Му­дро­ва­ний ау­дит

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Ка­бмін іні­ці­ює пе­ре­вір­ку дер­жав­них на­у­ко­вих уста­нов. Уче­ні не про­ти, але не ро­зу­мі­ють — хто ж суд­ді

За­ли­ши­ти силь­ні, пер­спе­ктив­ні та ін­но­ва­цій­ні за­кла­ди, від­сі­яв­ши слаб­ких, які ли­ше імі­ту­ють на­у­ко­ву ді­яль­ність, від­би­ра­ю­чи ча­сти­ну дер­жав­но­го бю­дже­ту, — про та­ке зав­да­н­ня для укра­їн­ської на­у­ки уряд ча­сто го­во­рить остан­ні два ро­ки. Зокре­ма, пі­сля бур­хли­вих про­те­стів вче­них у 2015—2016 ро­ках, ко­ли дер­жа­ва урі­за­ла на­у­ко­вий бю­джет до 0,3% ВВП. Не­що­дав­но Ка­бмін за­твер­див но­вий по­ря­док дер­жав­ної ате­ста­ції на­у­ко­вих уста­нов. На­у­ко­вий ау­дит має «про­сі­я­ти» усі за­кла­ди, ко­трі пра­цю­ють у сфе­рі на­у­ки та під­по­ряд­ко­ву­ю­ться дер­жав­ним ор­га­нам. Оці­ню­ва­ти ре­зуль­та­ти ді­яль­но­сті ма­ють не мі­ні­стер­ства та ке­рів­ни­ки ака­де­мій на­ук, а не­за­ле­жні екс­пер­тні гру­пи. Не­ефе­ктив­ні уста­но­ви бу­дуть ре­ор­га­ні­зо­ву­ва­ти чи лі­кві­до­ву­ва­ти, а лі­де­ри отри­ма­ють біль­ше фі­нан­су­ва­н­ня.

Зда­ва­ло­ся б, це є ма­лень­кою пе­ре­мо­гою ре­фор­ми на­у­ки. Однак ча­сти­на вче­них вва­жає це но­вою про­бле­мою. На­при­клад, якщо пе­ре­вір­ку про­во­ди­ти­муть на­бли­же­ні до чи­нов­ни­ків екс­пер­ти, за­ли­ша­ю­чи «сво­їх» і ви­ті­сня­ю­чи «не­уго­дних». Хтось по­бо­ю­є­ться, що но­ва атестація ста­не до­да­тко­вим на­ван­та­же­н­ням на за­кла­ди та вне­се плу­та­ни­ну, оскіль­ки з 2015 ро­ку На­ціо­наль­на ака­де­мія на­ук роз­ро­би­ла свою ме­то­ди­ку оці­ню­ва­н­ня ефе­ктив­но­сті ді­яль­но­сті на­у­ко­вих уста­нов, ко­тра з 2017 ро­ку ста­ла обов’яз­ко­вою. Та­кож є за­не­по­ко­є­н­ня, що но­ва атестація ста­не фор­маль­ним приводом, щоб ма­кси­маль­но ско­ро­ти­ти кіль­кість за­кла­дів при НАН Укра­ї­ни, про що не один раз ка­за­ли в Ка­бмі­ні.

ЛІ­ДЕ­РИ ТА АУТСАЙДЕРИ

По­ки обго­во­ре­н­ня між на­у­ков­ця­ми ба­зу­є­ться на при­пу­ще­н­нях і вла­сних від­чу­т­тях. А все то­му, що у текс­ті уря­до­вої по­ста­но­ви не про­пи­са­но, хто ж здій­сню­ва­ти­ме пе­ре­вір­ку та за якою ме­то­ди­кою про­во­ди­ти­муть оці­ню­ва­н­ня.

