Чи­та­н­ня як стра­те­гія

Ди­ре­ктор Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту кни­ги Те­тя­на ТЕРЕН: «Ма­є­мо пра­цю­ва­ти не ли­ше з ве­ли­ки­ми куль­тур­ни­ми цен­тра­ми, а й пе­ре­дов­сім із мі­ста­ми, ку­ди пи­сьмен­ни­ки ра­ні­ше не до­їжджа­ли»

Den (Ukrainian) - - Front Page - «З чо­го по­ча­ти?» — з Бі­блі­о­те­ки «Дня»!

Ди­ре­ктор Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту кни­ги Те­тя­на ТЕРЕН: «Ма­є­мо пра­цю­ва­ти не ли­ше з ве­ли­ки­ми куль­тур­ни­ми цен­тра­ми, а й пе­ре­дов­сім із мі­ста­ми, ку­ди пи­сьмен­ни­ки ра­ні­ше не до­їжджа­ли»

Укра­їн­ськийін­сти­тут кни­ги на­ре­шті отри­мав сво­го пер­шо­го ди­ре­кто­ра, то­чні­ше, ди­ре­ктор­ку — Те­тя­ну Терен. Її бу­ло обра­но ко­мі­сі­єю на під­ста­ві кон­кур­сно­го від­бо­ру. Терен за­мі­ни­ла ви­ко­ну­ва­ча обов’яз­ків ди­ре­кто­ра Ро­сти­сла­ва Сем­кі­ва. Жур­на­ліс­тка, куль­тур­на ме­не­джер­ка та ав­тор­ка лі­те­ра­тур­них про­грам і кіль­кох жур­на­ліст­ських книж­ко­вих про­е­ктів, зокре­ма про­е­кту «RECві­зи­ти. Ан­то­ло­гія пи­сьмен­ни­цьких го­ло­сів», во­на пе­ре­бу­ва­ла на но­вій по­са­ді мен­ше ти­жня, ко­ли зу­стрі­ла­ся з на­ми по­го­во­ри­ти. А роз­мов­ля­ли ми про пер­шо­чер­го­ві зав­да­н­ня Ін­сти­ту­ту кни­ги, йо­го стра­те­гію роз­ви­тку, бю­джет та ко­ман­ду.

«ВА­ЖЛИ­ВО НАЛАГОДИТИ КОМУНІКАЦІЮ МІЖ УСІМА УЧАСНИКАМИ КНИЖКОВОГО СЕРЕДОВИЩА»

— Як ви оці­ню­є­те по­тен­ці­ал укра­їн­ської книж­ко­вої ін­ду­стрії з но­вої по­зи­ції, з по­гля­ду ди­ре­ктор­ки Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту кни­ги?

— Книж­ко­вий­ри­нок в Укра­ї­ні актив­но роз­ви­ва­є­ться. Це до­во­дять і зростання кіль­ко­сті та яко­сті но­ви­нок, і за­пов­не­н­ня ра­ні­ше по­ро­жніх жан­ро­вих ніш, і чер­ги на го­лов­них книж­ко­вих фе­сти­ва­лях. На­ші пи­сьмен­ни­ки йілю­стра­то­ри здо­бу­ва­ють пре­сти­жні пре­мії йпе­ре­ма­га­ють в ав­то­ри­те­тних кон­кур­сах, а ви­дав­ці про­да­ють пра­ва на свої книж­ки в ін­ші кра­ї­ни. Тоб­то, по­при не­про­сті еко­но­мі­чні умо­ви, ми спо­сте­рі­га­є­мо від­ро­дже­н­ня рин­ку, чо­му, без­пе­ре­чно, по­с­при­я­ло йзро­ста­н­ня по­пи­ту на укра­їн­ський­ку льтур­ний­про­дукт з бо­ку ві­тчи­зня­них чи­та­чів пі­сля Май­да­ну.

