Майк ПЕНС,

ві­це-пре­зи­дент США:

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Пре­зи­дент дав чі­тко зро­зу­мі­ти, що де­ста­бі­лі­зу­ю­чі дії Ро­сії, її під­трим­ка зло­дій­ських ре­жи­мів, її дії в Укра­ї­ні, все це не­прийня­тно. Пре­зи­дент та­кож по­ві­до­мив, що ско­ро він під­пи­ше за­ко­но­про­ект що­до сан­кцій, який прийняв Кон­грес, щоб цьо­му про­ти­ді­я­ти. У той же час, чі­тко де­мон­стру­ю­чи на­ші на­мі­ри, ми очі­ку­є­мо, що по­ве­дін­ка Ро­сії змі­ни­ться

Схо­же, що пі­сля ухва­ле­н­ня аме­ри­кан­ським Кон­гре­сом 27 ли­пня за­ко­ну про по­си­ле­н­ня сан­кцій про­ти Ро­сії на­пру­же­н­ня у від­но­си­нах між Ва­шинг­то­ном і Мо­сквою ли­ше зро­ста­ти­ме. Свід­че­н­ням цьо­го ста­ла ре­а­кція ро­сій­ської вла­ди на ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­ну, а зокре­ма ого­ло­ше­н­ня пре­зи­ден­том РФ Во­ло­ди­ми­ром Пу­ті­ним рі­ше­н­ня про те, що Ро­сію ма­ють за­ли­ши­ти 755 ди­пло­ма­тів США.

На­га­да­є­мо, що ро­сій­ський роз­діл за­твер­дже­но­го Кон­гре­сом США за­ко­ну під на­звою H.R.3364 — Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act (За­кон що­до про­ти­сто­я­н­ня су­пер­ни­кам США че­рез сан­кції), має три основ­ні ме­ти. Пер­ша — на­да­ти за­ко­но­дав­чої си­ли чо­ти­рьом ука­зам пре­зи­ден­та Оба­ми, ви­да­ним в 2014 ро­ці і спря­мо­ва­ним про­ти так зва­них се­па­ра­ти­стів в Укра­ї­ні та тих, хто під­три­мує їхню ді­яль­ність, по­са­дов­ців Яну­ко­ви­ча та осіб з най­ближ­чо­го ото­че­н­ня Пу­ті­на. Ці роз­по­ря­дже­н­ня та­кож обме­жу­ють мо­жли­во­сті за­лу­че­н­ня аме­ри­кан­ських ін­ве­сти­цій до фі­нан­со­во­го се­кто­ру Ро­сії, обо­рон­них те­хно­ло­гій та енер­ге­ти­ки.

Дру­га — роз­ши­ри­ти існу­ю­чі сан­кції, зо­бов’язу­ю­чи пре­зи­ден­та, а не про­сто на­да­ю­чи йо­му пра­во, вво­ди­ти по­си­ле­ні сан­кції, що сто­су­ю­ться обме­же­н­ня за­лу­че­н­ня бор­гу для енер­ге­ти­чно­го, фі­нан­со­во­го се­кто­рів, а та­кож ви­до­бу­тку на­фти, мо­жли­во­сті дер­жав­них ро­сій­ських під­при­ємств за­лу­ча­ти фі­нан­су­ва­н­ня че­рез при­ва­ти­за­цію, або ін­ве­сту­ва­н­ня на су­му від 10 міль­йо­нів до­ла­рів.

Тре­тя — за­про­ва­ди­ти но­ві сан­кції, пов’яза­ні з кі­бер­втру­ча­н­ня­ми та по­ру­ше­н­ня­ми прав лю­ди­ни з бо­ку Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції, а та­кож сан­кції, пов’яза­ні зі зна­чною ко­ру­пці­єю в Ро­сії.