«Но­вий ал­го­ритм ате­ста­ції до­зво­лить сфор­му­ва­ти про­зо­ру та об’єктив­ну си­сте­му оці­ню­ва­н­ня на­у­ко­вих уста­нов — не­за­ле­жно від сфер їх під­по­ряд­ку­ва­н­ня. Во­на по­кли­ка­на мі­ні­мі­зу­ва­ти кон­флікт ін­те­ре­сів і за­без­пе­чи­ти пев­ну єд­ність під­хо­дів до та­ко­го оці­ню­ва­н­ня. На­сту­пним кро­ком ста­не вста­нов­ле­н­ня за­ле­жно­сті об­ся­гів бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня дер­жав­них уста­нов від­по­від­но до ре­зуль­та­тів їхньої ате­ста­ції. На­ра­зі це одне з клю­чо­вих пи­тань у по­бу­до­ві но­вої си­сте­ми фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ки», — ци­тує прес-слу­жба Мі­ні­стер­ства осві­ти і на­у­ки ди­ре­кто­ра де­пар­та­мен­ту на­у­ко­во-те­хні­чно­го роз­ви­тку МОН Дми­тра ЧЕБЕРКУСА.

Са­ме МОН від­по­від­ає за на­пов­не­н­ня по­ста­но­ви які­сним змі­стом і під­го­тов­ку ме­то­ди­ки та кри­те­рі­їв оці­ню­ва­н­ня. За сло­ва­ми Дми­тра Чеберкуса, під час оці­ню­ва­н­ня обов’яз­ко­во вра­хо­ву­ва­ти­муть рі­вень ква­лі­фі­ка­ції на­у­ко­вих пра­ців­ни­ків, між­на­ро­дне спів­ро­бі­тни­цтво, пра­кти­чну цін­ність ре­зуль­та­тів для дер­жа­ви, на­у­ко­ме­три­чні та фі­нан­со­во-еко­но­мі­чні по­ка­зни­ки, а та­кож ма­те­рі­аль­но-те­хні­чну ба­зу.

Ате­ста­цію про­во­ди­ти­муть, як і за­раз, раз на п’ять ро­ків, ко­мі­сія пра­цю­ва­ти­ме у за­кла­ді про­тя­гом 45 днів. За під­сум­ка­ми оці­ню­ва­н­ня на­у­ко­ві уста­но­ви кла­си­фі­ку ва­ти­муть на чо­ти­ри гру­пи, а са­ме: на­у­ко­ві уста­но­ви-лі­де­ри, ста­біль­ні на­у­ко­ві уста­но­ви, які мо­жуть бу­ти про­від­ни­ми за пев­ни­ми на­прям­ка- ми на­у­ко­вих до­слі­джень, на­у­ко­ві уста­но­ви, уні­каль­ні у пев­ній га­лу­зі, але з не­ви­со­ким рів­нем роз­ви­тку по­тен­ці­а­лу, і на­у­ко­ві уста­но­ви, для яких на­у­ко­ва, на­у­ко­во­те­хні­чна або ін­но­ва­цій­на ді­яль­ність пе­ре­ста­ли бу­ти основ­ни­ми, які не є уні­каль­ни­ми у від­по­від­ній га­лу­зі й втра­ти­ли перспективи роз­ви­тку. Са­ме за­кла­ди остан­ньої ка­те­го­рії про­тя­гом ро­ку ма­ють ре­ор­га­ні­зу­ва­ти або лі­кві­ду­ва­ти.

«ВА­ЖЛИ­ВО, ЩОБ АТЕСТАЦІЯ СТА­ЛА ПРИВОДОМ ДЛЯ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ КО­ШТІВ»

На­у­ков­ців зди­ву­ва­ло, що уря­до­ву по­ста­но­ву прийня­ли ти­шком­ни­шком. Ні­хто не знав про її роз­роб­ку та ви­не­се­н­ня на роз­гляд уря­ду. Те­пер вче­ні пла­ну­ють актив­но вклю­ча­ти­ся у про­цес під­го­тов­ки нор­ма­тив­них актів до по­ста­но­ви.

