Для чо­го є во­ля, а для чо­го не­має

Ті­ньо­ва еко­но­мі­ка за об­ся­га­ми на­бли­жа­є­ться чи вже й обга­няє ре­аль­ну і ста­но­вить 60%

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Чо­му укра­їн­ська еко­но­мі­ка, не­зва­жа­ю­чи на свої ве­ли­че­зні й рі­зно­ма­ні­тні ре­сур­си, є одні­єю з най­слаб­ших у Єв­ро­пі? На­у­ков­ці На­ціо­наль­ної ака­де­мії вну­трі­шніх справ вва­жа­ють, що та­ке не в остан­ню чер­гу ста­ло мо­жли­вим че­рез на­яв­ність в кра­ї­ні зна­чно­го ті­ньо­во­го се­кто­ру. Во­ни та­кож на­го­ло­шу­ють на кри­мі­наль­ній при­ро­ді ті­ньо­вої еко­но­мі­ки.

ЕКО­НО­МІ­ЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ ОЗБРОЮЄТЬСЯ

«Най­більш за­галь­ною аб­стра­ктною при­чи­ною по­яви «ті­ні» є одне з основ­них про­ти­річ еко­но­мі­ки — між зро­ста­ю­чи­ми по­тре­ба­ми лю­дей та обме­же­ни­ми мо­жли­во­стя­ми для їхньо­го за­до­во­ле­н­ня, — вва­жає про­фе­сор кри­мі­наль­но­го пра­ва На­ціо­наль­ної ака­де­мії вну­трі­шніх справ Ва­силь ШАКУН. — Ре­фор­ма­тор­ські й ан­ти­ре­фор­ма­тор­ські про­це­си, що від­бу­ва­ю­ться в еко­но­мі­ці, по­ряд з по­зи­тив­ни­ми ре­зуль­та­та­ми, не­ми­ну­че при­зво­дять до зро­ста­н­ня зло­чин­но­сті. Еко­но­мі­чна злочинність остан­нім ча­сом ста­ла ор­га­ні­зо­ва­ні­шою, про­фе­сій­ні­шою та кра­ще озбро­є­ною...»

Як вва­жає про­фе­сор, це спри­яє зро­щен­ню чи­нов­ни­ків із кри­мі­наль­ни­ми стру­кту­ра­ми та на­дає їм мо­жли­вість без­пе­ре­шко­дно вбу­до­ву­ва­ти­ся в по­лі­ти­ку, в сфе­ри ді­яль­но­сті дер­жа­ви за­для вста­нов­ле­н­ня кон­тро­лю над най­при­бу­тко­ві­ши­ми га­лу­зя­ми. На дум­ку на­у­ков­ця, сьо­го­дні ті­ньо­ва еко­но­мі­ка до­ся­гла кри­ти­чної ма­си, не зу­стрі­ча­ю­чи сер­йо­зних пра­во­вих пе­ре­шкод з бо­ку дер­жа­ви і не від­чу­ва­ю­чи кон­ку­рен­ції фор­маль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки. Во­на транс­фор­му­є­ться в кри­мі­наль­ну, за­хо­плю­ю­чи еко­но­мі­чну вла­ду в су­спіль­стві, — аж до вста­нов­ле­н­ня кон­тро­лю над по­лі­ти­чною вла­дою.

Ті­ньо­ва еко­но­мі­ка ста­ла осно­вою, на якій сфор­му­ва­ли­ся кри­мі­наль­ні стру­кту­ри. То­му Шакун вва­жає, що бо­роть­ба з ті­ньо­вою та кри­мі­наль­ною еко­но­мі­ка­ми, з еко­но­мі­чни­ми зло­чи­на­ми ли­ше зу­си­л­ля­ми пра­во­охо­рон­них ор­га­нів не ма­ти­ме ве­ли­ко­го успі­ху. Основ­ним на­прям­ком бо­роть­би з «тін­ню» він вва­жає її ле­га­лі­за­цію шля­хом ство­ре­н­ня умов для її за­лу­че­н­ня в нор­маль­не еко­но­мі­чне жи­т­тя в по­єд­нан­ні з при­тя­гне­н­ням до кри­мі­наль­ної відповідальності її уча­сни­ків.

