Смер­тель­на обра­за

На­йо­ги­дні­ше в усіх цих ТБ-шоу — не «екс­пер­ти» і на­віть не ве­ду­чий. Пу­блі­ка

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «Дня» - Ігор ЯКОВЕНКО, спе­ці­аль­но для «Дня», Мо­сква

За два ти­жні до са­мі­ту G20 у Гам­бур­зі ні в адмі­ні­стра­ції Трам­па, ні в адмі­ні­стра­ції Пу­ті­на ні­ко­му не бу­ло ві­до­мо, чи зу­стрі­ну­ться ці двоє на цьо­му фо­ру­мі. Тоб­то до­сить скла­дно пе­ред­ба­чи­ти, що дві лю­ди­ни, пе­ре­бу­ва­ю­чи де­кіль­ка го­дин у за­мкну­то­му про­сто­рі у скла­ді по­рів­ня­но не­ве­ли­кої гру­пи, змо­жуть уни­кну­ти хоч яко­гось спіл­ку­ва­н­ня, не­хай на­віть ві­зу­аль­но­го. Якщо тіль­ки один з них із са­мо­го по­ча­тку не за­лі­зе під стіл і не від­мо­ви­ться ви­ла­зи­ти до за­кін­че­н­ня са­мі­ту. Втім, Трамп з йо­го га­ба­ри­та­ми під сто­лом во­че­видь не вмі­сти­ться.

■ Ко­мен­та­рі ме­шкан­ців Бі­ло­го до­му з цьо­го при­во­ду бу­ли гра­ни­чно ла­ко­ні­чні, мов­ляв, зна­ти не зна­є­мо, і все. Дми­тро Пє­сков, який зав­жди вель­ми ба­га­то­слів­ний, ко­ли йо­му ні­чо­го ска­за­ти, по­чав дов­го по­ясню­ва­ти те, що всім і без ньо­го ві­до­мо: «Ми ви­хо­ди­мо з то­го, що пре­зи­дент Пу­тін і пре­зи­дент Трамп бра­ти­муть участь у са­мі­ті «двад­ця­тки» в Ні­меч­чи­ні, й ми не мо­же­мо ви­клю­ча­ти, що так чи іна­кше во­ни, зви­чай­но, зу­стрі­ну­ться в тій чи ін­шій фор­мі «на по­лях» цьо­го са­мі­ту. Але яких-не­будь кон­кре­тних до­мов­ле­но­стей або при­го­ту­вань по­ки не­має».

■ Зва­жа­ю­чи на те, що США щой­но вве­ли но­ві сан­кції про­ти Ро­сії, аме­ри­кан­ські ВПС по­ча­ли зби­ва­ти лі­та­ки Аса­да, а під час зу­стрі­чі з По­ро­шен­ком Трамп і чле­ни йо­го ко­ман­ди не­дво­зна­чно під­твер­ди­ли, що під­три­му­ва­ти­муть Укра­ї­ну в її бо­роть­бі з ро­сій­ською агре­сі­єю, дов­го­ж­да­на зу­стріч ро­сій­сько­го пре­зи­ден­та з тим, чи­йо­го обра­н­ня він так до­ма­гав­ся, мо­же ви­яви­ти­ся не на­стіль­ки при­єм­ною.

■ Смер­тель­на обра­за, яку за­та­їв Кремль, ви­пле­сну­ла­ся в під­кон­троль­ні йо­му ЗМІ та на екра­ни пу­тін­сько­го те­ле­ба­че­н­ня. «Трам­па злег­ка по­к­усу­ва­ти, а з По­ро­шен­ка зро­би­ти опу­да­ло, на­би­те со­ло­мою», — при­бли­зно та­ку уста­нов­ку отри­ма­ли ро­сій­ські ін­фор­ма­цій­ні вій­ська пі­сля зу­стрі­чі укра­їн­сько­го пре­зи­ден­та з Трам­пом 20.06.2017.

