По­до­ла­ти «по­во­рот на­пра­во»

Ба­га­то три­вог і тро­хи на­дії: що по­ка­зав но­вий звіт Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії про­ти ра­си­зму та не­тер­пи­мо­сті

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День» Ки­їв — Страс­бург

«2016 рік був по­га­ним. Я ка­зав це і про 2015-й. Ми­ну­лий рік був та­ким са­мим — якщо не гір­ше», — так ха­ра­кте­ри­зує си­ту­а­цію Крі­сті­ан Олунд, го­ло­ва Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії про­ти ра­си­зму та не­тер­пи­мо­сті (ECRI, ор­ган Ра­ди Єв­ро­пи). Дня­ми ECRI пред­ста­ви­ла що­рі­чний звіт по си­ту­а­ції з ра­си­змом і не­тер­пи­мі­стю у кра­ї­нах Єв­ро­пи, де від­зна­чи­ла ба­га­то три­во­жних тен­ден­цій. Про­те Крі­сті­ан Олун­дза­зна­чає, що на­при­кін­ці ро­ку з’яви­лись обна­дій­ли­ві си­гна­ли. Так, на ви­бо­рах в Ав­стрії, Ні­дер­лан­дах і Фран­ції пра­ві ра­ди­ка­ли не отри­ма­ли під­трим­ки біль­шо­сті.

ПОКАЗУЮТЬ ПРИ­КЛАД ІТАЛІЯТА ГРЕЦІЯ

Клю­чо­ва осо­бли­вість 2016 ро­ку — хви­ля на­ціо­на­лі­сти­чно­го по­пу­лі­зму у рі­зних кра­ї­нах. В ECRI кон­ста­ту­ють, що на­ціо­на­лі­сти­чні та ксе­но­фоб­ські ру­хи на­ма­га­ю­ться обер­ну­ти стра­хи та не­пев­ність лю­дей на свою ко­ристь. «Зро­ста­н­ня по­пу­ліст­ської по­лі­ти­ки в су­ча­сній Єв­ро­пі ви­кли­кає гли­бо­ке за­не­по­ко­є­н­ня, осо­бли­во ко­ли во­на спря­мо­ву­є­ться про­ти мен­шин, вклю­ча­ю­чи мі­гран­тів і бі­жен­ців, — за­ува­жує Тур­б­йорн Ягланд, ге­не­раль­ний се­кре­тар Ра­ди Єв­ро­пи. — Я за­кли­каю усіх від­по­від­аль­них по­лі­ти­ків ро­би­ти все мо­жли­ве, щоб зу­пи­ни­ти цю не­без­пе­чну тен­ден­цію та пра­цю­ва­ти над­ство­ре­н­ням ін­клю­зив­них су­спільств».

Крі­сті­ан Олун­дна­гад ує, що 2014 і 2015 ро­ки ха­ра­кте­ри­зу­ва­ли­ся мі­гра­ці­єю не­ба­че­них у су­ча­сній істо­рії мас­шта­бів. « По­тік мі­гран­тів у 2016 ро­ці змен­шив­ся, але зу­си­л­ля з ін­те­гра­ції мі­гран­тів ви­кли­ка­ють за­не­по­ко­є­н­ня. У кіль­кох кра­ї­нах є до­во­лі жорс­тка дис­ку­сія з цьо­го при­во­ду. Де­я­кі кра­ї­ни приймають мі­гран­тів біль­ше за ін­ших, і там ми ма­є­мо про­бле­ми з ло­яль­ні­стю, — ка­же го­ло­ва ECRI. — Ни­ні­шні про­це­си ви­яв­ля­ють кра­ще і гір­ше в лю­дях. Ми бу­ли вра­же­ні (по­зи­тив­но. — Ред.) тим, як приймають мі­гран­тів в Іта­лії та Гре­ції, у Ні­меч­чи­ні та Шве­ції».

«ТРАДИЦІЙНІ» ПРО­БЛЕ­МИ ТА РІСТ АНТИСЕМІТИЗМУ

Те­ро­ри­сти­чні ата­ки у Бель­гії, Фран­ції та Бри­та­нії теж впли­ну­ли на ре­зуль­та­ти мо­ні­то­рин­гу ECRI. «Кра­ї­ни по­си­ли­ли охо­ро­ну, за­ко­ни. По­де­ку­ди це ви­ли­лось у тре­ти­ру­ва­н­ня за ра­со­ви­ми озна­ка­ми. Пред­став­ни­ків пев­них груп за­три­му­ва­ли або пе­ре­ві­ря­ли че­рез зов­ні­шній ви­гляд­та етні­чну при­на­ле­жність. Це не­прийня­тно у кон­текс­ті прав лю­ди­ни», — на­го­ло­шує Крі­сті­ан Олунд.

