Як Ан­дрій Бі­ло­ус кіль­кість пе­ре­тво­рює на якість

«Нам ка­жуть, що оде­ський гля­дач не спри­ймає укра­їн­ських ви­став... Але ми — їде­мо!»

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День» Фото Ві­о­ли СОКОЛАН

Мо­ло­дий те­атр, який за­крив 29 черв­ня свій 38- й се­зон, є лі­де­ром у на­шій сто­ли­ці за кіль­кі­стю но­ви­нок ( 10 прем’ єр!), а та­кож за ре­зо­нан­сом пред­став­ле­них по­ста­но­вок у ко­лі кри­ти­ків. Гля­да­чі на­зи­ва­ють цей ко­ле­ктив улю­бле­ним, а то­му май­же пе­ред ко­жною ви­ста­вою мо­жна по­чу­ти: « Чи є зай­вий кви­ток?».

ПІД ГА­СЛОМ: «ДОРОГУ МО­ЛО­ДИМ!»

Про те, що вда­ло­ся зро­би­ти, пла­ни на май­бу­тнє й га­стро­лі до Оде­си — на­ша роз­мо­ва з ху­до­жнім ке­рів­ни­ком Мо­ло­до­го те­а­тру Ан­дрі­єм БІЛОУСОМ:

— Цей се­зон від­був­ся у нас під га­слом: «Дорогу мо­ло­дим!», а на­сту­пний прой­де під де­ві­зом — «Дорогу ста­рим!». В афі­ші з’яви­ло­ся 10 прем’єр, і я ві­рю, що кіль­кість пе­ре­ро­сте в якість. Ми онов­лю­є­мо по­сту­по­во. У нас є свій по­стій­ний гля­дач, у яко­го ре­фле­ксія ко­жно­го мі­ся­ця — прийти до Мо­ло­до­го те­а­тру й по­ди­ви­ти­ся щось но­ве, ці­ка­ве. І ці по­хо­ди до нас уже ста­ють гар­ною тра­ди­ці­єю. Ті­шить, що при­хо­дить пу­блі­ка рі­зно­го ві­ку. Хтось із ко­ха­ною чи ко­ха­ним, хтось із ді­тьми чи ро­ди­ною, на­віть ці­ли­ми ком­па­ні­я­ми — із дру­зя­ми, одно­кур­сни­ка­ми, ко­ле­га­ми по ро­бо­ті... Гля­да­чі зна­ють, що в Мо­ло­до­му прем’єри від­бу­ва­ю­ться не раз чи дві­чі на рік, як у де­яких те­а­трах, а май­же що­мі­ся­ця. Ми на­ма­га­є­мо­ся під­три­му­ва­ти це ба­жа­н­ня пу­блі­ки хо­ди­ти в те­атр.

За се­зон пред­ста­ви­ли три прем’єри на Основ­ній сце­ні: бру­таль­ну кла­си­ку «Го­ре з ро­зу­му» Гри­бо­є­до­ва, спе­ци­фі­чну ко­ме­дію «Сер­пень: граф­ство Осейдж» Леттс і ви­ста­ву-Concert (му­зи­чно-пла­сти­чний про­ект Мо­ло­до­го те­а­тру з уча­стю: ком­по­зи­то­ра-ім­про­ві­за­то­ра Ма­кси­ма Шо­рен­ко­ва, во­ка­лі­стів, зі­рок те­ле­про­е­кту «Х-Фа­ктор» та «Укра­ї­на має та­лант» — гур­ту The Oscar Wild — Пав­ло Пі­гу­ра та Ві­та­лій Си­чак, хо­ре­о­граф Лі­да Со­кла­ко­ва, ре­жи­сер — На­та­лія Си­ва­нен­ко. — Т.П.). А на Ка­мер­ній сце­ні з’яви­ло­ся від­нов­ле­не «Укра­де­не ща­стя» за І. Фран­ком (я пе­ре­ніс по­ста­нов­ку із «Су­зір’я» до на­шо­го те­а­тру), а та­кож се­рія ви­став — ро­біт мо­ло­дих ре­жи­се­рів (на Ка­мер­ній і Мі­кро­сце­ні): «Ді­во­чий ви­но­град», «Са­ша, ви­не­си смі­т­тя», «По­піл», «Га­га­рін і Бар­се­ло­на», «Пі­а­ніст» та «Яма» (остан­ні­ми по­ста­нов­ка­ми ми за­кін­чи­мо цей се­зон). Ци­ми ви­ста­ва­ми ми да­є­мо дорогу мо­ло­дим ре­жи­се­рам про­я­ви­ти се­бе. До ре­чі, якщо ми­ну­лий і ни­ні­шній се­зон да­вав зе­ле­не сві­тло мо­ло­дим, то на­сту­пний се­зон ми при­ді­ли­мо ува­гу ін­шо­му по­ко­лін­ню — «Дорогу ста­рим!». У нас ста­ви­ти­муть по­ва­жні й до­свід­че­ні ре­жи­се­ри, зокре­ма Юрій Лі­зін­ги­рич — «Ми­лий друг» Гі де Мо­пас­са­на, Ко­стян­тин Ду­бі­нін — «Сел­фі зі скле­ро­зом» Оле­ксан­дра Во­ло­дар­сько­го, Та­рас Кри­во­ру­чен­ко — «Те­кто­ні­ку по­чут­тів» Е.-Е.Шміт­та, а я по­став­лю «Май­стра Соль­не­са» за Г. Іб­се­ном. Мо­лодь теж не за­бу­де­мо: так, Вла­да Бі­ло­зо­рен­ко ни­ні пра­цює над «Бо­же­ством рі­за­ни­ни» за Я. Ре­за, де гра­ти­муть зір­ки на­шо­го те­а­тру Ір­ма Ві­тов­ська й Рим­ма Зю­бі­на. Пла­ну­ва­ло­ся, що прем’єра від­бу­де­ться на­при­кін­ці се­зо­ну, але че­рез зайня­тість актрис на зйом­ках та ін­ші про­е­кти ми гля­да­чів за­про­си­мо на цю ви­ста­ву вже у ве­ре­сні — у но­во­му се­зо­ні. «Па­ра­шу­тист» за по­ві­стю Оле­ксан­дра Се­лі- на по­ста­вить мо­ло­дий ре­жи­сер Ва­ле­рія Го­ро­де­цька (ни­ні в афі­ші те­а­тру йдуть дві її по­ста­нов­ки «Ше­піт убив­ці» та «Яма». — Т.П.). Як ба­чи­те, пла­нів маємо ба­га­то. Ми про­по­ну­є­мо ви­ста­ви для рі­зних ка­те­го­рій гля­да­чів. Це рі­зно­пла­но­ва дра­ма­тур­гія.

