ЯЯкк ввииж­жиит­тии вв оок­ку­уп па­ац­ціі­її

Існує низ­ка ба­зо­вих пра­вил по­ве­дін­ки на за­хо­пле­них Крем­лем те­ри­то­рі­ях і при пе­ре­ти­ні лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня, які до­по­мо­жуть укра­їн­цям не по­тра­пи­ти в по­лон

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

На­при­кін­ці ми­ну­ло­го ти­жня за спри­я­н­ня во­лон­тер­ської гру­пи «Па­трі­от», Слу­жби без­пе­ки Укра­ї­ни, ди­пло­ма­тів, ОБСЄ та ти­ску між­на­ро­дної спіль­но­ти з по­ло­ну ро­сій­ських бан­ди­тів бу­ло звіль­не­но два за­ру­чни­ки. Це — су­д­дя Апе­ля­цій­но­го су­ду Лу­ган­ської обла­сті Ві­та­лій Ру­ден­ко, який пе­ре­бу­вав у по­ло­ні дев’ ять мі­ся­ців, і Лю­дми­ла Сур­жен­ко, яку бо­йо­ви­ки за­три­ма­ли на КПВВ Ста­ни­ця Лу­ган­ська кіль­ка ти­жнів то­му. Ві­та­лія Ру­ден­ка за­три­ма­ли на блок­по­сту в день, ко­ли той їхав на похо­рон ро­ди­чів.

Лю­дми­ла єін­ва­лі­дом ди­тин­ства. Бан­ди­ти зви­ну­ва­ти­ли її у шпи­гун­стві, але на­віть до­ти­чних до­ка­зів цьо­го в них не бу­ло. На жін­ку звер­ну­ли ува­гу так са­мо на блок­по­сту ви­клю­чно че­рез те, що во­на не роз­чу­ла ко­ман­ду бан­ди­тів.

Як пи­ше пред­став­ник Укра­ї­ни в гу­ма­ні­тар­ній під­гру­пі Три­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи Іри­на Ге­ра­щен­ко у «Фейс­бу­ці»: «Су­д­дя Ру­ден­ко і за­ру­чни­ця Сур­жен­ко бу­ли вне­се­ні до мін­ських спи­сків. За їхнє­звіль­не­н­ня укра­їн­ська вла­да бо­ро­ла­ся з мо­мен­ту не­за­кон­но­го ув’ язне­н­ня » . Ге­ра­щен­ко по­ві­до­ми­ла, що бо­йо­ви­ки ви­ма­га­ли від суд­ді від­мо­ви­ти­ся від по­вер­не­н­ня на кон­тро­льо­ва­ні укра­їн­ською вла­дою те­ри­то­рії. Сам Ру­ден­ко ствер­джує, що як був, так і за­ли­шив­ся укра­їн­ським па­трі­о­том. «За до­ру­че­н­ням Пре­зи­ден­та Лю­дми­ла Сур­жен­ко, з якою за­раз пра­цю­ють лі­ка­рі та пси­хо­ло­ги Лу­ган­щи­ни, з на­сту­пно­го ти­жня прой­де об­сте­же­н­ня у ві­дом­чій лі­кар­ні на Вер­хній, де про­хо­ди­ли ре­а­бі­лі­та­цію ін­ші звіль­не­ні, — пи­ше Іри­на Ге­ра­щен­ко. — 19 ли­пня, ко­ли пред­став­ни­ки ОРЛО бре­ха­ли на гу­ма­ні­тар­ній мін­ській гру­пі, що не во­ло­ді­ють ін­фор­ма­ці­єю про до­лю жін­ки з ва­да­ми слу­ху (ли­сти з ви­мо­гою на­да­ти ін­фор­ма­цію про її до­лю бу­ли на­ді­сла­ні укра­їн­ською сто­ро­ною від­ра­зу пі­сля зни­кне­н­ня Лю­дми­ли), її в цей час утри­му­ва­ли в так зва­но­му «МГБ ЛНР», чо­ти­ри дні ка­ту­ва­ли, паль­ці за­ти­ска­ли­ся па­са­ти­жа­ми, пло­ско­губ­ця­ми, во­на кіль­ка днів пе­ре­бу­ва­ла в кай­да­нах, ру­ки й до­сі за­ні­мі­лі. Від па­ні Лю­дми­ли ви­ма­га­ли на­да­ти код від мо­біль­но­го те­ле­фо­ну й зі­зна­ти­ся в «шпи­гун­стві» та «ди­вер­сі­ях». Її ка­ту­ва­ли чо­ти­ри дні, а по­тім ще два ти­жні не­за­кон­но утри­му­ва­ли, щоб зі­йшли слі­ди по­бо­їв і ка­ту­вань » . Ге­ра­щен­ко ви­сло­ви­ла впев­не­ність, що до укра­їн­ських за­ру­чни­ків ні­ко­го не до­пу­ска­ють, аби при­хо­ва­ти слі­ди ка­ту­вань.