Та­кож ECRI акцен­тує на про­бле­мі мо­ви не­на­ви­сті, че­рез яку в Єв­ро­пі по­тер­па­ють пев­ні етні­чні гру­пи. За ви­снов­ка­ми Ко­мі­сії, яви­ще ся­гну­ло без­пре­це­ден­тних мас­шта­бів, чо­му спри­я­ють ін­тер­нет і со­цме­ре­жі. І у 2016-му, і за­раз ор­га­ні­за­ція роз­ро­би­ла ре­ко- мен­да­ції що­до бо­роть­би з мо­вою не­на­ви­сті.

За­ли­ша­є­ться тра­ди­цій­ний на­бір про­блем: ісла­мо­фо­бія, дис­кри­мі­на­ція пред­став­ни­ків ЛГБТ-спіль­но­ти. Крім то­го, Крі­сті­ан Олунд звер­тає ува­гу на ріст антисемітизму. «Є ви­пад­ки ван­да­лі­зму на цвин­та­рях, си­ту­а­ції, ко­ли до єв­ре­їв у кі­пах чи ін­шо­му тра­ди­цій­но­му одя­зі чі­пля­ли­ся на ву­ли­ці», — ка­же го­ло­ва ECRI.

Не­має ве­ли­ко­го по­кра­ще­н­ня у си­ту­а­ції з ро­ма­ми. Вла­да де­яких кра­їн до­кла­дає зу­си­л­ля, щоб ро­ми отри­му­ва­ли до­ку­мен­ти, про­те пред­став­ни­ки ці­єї спіль­но­ти про­дов­жу­ють стра­жда­ти че­рез не­га­тив­ні сте­ре­о­ти­пи, на­силь­ство та со­ці­аль­не від­чу­же­н­ня. Ра­сист­ські по­гро­зи лу­на­ють на адре­су лю­дей афри­кан­сько­го по­хо­дже­н­ня, зокре­ма фут­боль­ні вбо­лі­валь­ни­ки обра­жа­ють «чор­них грав­ців».

ВОСЕНИ — ДЕТАЛЬНИЙ ЗВІТ ПО УКРА­Ї­НІ

Укра­ї­ну в зві­ті осо­бли­во не ви­окрем­лю­ва­ли. Про­те у ве­ре­сні цьо­го ро­ку ор­га­ні­за­ція пре­зен­тує звіт за п’ ять ро­ків кон­кре­тно по Укра­ї­ні.

«Ми від­ві­да­ли з мо­ні­то­рин­го­ви­ми ві­зи­та­ми Оде­су, оскіль­ки це мі­сто з три­ва­ли­ми тра­ди­ці­я­ми муль­ти­куль­ту­ра­лі­зму, там є ба­га­то етні­чних груп, і Ки­їв, — роз­по­від­ає «Дню» Крі­сті­ан Олунд. — Та­кож ми ро­би­ли спіль­ні ві­зи­ти у всі ча­сти­ни кра­ї­ни з ін­ши­ми мо­ні­то­рин­го­ви­ми гру­па­ми Ра­ди Єв­ро­пи — в кон­текс­ті ро­бо­ти з на­ціо­наль­ни­ми мен­ши­на­ми». Зві­ти рі­зних стру­ктур Ра­ди Єв­ро­пи ма­ють опу­блі­ку­ва­ти близь­ко по часу. Ін­ші до­слі­дже­н­ня сто­су­ва­ти­му­ться си­ту­а­ції з на­ціо­наль­ни­ми мен­ши­на­ми та мо­ва­ми на­цмен­шин в Укра­ї­ні. Вра­хо­ву­ю­чи, що у 2014 ро­ці кра­ї­ну втя­гну­ли у вій­ну, зві­ти ма­ють по­ка­за­ти ба­га­то ва­жли­во­го.