■ «Зу­стріч Трам­па з По­ро­шен­ком три­ва­ла всьо­го шість хви­лин», — ми­мо­хідь по­ві­до­мив сво­їм гля­да­чам Со­лов­йов у про­гра­мі «Ве­чер» від 21 черв­ня. У ро­сій­ській «екс­пер­тній» спіль­но­ті є лю­ди, які вва­жа­ють, що аме­ри­кан­ці 1969 ро­ку не ви­са­джу­ва­ли­ся на Мі­ся­ці. То­му ціл­ком імо­вір­но, що не­за­ба­ром у про­гра­мі «Ве­чер» бу­де ого­ло­ше­но, що По­ро­шен­ко вза­га­лі не їздив до США, весь цей час ни­шком си­дів у Ки­є­ві, а весь ві­зит при­ду­ма­ли та змон­ту­ва­ли аме­ри­кан­ські фей­ко­ві ЗМІ, щоб при­ни­зи­ти Пу­ті­на.

■ Ко­ли вла­дна вер­хів­ка від­чу­ває на­бли­же­н­ня сво­го кін­ця, її опа­но­ву­ють за­бо­бо­ни, мі­сти­ка та ін­ша чор­тів­ня. У ви­щих ко­лах пе­тер­бурзь­ко­го су­спіль­ства на­пе­ре­до­дні ре­во­лю­ції за­хо­плю­ва­ли­ся спі­ри­ти­змом; в ім­пе­ра­тор­сько­му па­ла­ці по­ряд­ку­вав Ра­спу­тін, що во­ло­дів, на дум­ку цар­ської па­ри, мі­сти­чною си­лою. У пу­тін­ській Ро­сії 2017-го по­лі­ти­чну елі­ту, окрім ві­ри в чу­до­дій­ні вла­сти­во­сті мо­щів Миколи Уго­дни­ка, вра­зи­ло по­го­лов­не за­хо­пле­н­ня ну­ме­ро­ло­гі­єю: всі чо­мусь уві­ру­ва­ли, що в рі­чни­цю жов­тне­во­го пе­ре­во­ро­ту в Ро­сії не­о­дмін­но по­вин­но ста­ти­ся щось гран­діо­зне про­сто то­му, що якщо від 2017 від­ня­ти 1917, то в чи­слі, яке в ре­зуль­та­ті ці­єї дії ви­йде, на кін­ці будуть два ну­лі.

■ Го­лов­ний ну­ме­ро­лог і вза­га­лі го­лов­ний ча­клун Ро­сії — це, зви­чай­но, Ж. Оскіль­ки про­гра­ма «Ве­чер», у якій він брав участь, бу­ла 21 черв­ня, все йо­го бісну­ва­н­ня бу­ло по­бу­до­ва­не на то­му, що «зав­тра 22 черв­ня — день, ко­ли по­чне­ться вій­на!». «Ось по­ба­чи­те!» — во­лав Ж. Ди­ви­ти­ся, зва­жа­ю­чи на кри­ки Ж., пе­ред­усім за все укра­їн­цям, оскіль­ки са­ме на цю кра­ї­ну ось уже який рік на­кли­кає ве­ли­ку вій­ну про­во­ка­тор Ж., який че­рез якесь ди­ва­цьке до­бро­сер­дя сві­то­вої спіль­но­ти до цьо­го ча­су не ого­ло­ше­ний між­на­ро­дним зло­чин­цем.