Див­ля­чись же на цей­про­цес і но­вої по­зи­ції, я ба­чу ду­же ба­га­то на­прям­ків, з яки­ми нам по­трі­бно пра­цю­ва­ти, щоб ри­нок і на­да­лі пов­но­цін­но роз­ви­вав­ся. На мій­по­гляд, сьо­го­дні осо­бли­во ва­жли­во налагодити комунікацію між усіма учасниками книжкового середовища, і са­ме цю фун­кцію має взя­ти на се­бе Ін­сти­тут кни­ги. На­справ­ді, ни­ні май­же в усіх сфе­рах ми спо­сте­рі­га­є­мо брак ко­му­ні­ка­ції, нев­мі­н­ня дис­ку­ту­ва­ти йви­ро­бля­ти спіль­ні стра­те­гії, ро­зу­мі­н­ня то­го, як і ку­ди ми ру­ха­є­мо­ся. Ось чо­му під час кон­кур­су на по­са­ду ди­ре­кто­ра я по­обі­ця­ла, що роз­по­чну свою ро­бо­ту з роз­ши­ре­них зу­стрі­чейз усіма учасниками рин­ку, щоб по­чу­ти їхні очі­ку­ва­н­ня і виробити спіль­не ба­че­н­ня то­го, яку роль має ві­ді­гра­ва­ти Ін­сти­тут кни­ги в на­шо­му книж­ко­во­му се­ре­до­ви­щі.

— Які про­бле­ми ви хо­ті­ли б ви­рі­ши­ти пер­шо­чер­го­во?

— Цей­рік бу­де ча­сом роз­бу­до­ви Ін­сти­ту­ту кни­ги, і це ду­же ва­жли­во ро­зу­мі­ти. За най­ближ­чі п’ять ро­ків но­вій­ко­ман­ді по­трі­бно бу­де роз­бу­ду­ва­ти стру­кту­ру Ін­сти­ту­ту і зро­би­ти всі ті кро­ки, які до­зво­лять йо­му на­да­лі пов­но­цін­но фун­кціо­ну­ва­ти.

Крім то­го, що сьо­го­дні слід виробити стра­те­гію роз­ви­тку йплан ро­бо­ти, ни­ні пе­ре­ді мною сто­ять зав­да­н­ня на­сам­пе­ред ор­га­ні­за­цій­ні, оскіль­ки в Ін­сти­ту­ту ще не­має сво­го при­мі­ще­н­ня і ко­ман­ди, во­на тіль­ки по­чи­нає фор­му­ва­ти­ся. У най­ближ­чі мі­ся­ці по­трі­бно обго­во­ри­ти з гро­мад­ські­стю йза­твер­ди­ти но­ве по­ло­же­н­ня про дер­жав­ну про­гра­му «Укра­їн­ська кни­га» і вже цьо­го ро­ку по­ча­ти вті­лю­ва­ти про­ект «Ци­фро­ва бі­бліо­те­ка». Та­кож спо­ді­ва­ю­ся, що до кін­ця ро­ку ми за­пу­сти­мо сайт Ін­сти­ту­ту й роз­по­чне­мо пер­ші за­хо­ди з про­мо­ції чи­та­н­ня.

«КОШТИ — НЕ ЛИ­ШЕ БЮДЖЕТНІ»

— Як ви ба­чи­те еко­но­мі­чну стра­те­гію Ін­сти­ту­ту, який у ньо­го бю­джет, у яко­му ви­гля­ді він пе­ре­хо­дить у ва­ше ке­рів­ни­цтво, і що мо­жна зро­би­ти пря­мо за­раз?

— Цьо­го ро­ку на ді­яль­ність Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту кни­ги з дер­жав­но­го бю­дже­ту надано 80 млн гри­вень. Їхня ле­во­ва час­тка — 50 млн грн — ма­ла бу­ти спря­мо­ва­на на про­гра­му «Укра­їн­ська кни­га», яку ра­ні­ше ре­а­лі­зо­ву­вав Дер­жав­ний ко­мі­тет те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня. Але, оскіль­ки до кін­ця ро­ку за­ли­ши­ло­ся ду­же ма­ло ча­су, що­би ре­фор­му­ва­ти і вті­ли­ти в жи­т­тя про­гра­му, ці кошти Мі­ні­стер­ство куль­ту­ри спря­му­ва­ло на за­ку­пів­лю кни­жок для бі­бліо­тек.

Ще 20 млн грн надано на за­пуск про­е­кту «Ци­фро­ва бі­бліо­те­ка», ре­шта — на роз­бу­до­ву Ін­сти­ту­ту: орен­ду йо­бла­шту­ва­н­ня при­мі­ще­н­ня та зар­пла­ти пра­ців­ни­ків, які по­ки що ду­же низь­кі.

Про бю­джет на на­сту­пні ро­ки го­во­ри­ти за­ра­но, оскіль­ки він ще тіль­ки фор­му­є­ться. Але вже за­раз ва­жли­во ду­ма­ти йшу­ка­ти шля­хи, як зна­йти на про­е­кти Ін­сти­ту­ту кни­ги не ли­ше бюджетні кошти.

