Ру­ка за­но­во

Про но­ві­тні роз­роб­ки від­ді­ле­н­ня мі­кро­хі­рур­гії та ре­кон­стру­ктив­но­від­нов­ної хі­рур­гії верх­ньої кін­ців­ки Ін­сти­ту­ту трав­ма­то­ло­гії та ор­то­пе­дії НАМН Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ

Усво­їх ки­їв­ських ме­жах по ву­ли­ці Буль­вар­но- Ку­дряв­ській, по­бли­зу Че­хов­сько­го про­вул­ка, уста­но­ва ця по­стає во­і­сти­ну як осер­дя гу­ма­ні­зму. У 70-х ро­ках вже по­за­ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя один з ле­ген­дар­них го­ро­дян ба­рон Ру­дольф Ва­си­льо­вич Штейн­гель, на­щад­ки яко­го, до ре­чі, й по­ни­ні не­суть гіл­ку ро­ду, по­бу­ду­вав на цій те­ри­то­рії не­ве­ли­кий ори­гі­наль­ний за­мок. 1901 ро­ку бу­дів­лю при­дбав, обла­днав пре­кра­сну фі­зіо­те­ра­пев­ти­чну лі­кар­ню ін­ший чу­до­вий ки­я­нин — зна­ме­ни­тий нев­ро­лог Ми­хай­ло Ми­ки­то­вич Ла­пін­ський. Сво­го ча­су тут роз­та­шо­ву­вав­ся і пси­хо­нев­ро­ло­гі­чний ін­сти­тут, на йо­го ба­зі бу­ло за­по­ча­тко­ва­но Ін­сти­тут ней­ро­хі­рур­гії. Але основ­не все ж — ор­то­пе­дія, ви­прав­ле­н­ня кіс­тко­во­су­гло­бо­вих по­ру­шень. 1919 ро­ку, в умо­вах со­ці­аль­них пе­ре­тво­рень, двоє на­у­ко­вих ен­ту­зі­а­стів — Іл­ля і Ган­на Фру­мі­ни — ор­га­ні­зу­ва­ли в за­по­від­но­му ку­то­чку Бу­ди­нок по­ка­лі­че­ної ди­ти­ни. Оле­ксандр Єлець, Ко­стян­тин Кли­мов, Іван Але­ксе­єн­ко — ось ще кіль­ка зна­ме­ни­тих імен в істо­рії ін­сти­ту­ту. З по­ко­лі­н­ня в по­ко­лі­н­ня тут пра­цю­ють вір­ту­о­зи. Про­те пер­шим бу­дів­ни­чим но­вих стін, який зу­мів до­мог­ти­ся спо­ру­дже­н­ня су­ча­сно­го ба­га­то­по­вер­хо­во­го клі­ні­чно­го кор­пу­су, став про­фе­сор Іван Шу­ма­да.

З 1989 ро­ку ін­сти­тут очо­лює ака­де­мік НАМН Укра­ї­ни Ге­ор­гій Гай­ко — уче­ний ши­ро­ко­го хі­рур­гі­чно­го пла­ну в трав­ма­то­ло­гії та ор­то­пе­дії ді­тей і до­ро­слих. Са­ме Ге­ор­гій Ва­си­льо­вич на­кре­слив у від­ді­лі но­ва­тор­ську ре­кон­стру­ктив­ну спря­мо­ва­ність, вдум­ли­во під­три­му­ю­чи в ан­сам­блі су­ча­сних трав­ма­то­ло­гі­чних про­фі­лів не­об­хі­дні пра­гне­н­ня і по­чи­на­н­ня. Ска­жі­мо, не так дав­но по­ча­ла свою ді­яль­ність пре­кра­сна по­лі­клі­ні­ка ре­а­бі­лі­та­цій­но­го пла­ну з ши­ро­ким спе­ктром ме­то­дик лі­ку­ва­н­ня кіс­тко­во-су­гло­бо­вих за­хво­рю­вань у ді­тей і до­ро­слих.