Кри­те­рії для вне­се­н­ня змін до сан­кцій за­ли­ша­ю­ться пра­кти­чно не­змін­ни­ми і сто­су­ю­ться вре­гу­лю­ва­н­ня кри­зи в Укра­ї­ні, як пе­ред­ба­че­но «Мін­ськи­ми до­мов­ле­но­стя­ми». Пов­но­ва­же­н­ня на­кла­да­ти сан­кції і ви­зна­ча­ти пе­ре­лік осіб, які під­па­да­ють під сан­кції, за­ли­ша­є­ться за пре­зи­ден­том, а от для вне­се­н­ня змін до сан­кцій, а та­кож для зня­т­тя сан­кцій, не­об­хі­дно бу­де отри­ма­ти зго­ду Кон­гре­су.

За­кон чі­тко ви­зна­чає прі­о­ри­те­ти зов­ні­шньої по­лі­ти­ки, яких має до­три­му­ва­тись пре­зи­дент що­до Ро­сії, зокре­ма:

за­кли­ка­ти уряд Ро­сії ви­ве­сти си­ли з те­ри­то­рії Гру­зії, Укра­ї­ни та Мол­до­ви;

від­да­ти кон­троль над кор­до­ном цих те­ри­то­рій від­по­від­ним уря­дам;

при­пи­ни­ти дії, які зав­да­ють шко­ди обра­ним уря­дам цих кра­їн, та ін­ше.

Прі­о­ри­те­тність під­трим­ки енер­ге­ти­чної без­пе­ки Укра­ї­ни ви­зна­че­на окре­мим по­ло­же­н­ням і мі­стить, се­ред ін­шо­го, пун­кти про під­трим­ку ре­форм енер­ге­ти­чно­го рин­ку, про­ти­сто­я­н­ня ро­сій­сько­му про­е­кту «Пів­ні­чний по­тік-2», про­су­ва­н­ня енер­ге­ти­чної без­пе­ки Укра­ї­ни у спів­пра­ці з єв­ро­пей­ськи­ми кра­ї­на­ми.

На­го­ло­шу­є­ться та­кож і на по­си­лен­ні спів­пра­ці з ЄС, зокре­ма ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи Фонд про­ти­дії впли­ву Ро­сії з бю­дже­том у 250 млн. до­ла­рів на 2018—2019 бю­дже­тні ро­ки.

Біль­шість екс­пер­тів схваль­но сприйня­ли рі­ше­н­ня аме­ри­кан­сько­го Кон­гре­су по­си­ли­ти сан­кції про­ти Ро­сії. Що­прав­да, де­які ек­спер­ти вва­жа­ють та­ке рі­ше­н­ня по­мил­ко­вим. Зокре­ма та­кої дум­ки до­три­му­є­ться ди­ре­ктор Цен­тру єв­ра­зій­ських, ро­сій­ських і схі­дно­єв- ро­пей­ських до­слі­джень і про­фе­сор уря­ду­ва­н­ня і ди­пло­ма­ти­чної слу­жби у Джор­дж­та­ун­сько­му уні­вер­си­те­ті, Ва­шинг­тон, Ан­же­ла СТЕНТ, яка на­пи­са­ла ста­т­тю під на­звою «За­кон про аме­ри­кан­ські сан­кції є ви­гра­шем для Ро­сії».

Тим ча­сом мі­ністр еко­но­мі­ки Ні­меч­чи­ни Бри­гі­та Ци­пріс на­зва­ла за­ко­но­про­ект США що­до сан­кцій про­ти Ро­сії по­ру­ше­н­ням між­на­ро­дно­го пра­ва. До­сить див­ною є та­ка за­ява на тлі то­го, що Мо­сква по­ру­ши­ла всі мо­жли­ві нор­ми між­а­но­ро­дно­го пра­ва, ане­ксу­вав­ши Крим, про­во­дя­чи агре­сію на схо­ді Укра­ї­ни, не ка­жу­чи про втру­ча­н­ня в ін­ші кра­ї­ни.

