­чаль­ник Управ­лі­н­ня ко­му­ні­ка­цій та пре­си МО пол­ков­ник Окса­на Гаврилюк.

Все, що від­бу­ва­ло­ся по­тім, бу­ло лег­ко пе­ред­ба­чи­ти.

Мар’яна Бе­ца бу­ла ви­му­ше­на дис­ку­ту­ва­ти що­до пе­ре­слі­ду­ва­н­ня жур­на­лі­стів в Кри­му із ке­рів­ни­ком се­ва­сто­поль­ської ор­га­ні­за­ції Со­ю­зу жур­на­лі­стів Ро­сії Сер­гі­єм Гор­ба­че­вим, до ре­чі, ка­пі­та­ном І ран­гу за­па­су, ко­ли­шнім пра­ців­ни­ком га­зе­ти Чор­но­мор­сько­го фло­ту РФ, яко­го влі­тку 2014 ро­ку, май­же одра­зу пі­сля ане­ксії Кри­му, бу­ло при­зна­че­но на­чаль­ни­ком де­пар­та­мен­ту ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки в «ро­сійсь- кій адмі­ні­стра­ції» Се­ва­сто­по­ля. Зро­зумі­ло, що міг роз­ка­за­ти ко­ли­шній вій­сько­вий мо­ряк та чи­нов­ник оку­па­цій­ної вла­ди. Але ж він зро­бив це під час між­на­ро­дної кон­фе­рен­ції за уча­сті офі­цій­них пред­став­ни­ків дер­жав­них ві­домств Укра­ї­ни!.. Ста­тус під­ви­ще­но, ле­гі­ти­ма­цію за­фі­ксо­ва­но.

Ре­чни­ка МЗС, прав­да, зди­ву­ва­ло, як го­ло­ва «се­ва­сто­поль­сько­го СЖР» міг по­тра­пи­ти на захід ОБСЄ у Ав­стрії, але про якусь ди­пло­ма­ти­чну но­ту по­ки що не чу­тно.

Окса­на Гаврилюк, в свою чер­гу, ви­му­ше­на бу­ла від­би­ва­ти­ся від вер­баль­ної ата­ки ро­сій­ських вій­сько­во­слу­жбов­ців, що пра­цю­ють на по­са­дах жур­на­лі­стів на те­ле­ка­на­лі зброй­них сил РФ «Зве­зда», а та­кож від про­па­ган­ди­стів з Russia Today (RT). Чо­мусь пред­став­ни­ку МОУ зда­ло­ся гар­ною іде­єю про­по­ну­ва­ти спів­ро­бі­тни­кам ЗС РФ та «ор­га­ну впли­ву та пропаганди» (як RT на­звав пре­зи­дент Ем­ма­ну­ель Ма­крон) дзво­ни­ти до Мі­н­обо­ро­ни.

«Учо­ра під час па­не­лі, на якій я до­по­від­а­ла про ор­га­ні­за­цію ро­бо­ти жур­на­лі­стів в ра­йо­ні АТО, пред­став­ни­ки ро­сій­ських ЗМІ ви­ка­за­ли своє не­за­до­во­ле­н­ня тим, що їм від­мов­ля­ють в акре­ди­та­ції. Тоб­то ка­нал «Зве­зда» і Russia Today «не по­ни­ма­ют, по­че­му?». Що мо­жна ска­за­ти? Лю­ди, які що­ден­но го­во­рять не­прав­ду. Ті, що спе­ці­аль­но про­ду­ку­ють бре­хню, які за­йма­ю­ться ін­сце­ну­ва­н­ням, не ро­зу­мі­ють, чо­му СБУ не пу­скає їх пра­цю­ва­ти у нас. Моя від­по­відь бу­ла одно­зна­чна — я со­лі­дар­на зі Слу­жбою без­пе­ки Укра­ї­ни. Та­кож лу­на­ли за­ки­ди з при­во­ду то­го, що ве­ли­кі ін­фор­ма­цій­ні агент­ства не мо­жуть отри­ма­ти коментар з офі­цій­ною по­зи­ці­єю ві­дом­ства. Це не­прав­да. Я ска­за­ла, що жур­на­лі­сти з усьо­го сві­ту мо­жуть за­те­ле­фо­ну­ва­ти нам і отри­ма­ти офі­цій­ну ін­фор­ма­цію. В то­му чи­слі й во­ни. Бу­ло б ба­жа­н­ня. Ну і, зви­чай­но, не­ма га­ран­тії, що во- ни її по­да­дуть прав­ди­во», — на­пи­са­ла в се­бе на «ФБ» Окса­на Гаврилюк.

Тоб­то ро­зу­мі­є­те: ЄС кри­ти­кує, Ма­крон не акре­ди­тує, СБУ за­бо­ро­няє... А Мі­н­обо­ро­ни вва­жає гі­бри­дний під­роз­діл ЗС РФ та про­па­ган­ди­стів з RT пов­но­цін­ни­ми ЗМІ (хо­ча і ти­ми, що не зав­жди го­во­рять прав­ду, але ж ЗМІ!..) та де­мон­струє від­кри­тість до спів­пра­ці!

БЛАГИМИ НАМІРАМИ

Вар­то та­кож від­зна­чи­ти, що укра­їн­ські фун­кціо­не­ри від жур­на­лі­сти­ки по­ясню­ють усю свою актив­ність на ни­ві діа­ло­гу із ро­сі­я­на­ми ли­ше благими намірами.