Сер­гій Стра­фун при­йшов до ін­сти­ту­ту в 1982 ро­ці, ко­ли від­крив­ся но­вий кор­пус з чер­гою ори­гі­наль­них за при­зна­че­н­ням клі­нік. Са­ме то­ді сю­ди бу­ло на­прав­ле­но гру­пу ви­пу­скни­ків лі­ку­валь­но­го фа­куль­те­ту Ки­їв­сько­го ме­ди­чно­го ін­сти­ту­ту. Ба­га­то хто не змі­нив спе­ці­аль­ність. На­при­клад, дав­ні одно­кур­сни­ки, сьо­го­дні — до­кто­ри на­ук Сер­гій Ста­фун та Ігор Ку­рін­ний — так і пра­цю­ють у ви­ще­зга­да­ній клі­ні­ці. На цикл до­слі­джень їх на­ці­лив пер­ший її ке­рів­ник про­фе­сор Іван Гав­ри­ло­вич Ан­то­нюк, по­дви­жник від­нов­ної хі­рур­гії. І, ма­буть, ди­фе­рен­ці­а­ція вправ­них дій, які про­во­дя­ться єди­ною ко­ман­дою бі­ля опе­ра­цій­но­го сто­лу — на­слі­док йо­го хі­рур­гі­чної фі­ло­со­фії, пе­ре­да­ної ви­хо­ван­цям. Хі­рур­гі­чний ритм у клі­ні­ці ін­тен­сив­ний. У про­фе­со­ра, чле­на-ко­ре­спон­ден­та НАМН Укра­ї­ни СТРАФУНА, на­при­клад, це чо­ти­ри опе­ра­цій­ні дні на ти­ждень.

— Але го­лов­не і, ма­буть, ви­рі­шаль­не, — під­кре­слює він, — свої ква­лі­фі­ка­цій­ні по­вер­хи, якщо мо­жна так ви­ра­зи­ти­ся, в ко­жно­го з фа­хів­ців. На­при­клад, сфе­ра Сергія Ти­мо­шен­ка і Ар­ту­ра Бе­зу­гло­го — те­хно­ло­гія най­тон­ших мі­кро­ма­ні­пу­ля­цій у про­е­кції ки­сті ру­ки, а тут 39 м’язів, 18 су­гло­бів і 3 нер­ви. Ва­силь Га­йо­вич май­стер­но во­ло­діє хі­рур­гі­чним і транс­план­та­цій­ним від­нов­ле­н­ням ці­лі­сно­сті нер­во­вих стов­бу­рів як у ді­лян­ці ру­ки, так і на ни­жніх кін­ців­ках. Си­ту­а­ції рі­зні, але зав­жди рі­зно­пла- но­ві, осо­бли­во пі­сля во­гне­паль­них і роз­рив­них по­ра­нень у зо­нах АТО.

Ме­жі Ку­рін­но­го — фі­лі­гран­на мі­кро­хі­рур­гі­чна те­хні­ка з пе­ре­сад­ки і за­мі­ще­н­ня ушко­дже­них нер­во­во- м’ язо­вих утво­рень — ком­плекс ау­то­тка­нин пе­ре­мі­щу­є­ться з су­дин­ною ніж­кою. Во­ло­ди­мир Лє­сков — хі­рург, що во­ло­діє осо­бли­вою май­стер­ні­стю лі­ку­ва­н­ня при трав­мах кін­ці­вок, у то­му чи­слі й у спортс­ме­нів. До ре­чі, са­ме він на­дає до­по­мо­гу пі­сля травм у кік­бо­ксин­гу.

— Ро­зу­мі­є­те, я кон­ту­рую ін­ди­ві­ду­аль­ні вмі­н­ня і пе­ре­ва­ги, але в єди­но­му хі­рур­гі­чно­му кре­слен­ні, — про­дов­жує Сер­гій Се­ме­но­вич. — Ви­бір та­кти­ки, зро­зумі­ло, оби­ра­є­ться спіль­но. Свої мі­кро­тон­ко­щі вла­сти­ві, на­при­клад, лі­ка­рям ар­тро­ско­пі­чно­го бло­ку, ко­ли по­ро­жни­на ушко­дже­но­го су­гло­ба ре­ві­зу­є­ться ма­кси­маль­но обе­ре­жно зав­дя­ки ві­део­кон­тро­лю. Ду­же ва­жли­во ви­зна­ча­ти в ди­на­мі­ці сту­пінь фун­кціо­наль­но­го нер­во­во- м’ язо­во­го збе­ре­же­н­ня. Ця сфе­ра знань і зав­жди об­ґрун­то­ва­них ре­ко­мен­да­цій знав­ця еле­ктро­міо­ней­ро­гра­фії про­фе­со­ра Окса­ни Гай­ко. І, на­ре­шті, де­що не­зви­чна, але вже мі­цна лі­нія роз­ви­ва­є­ться у нас вже по­над де­сять ро­ків — ау­то­транс­план­та­ція стов­бу­ро­вих клі­тин, що отри­му­ю­ться за спе­ці­аль­ною ме­то­ди­кою з жи­ро­вої тка­ни­ни або з ді­лян­ки та­зо­вої кіс­тки від­по­від­ною пун­кці­єю. Та­кі клі­ти­ни по­ту­жно при­ско­рю­ють, на­при­клад, лі­ку­ва­н­ня не­прав­ди­во­го су­гло­ба, і за­го­є­н­ня пі­сля по­ра­не­н­ня . До пев­ної мі­ри тут — на­ше ноу- хау. Ко­ли ми­ну­ло­го лі­та мо­ло­дий спів­ро­бі­тник на­шо­го від­ді­ле­н­ня Ігор Га­йо­вич на кон­гре­сі у Від­ні до­по­вів про та­кі ви­пад­ки, йо­го по­ві­дом­ле­н­ня ви­кли­ка­ло опле­ски.

