У Ки­є­ві з’явив­ся му­рал, ство­ре­ний май­стром із Ізра­ї­лю

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Сві­тла­на АГРЕСТ-КОРОТКОВА

На фа­са­ді ди­тя­чо­го са­до­чку №130, що в Шев­чен­ків­сько­му ра­йо­ні, «за­жи­ли» ге­рої укра­їн­ських ка­зок. І спра­ва на­віть не в то­му, що рі­зно­барв­ність змі­ни­ла сі­ру об­шар­па­ність бу­дів­лі, а в то­му, що ав­то­ром му­ра­лу став мо­ло­дий і по­пу­ляр­ний ма­ляр із Ізра­ї­лю Ігор Клон (Klone). Він на­ро­див­ся 1983-го в Хар­ко­ві, в 10-рі­чно­му ві­ці ви­їхав із ба­тька­ми до Ізра­ї­лю, за­раз жи­ве та пра­цює в Те­льАві­ві.

Сьо­го­дні йо­го му­ра­ли при­кра­ша­ють сті­ни спо­ру­дв Єв­ро­пі, на Близь­ко­му Схо­ді, в США. Klone ви­ко­ри­сто­вує у сво­їх ро­бо­тах ха­ра­кте­ри, сим­во­ли та ре­гіо­наль­ну іко­но­гра­фію, яку за­по­зи­чує з існу­ю­чих лін­гві­сти­чних тра­ди­цій, в спо­ді­ва­н­нях по­бу­ду­ва­ти міст для спіл­ку­ва­н­ня.

Пі­д­впли­вом емі­гра­ції з Укра­ї­ни до Ізра­ї­лю, ще у ди­тин­стві Klone по­чав пра­кти­ку­ва­ти­ся у ство­рен­ні тег­гін­гу, а зго­дом гра­фі­ті ста­ло осо­би­стим ви­кли­ком на те­му ді­а­спо­ри. Ця ур­ба­ні­сти­чна тра­ди­ція до­зво­ли­ла ху­до­жни­ко­ві при­вла­сню­ва­ти нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще та ло­ка­лі­зу­ва­ти йо­го ча­сту во­ро­жне­чу та від­чу­же­ність, ро­бля­чи і но­зем­не більш зна­йо­мим.

— Я зу­стрі­чаю свою Ба­тьків­щи­ну впер­ше за 22 ро­ки, — зі­знав­ся KLONE, — й ме­ні ці­ка­во, на­скіль­ки во­на є ре­аль­ною. Ві­рю в те, що в ДНК люд­ства за­кла­де­но код ко­чів­ни­ка. Пер­ші лю­ди бу­ли зму­ше­ні пе­ре­су­ва­ти­ся кон­ти­нен­том че­рез по­стій­ні по­год- ні змі­ни, що спри­я­ли фор­му­ван­ню ство­рінь, яки­ми ми є сьо­го­дні. По­стій­не пе­ре­су­ва­н­ня та дис­ком­форт роз­ви­ну­ли в лю­ди­ні зда­тність ада­пту­ва­тись, во­на є єди­ним ссав­цем, що мо­же при­сто­су­ва­ти­ся до будь-яко­го се­ре­до­ви­ща. Кон­це­пція сту­дій­них роз­мов при­зна­че­на для то­го, щоб отри­ма­ти до­свід спіл­ку­ва­н­ня у ві­зу­аль­ній фор­мі з лю­дьми, з яки­ми ра­ні­ше ні­ко­ли не зу­стрі­чав­ся, в ін­ших ви­пад­ках — з ду­же дав­ні­ми дру­зя­ми. Спіль­ним для лю­дей, з яки­ми я спіл­ку­вав­ся, є цей «ко­чо­вий ген» і при­су­тність де­якої «іно­зем­ної ба­тьків­щи­ни» у пев­ній мі­рі. Всі спів­ро­змов­ни­ки є рі­зни­ми, але всі ма­ють це у де­якій мі­рі. Ві­зу­аль­на до­ку­мен­та­ція тих роз­мов та мої вла­сні роз­ду­ми — як ми­тця, як мі­гран­та, як шу­ка­ча при­год. І хо­ча я не мо­жу се­бе на­зва­ти бі­жен­цем, але мо­жу від­чу­ти та зро­зу­мі­ти це на пев­но­му ба­зо­во­му рів­ні. По­тре­ба у ви­жи­ван­ні, ру­сі, від­чу­т­тя чу­жо­сті та зро­ста­ю­ча від­стань від ба­тьків­щи­ни...

І якщо те­ма — укра­їн­ські каз­ки — на­ле­жить май­стру гра­фі­ті, то ідея йо­го ство­ре­н­ня — плідд ру­жньої спів­пра­ці Адмі­ні­стра­ції Шев­чен­ків­сько­го ра­йо­ну і По­соль­ства Дер­жа­ви Ізра­їль. Між ін­шим, па­ра­лель­но ро­бо­ті на­дму­ра­лом та йо­го від­кри­т­тю, бу­ло від­кри­то ви­став­ку гра­фі­чних ро­біт Klone в га­ле­реї «Ду­кат». Во­на ді­я­ти­ме до 6 ли­пня. «Ця ви­став­ка, — під­кре­слює ав­тор, — є мо­ї­ми роз­ду­ма­ми че­рез роз­мо­ви та спо­га­ди ба­га­тьох ча­сів і зе­мель, по­за­ду та по­пе­ре­ду нас...»

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.