«Тро­ту­ар­ний Еве­рест»

Ужго­род­ці про­сять вла­ду зайня­ти­ся пан­ду­са­ми

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ві­кто­рія ЖУЙКО, Ужго­род

Най­біль­ше від ці­єї про­бле­ми стра­жда­ють лю­ди з ін­ва­лі­дні­стю, які що­дня ко­ри­сту­ю­ться віз­ком, та ба­тьки з ма­лень­ки­ми ді­тка­ми на ві­зо­чках. Во­ни зі­зна­ю­ться, що з ма­ле­чею ча­сто до­во­ди­ться пе­ре­су­ва­ти­ся по про­їзній ча­сти­ні.

Збір під­пи­сів під звер­не­н­ням до мі­сько­го го­ло­ви роз­по­ча­ли во­лон­те­ри ГО «Ща­сли­ві ді­ти » . У са­мо­му ли­сті йде­ться про те, що вже ба­га­то ро­ків на­віть цен­траль­ні ву­ли­ці мі­ста єне­до­сту­пни­ми для пов­но­цін­них про­гу­ля­нок з ві­зо­чка­ми. Ав­то­ри звер­не­н­ня на­во­дять при­кла­ди не­при­сто­со­ва­них ді­ля­нок з адре­са­ми та фо­то­гра­фі­я­ми і спо­ді­ва­ю­ться, що мі­сце­ва вла­да їх та­ки по­чує, адже це со­ром для мі­ста, яке роз­та­шо­ва­не в са­мі­сінь­ко­му цен­трі Єв­ро­пи.

Із не­аби­яки­ми про­бле­ма­ми зі­ткну­ла­ся й ма­ма двій­ня­ток І ри­на Сов’ як. «Про те, що мі­сто не­при­сто­со­ва­не для «ві­зо­чни­ків», зна­ють усі, хто хо­ча б раз з тим ві­зо­чком гу­ляв. Зві­сно, де­що я по­мі­ча­ла й до на­ро­дже­н­ня ді­тей, але не ду­ма­ла, що все на­стіль­ки жа­хли­во. Ме­ні ду­же ча­сто до­во­ди­ться йти про­їзною ча­сти­ною з ві­зо­чком на свій страх і ри­зик, бо або не­ма зов­сім пан­ду­сів (з Ки­їв­ської та Слов’ян­ської на­бе­ре­жних на транс­порт­ний міст іна­кше не по­тра­пиш, тіль­ки про­йшов­ши по до­ро­зі), або во­ни та­кі вузь­кі, що мій по­двій­ний ві­зо­чок на них про­сто не вмі­ща­є­ться. До ре­чі, наш ві­зо­чок не вмі­ща­є­ться на пан­дус мі­ської ди­тя­чої по­лі­клі­ні­ки, а це вже вза­га­лі без­глу­здя. Про ви­со­че­зні бор­дю­ри на тро­ту­а­рах — окре­ма те­ма: я зав­жди пе­ре­хо­джу до­ро­гу у вста­нов­ле­них мі­сцях, але нор­маль­ний спуск єне всю­ди. І от іду я зі сво­їм віз­ком, який ра­зом із ді­тьми ва­жить 40 кг, і щоб під­ня­ти йо­го на той тро­ту­ар­ний Еве­рест, маю спер­шу зу­пи­ни­ти­ся на пе­ре­хо­ді — а во­дії ж про це не ду­ма­ють і їдуть со­бі ледь не по мо­їх но­гах», — роз­по­ві­ла «Дню» па­ні Іри­на.

Ві­кто­рія Ли­сюк — ві­до­ма в мі­сті жур­на­ліс­тка. Не­зва­жа­ю­чи на ін­ва­лі­дний ві­зок, дів­чи­на на­вча­ла­ся на ста­ціо­на­рі в уні­вер­си­те­ті й від­ві­ду­є­ба­га­то ма­со­вих за­хо­дів. «Про­блем­ні тро­ту­а­ри і пан­ду­си в Ужго­ро­ді — що­ден­ний сум мі­стян з осо­бли­ви­ми по­тре­ба­ми. Я з ди­тин­ства пе­ре­су­ва­ю­ся на віз­ку, то­му до­бре знаю, як важ­ко до­ла­ти без­кі­не­чні пе­ре­по­ни на шля­ху. У мі­сті ду­же ба­га­то ви­со­ких бор­дю­рів і стрім­ких пан­ду­сів, які здо­ла­ти без сто­рон­ньої до­по­мо­ги ду­же скла­дно. Най­пер­ше, на що вар­то звер­ну­ти ува­гу вла­ді, — пан­ду­си, адже біль­шість із них зве­де­но під не­пра­виль­ним ку­том, то­му без­пе­чно здо­ла­ти їх не­мо­жли­во. При­кро, що ре­кон­стру­ю­ва­ли один із пра­виль­них пан­ду­сів у мі­сті, той, що вів до драм­те­а­тру. Кіль­ка ро­ків то­му там бу­ла вста­нов­ле­на чу­до­ва кон­стру­кція, за до­по­мо­гою якої мо­жна бу­ло лег­ко по­тра­пи­ти на пер­ший по­верх те­а­тру, а на­ра­зі там — ма­лий, геть не­пра­виль­ний пан­дус, до­ла­ю­чи який, мо­жна на­віть трав­му­ва­ти­ся. Крім то­го, ди­вує, що ча­сто обла­што­ву­ють пан­ду­си тіль­ки на вхо­ді до бу­дів­лі, а все­ре­ди­ні — до­во­ди­ться до­ла­ти схо­ди. Та­кож за­сму­чу­єй те, що на кіль­кох обла­што­ва­них для віз­ка тро­ту­ар­них спу­сках, які та­ки єв Ужго­ро­ді, во­дії ча­сто пар­ку­ють ав­то, а до про­хань по­сту­пи­ти­ся до­ро­гою, на жаль, не всі став­ля­ться з по­ро­зу­мі­н­ням», — роз­по­ві­ла «Дню» Ві­кто­рія.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.