Пер­ший на­мір, який від­сто­ю­ють за­хи­сни­ки ідеї діа­ло­гу, — не­об­хі­дність про­су­ва­н­ня сво­єї по­зи­ції. Го­ло­ва НСЖУ Сер­гій То­мі­лен­ко на­го­ло­шує: «Діа­лог не озна­чає дру­жби. З дру­зя­ми діа­ло­гів не ве­дуть. Ми у цьо­му про­це­сі за­для то­го, аби ви­ко­ри­ста­ти всі ін­стру­мен­ти для про­су­ва­н­ня та за­хи­сту сво­їх ін­те­ре­сів». «Укра­ї­на має ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти будь-яку пла­тфор­му для ко­му­ні­ка­ції сво­єї аджен­ди», — впев­не­на ко­ор­ди­на­тор про­е­ктів ОБСЄ в Укра­ї­ні Ма­ри­на Без­ко­ро­вай­на.

Але чо­му са­ме фор­мат спіль­них про­грам із ро­сі­я­на­ми ви­явив­ся най­більш ефе­ктив­ним для про­су­ва­н­ня укра­їн­ської по­зи­ції — не зов­сім зро­зумі­ло. На­віть зов­сім не зро­зумі­ло — зда­є­ться, СЖР за весь час дії про­гра­ми ні­як не змі­нив сво­їх по­гля­дів — ане­ксію Кри­му не ви­зна­но, як і ро­сій­ської агре­сії на Дон­ба­сі.

Дру­гий на­мір, який де­кла­ру­ють уча­сни­ки діа­ло­гу, та­кий: по­бу­до­ва імі­джу Укра­ї­ни як кра­ї­ни, що до­три­му­є­ться сво­бо­ди ме­діа та сво­бо­ди сло­ва. Але у ви­пад­ку із ро­сій­ськи­ми дер­жав­ни­ми ЗМІ про жо­дну сво­бо­ду ЗМІ не мо­же бу­ти мо­ви апрі­о­рі. Це — про­па­ган­дист­ські, а не жур­на­ліст­ські ре­сур­си, про це вже є і рі­ше­н­ня між­на­ро­дних стру­ктур, і за­яви сві­то­вих лі­де­рів. Біль­ше то­го, спів­пра­ця з ци­ми стру­кту­ра­ми на дер­жав­но­му рів­ні, пі­сля ре­зо­лю­ції Єв­ро­пар­ла­мен­ту що­до ро­сій­ської пропаганди та ві­до­мої за­яви Ма­кро­на, ли­ше під­ри­ває мі­жна­ро­дний імідж Укра­ї­ни.

Тре­тій на­мір — зав­дя­ки вза­є­мо­дії із СЖР мо­жна до­по­мог­ти не­за­кон­но утри­ма­ним укра­їн­ським жур­на­лі­стам, се­ред яких Ро­ман Су­щен­ко в Мо­скві, Ми­ко­ла Се­ме­на в ане­ксо­ва­но­му Кри­му та Ста­ні­слав Асе­єв у До­не­цьку.

Дій­сно, під час кон­фе­рен­ції у Ві­дні ке­рів­ни­ки спі­лок жур­на­лі­стів Укра­ї­ни і Ро­сії ра­зом під­пи­са­ли звер­не­н­ня, в яко­му за­кли­ка­ли «між­на­ро­дне спів­то­ва­ри­ство до­кла­сти ма­кси­мум зу­силь для з’ясу­ва­н­ня до­лі на­шо­го ко­ле­ги Ста­ні­сла­ва Асе­є­ва і йо­го звіль­не­н­ня». Ра­ні­ше теж бу­ли ін­ші спіль­ні за­яви і на­віть успі­хи що­до ви­зво­ле­н­ня з по­ло­ну ОРДЛО укра­їн­ських жур­на­лі­стів. Але участь СЖР у та­ких гу­ма­ні­тар­них акці­ях ви­гля­дає тро­хи... ци­ні­чною.

ГІБРИДНІСТЬ У ДІЇ

Со­юз жур­на­лі­стів Ро­сії в осо­бі ке­рів­ни­ків спіл­ки одно­ча­сно спів­пра­цює з очіль­ни­ка­ми ро­сій­ської дер­жа­ви. На­при­клад, се­кре­тар СЖР Єв­ге­ній При­ма­ков є ра­дни­ком го­ло­ви Дер­жав­ної ду­ми РФ В’яче­сла­ва Во­ло­ді­на — от збіг! — з між­на­ро­дних пи­тань та гу­ма­ні­тар­них про­е­ктів.

СЖР пов­ні­стю під­три­мує ро­сій­ську дер­жав­ну по­лі­ти­ку що­до Укра­ї­ни.

Але при цьо­му СЖР за­хи­щає пра­ва окре­мих укра­їн­ських жур­на­лі­стів. Гібридність як во­на є. Пі­сля за­лу­че­н­ня до уча­сни­ків про­е­ктів ОБСЄ пред­став­ни­ків Мі­н­обо­ро­ни, з’яв­ля­ю­ться но­ві за­пи­та­н­ня. На­при­клад, та­ке: чо­му кон­та­кти в рам­ках «діа­ло­гу» ви­хо­дять на но­вий рі­вень і в но­ві сфе­ри? Що озна­чає це роз­ши­ре­н­ня ко­ла «діа­ло­го­вих про­грам»? Мо­же, це «гі­бри­дний на­ступ»? Але в будь-яко­му ви­пад­ку те­пер ця те­ма вже сто­су­є­ться ско­рі­ше дер­жав­ної без­пе­ки, аніж сво­бо­ди сло­ва.

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.