«День» звер­нув­ся до укра­їн­ських, ро­сій­ських і аме­ри­кан­ських екс­пер­тів з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти зна­че­н­ня ухва­ле­но­го Кон­гре­сом за­ко­ну і як но­ві обме­жу­валь­ні за­хо­ди мо­жуть впли­ну­ти на ро­сій­ський ре­жим.

«НО­ВІ САН­КЦІЇ ЗБІЛЬШАТЬ ВТРАТИ»

Джон ГЕРБСТ, го­ло­ва Єв­ра­зій­сько­го цен­тру Ді­ну Па­три­чіу в Атлан­ти­чній Ра­ді США, екс-по­сол США в Укра­ї­ні, Ва­шинг­тон:

— За­кон про сан­кції, прийня­тий Кон­гре­сом, це — сер­йо­зний удар по Крем­лю. Оскіль­ки Трамп став імо­вір­ним кан­ди­да­том від Ре­спу­блік­ської пар­тії на­при­кін­ці ве­сни 2016 ро­ку, то до по­ча­тку ро­бо­ти в адмі­ні­стра­ції Трам­па Мо­сква спо­ді­ва­лась, що пре­зи­дент Трамп ска­сує сан­кції, вста­нов­ле­ні на­при­кін­ці 2014 ро­ку і які ре­гу­ляр­но по­нов­лю­ю­ться з то­го ча­су. Трамп чі­тко роз­гля­дав це в пер­ші ти­жні сво­го пе­ре­бу­ва­н­ня в офі­сі.

На­то­мість бу­ло прийня­то це за­ко­но­дав­ство. МВФ за­зна­чив, що в 2015 ро­ці сан­кції ко­шту­ва­ли Ро­сії 1—1,25% ВВП. Не­що­дав­но Оле­ксій Ку­дрін (екс-мі­ністр фі­нан­сів, за­сту­пник го­ло­ви уря­ду РФ. — Авт.) за­зна­чив, що існу­ю­чі сан­кції обі­йду­ться Ро­сії у 5% ВВП. Но­ві сан­кції збільшать втрати Ро­сії.

Що­до стат­ті «За­кон про аме­ри­кан­ські сан­кції є ви­гра­шем для Ро­сії». Ан­ге­ла Стент — ві­до­мий фа­хі­вець з Ро­сії, чию дум­ку я по­ва­жаю. Але на­ші но­ві сан­кції ускла­днять жи­т­тя Пу­ті­на. Во­ни є ва­жли­вим кро­ком у змі­цнен­ні по­лі­ти­ки США про­ти ре­ві­зіо­ніст­ської Мо­скви.

«АМЕРИКАНЦІ ЗРОЗУМІЛИ ВАЖЛИВУ РІЧ: РО­СІЮ ПОТРІБНО ЗУПИНЯТИ» Ми­хай­ло ГОНЧАР, пре­зи­дент Цен­тру гло­ба­лі­сти­ки «Стра­те­гія 21», Ки­їв:

— Най­більш бо­лі­сний ва­рі­ант, який пе­ред­ба­ча­ють ці сан­кції, це — удар по всіх «ігра­шках» Пу­ті­на, пе­ред­усім, по «Пів­ні­чно­му по­то­ку-2» і по дру­гій ни­тці «Ту­ре­цько­го по­то­ку», яка ма­ла йти на Єв­ро­пу. То­му та­кий сан­кцій­ний крок ви­кли­кав та­ку бур­хли­ву ре­а­кцію і в Мо­скві, Бер­лі­ні та Ві­дні, за­га­лом кра­їн, при­че­тних до ре­а­лі­за­ції цих по­то­ків.