КОНСОЛІДУВАТИ ДЕР­ЖА­ВУ ТА БІ­ЗНЕС

Си­стем­ні за­гро­зи для су­спіль­ства і дер­жа­ви вба­чає в ті­ньо­вій еко­но­мі­ці про­фе­сор ка­фе­дри фі­нан­сів Ки­їв­сько­го на­ці- ональ­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Т.Г.Шев­чен­ка За­ха­рій ВАРНАЛІЙ. На йо­го дум­ку, ті­ньо­вий се­ктор еко­но­мі­ки в Укра­ї­ні ста­но­вить не 16 — 17%, як ви­зна­чає Держ­стат, і на­віть не 34 — 36%, як вва­жає Мі­ні­стер­ство еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку та тор­гів­лі. «Ми ж з ко­ле­га­ми да­є­мо 60 і біль­ше від­со­тків, — вка­зує Варналій, — а якщо по­зби­ра­є­мо «по су­сє­ках» і про­ана­лі­зу­є­мо всю ті­ньо­ву еко­но­мі­ку, то тут я по­го­джу­ю­ся з Ле­о­ні­дом Ма­ка­ро­ви­чем (Крав­чу­ком, пер­шим пре­зи­ден­том Укра­ї­ни), який вже до­во­лі дав­нень­ко ви­зна­чив, що ті­ньо­ва еко­но­мі­ка на­бли­жа­є­ться до ре­аль­но­го се­кто­ру».

По­го­джу­ю­чись із Ша­ку­ном в то­му, що ті­ньо­ва еко­но­мі­ка по­ро­дже­на ба­га­тьма су­пе­ре­чно­стя­ми, які існу­ють сьо­го­дні в на­шій дер­жа­ві, Варналій, однак, за­ува­жує, що су­пе­ре­чно­сті все ж є плю­сом для еко­но­мі­ки, і що дер­жа­ва має шу­ка­ти фор­ми їхньо­го розв’ яза­н­ня й ру­ха­ти­ся да­лі. Він на­по­ля­гає на то­му, що най­ефе­ктив­ні­шим ме­то­дом у бо­роть­бі з тін­ню є кон­со­лі­да­ція ін­те­ре­сів дер­жа­ви та бі­зне­су на осно­ві по­стій­но­го діа­ло­гу, роз­ви­тку при­ва­тно-дер­жав­но­го пар­тнер­ства то­що. За та­ких умов від­бу­ва­є­ться ще й со­ці­аль­но- еко­но­мі­чний роз­ви­ток су­спіль­ства, впев­не­ний уче­ний.

СИСТЕМНИЙ ХА­РА­КТЕР ЗАГРОЗ

Ха­ра­кте­ри­зу­ю­чи за­гро­зи, які не­се ті­ньо­ва еко­но­мі­ка Укра­ї­ні, він на­зи­ває утво­ре­н­ня ті­ньо­вої па­ра­дер­жа­ви, рей­дер­ство і не­про­ду­ктив­ний від­тік ка­пі­та­лу. Він не мо­же по­го­ди­ти­ся з ти­ми ді­я­ча­ми, які ствер­джу­ють, що ко­жна ре­фор­ма, яка здій­сню­є­ться сьо­го­дні в Укра­ї­ні, має системний ха­ра­ктер. «За 26 ро­ків жо­дна ре­фор­ма в Укра­ї­ні не ма­ла си­стем­но­го ха­ра­кте­ру, — пе­ре­ко­на­ний про­фе­сор. — На си­стем­ність мо­гла пре­тен­ду­ва­ти ли­ше гро­шо­ва ре­фор­ма, яка теж має свої ва­ди... А от са­ме ін­сти­ту­ціо­наль­ні за­гро­зи, з яки­ми ми сти­ка­є­мось, й ма­ють системний ха­ра­ктер. Ті, хто їх ство­рює, чі­тко до­три­му­ю­ться сво­їх пра­вил, там все ви­ко­ну­є­ться якіс- но і вча­сно», — за­зна­чає Варналій і вка­зує, що ті­ньо­ва еко­но­мі­ка, з одного бо­ку, є на­слід­ком усіх цих не­га­ра­здів, а з дру­го­го — ви­сту­пає їхньою пе­ред­умо­вою.

