«Фор­му­ла Ма­кро­на»

Чи змо­жуть іні­ці­а­ти­ви фран­цузь­ко­го пре­зи­ден­та ви­ве­сти «Мін­ський про­цес» із без­ви­хо­ді

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Учо­ра від­був­ся пер­ший ві­зит пре­зи­ден­та Укра­ї­ни Пе­тра По­ро­шен­ка до Фран­ції і пер­ша йо­го зу­стріч віч-на­віч з но­вим фран­цузь­ким лі­де­ром Ем­ма­ну­е­лем Ма­кро­ном. Для Ки­є­ва бу­ло ду­же ва­жли­во по­чу­ти з вуст фран­цузь­ко­го пре­зи­ден­та, що той ду­має про си­ту­а­цію на Дон­ба­сі, чи вва­жає Ро­сію агре­со­ром, і в ці­ло­му яким ба­чить шля­хи ви­ве­де­н­ня Мін­сько­го про­це­су з без­ви­хо­ді. І мо­жна ска­за­ти, що пе­ре­мо­ви укра­їн­сько­го лі­де­ра з фран­цузь­ким пре­зи­ден­том да­ють пев­ний опти­мізм.

По-пер­ше, на спіль­но­му з пре­зи­ден­том Укра­ї­ни Пе­тром По­ро­шен­ком бри­фін­гу Ма­крон за­явив: «Агре­сія ви­хо­дить з Ро­сії, тоб­то агре­со­ром є не Укра­ї­на. Та­кож ми ви­зна­є­мо, що ане­ксія Кри­му є не­за­кон­ною, зна­чить, ми всі зна­є­мо, хто розв’язав вій­ну і хто ство­рив цю си­ту­а­цію і в якій си­ту­а­ції ми пе­ре­бу­ва­є­мо».

По-дру­ге, Ма­крон під­твер­див го­тов­ність Фран­ції про­дов­жи­ти зу­си­л­ля в Нор­манд­сько­му фор­ма­ті, про­ве­сти но­ву дис­ку­сію в рам­ках Нор­манд­сько­го фор­ма­ту. «Ми на­ла­што­ва­ні про­дов­жи­ти Мін­ський про­цес. Ми під­три­му­є­мо ідею мо­жли­во­сті актив­ної спів­пра­ці са­ме в Нор­манд­сько­му фор­ма­ті із за­лу­че­н­ням ОБСЄ. Це те, що я про­по­ну­вав усім сто­ро­нам. Ми мо­гли під час на­шої на­сту­пної зу­стрі­чі в Нор­манд­сько­му фор­ма­ті на­справ­ді за­про­по­ну­ва­ти ці­лу низ­ку умов для то­го, що­бза­про­по­ну­ва­ти кон­кре­тні рі­ше­н­ня для ви­хо­ду з кри­зи», — до­дав пре­зи­дент Фран­ції.

По-тре­тє, фран­цузь­кий пре­зи­дент за­явив про не­об­хі­дність під егі­дою ОБСЄ отри­ма­ти чі­тку до­по­відь про те, що від­бу­ва­є­ться на кор­до­ні, адже з рі­зних сто­рін зву­чить рі­зна ін­фор­ма­ція.

По-че­твер­те, на прес-кон­фе­рен­ції Ма­крон за­явив, що Ан­на Яро­слав­на на­ле­жить спіль­ній істо­рії Фран­ції й Укра­ї­ни.

Зі сво­го бо­ку По­ро­шен­ко за­явив, що про­е­кти рі­шень Нор­манд­сько­го фор­ма­ту, які мо­жуть отри­ма­ти на­зву «фор­му­ла Ма­кро­на», мо­жуть ста­ти пла­ном де­о­ку­па­ції Дон­ба­су.

Він та­кож на­го­ло­сив: «Укра­ї­на го­то­ва не­у­хиль­но ви­ко­ну­ва­ти всі пун­кти Мін­ських угод, і по­зи­ції що­до роз­ве­де­н­ня сил ми та­кож го­то­ві ви­ко­ну­ва­ти за умо­ви, що бу- де за­без­пе­че­на при­су­тність ОБСЄ 24 го­ди­ни на до­бу і сім днів на ти­ждень на то­чках роз­ве­де­н­ня».