«У ЄВ­РО­ПІ ПУ­БЛІ­КА ХОДИТЬ ДО ТЕ­А­ТРУ ПОЛОСКОТАТИ НЕР­ВИ»

— З ва­шої, як ке­рів­ни­ка те­а­тру, лег­кої ру­ки ни­ні п’єсу Н. Во­ро­жбит «Са­ша, ви­не­си смі­т­тя» став­лять рі­зні те­а­три.

— Ме­ні спо­до­ба­лась ця п’єса На­та­лії Во­ро­жбит. По­ста­нов­ку здій­сни­ла мо­ло­дий ре­жи­сер Та­ма­ра Тру­но­ва. Це укра­їн­ська су­ча­сна дра­ма­тур­гія, яку ми на­ма­га­є­мо­ся від­шу­ко­ву­ва­ти для сво­го ре­пер­ту­а­ру. Не­по­га­на ви­йшла прем’єра, яка ви­кли­ка­ла жва­ве обго­во­ре­н­ня се­ред те­а­тро­знав­ців. А от гля­да­чі, на жаль, її не ша­ну­ва­ли, і по­пит на неї ма­лий, а то­му ми з Ка­мер­ної пе­ре­не­се­мо, на Мі­кро­сце­ну, щоб пов­ні­стю не зні­ма­ти цю по­ста­нов­ку з афі­ші. Зна­є­те, ни­ні наш гля­дач не лю­бить хо­ди­ти на ви­ста­ви, які по­ру­шу­ють со­ці­аль­ну те­ма­ти­ку. Не хо­че ди­ви­ти­ся про про­бле­ми, політику. Цьо­го має вдо­сталь, вві­мкнув­ши те­ле­ві­зор або за­йшов­ши в ін­тер­нет. Він шу­кає ви­ста­ви- каз­ки, які не ма­ють з ре­аль­ні­стю ні­чо­го спіль­но­го! У те­атр ідуть роз­ва­жи­тись чи за­бу­ти про про­бле­ми сьо­го­де­н­ня. Це в Єв­ро­пі пу­блі­ка ходить до те­а­тру полоскотати нер­ви, а в нас аб­со­лю­тно про­ти­ле­жна си­ту­а­ція. Я знав, що не всі гля­да­чі спри­ймуть цю п’єсу, але все ж спо­ді­вав­ся, а ра­птом... Та, на жаль, ви­ста­ва не ан­шла­го­ва. Шко­да...

Ре­шта на­ших по­ста­но­вок да­ють ду­же хо­ро­шу ка­су. За­пов­не­н­ня за­лу — 98% і за про­да­жем кви­тків (хо­ча у нас во­ни най­до­рож­чі у сто­ли­ці!). Так що, тьху­тьху, в цьо­му пла­ні все га­разд...

— Ви ска­за­ли, що на­сту­пно­го ро­ку — «Дорогу ста­рим!», то про­ко­мен­туй­те роз­мо­ви про те, що з тру­пи зби­ра­ю­ться йти на ра­зо­ві по­ста­нов­ки зір­ки — Вер­тін­ський, Зю­бі­на, Ві­тов­ська...