Що сто­су­є­ться шир­ших аспе­ктів но­вих сан­кцій США, то но­ві обме­же­н­ня сто­су­ю­ться ще біль­шо­го ско­ро­че­н­ня по­ста­вок но­ві­тніх те­хно­ло­гій і обла­дна­н­ня, а та­кож об­ся­гів фі­нан­су­ва­н­ня та ін­ве­сту­ва­н­ня на про­е­кти з роз­ши­ре­н­ня ви­до­бу­тку енер­го­но­сі­їв у Ро­сії. І те­пер мо­ва йде на­віть про обме­же­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня, по­чи­на­ю­чи від одно­го міль­йо­на до­ла­рів. Від­так всі пер­спе­ктив­ні про­е­кти з ви­до­бу­тку енер­го­но­сі­їв у Ро­сії за­кри­ва­ю­ться. То­му ситуація із за­про­ва­дже­н­ням сан­кцій на пер­спе­кти­ву б’є по на­ма­га­н­ням Ро­сії на­ро­щу­ва­ти весь ви­до­був­ний та від­по­від­но екс­порт­ний по­тен­ці­ал.

І са­ме го­лов­не, що цей за­кон по­зба­вив пре­зи­ден­та мо­жли­во­сті в одно­сто­рон­ньо­му по­ряд­ку пе­ре­гля­ну­ти ре­жим сан­кцій без зго­ди аме­ри­кан­сько­го Кон­гре­су. А це озна­чає, що ці сан­кції ма­ти­муть дов­го­стро­ко­вий ха­ра­ктер.

І ва­жли­вим мо­мен­том є те, що сан­кції мо­жуть бу­ти пе­ре­гля­ну­ти­ми ли­ше то­ді, ко­ли ро­сій­ські вій­ська бу­дуть ви­ве­де­ні з оку­по­ва­них те­ри­то­рій Укра­ї­ни, Гру­зії та Мол­до­ви. Та­кий під­хід мав би бу­ти у ви­пад­ку єв­ро­пей­ських сан­кцій, де все зво­ди­ться до Мін­ських до­мов­ле­но­стей.

Що сто­су­є­ться за­яв єв­ро­пей­ців про по­ру­ше­н­ня аме­ри­кан­ця­ми між­на­ро­дно­го пра­ва при за­про­ва­джен­ні та­ких сан­кцій. Ре­аль­но у єв­ро­пей­ців не­має ар­гу­мен­тів. Це — ма­ні­пу­ля­ції з їхньо­го бо­ку, зокре­ма з бо­ку нім­ців, ав­стрій­ців і фран­цу­зів, яким по­над усе хо­че­ться про­штов­хну­ти ви­гі­дні, як во­ни вва­жа­ють, для ЄС про­е­кти з Ро­сі­єю і, перш за все, «Пів­ні­чний по­тік-2». То­му во­ни да­лі ма­ні­пу­лю­ють між­на­ро­дним пра­вом.

Тут тре­ба від­зна­чи­ти на­сту­пне. Американці, на про­ти­ва­гу єв­ро­пей­цям, зрозуміли одну річ: що Ро­сію потрібно зупиняти. Сан­кції За­хо­ду, які ді­ють на сьо­го­дні, зокре­ма єв­ро­пей­ські, не­до­ста­тні і не зу­пи­ня­ють Ро­сію. А вже йде­ться про кі­бер­втру­ча­н­ня, зокре­ма втру­ча­н­ня в аме­ри­кан­ські ви­бо­ри, що зай­вий раз під­твер­ди­ло на­ла­што­ва­ність США. А тим ча­сом єв­ро­пей­ці про­дов­жу­ва­ли до­три­му­ва­тись під­хо­ду: не ва­жли­во, хто агре­сор, чи хто жер­тва, чи мо­жли­во там і не­має агре­сії, то­му тре­ба при­му­си­ти обох ви­ко­ну­ва­ти Мін­ські до­мов­ле­но­сті. А оскіль­ки сан­кції не пра­цю­ють, то во­ни тут ні до чо­го.