«ЯКЩО ТРАПИЛАСЬ БІДА, ТО НЕ­ОБ­ХІ­ДНО МАКСИМАЛЬНО РОЗПОВІДАТИ ПРО ЗАТРИМАННЯ »

«Ду­же важ­ко спро­гно­зу­ва­ти по­ве­дін­ку бо­же­віль­но­го, адже йо­го дії не під­ля­га­ють ло­гі­ці, — го­во­рить «Дню» го­ло­ва Ста­ни­чно-Лу­ган­ської РДА Юрій ЗОЛКІН. — То­му від­пра­цю­ва­ти якусь чі­тку си­сте­му по­ве­дін­ки із бан­ди­та­ми на блок­по­стах ду­же скла­дно. Кіль­ка мі­ся­ців то­му в нас вже був стра­шний ви­па­док, ко­ли бо­йо­ви­ки за­би­ли до смер­ті мо­ло­ду лю­ди­ну, яка про­сто під­ро­бля­ла пе­ре­не­се­н­ням ван­та­жів на КПВВ, де зруй­но­ва­ний міст. Щось у ньо­му бан­ди­там не спо­до­ба­лось, і йо­го бу­кваль­но на мі­сці за­би­ли при­кла­да­ми, прив’яза­ли до ма­ши­ни, по­ча­ли тя­га­ти по асфаль­ту, вна­слі­док чо­го йо­му ві­дір­ва­ло ру­ку. При­во­дом для затримання Лю­дми­ли, на­при­клад, слу­гу­вав слу­хо­вий апа­рат, в яко­му сів аку­му­ля­тор, і во­на не по­чу­ла ко­ман­ду бо­йо­ви­ка. Че­рез це бо­йо­ви­ки пе­ре­ві­ри­ли її те­ле­фон, де ви­яви- лась фо­то­гра­фія лю­ди­ни у фут­бол­ці з на­пи­сом «Лу­ганськ — це Укра­ї­на» на тлі укра­їн­сько­го пра­по­ра. При­чо­му фо­то­гра­фію цю ро­би­ла не Лю­дми­ла, а лю­ди­на, яка на­ді­сла­ла це фото їй. Тоб­то во­на ні­чо­го за­бо­ро­не­но­го із со­бою не не­сла, і жо­дної не­без­пе­ки ні для ко­го не уяв­ля­ла. «Шпи­гун­кою» її так са­мо не мо­жна на­зва­ти».

«У Лу­ган­ську за­раз на­віть ба­нер ви­сить, де лю­дям фа­кти­чно по­гро­жу­ють за їхні ви­слов­лю­ва­н­ня в со­ці­аль­них ме­ре­жах, — про­дов­жу­є­Юрій Золкін. — Три­ває еле­мен­тар­не за­ля­ку­ва­н­ня мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня, яке ви­му­ше­но жи­ти на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії. Що­до Лю­дми­ли, то я з нею спіл­ку­вав­ся одра­зу пі­сля звіль­не­н­ня. Бе­зу­мов­но, во­на по­тре­бу­є­пе­рі­о­ду пси­хо­ло­гі­чної ре­а­бі­лі­та­ції. З нею за­йма­ю­ться спе­ці­а­лі­сти. Я зро­бив для се­бе ви­сно­вок, що ко­ли зчи­нив­ся ґвалт і прі­зви­ще Лю­дми­ли бу­ло під­ня­те на рів­ні Мін­ська, то то­ді спра­ва зру­ши­ла з мі­сця. Адже бо­йо­ви­ки спо­ча­тку вза­га­лі за­яв­ля­ли, що в них не­ма­є­та­кої лю­ди­ни. Во­ни з нею «пра­цю­ва­ли», а по­тім її три­ма­ли для то­го, щоб зни­кли слі­ди їхньої «ро­бо­ти», бо на її ті­лі бу­ли си­ня­ки. Від­пра­ви­ли во­ни її по­тім на укра­їн­ську сто­ро­ну — «до сво­їх укрів», хо­ча в неї на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії за­ли­ши­лась ма­ма, до якої во­на й пря­му­ва­ла. При­чо­му від­пра­ви­ли во­ни її з умо­вою, щоб ра­ні­ше на­сту­пної до­би во­на на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії не з’яв­ля­лась».