■ Зро­блю не­ве­ли­кий від­ступ. Ме­не ін­ко­ли за­пи­ту­ють чи­та­чі, на­ві­що я по­стій­но ци­тую мо­раль­них ви­род­ків. По­я­снюю. Для то­го ж, для чо­го зби­ра­ю­ться і до­ку­мен­ту­ю­ться свід­че­н­ня най­стра­шні­ших зло­чи­нів. Со­лов­йов і біль­шість йо­го «екс­пер­тів», а та­кож Ки­се­льов, Нор­кін, Шей­нін, Зей­на­ло­ва та їм по­ді­бні — зло­чин­ці. На їхніх ру­ках ба­га­то кро­ві. Їх обов’яз­ко­во по­вин­ні су­ди­ти. Спо­ді­ва­ю­ся, що мої пу­блі­ка­ції, не­хай на мі­льяр­дну час­тку від­со­тка, ро­блять цей суд ві­ро­гі­дні­шим. І ось за­ра­ди ці­єї мі­льяр­дної час­тки я про­дов­жу­ва­ти­му ди­ви­ти­ся це сму­тне... ска­жі­мо так, «те­ле­ба­че­н­ня» і на­ма­га­ти­му­ся до­не­сти до лю­дей ту жа­хли­ву за­гро­зу, яку во­но не­се сві­ту. Ди­ви­ти­ся це ду­же осо­ру­жно, але зна­ти тре­ба. То­му чи­тай­те.

■ «Со­ба­ка роз­бра­ту — Укра­ї­на!» — про­дов­жу­вав кри­ча­ти Ж. — Вій­на бу­де на ва­шій те­ри­то­рії!» — це Ж. уже звер­тав­ся до укра­їн­сько- го по­лі­то­ло­га Ка­ра­сьо­ва, яко­го на­ві­щось за­не­сло на цей ша­баш. — «Зав­тра 22 черв­ня, то­му спа­ти не ля­гай­те (це зно­ву Ка­ра­сьо­ву. — І.Я.). Вій­ська ру­ха­ю­ться у бік за­хі­дних кор­до­нів!». Тут Со­лов­йов із хи­трою по­смі­шкою, схи­лив­ши го­ло­ву на­бік, за­пи­тує: «Яких за­хі­дних кор­до­нів — СРСР?» Ж. мит­тє­во прийняв пас і за­во­лав: «Ні, кор­до­ни СРСР нас уже не вла­шту­ють, Поль­ща, Фін­лян­дія — все бу­де на­ше!»

■ Істе­ри­ка Ж. по­ча­ла бу­ло схо­ди­ти на­ні­вець, але тут йо­го ка­ла­му­тний по­гляд зно­ву ви­пад­ко­во зу­пи­нив­ся на укра­їн­сько­му по­лі­то­ло­го­ві Ка­ра­сьо­ву, і він від­чув при­лив сил і нев­щу­ха­ю­чої зло­сті. «Ви ж ро­сі­я­ни, чо­му ви не пов­ста­є­те?» — кри­чав Ж. на по­лі­то­ло­га Ка­ра­сьо­ва, який від­вер­то не ро­зу­мів, чо­му і про­ти ко­го він по­ви­нен пов­ста­ти в сту­дії го­лов­но­го дер­жав­но­го ка­на­лу Ро­сії. А Ж. тим ча­сом пе­ре­йшов від зви­ну­ва­чень на адре­су по­лі­то­ло­га Ка­ра­сьо­ва до опи­су ста­но­ви­ща Укра­ї­ни в ці­ло­му і до ха­ра­кте­ри­сти­ки укра­їн­сько­го на­ро­ду: «Ви не ли­ше окра­ї­на Ро­сії, але й окра­ї­на Поль­щі, ви окра­ї­на сві­ту». Ви­зна­чив­ши мі­сце Укра­ї­ни, Ж. узяв­ся оці­ню­ва­ти ду­шев­ні яко­сті укра­їн­ців: «З ва­ми не­мо­жли­во до­мо­ви­ти­ся! Ви весь час обма­ню­є­те! З по­ля­ка­ми мо­жна до­мо­ви­ти­ся, з нім­ця­ми, з укра­їн­ця­ми не мо­жна до­мо­ви­ти­ся!»