КОРІННЯ — У ВТРУЧАННІ ДЕР­ЖА­ВИ

Уче­ний ци­тує на­ціо­наль­но­го ге­нія, який ко­лись ска­зав про Укра­ї­ну, що «гір­ше ля­ха свої ді­ти її роз­ти­на­ють». Ця дум­ка акту­аль­на й сьо­го­дні, вка­зує Варналій. Він вва­жає, що ті­ньо­ва еко­но­мі­ка — це не тіль­ки чор­на, кри­мі­наль­на еко­но­мі­ка, й роз­по­від­ає, що на­віть йо­го най­кра­щі сту­ден­ти за­лу­че­ні до ті­ньо­вої еко­но­мі­ки, оскіль­ки май­же всі го­ту­ва­ли­ся до всту­пу в уні­вер­си­тет ре­пе­ти­то­ра­ми, ко­трі, як ві­до­мо, зде­біль­шо­го не пла­тять по­да­тків. Орен­да квар­тир, га­ра­жів, рі­зні ку­стар­ні про­ми­сли то­що, то все теж ті­ньо­ва еко­но­мі­ка, на­го­ло­шує вче­ний. Ко­рі­н­ням ті­ньо­вої еко­но­мі­ки він на­зи­ває на­дмір­не втру­ча­н­ня дер­жав­ної вла­ди в го­спо­дар­ську ді­яль­ність.

Роз­по­від­а­ю­чи про стан ті­ньо­вої еко­но­мі­ки в кра­ї­нах Єв­ро­пи, Варналій під­кре­слює, що по­над 40% ті­ні на на­шо­му кон­ти­нен­ті ма­ють ли­ше чо­ти­ри кра­ї­ни — Ро­сія, Укра­ї­на, Бі­ло­русь і Мол­до­ва. А ві­до­мий ав­стрій­ський уче­ний Фрі­дріх Шнай­дер ви­зна­чив роз­мі­ри ті­ні для Укра­ї­ни в 50 — 60%. «Це вже ка­та­стро­фі­чний стан ,— дає свою оцін­ку укра­їн­ський на­у­ко­вець, — ко­ли всі сфе­ри ді­яль­но­сті на­си­че­ні про­бле­ма­ми ті­ньо­вої еко­но­мі­ки». Втім, він вва­жає ті­ньо­ву еко­но­мі­ку об’єктив­ним ре­аль­ним яви­щем, яке є в будь-якій кра­ї­ні.

«Але є ме­жа, на якій ми ни­ні сто­ї­мо, — на­го­ло­шує Варналій, — а від 15 до 20% — це май­же нор­маль­не яви­ще, адже ті­ньо­ва еко­но­мі­ка ви­ко­нує й ре­аль­но по­зи­тив­ну роль в умо­вах кри­зи чи яко­їсь ка­та­стро­фи. І для ба­га­тьох верств на­се­ле­н­ня во­на є дже­ре­лом існу­ва­н­ня й жи­т­тя». Ана­лі­зу­ю­чи дер­жав­ну стра­те­гію бо­роть­би з тін­ню, він від­зна­чає не­об­хі­дність по­вер­ну­ти до­ві­ру бі­зне­су до дер­жа­ви. У спра­ві де­ті­ні­за­ції ви­ді­ляє не­об­хі­дність ле­га­лі­за­ції ті­ньо- вих ка­пі­та­лів і ам­ні­стію ка­пі­та­лам не­кри­мі­наль­но­го по­хо­дже­н­ня. З огля­ду на роз­ви­ток ті­ньо­вої еко­но­мі­ки, за Вар­на­лі­єм, най­біль­ша за­гро­за суспільству — це на­ша бай­ду­жість. На­у­ко­вець за­зна­чає, що ре­аль­на і ті­ньо­ва еко­но­мі­ка — на­че дві не­ро­злу­чні се­стри. При­чо­му не тіль­ки ті­ньо­ва, а й нор­маль­на еко­но­мі­ка не мо­же існу­ва­ти без близь­кої ро­ди­чки.