— За­раз у Єв­ро­пі від­бу­ва­є­ться пе­ре­хід від куль­ту­ри із со­ці­аль­ною скла­до­вою до куль­ту­ри, яка мо­же на се­бе за­ро­бля­ти, до кре­а­тив­них ін­ду­стрій. У за­ко­ні «Про дер­жав­ну під­трим­ку кни­го­ви­дав­ни­чої спра­ви в Укра­ї­ні», де йде­ться про Ін­сти­тут кни­ги, зга­да­но, що фі­нан­су­ва­ти йо­го бу­де дер­жа­ва, але та­кож пе­ред­ба­ча­є­ться, що він сам мо­же за­ро­бля­ти кошти.

— Укра­їн­ськи йін­сти­тут кни­ги є не­при­бу­тко­вою ор­га­ні­за­ці­єю йфі­нан­су­є­ться з дер­жав­но­го бю­дже­ту і спе­ці­аль­но­го фон­ду, який­ми змо­же­мо на­пов­ню­ва­ти на­сам­пе­ред за ра­ху­нок гран­то­вих і спон­сор­ських ко­штів. Тож я спо­ді­ва­ю­ся, що в ко­ман­ді Ін­сти­ту­ту обов’яз­ко­во з’яви­ться спе­ці­а­ліст із фан­дрей­зин­гу.

Книж­ко­ве се­ре­до­ви­ще очі­кує, що Ін­сти­тут кни­ги спри­я­ти­ме по­яві в Укра­ї­ні но­вих пре­мій, сти­пен­дій, ре­зи­ден­цій, кон­кур­сів і гран­то­вих про­грам. І все це ми бу­де­мо по­сту­по­во ро­би­ти. По­трі­бно тіль­ки ро­зу­мі­ти, що на сьо­го­дні ми не мо­же­мо за­кла­да­ти на це кошти в дер­жав­но­му бю­дже­ті, оскіль­ки для цьо­го не­має від­по­від­них ко­дів. І то­му нам ду­же ва­жли­во бу­де най­ближ­чим ча­сом роз­ро­би­ти ме­ха­ні­зми для ре­а­лі­за­ції всіх тих про­е­ктів, яких сьо­го­дні по­тре­бує ри­нок.

«ПО­ВИН­НІ З’ЯВИТИСЯ НОВІ ЛІТЕРАТУРНІ МЕ­ДІА»

— Які про­е­кти ви хо­ті­ли би ре­а­лі­зу­ва­ти в Ін­сти­ту­ті?

— Крім двох дер­жав­них про­грам, які по­тре­бу­ють ре­фор­му­ва­н­ня, обго­во­ре­н­ня і ви­ро­бле­н­ня но­вих по­ло­жень, є ті на­прям­ки, які ми обов’яз­ко­во ма­є­мо роз­ви­ва­ти.

Один із най­ва­жли­ві­ших — між­на­ро­дний. На­сам­пе­ред нам по­трі­бно налагодити спів­пра­цю з по­ді­бни­ми іно­зем­ни­ми книж­ко­ви­ми уста­но­ва­ми йза­кор­дон­ни­ми куль­тур­ни­ми ін­сти­ту­та­ми, які ді­ють в Укра­ї­ні. На­сту­пно­го ро­ку Укра­їн­ський ін­сти­тут кни­ги від­по­від­а­ти­ме за про­ве­де­н­ня Фран­кфурт­сько­го книжкового яр­мар­ку, а на­да­лі, спо­ді­ва­ю­ся, кіль­кість та­ких за­кор­дон­них май­дан­чи­ків, на яких ми бу­де­мо пред­став­ля­ти на­ші книж­ки йав­то­рів, з ко­жним ро­ком зро­ста­ти­ме. Зокре­ма, крім Фран­кфур­та, хо­че­ться, що­би Укра­ї­на бу­ла що­ро­ку пред­став­ле­на на яр­мар­ку ди­тя­чої кни­ги в Бо­ло­ньї.

Ще один на­пря­мок — пе­ре­кла­да­цький. І тут на­сам­пе­ред ме­ні зда­єть- ся ва­жли­вим по­ду­ма­ти про під­трим­ку йна­ла­го­дже­н­ня ко­му­ні­ка­ції із за­кор­дон­ни­ми пе­ре­кла­да­ча­ми з укра­їн­ської мо­ви. Тож у пе­ре­лі­ку про­е­ктів, які би я хо­ті­ла ре­а­лі­зу­ва­ти най­ближ­чим ча­сом, — за­сну­ва­н­ня пре­мії для за­кор­дон­них пе­ре­кла­да­чів і що­рі­чно­го пе­ре­кла­да­цько­го кон­гре­су в Укра­ї­ні.