— Се­ред прі­о­ри­те­тів ва­ших до­слі­джень осо­бли­ве мі­сце за­йма­ють ба­га­то­пла­но­ві ро­бо­ти з уто­чне­н­ня ме­ха­ні­змів іше­мі­чних ушко­джень м’язів і нер­вів кін­ці­вок, осо­бли­во пі­сля по­ра­не­н­ня, якщо за­пі­зню­є­ться ета­пна об­ґрун­то­ва­на до­по­мо­га. Іна­кше ка­жу­чи, йде­ться про за­по­бі­га­н­ня ам­пу­та­цій. Як фор­му­ва­ли­ся ви­то­ки?

— Моя до­ктор­ська ди­сер­та­ція сто­су­ва­ла­ся подаль­шої до­лі пле­чо­во­го нер­во­во­го спле­те­н­ня пі­сля важ­кої трав­ми. По­сту­по­во я ствер­джу­вав­ся в по­зи­ції, що три­ва­ле за­ти­сне­н­ня, пе­ре­ва­жно на­бря­кло­го ха­ра­кте­ру, вкрай не­спри­я­тли­ве не ли­ше для нер­во­во-м’язо­вих, але й для кіс­тко­во-су­гло­бо­вих скла­до­вих ру­ки. Адже на­справ­ді все вза­є­мо­пов’яза­но. 1997 ро­ку ме­не бу­ло обра­но за кон­кур­сом на по­са­ду ке­рів­ни­ка від­ді­лу. Ро­бо­та, ро­бо­та, ро­бо­та, з при­мно­же­н­ням від­нов­лю­валь­но­го до­сві­ду... І ко­ли ви­бу­хну­ли по­дії на схо­ді, з ве­ли­кою кіль­кі­стю травм кін­ці­вок, ду­же ва­жли­вою ви­яви­ло­ся ви­зна­че­н­ня вза­є­мозв’яз­ку між під­фа­сці­аль­ним, зов­ні ні­би не­ви­ди­мим, і вну­трі­шньо­кіс­тко­вим ти­ском. Ця кон­це­пція акту­аль­на для пра­кти­ки, оскіль­ки во­на дає мо­жли­вість по­но­во­му під­хо­ди­ти до па­то­ге­не­зу іше­мі­чних і гній­но-не­кро­ти­чних по­ра­зок кін­ців­ки, впро­ва­джу­ва­ти но­ві те­хно­ло­гії про­фі­ла­кти­ки і лі­ку­ва­н­ня ін­ва­лі­ди­зу­ю­чих пост­трав­ма­ти­чних ускла­днень, на­сам­пе­ред, кон­тра­ктур. Бу­ла за­про­по­но­ва­на ком­пле­ксна си­сте­ма про­гно­сти­чної оцін­ки стру­ктур­но-фун­кціо­наль­но­го ста­ну ске­ле­тних м’язів, з уто­чне­н­ням шан­сів від­нов­но­го по­тен­ці­а­лу. За остан­ні три ро­ки про­чи­та­но де­ся­тки ле­кцій для хі­рур­гів по­льо­вих го­спі­та­лів і най­ближ­чих до місць бо­йо­вих дій лі­ка­рень, згі­дно з ме­то­ди­ка­ми за­по­бі­га­н­ня та­ким не­без­пе­чним син­дро­мам.