ЗАМОЖНІСТЬ ПРО­ТИ РАДИКАЛІЗМУ

За сло­ва­ми Крі­сті­а­на Олун­да, ком­бі­на­ція ро­сту мі­гра­ції з ін­ши­ми фа­кто­ра­ми, як-то за­хо­ди жорс­ткої еко­но­мії та еко­но­мі­чна кри­за в Єв­ро­пі, ство­рю­ють ди­хо­то­мію «ми про­ти них». Лю­ди хви­лю­ють- ся за своє май­бу­тнє і спри­йма­ють мі­гран­тів як за­гро­зу. «Ко­ли лю­ди за­ро­бля­ють біль­ше, во­ни менш ра­ди­каль­ні » , — до­дає Крі­сті­ан Олунд.

Про­те у цьо­му кон­текс­ті з’яв­ля­ю­ться хо­ро­ші си­гна­ли. «Одною з при­чин по­зи­тив­них тен­ден­цій є те, що еко­но­мі­ка Єв­ро­пи ру­ха­є­ться у пра­виль­но­му на­прям­ку, — ствер­джує го­ло­ва ECRI. — На­при­клад, еко­но­мі­ка Гре­ції що­ро­ку зро­стає на два від­со­тки, що є сен­са­цій­ним, якщо по­ди­ви­ти­ся на си­ту­а­цію два ро­ки то­му. У Ла­твії за кіль­ка ро­ків вдві­чі змен­шив­ся від­со­ток без­ро­бі­тних».

Ін­ша при­чи­на обна­дій­ли­вих зру­шень — по­га­ний при­кладз-за оке­а­ну. На дум­ку Крі­сті­а­на Олун­да, лю­ди не­га­тив­но зре­а­гу­ва­ли на на­слід­ки по­пу­лі­зму пі­сля ви­бо­рів у Спо­лу­че­них Шта­тах. Зокре­ма на те, що пев­ні етні­чні гру­пи бу­ли «га­не­бно ви­ді­ле­ні» й їх пред­став­ни­кам за­бо­ро­ни­ли в’їжджа­ти до Аме­ри­ки. Йде­ться про жи­те­лів Су­да­ну, Єме­ну, Лі­вії, Со­ма­лі, Іра­ку, Іра­ну й Си­рії, де біль­шість на­се­ле­н­ня — му­суль­ма­ни.

БІЛЬ­ШЕ ПОКАЖУТЬ ВИ­БО­РИ У НІ­МЕЧ­ЧИ­НІ

Тра­ди­цій­но ECRI роз­ро­би­ла ре­ко­мен­да­ції для дер­жав, як ада­пту­ва­ти по­лі­ти­ку і за­ко­ни за­для ви­рі­ше­н­ня дра­жли­вих пи­тань. Про­бле­ма у то­му, що бо­роть­ба про­ти ра­си­зму та ра­со­вої дис- кри­мі­на­ції на на­ціо­наль­но­му за­ко­но­дав­чо­му рів­ні за­крі­пле­на у не­ве­ли­кій кіль­ко­сті дер­жав. Так, тіль­ки 19 із 47 дер­жав- чле­нів Ра­ди Єв­ро­пи ра­ти­фі­ку­ва­ли Про­то­кол №12 про за­галь­ну за­бо­ро­ну дис­кри­мі­на­ції. Укра­ї­на ра­ти­фі­ку­ва­ла цей до­ку­мент у 2006 ро­ці.

Кра­ї­ни за­кли­ка­ють об’єд­ну­ва­ти зу­си­л­ля для бо­роть­би з не­тер­пи­мі­стю. « Спо­ді­ва­юсь, ми по­ба­чи­ли най­гір­ше, і те­пер ситуація мо­же змі­ни­ти­ся, — ре­зю­мує Крі­сті­ан Олунд. — Ви­бо­ри в Ав­стрії, Ні­дер­лан­дах і Фран­ції мо­жуть ста­ти озна­кою кра­що­го май­бу­тньо­го. По­ки го­во­ри­ти на­пев­но за­ра­но, бу­де­мо зна­ти біль­ше пі­сля ви­бо­рів у Ні­меч­чи­ні».