■ На­йо­ги­дні­ше в усіх цих шоу — не «екс­пер­ти» і на­віть не ве­ду­чий. Пу­блі­ка. Яка бур­хли­во апло­дує ксе­но­фоб­ським сло­вам, ви­го­ло­ше­ним у сту­дії. Опле­ски про­лу­на­ли і пі­сля ті­єї мер­зо­тно­сті на адре­су укра­їн­сько­го на­ро­ду, яку я щой­но про­ци­ту­вав. Во­ни, ці опле­ски, бу­ли бур­хли­ви­ми і три­ва­ли­ми.

■ Остан­ні­ми мі­ся­ця­ми у Ж. з’явив­ся силь­ний кон­ку­рент. «Екс­перт» з Ізра­ї­лю Яків Ке­дмі. Со­лов­йов їх ча­сто ви­став­ляє в тан­де­мі, як двій­ку на­па­ду на міз­ки ро­сі­ян. Ке­дмі, на від­мі­ну від Ж., не во­лає, а нав­па­ки, го­во­рить по­віль­но, важ­ко ви­мов­ля­ю­чи ко­жне сло­во окре­мо, щоб усі ро­зумі­ли, яку ва­гу ма­ють ці сло­ва. Хо­ча за змі­стом йо­го сло­ва — та­ка ж ма­я­чня, як і кри­ти­ка Ж., ли­ше ска­за­ні ін­шим го­ло­сом і в ін­шій фор­мі.

■ «Єди­не, що мо­же вря­ту­ва­ти Укра­ї­ну, це ті си­ли, які є на Дон­ба­сі», — з ду­же ро­зум­ним і тро­хи втом­ле­ним ви­гля­дом ого­ло­сив «екс­перт» з Ізра­ї­лю Яків Ке­дмі. Ці­ка­во, як­би хто-не­будь у сту­дії Со­лов­йо­ва ска­зав, що Ізра­їль мо­жуть уря­ту­ва­ти ли­ше те­ро­ри­сти з Хе­збол­ли, ХАМАС або Ор­га­ні­за­ції звіль­не­н­ня Па­ле­сти­ни, як би на цю за­яву від­ре­а­гу­ва­ли Яків Ке­дмі та Во­ло­ди­мир Со­лов­йов? Ізра­їль — де­мо­кра­ти­чна кра­ї­на, то­му її гро­ма­дя­нин мо­же віль­но го­во­ри­ти будь-яку ні­се­ні­тни­цю. Але там, на від­мі­ну від Ро­сії, є ін­сти­тут ре­пу­та­ції. Спо­ді­ва­ю­ся — те, що Яків Ке­дмі робить на ро­сій­сько­му те­ле­ба­чен­ні, отри­має аде­ква­тну оцін­ку на йо­го ба­тьків­щи­ні.

■ У пу­тін­ської ін­фор­ма­цій­ної об­слу­ги не за­ли­ши­ло­ся жо­дних но­вих тем і но­вих слів. По­стій­на гра на по­ни­же­н­ня та роз­рив кар­тин­ки в те­ле­ві­зо­рі з ре­аль­ні­стю при­зве­ли до то­го, що їм до­во­ди­ться бре­ха­ти від­чай­ду­шно і пра­цю­ва­ти вже, як ка­жуть, ли­ше на дур­нів. Не ви­пад­ко­во Пу­тін, зу­стрі­ча­ю­чись із кла­сни­ми ке­рів­ни­ка­ми ро­сій­ських шкіл у Крем­лі, ска­зав, що здо­бу­т­тя знань — це дру­го­ря­дне в по­рів­нян­ні з ви­хо­ва­н­ням у ді­тях па­трі­о­ти­зму. За­раз у Ро­сії не по­трі­бні ро­зум­ні й осві­че­ні. По­трі­бні «па­трі­о­ти», які ди­ви­ти­му­ться на світ очи­ма «екс­пер­тів» Со­лов­йо­ва, а за не­об­хі­дно­сті з них лег­ко бу­де зро­би­ти гар­ма­тне м’ясо.

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.