— На одно­му­із за­сі­дань з вій­сько­вої трав­ма­то­ло­гії та хі­рур­гії ви про­де­мон­стру­ва­ли на­у­ко­вий кі­но­фільм про ре­зуль­та­ти аб­со­лю­тно­го від­нов­ле­н­ня фун­кцій ки­сті та паль­ців упо­ра­не­них пі­сля, зда­ва­ло­ся б, без­по­во­ро­тних тка­нин­них руй­ну­вань із зна­чним роз­ри­вом м’ язів. Ва­ші пі­до­пі­чні, я б ска­зав, спов­на спор­тив­но під­ні­ма­ли і опу­ска­ли ру­ки. І це був не мон­таж, а ре­аль­ність...

— Я би ска­зав, що це все ж та­ки «мон­таж» умінь. Мною і ко­ле­га­ми осво­є­ні ме­то­ди­ки ді­а­гно­сти­ки і лі­ку­ва­н­ня го­стро­го та хро­ні­чно­го гі­пер­тен­зив­но- іше­мі­чно­го син­дро­му пі­сля ушко­дже­н­ня кін­ці­вок зі зво­ро­тним роз­ви­тком мо­то­ри­ки на про­ти­ва­гу кон­тра­кту­рам ки­сті і сто­пи.

Річ у тім, що ми до­ста­тньою мі­рою во­ло­ді­є­мо віль­ною мі­кро­хі­рур­гі­чною транс­план­та­ці­єю м’ язів ( ска­жі­мо, но­ги або спи­ни) до ана­то­мі­чно­го про­сто­ру ру­ки, а та­кож мі­кро­хі­рур­гі­чною пе­ре­сад­кою скла­дних ком­пле­ксів тка­нин, зві­сно, са­мо­го па­ці­єн­та, ор­то­пе­ди­чним лі­ку­ва­н­ням хво­рих з трав­мою пле­чо­во­го спле­те­н­ня, — цьо­го ней­ро­дис­пе­тче­ра ру­ху ру­ки і пе­ри­фе­ри­чних нер­вів.

— Са­ме жи­т­тя, за­сто­со­ву­ю­чи від­нов­ле­н­ня не­по­мі­тних на­ми в нор­мі ба­га­то­гран­них фун­кцій рук, спо­ну­ка­ло шу­ка­ти но­ві мо­жли­во­сті пов­но­цін­ної до­по­мо­ги хво­рим. Як ви­гля­да­ють по­шу­ки?

— Зно­ву ж та­ки, ко­ман­дою ми на­вчи­ли­ся ефе­ктив­но лі­ку­ва­ти адге­зив­ні ка­псу­лі­ти су­гло­бів, про­ти­сто­я­ти каль­ци­фі­ку­ю­чим те­ди­ні­там су­хо­жиль і ушко­дже­н­ням ро­та­тор­ної, ру­хо­вої ман­же­ти пле­чо­во­го су­гло­ба, але з осо­бли­вою кон­цен­тра­ці­єю на де­фор­му­ю­чо­му ар­тро­зі ки­стьо­во­го су­гло­ба, гній­но-за­паль­них за­хво­рю­ва­н­нях і трав­мах ки­сті, лі­ку­ва­н­ням су­гло­бо­вих кон­тра­ктур і всі­ля­ких ушко­джень су­хо­жиль­но-м’язо­во­го апа­ра­та верх­ніх кін­ці­вок. За­га­лом це ба­га­то со­тень ви­пад­ків по­збав­ле­н­ня від ка­лі­цтва. Мо­жна ска­за­ти, що це не­рід­ко — ні­би ру­ка за­но­во.

— Звер­та­ю­чись до ен­до­про­те­зу­ва­н­ня, за­зви­чай зу­пи­ня­ю­ться на ви­му­ше­них за­мі­нах та­зо­сте­гно­во­го, а та­кож ко­лін­но­го су­гло­бів. Але ж іно­ді є не­об­хі­дність і в пе­ре­сад­ці ен­до­про­те­зів для від­нов­ле­н­ня без­по­во­ро­тно ушко­дже­них, з тих чи ін­ших при­чин, пле­чо­во­го і лі­ктьо­во­го су­гло­бів...

— Дій­сно, нам вда­ло­ся, без ускла­днень, пе­ре­са­ди­ти по­над 130 пле­чо­вих і лі­ктьо­вих ен­до­про­те­зів. Ось ви три­ма­є­те зраз­ки в ру­ках і від­чу­ва­є­те, що це ре­зуль­тат ви­со­ких те­хно­ло­гій, вклю­ча­ю­чи і ма­те­рі­а­ли. Ен­до­про­те­зи ім­порт­ні, во­ни — ре­зуль­тат ве­ли­че­зно­го по­шу­ку, і це, від­вер­то ка­жу­чи, по­ки до­ціль­ні­ше, ніж ви­на­хо­ди­ти «ве­ло­си­пед» з від­чу­тним ри­зи­ком нев­дач.

