Що да­лі?

«Гі­бри­дна вій­на» і «то­чко­вий те­рор»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Сер­гій ГРАБОВСЬКИЙ

Те­ра­кти ста­ють бу­ден­ні­стю не ли­ше при фрон то вої зо ни на Дон ба сі, а й ледь не по всій Укра­ї­ні. Ду­же гу­чні чи май же не по мі че ні, спря мо ва ні про­ти зна­ко­вих по­ста­тей чи ря­до­вих бій­ців АТО і гро­мад­ських акти­ві­стів, зре­штою, ква­лі­фі­ко­ва­ні са­ме як те­ра­кти чи як не­ща­сні ви­пад­ки...

■ Остан ні за ча сом та кі те рак ти — вбив ст во в ук ра їнсь кій сто ли ці спів ро - бі­тни ка Го лов но го управ лін ня роз від ки Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни пол­ков­ни­ка Ма­кси­ма Ша­по­ва­ла і вбив­ство на Дон­ба­сі спів­ро­бі­тни­ка Слу­жби без­пе­ки Укра­ї­ни пол­ков­ни­ка Юрія Во­зно­го, які ста­ли­ся 27 та 28 черв­ня. По­ки що остан­ні. «Вій­на вже дав­но в Ки­є­ві. Не­має і мі­ся­ця, щоб ро­сі­я­ни не вби­ли ко­гось у сто­ли­ці. Що­мі­ся­ця ми втра­ча­є­мо офі­це­рів із рі­зних ві­домств, що від по ві даль ні за важ ли ві на пря ми. Просто не все до­хо­дить до ЗМІ», — за­зна­чив у Facebook во лон тер, ко лиш ній ко - ман дир від ді лен ня Нац г вар дії Укра ї ни офі цер за па су Ми ро слав Гай. Тим біль - ше — три­ває вій­на на Дон­ба­сі, хоч які б пе­ре­мир’я гу­чно ого­ло шу­ва­ли­ся...

■ Пе ред тим, 23 бе рез ня, в сто ли ці був за­стре­ле­ний ко­ли­шній де­пу­тат Дер­жду­ми Де­нис Во­ро­нен­ков, охо­ро­ною яко­го за­ймав­ся, зокре­ма, й пол­ков­ник Ша­по - вал. 31 бе­ре­зня в Ма­рі­у­по­лі бу­ло пі­дір­ва­не ав то, в яко му пе ре бу вав спів ро біт ник СБУ пол­ков­ник Оле­ксандр Ха­ра­бе­рюш. 1 черв­ня в Ки­є­ві важ­ко по­ра­ни­ли Ада­ма Осма­є­ва — ком­ба­та до­бро­воль­чо­го ба­таль­йо ну іме ні Джо ха ра Ду да є ва. Це, по вто - рюю, тіль ки те рак ти, спря мо ва ні про ти зна­ко­вих по­ста­тей. А ра­зом із тим у сто­ли­ці та в ін­ших мі­сцях за­гад­ко­во ги­нуть і не­ві­до­му ку­ди зни­ка­ють бій­ці АТО, де­ся­тки з них на­чеб­то вко­ро­чу­ють со­бі ві­ку (то­ді як по­бра­ти­ми за­свід­чу­ють, що во­ни бу­ли рев­ни­ми хри­сти­я­на­ми і не мо­гли зро - би­ти та­ко­го); хтось із фрон­то­ви­ків по­тра­пляє за ґра ти ( хо ча чи ма ло свід ків кля - нуть ся, що в мо мент ско єн ня то го чи ін - шо­го зло­чи­ну во­ни пе­ре­бу­ва­ли за де­ся­тки й со­тні кі­ло­ме­трів від мі­сця по­дій) то­що...