«ПО­РО­ШЕН­КА В РАМ­КАХ ЙО­ГО РОБОЧОГО ВІЗИТУ ПРИЙМАЮТЬ ДО­СИТЬ ДОБРЕ» Га­ля АКЕРМАН, ди­ре­ктор ро­сій­сько­го бю­ро ча­со­пи­су Politique Diplomatic, Па­риж:

— Я ви­не­сла два вра­же­н­ня із за­яв пре­зи­ден­тів Фран­ції й Укра­ї­ни на спіль­ній прес-кон­фе­рен­ції. По-пер­ше, Ма­крон хо­че вве­сти якісь кон­кре­тні змі­ни в Нор­манд­ський фор­мат. До цих пір ми тов­кли­ся з Мін­ським про­це­сом, який зна­хо­ди­ться в пов­ній без­ви­хо­ді. А Ма­крон хо­че отри­ма­ти звіт ОБСЄ і прийня­ти якісь кон­кре­тні рі­ше­н­ня, які до­зво­ля­ли хоч би щось про­су­ну­ти. Че­сно ка­жу­чи, я ду­маю, що ця ситуація зов­сім па­то­ва, оскіль­ки є ве­ли­ке не­ба­жа­н­ня Ро­сії що-не­будь змі­ню­ва­ти. З ін­шо­го бо­ку, Ки­їв не мо­же ви­ко­ну­ва­ти Мін­ські уго­ди, по­ки не отри­має кон­троль над кор­до­ном із Ро­сі­єю. А Укра­ї­на, ско­рі­ше за все, цьо­го не отри­має.

Я бо­ю­ся, що Ма­кро­ну при­ду­ма­ти но­ве рі­ше­н­ня бу­де не­про­сто. З ін­шо­го бо­ку, я ба­чу, що По­ро­шен­ка у Фран­ції спри­йма­ють сер­йо­зно. Бе­сі­да з Ма­кро­ном у ньо­го бу­ла близь­ко го­ди­ни. Пі­сля цьо­го в укра­їн­сько­го пре­зи­ден­та бу­де зу­стріч з пре­зи­ден­том Се­на­ту і прем’єр-мі­ні­стром. Ін­ши­ми сло­ва­ми — По­ро­шен­ка в рам­ках йо­го робочого візиту приймають до­сить добре, хо­ча і без ве­ли­кої фан­фа­ри і без офі­цій­но­го обі­ду. І не гір­ше, ніж По­ро­шен­ка при­йма­ли в Бі­ло­му до­мі.

По-дру­ге, ці­ка­вим є те, що о 15.00 за па­ризь­ким ча­сом Ма­крон при­ймає се­кре­та­ря фран­цузь­кої ака­де­мії на­ук Елен Кар­рер д’Ан­косс, яка ві­до­ма сво­єю по­стій­ною силь­ною про­ро­сій­ською по­зи­ці­єю. Я ду­маю, на­віть якщо це збіг, то він є зна­мен­ним. На Ма­кро­на, по­за сум­ні­вом, пра­гну­ти­муть чи­ни­ти вплив, на­ла­што­ву­ю­чи йо­го на під­трим­ку Ро­сії про­ти Укра­ї­ни, до­сить впли­во­ві у Фран­ції си­ли.

«І В ОЛЛАНДА БУ­ЛО ПРАВИЛЬНЕ РОЗУМІННЯ ТО­ГО, ЩО ВІД­БУ­ВА­Є­ТЬСЯ В УКРА­Ї­НІ, АЛЕ...»

— А що ви ду­ма­є­те про мо­жли­вий вне­сок но­во­го фран­цузь­ко­го пре­зи­ден­та у ви­рі­ше­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі, або, ін­ши­ми сло­ва­ми, «фор­му­лу Ма­кро­на», як її на­звав По­ро­шен­ко?

— Ма­крон як лю­ди­на, яка зви­кла до енер­гій­них рі­шень, пі- сля успі­ху в Брюс­се­лі, пі­сля чи­слен­них успі­хів на між­на­ро­дній аре­ні, від­чу­ває се­бе за­раз до­сить упев­не­но. Я ду­маю, що він, мо­жли­во, спро­бує вне­сти якусь мі­ру кон­кре­ти­ки до ці­єї мін­ської без­ви­хо­ді. Але, річ у тім, як свід­чить ста­ра при­каз­ка, тан­го мо­жна тан­цю­ва­ти ли­ше удвох. В да­но­му ви­пад­ку дру­гий пар­тнер — це Ро­сія. І у ме­не не­має від­чу­т­тя, що Во­ло­ди­мир Пу­тін на­ла­што­ва­ний на якийсь кон­стру­ктив­ний лад. А оскіль­ки він зна­хо­ди­ться за більш ніж за пів­ро­ку до пре­зи­дент­ських ви­бо­рів, то йо­му тре­ба три­ма­ти мар­ку пе­ред сво­ї­ми май­бу­тні­ми ви­бор­ця­ми. Як усім ав­то­кра­там і ди­кта­то­рам, йо­му по­трі­бна не про­сто пе­ре­мо­га, в якій ні­хто не сум­ні­ва­є­ться, але пе­ре­мо­га пе­ре­кон­ли­ва — з ви­со­ким від­со­тком яв­ки і ду­же ви­со­ким від­со­тком під­трим­ки. А оскіль­ки еко­но­мі­чна ситуація зна­чно куль­гає і не­має на­дії, що во­на сер­йо­зно по­кра­щає, адже ці­на на на­фту, як і ра­ні­ше, ду­же низь­ка, ви­рі­шаль­них успі­хів у Си­рії не­має, по су­ті спра­ви пи­ша­ти­ся осо­бли­во ні­чим. Вер­ти­каль фун­кціо­нує по­га­но. Якщо по­трі­бне втру­ча­н­ня пре­зи­ден­та, що­бна­да­ти до­по­мо­гу он­ко­хво­ро­му, то озна­чає, що спра­ви не ду- же добре в дер­жа­ві. Ме­ні зда­є­ться ма­ло ре­аль­ним, що Ро­сія в цій си­ту­а­ції за­ли­шить Дон­бас, на під­трим­ку на­ро­ду яко­го ро­сі­я­ни сур­ми­ли три ро­ки. Пі­сля ви­бо­рів мо­же бу­ти якесь пе­ре­мі­ще­н­ня. Адже, вре­шті-решт, тре­ба якось ви­хо­ди­ти з цьо­го пі­ке.