РОЗПОДІЛЯТИ Й ПЕРЕРОЗПОДІЛЯТИ

Та­ку дум­ку під­три­мує й за­ві­ду­ва­чка ка­фе­дри під­при­єм­ни­цтва КНУ Ма­ри­на МАЗУР, на­го­ло­шу­ю­чи, що ре­аль­на і ті­ньо­ва еко­но­мі­ки — то є два бо­ки одного про­це­су. Во­на ци­тує кла­си­ка, ко­трий жар­то­ма за­кли­кав за­ми­сли­ти­ся, який ви­гляд ма­ла бзем­ля, як­би на ній не бу­ло ті­ней і гро­шей. «У нас сьо­го­дні за­мість се­ре­дньо­го кла­су ство­рив­ся клас чи­нов­ни­ків, які ви­рі­шу­ють за нас аб­со­лю­тно все, — вва­жає на­у­ко­вець, — во­ни хо­чуть ма­ти мо­жли­вість розподіляти й перерозподіляти всі ре­сур­си, що на­ле­жать суспільству». Сьо­го­дні ду­же ба­га­то го­во­рять про ри­нок зем­лі, ка­же во­на. Як по­літ­еко­но­міст, я одно­зна­чно вва­жаю, що він по­трі­бен. Але у нас зу­бо­жі­ле на­се­ле­н­ня, і ду­же ви­гі­дно за­раз про­да­ва­ти зем­лю, бо ми з ва­ми не бу­де­мо її ку­пу­ва­ти — не­має у нас та­ких гро­шей. Мазур на­го­ло­шує, що вна­слі­док зна­чної час­тки ті­ньо­вої еко­но­мі­ки в кра­ї­ні від­бу­ва­ю­ться при­ва­ти­за­ція й то­ні­за­ція по­лі­ти­ки й обме­же­н­ня кон­ку­рен­ції.

Сво­є­рі­дну ри­ску під на­у­ко­вим ана­лі­зом впли­ву ті­ньо­вої еко­но­мі­ки на су­спіль­ні від­но­си­ни в кра­ї­ні під­вів член пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань по­да­тко­вої та ми­тної по­лі­ти­ки Ма­ксим КУРЯЧИЙ. Він, зокре­ма, на­го­ло­сив, що в Укра­ї­ні не втра­ча­ють акту­аль­но­сті про­бле­ми не­ле­галь­но­го ви­ро­бни­цтва та збу­ту про­ду­кції, фі­ктив­них угод і гро­шо­вих опе­ра­цій. Не­ефе­ктив­на фі­скаль­на по­лі­ти­ка при­зво­дить до змен­ше­н­ня над­хо­джень до бю­дже­тів усіх рів­нів, а та­кож до зро­ста­н­ня ті­ньо­во­го се­кто­ру еко­но­мі­ки.

«Але остан­нім ча­сом ми ба­чи­мо по­зи­тив­ну ди­на­мі­ку, — зга­дав на­ро­дний де­пу­тат про свою при­на­ле­жність до прав­ля­чої пар­тії, — хай це зро­ста­н­ня від­бу­ва­є­ться не так, як очі­ку­є­ться, і не в тих тем­пах, як по­трі­бно, але во­но є». Як мо­ви­ться, оті б сло­ва, та й Бо­го­ві у ву­ха... Однак де­пу­тат і да­лі про­ду­ку­вав у слу­ха­чів опти­мізм. За йо­го да­ни­ми, в кра­ї­ні 97% до­бро­со­ві­сних пла­тни­ків, чи не всі кон­вер­та­цій­ні цен­три ви­да­ле­но з рин­ку, по­да­тко­ві «скру­тки» про­во­ди­ти те­пер не­мо­жли­во, бю­джет пе­ре­ви­ко­на­но на 25%. «Є про­бле­ми з від­тво­ре­н­ням ми­тни­ці. Але во­ля до то­го є», — за­кін­чив свій спіч на­ро­дний обра­нець. Та не ска­зав, чи є во­ля для то­го, що­бзу­пи­ни­ти ті­ньо­ву еко­но­мі­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.