— Вер­тін­ський, щой­но по­чав­ся пен­сій­ний вік, сам на­пи­сав за­яву і вже по­над рік як пі­шов зі шта­ту те­а­тру. Оле­ксій Сер­гі­йо­вич дій­сно пра­цює на ра­зо­вих по­ста­нов­ках. Зю­бі­на щось са­ма со­бі при­ду­ма­ла. Я її за­яви не ба­чив. Рим­ма Ана­то­лі­їв­на ба­га­то зні­ма­є­ться, її за­про­шу­ють на рі­зні фе­сти­ва­лі, й то­му во­на го­во­рить, що не мо­же за­без­пе­чу­ва­ти ре­пе­ти­цій­ний про­цес, хо­че ма­ти більш гну­чкий гра­фік ро­бо­ти. Ду­маю, це пи­та­н­ня якось вла­дна­є­ться... А що ж до Ві­тов­ської, то на­віть не чув, що Ір­ма Гри­го­рів­на зби­ра­є­ться йти з Мо­ло­до­го те­а­тру...

ГА­СТРО­ЛІ ЯК ЕКС­ПЕ­РИ­МЕНТ

— На по­ча­тку ли­пня від­бу­ду­ться га­стро­лі в Оде­сі. Ве­зе­те три свої по­ста­нов­ки, чо­му са­ме ці ви­ста­ви, а не ін­ші — ви­бір ма­є­те ши­ро­кий.

— Ці га­стро­лі мо­жна на­зва­ти екс­пе­ри­мен­том, бо ми са­мі є ор­га­ні­за­то­ра­ми по­ка­зів. Га­стро­лі в Пів­ден­ній Паль­мі­рі від­бу­ду­ться з 2 до 4 ли­пня у при­мі­щен­ні Оде­сько­го ро­сій­сько­го дра­ма­ти­чно­го те­а­тру. По­ка­же­мо «За­гад­ко­ві варіації» Е.-Е.Шміт­та, «Одно­ру­ко­го» М. Ма­кДо­на та «Під­сту­пність і ко­ха­н­ня» Ф. Шил­ле­ра. Чо­му са­ме ці ви­ста­ви? Бо во­ни ан­шла­го­ві, рі­зно­жан­ро­ві й пред­став­ля­ють наш те­атр сьо­го­дні. Ми ці по­ста­нов­ки по­ка­зу­ва­ли на фе­сти­ва­лях і га­стро­лю­ва­ли з ни­ми в рі­зних мі­стах — зав­жди бу­ли тіль­ки схваль­ні від­гу­ки. А от з Оде­сою по­ки ор­га­ні­за­цій­на скла­до­ва про­су­ва­є­ться у нас не ду­же. Для ме­не ди­ви­на, що в цьо­му мі­сті не хо­чуть ба­чи­ти укра­ї­но­мов­ні ви­ста­ви. Нам на­віть за­про­по­ну­ва­ли пи­са­ти афі­ші ро­сій­ською мо­вою! — Не мо­же бу­ти! — Так, це прав­да. Нам ка­жуть, що оде­ський гля­дач не спри­ймає укра­їн­ських ви­став... Але ми — їде­мо!

— Мо­же, це че­рез те, що ви­сту­па­ти­ме­те на ба­зі Ро­сій­сько­го те­а­тру?

— Ні! Ми хо­ті­ли гра­ти в Оде­сько­му укра­їн­сько­му те­а­трі ім. В.Ва­силь­ка, але там бу­дів­ля в ава­рій­но­му ста­ні, й са­ма ди­ре­кція те­а­тру не ра­дить про­во­ди­ти там га­стро­лі...

— У ве­ре­сні роз­по­чне­ться но­ва сто­рін­ка Мо­ло­до­го те­а­тру.

— Се­зон роз­по­чне­ться 3 ве­ре­сня та­ки­ми ви­ста­ва­ми: «Го­ре з ро­зу­му» на Ве­ли­кій сце­ні, а «Си­ній ав­то­мо­біль» по­ка­же­мо на Ка­мер­ній сце­ні. Я вва­жаю, що сьо­го­дні нам не ви­ста­чає ці­ка­вих укра­їн­ських п’ єс і но­вих твор­чих ідей. З фі­нан­са­ми у нас все га­разд. За цей се­зон за­ро­би­ли 12 міль­йо­нів грн. Це ве­ли­че­зна су­ма! Нас під­три­мує мі­сто, да­ють ко­шти на зар­пла­ту, а на по­ста­нов­ки ми гро­ші са­мі за­ро­бля­є­мо. Не хо­чу скар­жи­ти­ся. Тре­ба пра­цю­ва­ти — і все бу­де до­бре!

Га­стро­лі у Пів­ден­ній Паль­мі­рі роз­по­чнуть «За­гад­ко­ві варіації» — це пси­хо­ло­гі­чна ду­ель, яку май­стер­но гра­ють Оле­ксій Вер­тин­ський (Лар­сен) і Ста­ні­слав Бо­клан (Знор­ко)

Ан­дрій Бі­ло­ус

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.