Для ме­не як жур­на­ліс­тки ду­же ва­жли­ви­ми є на­прям­ки, пов’яза­ні з про­мо­ці­єю та ви­дав­ни­чи­ми про­е­кта­ми. Спо­ді­ва­ю­ся, вже на­сту­пно­го ро­ку ми змо­же­мо ре­а­лі­зу­ва­ти мас­шта­бну кам­па­нію з про­мо­ції чи­та­н­ня в Укра­ї­ні. Ви­дав­нич ий­на­прям вклю­ча­ти­ме в се­бе на­сам­пе­ред

ви­да­н­ня Ін­сти­ту­том бу­кле­тів і ка­та­ло­гів, але во­дно­час ми ма­є­мо пра­цю­ва­ти йнад тим, щоб в Укра­ї­ні з’яви­ли­ся нові літературні ме­діа — не ли­ше еле­ктрон­ні, а йпа­пе­ро­ві. Ми зна­є­мо, що під па­тро­на­том Ін­сти­ту­ту книж­ки в Поль­щі ви­да­є­ться по­над де­сять дру­ко­ва­них ви­дань. У нас ця ні­ша, по су­ті, по­ро­жня, а ті жур­на­ли, яким вда­є­ться ви­жи­ва­ти, ма­ють ду­же ма­лі на­кла­ди і май­же не впли­ва­ють на ри­нок. Тож у пер­спе­кти­ві Ін­сти­тут кни­ги має спри­я­ти й по­яві но­вих ви­дань, зокре­ма лі­те­ра­тур­но­го жур­на­лу, який­дру­ку­ва­ти­ме текс­ти су­ча­сних ав­то­рів, і кри­ти­чно-ана­лі­ти­чно­го ча­со­пи­су, який зна­йо­ми­ти­ме з но­вин­ка­ми, дру­ку­ва­ти­ме ре­цен­зії, ін­терв’ю йроз­по­від­а­ти­ме про тен­ден­ції рин­ку.

Та­кож Ін­сти­тут кни­ги по­ви­нен плі­дно спів­пра­цю­ва­ти з бі­бліо­те­ка­ми, йроз­по­ча­ти я би хо­ті­ла з осві­тніх про­е­ктів. Са­ме бі­блі­о­те­ки ма­ють ста­ти май­дан­чи­ком для на­ших за­хо­дів у ре­гіо­нах і по­шу­ку там актив­них лю­дей, з яки­ми мо­жна бу­де ре­а­лі­зу­ва­ти май­бу­тні про­е­кти. Якщо го­во­ри­ти про цей­по­ді­є­вий на­пря­мок, то, спо­ді­ва­ю­ся, сам Ін­сти­тут із ча­сом теж ста­не пов­но­цін­ним куль­тур­ним цен­тром, в яко­му по­стій­но від­бу­ва­ти­му­ться ці­ка­ві за­хо­ди.

— Що ви мо­же­те роз­ка­за­ти про стру­кту­ру ко­ман­ди і ка­дро­ву по­лі­ти­ку?

— По­ки що ко­ман­да ще тіль­ки по­чи­нає фор­му­ва­ти­ся, але в са­мій стру­кту­рі Ін­сти­ту­ту бу­дуть від­обра­же­ні ті на­прям­ки, які я вже пе­ре­лі­чи­ла ви­ще. Ска­жі­мо, бу­дуть від­ді­ли, які від­по­від­а­ти­муть за між­на­ро­дну ді­яль­ність, про­мо­цію, спів­пра­цю з бі­бліо­те­ка­ми, ви­дав­ни­чі про­е­кти, про­гра­му « Укра­їн­ська кни­га » . Окре­мим під­роз­ді­лом у стру­кту­рі Ін­сти­ту­ту ста­не «Ци­фро­ва бі­бліо­те­ка».