■ Те, що спец­слу­жби та МВС не зав­жди ін­фор­му­ють мас-ме­діа з при­во­ду актів те­ро­ру, їхніх жертв і ви­ко­нав­ців, зро­зу­мі­ти мо­жна: не­рід­ко та­ка ін­фор­ма­ція, ви­ки­ну­та в ін­тер­нет, за­ва­жає успі­шно­му слід­ству та по­ка­ран­ню те­ро­ри­стів. З дру­го го бо ку, ви ни кає пі до зра, що де хто із си­ло­ви­ків ке­ру­є­ться при цьо­му не ін­те­ре­са­ми зне­шко­дже­н­ня те­ро­ри­стів, а чи­мось ін­шим. Чи пра­гне за­мов­ча­ти не­ефе­ктив­ність ро­бо­ти сво­го ві­дом­ства, чи ха­ла­тно ста­ви­ться до ви­ко­на­н­ня сво­їх слу­жбо­вих обов’яз­ків, чи пра­цює за гро­ші укра­їн­ських плат ни ків по дат ків на « рус ский мир», тим са­мим чи­ня­чи дер­жав­ну зра­ду.

■ Так чи іна­кше, мас­шта­би те­ро­ри­сти­чних опе­ра­цій, які ве­ду­ться на те­ре­нах Укра­ї­ни про­ти Укра­їн­ської дер­жа­ви, ре­аль­но від­чу­тно біль­ші, ніж про це го­во­ри­ться пу­блі­чно. Тоб­то по­ки що йде­ться про так зва­ний то­чко­вий те­рор, об’єкта­ми яко­го ста­ють окре­мі осо­би, про­те у бу­дья­кий мо­мент цей те­рор мо­же ста­ти ма­со­вим — ви­пад­ко­во (якщо, ска­жі­мо, якесь ав­то ви­бу­хне бі­ля ав­то­бу­сної зу­пин­ки) чи на під­ста­ві роз­ра­хун­ку (якщо у шта­бах те­ро­ри­стів ви­рі­шать, що по­трі­бним ста­ло мас­шта­бне за­ля­ку­ва­н­ня укра­їн­ців). Чи го­то­ві до про­ти­дії та­ко­му пе­ре­ро­стан­ню спец­слу­жби та МВС? Пе­ре­біг по­дій за остан­ній рік спо­ну­кає до сер­йо­зних сум­ні­вів...

■ А де ж роз та шо ва ні ці шта би те ро - рис тів? Га даю, у чи та чів « Дня » що до цьо го не має жод них сум ні вів. Звіс но, знай дуть ся пер со на жі пев но го ґа тун ку ( зок ре ма — й се ред « по літ ко рек т них » жур на ліс тів, які « роз во дять ся » про « ук - ра їнсь ку кри зу » , « гро ма дянсь ку вій ну » та « рів но знач ність обох сто рін » ) , що пе - ре­ко­ну­ва­ти­муть чи в то­му, що та­кі шта­би від сут ні, що все це сти хій ні дії не за до во - ле­них вла­дою лю­дей; чи в то­му, що та­кі шта би — це внут ріш ній « рух опо ру » , який діє про­ти «узур­па­то­рів вла­ди», «ки­їв­ської хун­ти» то­що. А на до­да­чу по­чнуть роз по ві да ти про « не про фе сі о на­лізм » ви - ко нав ців те рак тів — мов ляв, убив ця Во - ро нен ко ва вдяг нув чер во ні кро сів ки, а той, хто стрі ляв у Осма є ва, не зу мів то го вби ти то що. Про те на справ ді пер ша де - таль за­свід­чує са­ме про ви­со­кий про­фе­сі - о на лізм те ро рис та — чер во ні кро сів ки всім ки­да­ю­ться у ві­чі, при вте­чі їх мо­жна швид ко ски ну ти й у під го тов ле но му міс - ці вдяг­ти щось ін­ше — і шу­кай ві­тру в по­лі. А стрі ля ю чий в Осма є ва не вра ху вав, що йо­му про­ти­сто­я­ли про­фе­сіо­на­ли ку­ди ви що го ґа тун ку — і сам Адам Осма єв, і йо го дру жи на, та кож бо єць доб ро ба ту Амі­на Оку­є­ва; оста­н­ня мит­тє­во зре­а­гу­ва­ла, сво ї ми по стрі ла ми не вбив ши те ро - рис та, а зро бив ши йо го спер шу не здат - ним да­лі стрі­ля­ти, по­тім — не­зда­тним са­мо стій но пе ре су ва ти ся...