«Пе­ре­ко­на­ний: якщо трапилась та­ка біда, то не­об­хі­дно максимально розповідати про затримання, адже са­му за­три­ма­ну лю­ди­ну одра­зу по­збав­ля­ють за­со­бів ко­му­ні­ка­ції, й на­віть на про­ха­н­ня по­ві­до­ми­ти рі­дним ті отри­му­ють від­мо­ву, — ре­ко­мен­ду­є­Юрій Золкін. — На­при­клад, про затримання Лю­дми­ли ми ді­зна­ли­ся зав­дя- ки до­брим лю­дям, які бу­ли свід­ка­ми цьо­го. З бо­йо­ви­ка­ми роз­мов­ля­ти, в прин­ци­пі, не­ма про що. За­раз єди­ні, хто ре­аль­но офі­цій­но там пра­цю­єв цьо­му на­пря­мі й до­по­ма­гає, — це Чер­во­ний Хрест. Во­ни не бо­я­ться по за­явах ро­ди­чів іти до бо­йо­ви­ків, ста­ви­ти їм за­пи­та­н­ня, сту­ка­ти в две­рі. Але ми ж всі ро­зу­мі­є­мо не­ве­ли­ку сту­пінь ефе­ктив­но­сті звер­нень до фей­ко­вих « мі­ні­стрів » . Там прин­цип один — за­хо­чуть, то від­пу­стять, а як не за­хо­чуть, то не від­пу­стять».

«ЗАВ­ЖДИ НОСІТЬ ІЗ СО­БОЮ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ЗАСВІДЧУЮТЬ ВАШУ ОСОБУ »

У той час як Лю­дми­ла Сур­жен­ко про­хо­дить курс ре­а­бі­лі­та­ції, звіль­не­ний із по­ло­ну лу­ган­ський су­д­дя Ві­та­лій Ру­ден­ко по­ді­лив­ся з жур­на­лі­ста­ми жа­хли­ви­ми ре­а­лі­я­ми по­ло­ну. За сло­ва­ми Ру­ден­ка, один із най­по­ши­ре­ні­ших ви­дів ка- ту­вань у оку­пан­тів — ви­ко­ри­ста­н­ня еле­ктри­чно­го стру­му. «Спо­ча­тку на­дя­га­ли мі­шок на го­ло­ву, ру­ки бу­ли в на­ру­чни­ках, лю­ди­ну би­ли, по­тім, щоб при­ве­сти до тя­ми, по­ли­ва­ли во­дою. Пі­сля по­чи­на­ло­ся най­стра­шні­ше — ка­ту­ва­н­ня стру­мом, а то­чні­ше, апа­ра­том « Алі­са » , це ко­ли до мо­чок вух і кін­чи­ків паль­ців під­во­ди­ли дро­ти, по­тім хтось із бо­йо­ви­ків да­вав ко­ман­ду: « Алі­са » , і вклю­чав­ся апа­рат, що да­вав в ор­га­нізм роз­ря­ди стру­му», — роз­по­вів су­д­дя.

Усі ці ре­а­лії по­ло­ну вко­тре до­во­дять те, що Укра­ї­на ма­є­спра­ву не про­сто із « сто­ро­ною кон­флі­кту», а з ви­клю­чно бан­дит­ським оку­па­цій­ним ре­жи­мом, який не гре­бу­є­нез акон­ним утри­ма­н­ням ци­віль­них осіб, ка­ту­ва­н­ня­ми, по­збав­ле­н­ням май­на то­що. Тер­мін «за­кон» на цій те­ри­то­рії ма­є­ли­ше умов­не зна­че­н­ня. Однак об’єктив- на ре­аль­ність та­ка, що укра­їн­цям все одно до­во­ди­ться пе­ре­ти­на­ти КПВВ і ме­шка­ти на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях. Бе­зу­мов­но, не всі з них мо­жуть втри­ма­тись і ча­сто ви­слов­лю­ють свої по­гля­ди від­вер­то, зокре­ма в со­ці­аль­них ме­ре­жах. Вра­хо­ву­ю­чи обме­же­ну кіль­кість по­ло­не­них укра­їн­ських вій­сько­вих, оку­пан­ти спря­мо­ву­ють свою ува­гу на без­за­хи­сних ци­віль­них осіб. То­му вкрай не­об­хі­дно від­пра­цю­ва­ти еле­мен­тар­ні пра­ви­ла по­ве­дін­ки, як ко­ри­сту­ва­н­ня ін­тер­не­том ( зокре­ма со­ці­аль­ни­ми ме­ре­жа­ми) та як по­во­ди­ти се­бе у ви­пад­ку, якщо існу­є­пі­до­зра затримання ро­ди­чів або близь­ких лю­дей. « День » звер­нув­ся до во­лон­тер­ки, ко­ли­шньої лу­ган­чан­ки Те­тя­ни Ко­лє­сні­ко­вої, за по­ра­да­ми що­до та­ких пра­вил по­ве­дін­ки.