... За роз­роб­ку мі­кро­хі­рур­гі­чних те­хно­ло­гій у лі­ку­ван­ні со­ці­аль­но ва­жли­вої ка­те­го­рії хво­рих з важ­кою по­лі­стру­ктур­ною трав­мою кін­ців­ки Сергія Страфуна та Іго­ря Ку­рін­но­го 2011 ро­ку бу­ло на­го­ро­дже­но Дер­жав­ною пре­мі­єю Укра­ї­ни в га­лу­зі на­у­ки і те­хні­ки. Но­во­вве­де­н­ня Сергія Се­ме­но­ви­ча від­мі­че­ні в роз­ді­лі най­кра­щих і Все­сві­тньою асо­ці­а­ці­єю ор­то­пе­дів- трав­ма­то­ло­гів SICOT. Ви­я­ви­лось, що це бу­ло на­че ви­пе­ре­дже­н­ня трав­ма­то­ло­гі­чних по­дій, що роз­вер­ну­ли­ся. Мо­жна ска­за­ти, що пе­ред на­ми, по су­ті, не­ба­че­ні хі­рур­гі­чно­ре­а­бі­лі­та­цій­ні про­ри­ви в роз­ви­тку ре­кон­стру­ктив­но-від­нов­ної хі­рур­гії ки­сті та су­гло­бів ру­ки.

— У вас на сто­лі я ба­чу­книж­ку , на­пи­са­ну­ра­зом з Сер­гі­єм Ти­мо­шен­ком «Пе­ре­ло­ми ди­сталь­но­го ме­та­е­пі­фі­за про­ме­не­вої кіс­тки». У чо­му­су ть і акту­аль­ність ці­єї пра­ці?

— По­над 12% у за­галь­ній стру­кту­рі пе­ре­ло­мів да­ють під­ста­ви вва­жа­ти пе­ре­ло­ми про­ме­не­вої кіс­тки в «ти­по­во­му мі­сці» трав­ма­то­ло­гі­чним «апен­ди­ци­том» і зо­бов’яза­ли мо­ло­дих лі­ка­рів-трав­ма­то­ло­гів скру­пу­льо­зно під­хо­ди­ти до лі­ку­ва­н­ня ці­єї про­бле­ми. Все це і ста­ло пе­ред­умо­вою до ство­ре­н­ня на­шої книж­ки з опи­сом та­ких роз­ро­бок. Во­ни від­обра­жа­ють наш більш як 30-рі­чний до­свід у хі­рур­гі­чно­му лі­ку­ван­ні по­ді­бних ушко­джень. Це ве­ли­ка сві­то­ва про­бле­ма.

— Але ж не менш ва­жли­во на­ма­га­ти­ся не до­пу­ска­ти по­гір­ше­н­ня ста­ну­при по­ра­не­н­нях, а, пря­мо ка­жу­чи, вчи­ти бій­ців умі­ло на­да­ва­ти в та­ких си­ту­а­ці­ях вза­єм­ну до­по­мо­гу? — став­лю Сер­гію Се­ме­но­ви­чу­за­вер­шаль­не за­пи­та­н­ня.

— Ви зна­є­те, ми ви­зна­ли за не­об­хі­дне по­ча­ти ви­вча­ти в про­гра­мах НАТО кон­це­пції та уста­нов­ки та­кти­чної ме­ди­ци­ни, прийня­тої і апро­бо­ва­ної в ме­ди­чних стру­кту­рах Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го бло­ку. Я маю на ува­зі не ли­ше наш від­діл. Про­те на­ші мо­ло­ді спів­ро­бі­тни­ки Ігор Га­йо­вич і Ва­дим Ма­зе­вич та­кі кур­си про­йшли і те­пер пе­ре­да­ють не­об­хі­дні вмі­н­ня та на­ви­чки дій для зу­пин­ки кро­во­теч сол­да­там, пе­ред­усім, у вій­сько­вих на­вчаль­них під­роз­ді­лах. От­же, це і є са­ме жи­т­тя, ко­ли на екс­тре­маль­ні хви­ли­ни не до­во­ди­ться ди­ви­ти­ся зви­со­ка...

ФОТОНАДАНОАВТО РОМ

Сер­гій Стра­фун

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.