— На прес-кон­фе­рен­ції Ма­крон за­явив, що агре­со­ром на схо­ді Укра­ї­ни ви­сту­пає РФ, і це є за­галь­но­ві­до­мим фа­ктом. На­скіль­ки ва­жли­вою є та­ка за­ява?

— Я ду­маю, що Ма­крон є до­сить ін­фор­мо­ва­ним і більш то­го, Пре­зи­дент По­ро­шен­ко йо­му по­ка­зав кон­кре­тний при­клад ро­сій­ської при­су­тно­сті. Пи­та­н­ня в то­му, що і в Олланда бу­ло правильне розуміння то­го, що від­бу­ва­є­ться в Укра­ї­ні. Пи­та­н­ня в то­му, що кон­кре­тно мо­жна зро­би­ти, як мо­жна зру­ши­ти з мі­сця аб­со­лю­тно па­то­ву си­ту­а­цію. І тут слід за­зна­чи­ти, що Мін­ські уго­ди спо­ча­тку бу­ли ду­же не­ви­гі­дні Укра­ї­ні, то­му що там про­пи­са­на ав­то­но­мія окре­мих ра­йо­нів Лу­ган­ської та До­не­цької обла­стей. А справ­жню ав­то­но­мію мо­жна вста­но­ви­ти, якщо є кон­троль над кор­до­ном. На­скіль­ки ми зна­є­мо, ці ра­йо­ни ке­ру­ю­ться бан­дит­ськи­ми угру­пу­ва­н­ня­ми під ро­сій­ським кон­тро­лем. І, за­га­лом, про які віль­ні ви­бо­ри мо­же там йти­ся, ко­ли лю­дей, що ви­слов­лють хоч які-не­будь про­укра­їн­ські по­гля­ди, про­сто мо­жуть схо­пи­ти, ка­ту­ва­ти, би­ти і так да­лі. То­му тре­ба ро­зу­мі­ти кон­кре­тно, з ким ми ма­є­мо спра­ву. Я ли­ше мо­жу спо­ді­ва­ти­ся, що у Ма­кро­на є це розуміння.

— Чи за­ці­ка­вить фран­цузь­кий бі­знес за­ява По­ро­шен­ка, в якій він під­няв пи­та­н­ня пе­ре­роб­ки смі­т­тя, со­ня­чної енер­ге­ти­ки й ін­ших сфер, у яких Фран­ція є лі­де­ром?

— У Фран­ції над­зви­чай­но ві­та­є­ться все, що сто­су­є­ться со­ня­чної енер­ге­ти­ки, аль­тер­на­тив­них дже­рел енер­гії. На цю за­яву ми мо­же­мо че­ка­ти ли­ше по­зи­тив­ну ре­а­кцію.

«МА­КРОН СПРОСТУВАВ БЕЗГЛУЗДУ ЗА­ЯВУ ПУТІНА, ЩО АН­НА ЯРО­СЛАВ­НА — РОСІЙСЬКА КОРОЛЕВА»

— Нам при­єм­но бу­ло по­чу­ти з вуст фран­цузь­ко­го пре­зи­ден­та, що Ан­на Яро­слав­на на­ле­жить спіль­ній істо­рії Фран­ції й Укра­ї­ни. Чи ви­пад­ко­вою бу­ла ця за­ява Ма­кро­на на прес- кон­фе­рен­ції?