США як лі­дер за­хі­дно­го сві­ту, ста­ли ді­я­ти пре­вен­тив­но, щоб все ж та­ки зму­си­ти Ро­сію пе­ре­гля­ну­ти свою екс­пан­сіо­ніст­ську по­лі­ти­ку. І, до ре­чі, на у де­кла­ра­ції са­мі­ту G7 бу­ло на­го­ло­ше­но на не­об­хі­дно­сті по­си­ле­н­ня сан­кцій про­ти Ро­сії. То­му США ні­чо­го не по­ру­ши­ли, а нав­па­ки, на від­мі­ну від ЄС ді­я­ли в кон­текс­ті до­мов­ле­но­стей в рам­ках G7. Про­сто у аме­ри­кан­ців уві­рвав­ся тер­пець.

А тут про­яв­ля­ю­ться не­га­тив­ні ри­си по­лі­ти­чної Єв­ро­пи. Ко­ли де­кіль­ка кру­пних єв­ро­пей­ських ком­па­ній плюс про­ро­сій­ське ло­бі че­рез свої на­ціо­наль­ні уря­ди пра­кти­чно трьох основ­них кра­їн-чле­нів Ні­меч­чи­ни, Ав­стрії і Фран­ції фор­му­ють рі­ше­н­ня єв­ро­пей­ських ін­сти­ту­цій не­пря­мим чи­ном впли­ва­ю­чи на озву­чу­ва­н­ня тих чи ін­ших по­зи­цій, які не від­обра­жа­ють кон­сен­су­сну по­зи­цію 28 кра­їн, а тих кра­їн, що ви­сту­па­ють за діа­лог, спів­пра­цю з Ро­сі­єю, пом’якше­н­ня сан­кцій за­для ре­а­лі­за­ції ра­зом з ро­сій­ськи­ми ком­па­ні­я­ми ви­гі­дних про­е­ктів.

Оце якраз і ма­ло б ста­ти пре­дме­том роз­гля­ду Єв­ро­пей­сько­го пар­ла­мен­ту чи роз­слі­ду­вань з бо­ку на­ціо­наль­них ком­пе­тен­тних ор­га­нів, чо­му Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія у ви­пад­ку ро­сій­ської агре­сії дов­го і ну­дно ана­лі­зу­ва­ло си­ту­а­цію, а тут мит­тє­ва ре­а­кція на аме­ри­кан­ські сан­кції. Ні­хто не за­ймав­ся тим, ку­ди зник проект NABUCCO, який був прі­о­ри­те­том но­мер один для Єв­ро­со­ю­зу і ме­не­дже­ром якої бу­ла ав­стрій­ська ком­па­нія, яка за­раз актив­но під­три­мує проект «Пів­ні­чний по­тік-2». То­му тут існує ба­га­то ню­ан­сів і, ду­маю, що Агент­ство на­ціо­наль­ної без­пе­ки США з ча­сом від­най­дуть не­об­хі­дні фай­ли, які по­ка­жуть гли­бо­ку ко­рум­по­ва­ність низ­ки єв­ро­пей­ських стру­ктур, а та­кож на на­ціо­наль­но­му рів­ні у про­від­них кра­ї­нах-чле­нах на­скіль­ки гли­бо­ко ро­сій­ська га­зо­ва ко­ру­пція в’їлась в ті­ло єв­ро­пей­ської бю­ро­кра­тії і ма­ні­пу­лює нею.