« За­галь­ні пра­ви­ла по­ве­дін­ки на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях дав­но на­пи­са­ні істо­рі­єю, — го­во­рить Те­тя­на Ко­лє­сні­ко­ва. — Якщо ви — укра­ї­нець і жи­ве­те в ОРДЛО, або ви­рі­ши­ли ту­ди при­їха­ти, вам слід до­три­му­ва­ти­ся де­яких не­скла­дних пра­вил, які у ра­зі ви­ни­кне­н­ня будь-яких не­зро­зумі­лих си­ту­а­цій з оку­пан­том мо­жуть збе­рег­ти вам во­лю, а іно­ді — й жи­т­тя. По­пер­ше, зав­жди носіть із со­бою документи, які засвідчують вашу особу. По-дру­ге, без ве­ли­кої по­тре­би не хо­діть ву­ли­ця­ми в ні­чний час. По-тре­тє, якщо ви актив­ний ко­ри­сту­вач ін­тер­не­ту та со­ці­аль­них ме­реж, ні­ко­ли не носіть із со­бою ци­фро­ві ґа­дже­ти (смар­тфо­ни, план­ше­ти та ін­ше), на ву­ли­ці ко­ри­стуй­те­ся зви­чай­ним кно­пко­вим мо­біль­ним те­ле­фо­ном. Че­твер­те. Не роз­мов­ляй­те на по­лі­ти­чні те­ми із не­зна­йо­ми­ми лю­дьми (зі зна­йо­ми­ми — теж обе­ре­жно). По-п’яте. При пе­ре­вір­ці до­ку­мен­тів чи при пе­ре­ти­ні те­ро­ри­сти­чних блок­по­стів, чи при об­шу­ку на­ма­гай­те­ся не під­ви­щу­ва­ти го­лос та не ви­ка­зуй- те від­кри­тої не­по­ва­ги чи не­на­ви­сті до оку­пан­тів».

Сто­сов­но по­ве­дін­ки в ме­ре­жі ін­тер­нет Те­тя­на Ко­лє­сні­ко­ва ра­дить: «Тут ду­же ва­жли­во ро­зу­мі­ти, що всі про­вай­де­ри, які пра­цю­ють на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях, пов­ні­стю під­кон­троль­ні те­ро­ри­стам і на­да­дуть всю ін­фор­ма­цію за пер­шою ж їхньою ви­мо­гою. То­му по­ве­дін­ка в ме­ре­жі ма­є­бу­ти та­ка ж обе­ре­жна, як і в ре­аль­но­му жит­ті. По-пер­ше, спе­ці­а­лі­сти з кі­бер­без­пе­ки на­по­ле­гли­во ре­ко­мен­ду­ють про­укра­їн­ським жи­те­лям оку­по­ва­них те­ри­то­рій ко­ри­сту­ва­ти­ся VPN. По-дру­ге, VPN теж тре­ба ко­ри­сту­ва­ти­ся ро­зум­но, бо якщо при пе­ре­вір­ці ви­яви­ться, що лю­ди­на за­хо­дить в ін­тер­нет тіль­ки че­рез сер­ве­ри VPN, це одра­зу ви­кли­ка­є­пі­до­зри. То­му че­рез та­кий сер­віс тре­ба за­хо­ди­ти тіль­ки у ра­зі не­об­хі­дно­сті. Та­кож не­об­хі­дно до­три­му­ва­ти­ся за­галь­них пра­вил без­пе­ки в со­ці­аль­них ме­ре­жах. Не пи­шіть від сво­го ре­аль­но­го іме­ні. Пам’ятай­те, що odnoklassniki.ru та vkontakte.ru — це ме­ре­жі, в яких не­ма­є­се­кре­тів для ФСБ, на­то­мість пер­со­наль­ну пе­ре­пи­ску у Facebook від­сте­жи­ти не мо­жна, але при цьо­му тре­ба ро­зу­мі­ти, якщо вже хтось пе­ре­бу­ває під пі­до­зрою, то мо­жуть на­ді­сла­ти фі­шин­го­вий лист. То­му ні­ко­ли не пе­ре­ходь­те за по­си­ла­н­ня­ми, які вам при­сла­ли не­зна­йо­мі лю­ди, чи зна­йо­мі, але ви не ро­зу­мі­є­те, на­ві­що во­ни це зро­би­ли».