■ Що­до шта­бів... Cui bono? Cui prodest? — є та­ка дав­ньо­рим­ська юри­ди­чна фор­му­ла, що озна­чає: «Ко­му ви­гі­дно? Хто від цьо­го ви­грає?». Від­по­відь у на­шо­му ви­пад­ку одно­зна­чна: ви­гра­ють Кремль, Луб’ян­ка та їхня аген­ту­ра в Укра­ї­ні й по­за нею. То­чко­ві те­ра­кти де­мо­ра­лі­зу­ють су­спіль­ство, по­си­лю­ють ка­пі­ту­лянт­ські на­строї, пі­ді­гра­ють «п’ятій ко­ло­ні» в по­лі­ти­ці та мас-ме­діа — мов­ляв, тре­ба не­гай­но ми­ри­ти­ся і жи­ти дру­жно, від­во­лі­ка­ють зна­чні ре­сур­си від бо­роть­би з кри­мі­на­лі­те­том, ви­во­дять із ла­ду най­кра­щих пра­ців­ни­ків спец­служб, во­ї­нів АТО та во­лон­те­рів; а ра­зом із тим во­ни го­ту­ють під­ґрун­тя для ма­со­ва­них те­ро­ри­сти­чних атак. Від­пра­цьо­ву­ю­ться те­хно­ло­гії, на­бу­ва­ють до­свід те­ро­ри­сти­чні гру­пи, ви­мо­ту­ю­ться у «го­ни­тві за при­ви­да­ми» офі­це­ри спец­служб. І, по­при всі «пе­ре­мир’я» (скіль­ки їх бу­ло за остан­ній рік), по­при всі «мін­сько-нор­манд­ські» фор­ма­ти, те­ра­кти як скла­до­ва «гі­бри­дної вій­ни» то­ру­ють шлях до від­кри­тих спроб у слу­шних мо­мент по­ста­ви­ти Укра­ї­ну на ко­лі­на, зни­щи­ти її не­за­ле­жність і зро­би­ти скла­до­вою «рус­ско­го ми­ра».

■ От­же, по­вин­на бу­ти не просто по­си­ле на про ти дія те ро рис там, а й пов ніс тю пе ре фор ма то ва на бо роть ба з ни ми. Най - пер­ше слід усу­ну­ти з усіх вла­дних ор­га­нів у цен­трі й на мі­сцях (не ка­жу­чи вже про си­ло­ві стру­кту­ри) «п’яту ко­ло­ну» і при­пи­ни­ти ді­яль­ність про­пу­тін­ських за­со­бів ма­со­вої де­з­ін­фор­ма­ції. Ан­ти­те­ро­ри­сти­чні струк ту ри ма ють бу ти по пов не ні сто від - со­тко­во на­дій­ни­ми фрон­то­ви­ка­ми, в яких уже «ви­ро­бив­ся нюх» на те­ро­ри­стів та їхніх по­сі­бни­ків. Не обі­йти­ся й без фор­му­ва­н­ня гро­мад­сько­го кор­пу­су на­ціо­наль­ної без­пе­ки, зда­тно­го ви­яв­ля­ти й зне­шко­джу­ва­ти те­ро­ри­сти­чні гру­пи. Одне сло­во, слід зу­пи­ни­ти то­чко­вий те­рор і не допу­сти­ти йо­го пе­ре­ро­ста­н­ня в ма­со­вий.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.