«РОСІЯ НЕ ЗНАЄ, ЯК ВІДПОВІСТИ НА АМЕРИКАНСЬКИЙ ВИКЛИК»

Лі­лія ШЕВЦОВА, ро­сій­ський пу­блі­цист, Мо­сква:

— Спо­ча­тку да­вай­те оці­ни­мо, що озна­чає ще не під­пи­са­ний Трам­пом па­кет аме­ри­кан­ських сан­кцій про­ти Ро­сії. Цей па­кет фа­кти­чно ви­ки­дає Ро­сію з ко­ла нор­маль­них між­на­ро­дних акто­рів пря­мо в гет­то, до­лу­ча­ю­чи Ро­сію до спи­ску дер­жа­ві­зго­їв на­рів­ні з Іра­ном і Пів­ні­чною Ко­ре­єю. Так, по­ки це ко­ле­ктив­на оцін­ка ро­лі Ро­сії аме­ри­кан­ським істе­блі­шмен­том. Але ж іде­ться про став­ле­н­ня з бо­ку сві­то­во­го лі­де­ра та ло­ко­мо­ти­ва між­на­ро­дних від­но­син. І це став­ле­н­ня, по­за сум­ні­вом, впли­ва­ти­ме і на по­зи­цію сві­то­вої спіль­но­ти. Крім то­го, сан­кції обме­жу­ють участь Ро­сії в про­це­сі гло­ба­лі­за­ції, під­во­дя­чи Ро­сію до ви­клю­че­н­ня зі сві­то­вої фі­нан­со­вої си­сте­ми й усу­ва­ю­чи її від гло­баль­них рин­ків ка­пі­та­лів і те­хно­ло­гій. Це що­най­по­ту­жні­ший удар по ро­сій­ській еко­но­мі­ці та май­бу­тньо­му кра­ї­ни.

На цьо­му тлі ре­а­кція пре­зи­ден­та Пу­ті­на ви­гля­дає не про­сто не­ви­ра­зною, слаб­кою і не­аде­ква­тною. По­ду­ма­єш — Мо­сква ви­си­лає 755 аме­ри­кан­ських ди­пло­ма­тів і за­би­рає орен­до­ва­ну по­соль­ством США да­чу та склад (!)! Ну, не­при­єм­но і го­лов­ний біль для аме­ри­кан­ців. Але це ж не­сер­йо­зно! Це укус ко­ма­ра, яко­го слон і не від­чує! До ре­чі, ра­джу тим, хто ці­ка­ви­ться сю­же­том, по­ди­ви­ти­ся ін­терв’ю Пу­ті­на ВГТРК і ве­ду­чо­му Со­лов­йо­ву. Це за­хо­пли­ва кар­тин­ка. Пу­тін ви­гля­дає на ди­во роз­гу­бле­ним, по­хму­рим, не­зі­бра­ним і аб­со­лю­тно не­зро­зумі­лим. Але да­ле­ко не агре­сив­ним, що мо­жна бу­ло пе­ред­ба­чи­ти. Адже вже ці­лий ти­ждень ре­шта ро­сій­ських по­лі­ти­ків і ко­мен­та­то­рів нав­ми­сно гра­ли роль зграї буль­до­гів, які бу­ли го­то­ві ро­зі­рва­ти Аме­ри­ку. Але не Пу­тін. Ні. Він був вті­ле­н­ням ми­ро­лю­бно­сті і до­бро­зи­чли­во­сті. Так, він зви­ну­ва­тив аме­ри­кан­ців в «хам­стві». Ли­ше і всьо­го. Він м’яко по­пе­ре­джав, що у Ро­сії є й «ін­ші від­по­віді». Але все ним ска­за­не свід­чи­ло про те, що та­ких від­по­від­ей фа­кти­чно не­має. Якщо тіль­ки Мо­сква не зби­ра­є­ться за сво­їм зви­ча­єм стрі­ля­ти Ро­сії «в но­гу» і «бом­би­ти Во­ро­ніж» сво­ї­ми «отве­тка­ми», які бу­дуть на­прав­ле­ні про­ти сво­їх же гро­ма­дян. То­му ось ви­сно­вок: Росія не знає, як відповісти на американський виклик.