«НЕ ВАР­ТО ДИСКУТУВАТИ ЩО­ДО ПИ­ТАНЬ ПО­ЛІ­ТИ­КИ »

«По­їзд­ка на оку­по­ва­ну те­ри­то­рію зав­жди не­се ри­зи­ки, й це тре­ба усві­дом­лю­ва­ти, — го­во­рить «Дню» лу­ган­ча­нин Іван Пе­трен­ко ( ім’ я та прі­зви­ще змі­не­но), який ре­гу­ляр­но пе­ре­ти­на­є­лі­нію роз­ме­жу­ва­н­ня, щоб по­тра­пи­ти до сво­єї осе­лі. — Але будь-яки­ми ри­зи­ка­ми мо­жна ке­ру­ва­ти. Зві­сно, якщо у бо­йо­ви­ків сто­їть зав­да­н­ня обме­жи­ти те­бе у сво­бо­ді, то тут на­вряд що мо­же до­по­мог­ти. Про­те всім, хто ту­ди ви­ру­шає, не­об­хі­дно вжи­ти хо­ча б ба­зо­вих за­хо­дів без­пе­ки. Тре­ба ро­зу­мі­ти, що на КПВВ бу­дуть пе­ре­ві­ря­ти і документи, й осо­би­сті ре­чі. Окрім то­го, бу­дуть пе­ре­ві­ря­ти те­ле­фон. При­чо­му пе­ре­ві­ря­ти йо­го бу­дуть не ли­ше на пре­дмет змі­сту кар­тки ( фо­то­гра­фії, ві­део то­що), а й те­ле­фон­ні но­ме­ри, на які ви те­ле­фо­ну­ва­ли або те­ле­фо­ну­ва­ли вам. Якщо хоч один із цих но­ме­рів ви­яви­ться в їхній ба­зі, мо­жуть ви­ни­кну­ти про­бле­ми. Ко­ли вже пе­ре­тнув лі­нію роз­ме­жу­ва­н­ня, тре­ба чі­тко усві­дом­лю­ва­ти ме­ту сво­го пе­ре­бу­ва­н­ня там. Не вар­то під­три­му­ва­ти кон­та­кти з лю­дьми, яких не зна­єш або зна­єш сла­бо, або ко­му не до­ві­ря­єш. Не вар­то дискутувати що­до пи­тань по­лі­ти­ки. Ба­жа­но, щоб вас там зу­стрі­ча­ли ва­ші зна­йо­мі для то­го, щоб у ра­зі ва­шо­го затримання бу­ло ко­му про це по­ві­до­ми­ти. За­раз кіль­кість за­три­мань гро­ма­дян на КПВВ збіль­ши­лась. Якщо та­ка біда вже трапилась, то, на мою дум­ку, за­ма­ло за­яви­ти про затримання у від­по­від­ні укра­їн­ські ор­га­ни. Як по­ка­зу­є­пра­кти­ка, тре­ба за­без­пе­чи­ти ма­кси­маль­ну огла­ску, не­об­хі­дно до­лу­ча­ти гро­мад­ськість».

У ніч з по­не­діл­ка на вів­то­рок у Лу­ган­ську став­ся ви­бух у цен­трі мі­ста, вна­слі­док яко­го був по­шко­дже­ний пам’ятник так зва­ним опол­чен­цям. На­справ­ді по­ді­бні ви­бу­хи тра­пля­ю­ться не­о­дно­ра­зо­во, що да­є­при­від оку­па­цій­ній вла­ді го­во­ри­ти про ро­бо­ту укра­їн­ських ДРГ і, від­по­від­но, по­си­лю­ва­ти ре­жим. Затримання лю­дей за ви­га­да­ни­ми зви­ну­ва­че­н­ня­ми і пі­до­зра­ми ціл­ком вкла­да­є­ться в за­галь­ну хви­лю істе­рії, а от­же, мо­жна го­во­ри­ти, що та­кі затримання ци­віль­них осіб (при яв­но­му де­фі­ци­ті по­ло­не­них се­ред укра­їн­ських вій­сько­вих) бу­дуть ли­ше зро­ста­ти.

ФОТО АЛІНИ КОМАРОВОЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.