У по­шу­ках но­вих ідей

Ого­ло­ше­но кон­курс для ре­жи­се­рів і те­а­трів

Den (Ukrainian) - - Культура - Іри­на ЧУЖИНОВА

Тре­тій рік по­спіль Бри­тан­ська Ра­да в Укра­ї­ні ре­а­лі­зує що­рі­чну те­а­траль­ну про­гра­му у ви­гля­ді від­кри­то­го кон­кур­су Takingthe Stage, що мо­жна пе­ре­кла­сти, як вель­ми при­ва­бли­ву про­по­зи­цію «зайня­ти сце­ну». У по­пе­ре­дні два ро­ки мо­жли­ві­стю «ін­тер­вен­ції» ско­ри­ста­ли­ся ві­сім мо­ло­дих ре­жи­се­рів. Так, на сце­ні На­ціо­наль­но­го те­а­тру ім. І. Фран­ка з’яви­ла­ся дра­ма Де­ві­да Гер­ро­ве­ра «Но­жі в кур­ках» в ре­жи­су­рі хар­ків’ян­ки Оль­ги Ту­ру­ті-Пра­со­ло­вої. Ре­жи­сер Єв­ген Ху­дзик упер­ше в істо­рії на­ціо­наль­ної сце­ни здій­снив по­ста­нов­ку «Зи­мо­вої каз­ки» Ві­лья­ма Шек­спі­ра на сце­ні Львів­сько­го те­а­тру ім. Ле­ся Кур­ба­са.

Ве­сною 2017 ро­ку від­бу­ли­ся прем’єри пе­ре­мож­ців ми­ну­ло­го ро­ку: Та­ма­ри Тру­но­вої («Під не­бом си­нім...» Де­ві­да Ел­дрі­джа на сце­ні На­ціо­наль­ної опе­ре­ти), Єв­ге­на Мер­зля­ко­ва («Ле­ге­ні» Дан­ка­на Ма­кмі­ла­на­на на ко­ну Лу­ган­сько­го обла­сно­го те­а­тру, що ни­ні пра­цює у Сє­ве­ро­до­не­цьку), Кі­ри Ма­лі­ні­ної («Як бо­ги впа­дуть, без­пе­чно не бу­де» Сель­ми Ді­мі­трі­є­вич у не­за­ле­жній « Ла­бо­ра­то­рії те­а­тру » ) та Оле­ни Ав­дє­є­вої («Ша­хта­рі-ху­до­жни­ки» Лі Гол­лау у Хар­ків­сько­му те­а­трі для ді­тей). Ще два про­е­кти, під­три­ма­ні то­рік, — це ви­ста­ва «Ле­ге­ні» ре­жи­се­ра Дми­тра За­хо­жен­ка у Но­во­му дра­ма­ти­чно­му те­а­трі на Пе­чер­ську та « Як бо­ги впа­дуть, без­пе­чно не бу­де » Ві­кто­рії Фі­лон­чук у Чер­ні­гів­сько­му обла­сно­му те­а­трі ім. Т. Шев­чен­ка.

Вже во­се­ни ми ді­зна­є­мо­ся іме­на ще трьох пе­ре­мож­ців все­укра­їн­сько­го кон­кур­су. Але по­пе­ре­ду — від­кри­та кон­ку­рен­та бо­роть­ба за фі­нан­со­ву та осві­тню мен­тор­ську під­трим­ку. Цьо­го ра­зу Бри­тан­ська Ра­да не про­по­нує кон­кре­тних текс­тів для вті­ле­н­ня на сце­ні, а че­кає про­по­зи­цій від те­а­трів і ре­жи­се­рів. При цьо­му йде­ться не ли­ше про бри­тан­ські п’єси. До по­ста­нов­ки мо­жна бра­ти ху­до­жню та до­ку­мен­таль­ну лі­те­ра­ту­ру, та хоч би й по­е­зію. Єди­на умо­ва: акцен­ту­ва­ти в обра­но­му тво­рі те­му «Ме­жі та кор­до­ни», яка, зві­сно ж, мо­же по­тра­кто­ву­ва­ти­ся, як зав­го­дно ши­ро­ко. Від кон­кре­тних гео­по­лі­ти­чних умов­них лі­ній на кар­ті, до но­вих ви­кли­ків лю­ди­ні чи люд­ству, за­ра­ди яких тре­ба здо­ла­ти зов­ні­шні чи вну­трі­шні бар’єри.

Та­кож цьо­го ро­ку ще дві прин­ци­по­ві змі­ни. По-пер­ше, ска­со­ва­но ві­ко­вий лі­міт. Тож го­лов­на умо­ва для ре­жи­се­рів від­те­пер — го­тов­ність ри­зи­ку­ва­ти на сце­ні та лег­ко йти на діа­лог із укра­їн­ськи­ми та бри­тан­ськи­ми мен­то­ра­ми-на­став­ни­ка­ми у про­це­сі ви­пу­ску ви­ста­ви. По-дру­ге, окрім дра­ма­ти­чних те­а­трів, че­ка­ють за­явок і від те­а­трів ля­льок. Як на­го­ло­си­ла одна із екс­пер­ток кон­кур­су — го­лов­на ре­жи­сер­ка Хар­ків­сько­го те­а­тру ля­льок ім. В. Афа­на­сьє­ва Окса­на Дмі­трі­є­ва, — че­ка­ти­муть пе­ред­усім «сер­йо­зної» лі­те­ра­ту­ри і тих за­по­ві­тних за­ду­мів, що їх не­лег­ко здій­сни­ти в умо­вах сі­рих бу­днів ре­пер­ту­ар­но­го те­а­тру.

Та­кож в укра­їн­ській екс­пер­тній гру­пі ще двоє ві­до­мих ре­жи­се­рів: ху­до­жній ке­рів­ник Ки­їв­сько­го те­а­тру на По­до­лі Ві­та­лій Ма­ла­хов та ре­жи­сер­ка Ки­їв­сько­го те­а­тру дра­ми і ко­ме­дії на лі­во­му бе­ре­зі Дні­пра Та­ма­ра Тру­но­ва. Тра­ди­цій­но кон­курс під­три­му­ють ав­то­ри­те­тні бри­тан­ські те­а­три: YoungVic (Лон­дон), LiveTheatre (Нью­касл), HullTruck (Галл) та Sherman Cymru (Кар­діфф). За ор­га­ні­за­цій­но-ло­гі­сти­чну ча­сти­ну те­а­траль­ної про­гра­ми зно­ву від­по­від­ає ГО «Те­а­траль­на пла­тфор­ма».

Кон­курс Takingthe Stage ро­бить уні­каль­ним йо­го без­про­гра­шний фор­мат. Зві­сно, хтось-та­ки отри­має грант на по­ста­нов­ку, спіл­ку­ва­н­ня з мен­то­ра­ми та ста­жу­ва­н­ня у бри­тан­сько­му те­а­трі-пар­тне­рі. Про­те бу­дуть і від­кри­ті ле­кції та май­стер-кла­си, сце­ні­чні по­ка­зи пре­тен­ден­тів на пе­ре­мо­гу. Зре­штою, бу­де, як мі­ні­мум, три прем’єри на укра­їн­ських сце­нах. І, як за­ува­жив ре­жи­сер Ві­та­лій Ма­ла­хів, — не­о­дмін­но на­ро­ди­ться ба­га­то но­вих ідей, які у будь-яко­му ра­зі вар­то бу­де ре­а­лі­зу­ва­ти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.