Це не озна­чає, що Кремль не при­ду­має чер­го­во­го без­глу­здя, яке ви­кли­че «обра­тку» Ва­шинг­то­на і ввер­гне світ в си­ту­а­цію но­во­го ядер­но­го про­ти­сто­я­н­ня. Але по­ки Кремль не хо­че за­го­стре­н­ня. На­ма­га­є­ться уни­кну­ти йо­го. Це оче­ви­дно. Сам Пу­тін ро­зу­міє, що за­го­стре­н­ня при­зве­де до то­го, що Росія втра­тить най­ва­жли­ві­шо­го ре­сур­су ви­жи­ва­н­ня — за ра­ху­нок За­хо­ду.

Що да­лі? По­дії роз­гор­та­ю­ться, як у філь­мах Хі­чко­ка. Стан не­від­во­ро­тної за­гро­зи про­дов­жує бу­ти до­ста­тнім над між­на­ро­дною си­ту­а­ці­єю. Але цьо­го ра­зу її дже­ре­лом є не ли­ше Мо­сква. Але і пре­зи­дент Трамп, який роз­гой­дує сві­то­вий по­ря­док, під­ри­ва­ю­чи мі­жна­ро­дне лі­дер­ство Аме­ри­ки. А світ без лі­дер­ства по­чи­нає ско­чу­ва­ти­ся до ха­о­су.

Вплив сан­кцій на Ро­сію? Най­ка­та­стро­фі­чні­ше. Во­ни зда­тні зруй­ну­ва­ти не ли­ше ро­сій­ську енер­ге­ти­ку, але й під­ри­ва­ють ін­ші га­лу­зі, які по­тре­бу­ють те­хно­ло­гій і ко­штів, пе­ре­кри­ва­ють дже­ре­ла між­на­ро­дно­го фі­нан­су­ва­н­ня. Сло­вом, сан­кції ста­ють, як я це на­зи­ваю, «еко­но­мі­чною гар­ро­тою», яка зда­тна по­віль­но, але не­від­во­ро­тно ду­ши­ти ро­сій­ську еко­но­мі­ку... І Кремль це чу­до­во ро­зу­міє.

Чи мо­жуть сан­кції ста­ти по­да­рун­ком для Пу­ті­на? Яким по­да­рун­ком? Да­ти йо­му при­від для ан­ти­а­ме­ри­кан­ської істе­рії? Але він мо­же її спро­во­ку­ва­ти за до­по­мо­гою те­ле­ба­че­н­ня і без сан­кцій. Хо­ча за­раз на­род не ду­же по­да­тли­вий на по­ді­бну істе­рію — гро­ма­дян хви­лює, що у них там у хо­ло­диль­ни­ку. Так, що не ба­чу, що Кремль мо­же ре­аль­но по­ба­чи­ти в сан­кці­ях що-не­будь для се­бе по­зи­тив­не.

Чи зму­сять сан­кції Кремль пі­ти з Дон­ба­су? Ну, го­во­ри­ти про це ду­же ра­но. За­раз Мо­сква по­ки на­ма­га­є­ться зро­зу­мі­ти, що во­ни озна­ча­ють. У якій мі­рі Єв­ро­па змо­же або не змо­же до­по­мог­ти Ро­сії не опи­ни­ти­ся в гет­то. У якій мі­рі сан­кції ре­аль­но здій­сню­ва­ти­му­ться, а не бу­дуть ман­кі­ру­ва­ти­ся. По­ки не ба­чу при­во­дів для то­го, що сер­йо­зно­го пе­ре­гля­ду Мо­сквою сво­єї по­лі­ти­ки що­до Укра­ї­ни. А ця по­лі­ти­ка та­ка: ро­би­ти все мо­жли­ве, щоб збе­рі­га­ти Укра­ї­ну у сфе­рі сво­їх «ін­те­ре­сів». Або при­найм­ні ускла­дню­ва­ти Укра­ї­ні змі­цню­ва­ти вла­сну дер­жав­ность.

ФОТО ANGUS GREIG/NEW YORK TIMES

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.