КОМЕНТАР «В УКРА­Ї­НІ НЕ­МАЄ ЕФЕКТИВНОГО МО­НІ­ТО­РИН­ГУ ЗЛОЧИНІВ НА ҐРУНТІ НЕ­НА­ВИ­СТІ» Оле­ксан­дра СВЕРДЛОВА, пред­став­ни­ця Цен­тру «Со­ці­аль­на Дія»:

— Є по­зи­тив­ні тенденції сто­сов­но про­ти­дії дис­кри­мі­на­ції і зло­чи­нам на ґрунті не­на­ви­сті в Укра­ї­ні. Зокре­ма Го­лов­не слід­че управ­лі­н­ня На­ціо­наль­ної по­лі­ції вже два ро­ки про­во­дить мо­ні­то­ринг та­ких злочинів. Та­кож з 2012 ро­ку в Укра­ї­ні діє за­кон про за­са­ди за­по­бі­га­н­ня та про­ти­дії дис­кри­мі­на­ції.

Про­те на пра­кти­ці все не так добре, як у за­ко­но­дав­стві. Лю­ди бо­я­ться звер­та­ти­ся до су­ду, по­лі­ції. Ча­сто са­мі суд­ді і слід­чі не зна­ють, як пра­цю­ва­ти з та­ки­ми спра­ва­ми, ба­га­то та­ких злочинів не ква­лі­фі­ку­ю­ться на­ле­жним чи­ном, хо­ча за­раз ро­бля­ться пев­ні кро­ки, щоб спри­я­ти їх роз­пі­зна­ван­ню.

Скла­дно го­во­ри­ти про тенденції, бо в Укра­ї­ні не­має ефе­ктив­ної си­сте­ми мо­ні­то­рин­гу. Так, мо­ні­то­ринг На­цпо­лі­ції за­сно­ва­ний ли­ше на звер­не­н­нях до неї, яких не так ба­га­то. Що­ро­ку фі­ксу­є­ться десь 30—50 по­ді­бних злочинів (за ста­ти­сти­кою НПУ, за 2016 рік до Єди­но­го ре­є­стру до­су­до­вих роз­слі­ду­вань вне­сли ві­до­мо­сті про 76 злочинів на ґрунті не­тер­пи­мо­сті. — Ред.), а це на мою дум­ку аб­со­лю­тно не від­обра­жає ре­аль­ність. У кра­ї­нах, де цим за­йма­ю­ться ува­жні­ше, фі­ксу­ю­ться де­ся­тки ти­сяч злочинів на ґрунті не­на­ви­сті.

Де­я­кі гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції теж про­во­дять свої мо­ні­то­рин­ги. Ува­га фі­ксу­є­ться на звер­не­н­нях до цих ор­га­ні­за­цій від по­стра­жда­лих. Скла­дно ска­за­ти, на­скіль­ки ці до­слі­дже­н­ня від­обра­жа­ють ре­а­лії, бо не­має си­стем­но­го опи­ту­ва­н­ня вра­зли­вих груп.

В Укра­ї­ні є пра­во­ра­ди­каль­ні ру­хи. Ба­га­то лю­дей не спри­йма­ють нео­на­цист­ську ри­то­ри­ку, але є ті, ко­му це близь­ко. На остан­ньо­му ЛГБТ-прай­ді ми ба­чи­ли ба­га­то ра­ди­каль­но на­ла­што­ва­ної мо­ло­ді у від­по­від­но­му одя­зі та з сим­во­лі­кою. Ко­ли у кра­ї­ні є кон­флікт, від­бу­ва­є­ться пев­на ра­ди­ка­лі­за­ція су­спіль­ства, лю­ди біль­ше спри­йма­ють за­сто­су­ва­н­ня на­силь­ства.

Про­сві­тни­цтво ду­же ва­жли­во, при чо­му для рі­зних груп. Ду­маю, у шко­лах та ін­сти­ту­тах обов’яз­ко­во ма­ють роз­по­від­а­ти, що та­ке пра­ва лю­ди­ни, чо­му не мо­жна ні­ко­го дис­кри­мі­ну­ва­ти. Та­кож лю­ди не зна­ють, як за­хи­сти­ти­ся від та­ких злочинів на ґрунті не­на­ви­сті. Тож про­сві­тни­цтво має пра­цю­ва­ти не тіль­ки в сто­ро­ну по­си­ле­н­ня то­ле­ран­тно­сті, але й щоб лю­ди ста­ли більш сві­до­мі що­до сво­їх прав і спосо­бів про­ти­дії їх по­ру­шен­ню. До ре­чі, за­раз ми про­во­ди­мо Все­укра­їн­ську ін­фор­ма­цій­ну кам­па­нію про­ти дис­кри­мі­на­ції, спря­мо­ва­ну на те, щоб озна­йо­ми­ти лю­дей з та­ки­ми спосо­ба­ми за­хи­сту.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.