Пе­ред від­ді­лом, який­від­по ві­да­ти­ме за ор­га­ні­за­цію по­дій, сто­я­ти­ме пер­шо­чер­го­ве зав­да­н­ня — налагодити комунікацію з ре­гіо­на­ми. Сьо­го­дні ду­же ва­жли­во пра­цю­ва­ти не ли­ше з ти­ми мі­ста­ми, де актив­не куль­тур­не йлі­те­ра­тур­не жи­т­тя, а й пе­ре­дов­сім з ти­ми цен­тра­ми, ку­ди ра­ні­ше май­же не до­їжджа­ли на­ші пи­сьмен­ни­ки. І тут ме­ні ви­да­є­ться ді­є­вим ме­ха­ні­змом про­ве­де­н­ня ре­гіо­наль­них книж­ко­вих яр­мар­ків, до яких би ми за­лу­ча­ли мі­сце­ву вла­ду йбі­бліо­те­ки. За до­по­мо­гою та­ких по­дій­мо­жна по­ка­за­ти гро­ма­ді, як книж­ка, куль­ту­ра змі­ню­ють і акти­ві­зу­ють мі­ський­про­стір.

Ро­сти­слав Сем­ків пе­ред­ба­чив у стру­кту­рі Ін­сти­ту­ту кни­ги екс­перт ний­від­діл, яки­йо­пі­ку ва­ти­ме­ться про­гра­мою «Укра­їн­ська кни­га» і всі­ма май­бу­тні­ми про­е­кта­ми, ко­трі по­тре­бу­ва­ти­муть за­лу­че­н­ня екс­пер­тів. Цей­від­діл обов’яз­ко­во бу­де збе­ре­же­ний. Уза­га­лі, ми ча­сто го­во­ри­мо, що за взі­рець для фор­му­ва­н­ня кон­це­пції Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту кни­ги бу­ло взя­то Ін­сти­тут книж­ки в Поль­щі. Їхній­до­свід бу­де для нас на­дзви­чай­но цін­ним, але я спо­ді­ва­ю­ся, що ми змо­же­мо ви­вчи­ти йза­сто­су­ва­ти на­пра­цю­ва­н­ня ін­ших по­ді­бних ін­сти­ту­цій. Зокре­ма, Фран­цузь­ко­го цен­тру кни­ги, який­зби­рає що­ро­ку близь­ко 200 фа­хів­ців для то­го, щоб ви­зна­чи­ти, ко­го з уча­сни­ків рин­ку по­трі­бно під­три­ма­ти. Без­пе­ре­чно, Укра­їн­ськи йін­сти­тут кни­ги та­кож бу­де за­лу­ча­ти не­за­ан­га­жо­ва­них екс­пер­тів для ре­а­лі­за­ції сво­їх про­е­ктів.

«ІН­СТИ­ТУТ — НЕ ЧИЙСЬ, А НАШ, СПІЛЬНИЙ»

— Ви го­во­ри­ли про про­бле­ми з ма­лень­ки­ми зар­пла­та­ми, чи є ме­ха­ні­зми це змі­ни­ти?

— Ця про­бле­ма дій­сно існує, і я хо­чу ві­ри­ти, що най­ближ­чим ча­сом ми її змо­же­мо ви­рі­ши­ти. Це ду­же ва­жли­ве пи­та­н­ня, оскіль­ки від ньо­го за­ле­жить, чи змо­же­мо ми за­лу­чи­ти в Ін­сти­тут кни­ги най­кра­щих фа­хів­ців і чи вда­сться нам ство­ри­ти ту стру­кту­ру, яка успі­шно йе­фе­ктив­но пра­цю­ва­ти­ме і че­рез п’ять ро­ків.

Оче­ви­дно, що ті, хто за­раз роз­по­чнуть роз­бу­до­ву Ін­сти­ту­ту, — це ве­ли­кі ен­ту­зі­а­сти, які дій­сно хо­чуть щось змі­ни­ти на рин­ку і ре­а­лі­зу­ва­ти всі ті ідеї йза­ду­ми, які до цьо­го не­мо­жли­во бу­ло вті­ли­ти без під­трим­ки дер­жа­ви.

Укра­їн­ськи йін­сти­тут кни­ги мо­же справ­ді ста­ти ді­є­вим ін­стру­мен­том, адже він є своє­рі­дним міс­тком між книж­ко­вим се­ре­до­ви­щем і вла­дою. Але ду­же ва­жли­во ро­зу­мі­ти, що це не чийсь Ін­сти­тут кни­ги, а наш, спільний. Не ли­ше від ко­ман­ди Ін­сти­ту­ту, а йвід ко­жно­го уча­сни­ка рин­ку бу­де за­ле­жа­ти, на­скіль­ки ефе­ктив­ною ця уста­но­ва ста­не в май­бу­тньо­му.

ФОТО СЕРГІЯ КОВАЛЬЧУКА

ФОТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.