— Ми зна­є­мо, що По­ро­шен­ко по­їде на мо­ги­лу Ан­ни Ки­їв­ської. Справ­ді, во­на на­ле­жить спіль­ній істо­рії в тій же мі­рі, як Ки­їв­ська Русь на­ле­жить спіль­ній істо­рії. Ма­крон спростував безглузду за­яву Путіна під час йо­го зу­стрі­чі з Ма­кро­ном, що Ан­на Яро­слав­на бу­ла ро­сій­ською ко­ро­ле­вою. Зви­чай­но, во­на ні­ко­ли нею не бу­ла. А оскіль­ки во­на да­ла жи­т­тя ді­тям, які по­тім ста­ли до­сить впли­во­ви­ми в Єв­ро­пі ко­ро­ля­ми, і в цьо­му є російська кров — це про­сто аб­со­лю­тна ма­я­чня, яку не вар­то ко­мен­ту­ва­ти. Це та­ка ж спро­ба, як при­вла­сни­ти со­бі Во­ло­ди­ми­ра і Яро­слав Му­дро­го та всіх ін­ших кня­зів Ки­їв­ської Ру­сі. З істо­ри­чно­го по­гля­ду — це нон­сенс.

«РИТОРИКА МА­КРО­НА НАЙБІЛЬШЕ ВІДПОВІДАЄ ОЧІКУВАННЯМ УКРА­Ї­НИ ВІД ФРАН­ЦІЇ» Ка­те­ри­на ЗАРЕМБО, за­сту­пник ди­ре­кто­ра Iн­сти­ту­ту сві­то­вої по­лі­ти­ки, Ки­їв:

— За під­сум­ка­ми візиту мо­жна від­зна­чи­ти кіль­ка мо­мен­тів: що Ма­крон, на від­мі­ну від сво­го по­пе­ре­дни­ка Олланда, не стіль­ки гра­ти­ме « дру­гу скри­пку » у тан­де­мі Ні­меч­чи­на — Фран­ція, а, ві­ро­гі­дно, сам мо­же ста­ти ло­ко­мо­ти­вом пе­ре­го­вор­но­го про­це­су, при­найм­ні по­ки що фран­цузь­кий лі­дер де­мон­струє що­до цьо­го пев­ний ен­ту­зі­азм. По- дру­ге, риторика Ма­кро­на що­до Ро­сії, на­пев­но, найбільше відповідає очікуванням Укра­ї­ни від Фран­ції за усі три ро­ки вій­ни. Що­до « фор­му­ли Ма­кро­на » , то на­ра­зі важ­ко ска­за­ти, чи ста­не во­на по­штов­хом для вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту, адже її де­та­лі до­сте­мен­но не­ві­до­мі. Най­ва­жли­ві­ше — як ця фор­му­ла бу­де сприйня­та з бо­ку РФ. Це вже не пер­ша «фор­му­ла» в істо­рії кон­флі­кту — зга­дай­мо ні­ме­цьку « фор­му­лу Штайн­ма­є­ра » чи на­віть на­ба­га­то про­сті­шу аме­ри­кан­ську ідею « без­пе­ко­вих бу­льок», яка пе­ред­ба­ча­ла впро­ва­дже­н­ня без­пе­ко­вих пун­ктів Мін­ських до­мов­ле­но­стей у трьох ді­лян­ках, однак так і не бу­ла вті­ле­на. Крім то­го, під час остан­ніх пе­ре­го­во­рів у Нор­манд­сько­му фор­ма­ті на рів­ні лі­де­рів дер­жав бу­ла по­го­дже­на роз­роб­ка « до­ро­жньої кар­ти » з ви­ко­на­н­ня Мін­ський до­мов­ле­но­стей — та­ка кар­та так і не бу­ла опри­лю­дне­на. От­же, пи­та­н­ня не стіль­ки у фор­му­лі, скіль­ки у по­лі­ти­чній во­лі Ро­сії уре­гу­лю­ва­ти кон­флікт, яка на­ра­зі від­су­тня. Однак ба­жа­н­ня но­во­го пре­зи­ден­та Фран­ції актив­но за­йма­ти­ся пи­та­н­ням вре­гу­лю­ва­н­ня, при цьо­му чі­тко ви­зна­ча­ю­чи, хто не­се від­по­від­аль­ність за роз­па­лю­ва­н­ня кон­флі­кту, — одно­зна­чний плюс для Укра­ї­ни.

Як і пра­виль­ною є ідея по­кро­ко­во­го вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту — пи­та­н­ня до­ро­жньої кар­ти за­ли­ша­є­ться акту­аль­ним, оскіль­ки хро­но­ло­гія ета­пів вре­гу­лю­ва­н­ня згі­дно з Мін­ськи­ми до­мов­ле­но­стя­ми за­ли­ша­є­ться об’єктом су­пе­ре­чок сто­рін кон­флі­кту.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.