«Ау­дит укра­їн­ської на­у­ки ду­же ва­жли­вий. Має бу­ти про­ве­де­на не­за­ле­жна екс­пер­ти­за на­у­ко­вої ді­яль­но­сті на­у­ко­вих уста­нов, тре­ба ро­зі­бра­ти­ся, яка є ін­фра­стру­кту­ра, які ре­зуль­та­ти на­у­ко­вої ді­яль­но­сті. Але все за­ле­жить від то­го, як са­ме цей ау­дит бу­де про­во­ди­ти­ся, — ко­мен­тує «Дню» Юлія БЕЗВЕРШЕНКО, за­сту­пник го­ло­ви Ра­ди мо­ло­дих вче­них НАН Укра­ї­ни, кан­ди­дат фі­зи­ко-ма­те­ма­ти­чних на­ук. — Уря­до­ва по­ста­но­ва до­во­лі рам­ко­ва, по ній мо­жна ска­за­ти, що по­чи­на­є­ться онов­ле­н­ня си­сте­ми дер­жав­ної ате­ста­ції. Там вка­за­но, що ме­то­ди­ку та кри­те­рії оці­ню­ва­н­ня роз­ро­бить МОН. Мі­ні­стер­ство обі­цяє за­лу­чи­ти лі­де­рів на­у­ко­вої сфе­ри, гро­мад­ськість то­що. Від цьо­го на­пов­не­н­ня за­ле­жа­ти­ме все: ме­ха­ні­зми уни­кне­н­ня кон­флі­кту ін­те­ре­сів, те, як фор­му­ва­ти­му­ться са­мі ко­мі­сії, як оці­ню­ва­ти­муть і за яки­ми кри­те­рі­я­ми. Ми бу­де­мо на­ма­га­ти­ся по­тра­пи­ти у ро­бо­чу гру­пу МОН з цьо­го пи­та­н­ня».

Між ін­шим, як на­га­дує Юлія Безвершенко, за за­ко­ном про на­у­ко­ву та на­у­ко­во-те­хні­чну ді­яль­ність по­вин­на бу­ти ство­ре­на На­ціо­наль­на ра­да Укра­ї­ни з пи­тань роз­ви­тку на­у­ки і те­хно­ло­гій, одна з фун­кцій якої — якраз роз­роб­ка за­сад ате­ста­ції на­у­ко­вих уста­нов. «На­ра­зі обра­но 24 чле­ни на­у­ко­во­го ко­мі­те­ту ці­єї ра­ди, але до­сі Ка­бмін їх не за­твер­див. А це лю­ди, які ма­ли б сфор­му­ва­ти за­са­ди ате­ста­ції, — про­дов­жує за­сту­пник го­ло­ви Ра­ди мо­ло­дих вче­них НАН Укра­ї­ни. — Для нас по­ява по­ста­но­ви що­до ате­ста­ції ста­ла не­спо­ді­ван­кою. Ви­яви­ло­ся, що її ви­не­сли на обго­во­ре­н­ня ще ми­ну­ло­го лі­та. І ко­ли до­сі не­за­твер­дже­ний склад на­у­ко­во­го ко­мі­те­ту, про­те за­твер­джу­є­ться по­ста­но­ва, по­ру­шу­є­ться ло­гі­ка ре­фор­ми».

Юлія Безвершенко за­ува­жує, що са­ма атестація — це до­бре, але ва­жли­во, щоб пі­сля неї бу­ли ор­га­ні­за­цій­ні рі­ше­н­ня. «Уряд весь час де­кла­рує: от да­вай­те лі­кві­до­ву­ва­ти чи ре­ор­га­ні­зо­ву­ва­ти на­у­ко­ві уста­но­ви. Але не­пра­виль­но го­во­ри­ти тіль­ки про не­га­тив­ні ре­зуль­та­ти. Якщо ми про­ве­ли оці­ню­ва­н­ня і бачимо, що десь на­у­ки не­має, мо­жли­во, справ­ді вар­то лі­кві­ду­ва­ти та­кий за­клад. Але якщо ми бачимо по­ту­жні на­у­ко­ві цен­три, де за ре­зуль­та­та­ми оці­ню­ва­н­ня ви­дно силь­ний по­тен­ці­ал і між­на­ро­дну пі­зна­ва­ність, да­вай­те ту­ди на­прав­ля­ти до­да­тко­ве фі­нан­су­ва­н­ня, — акцен­тує Юлія. — Ва­жли­во, щоб ре­зуль­та­ти ате­ста­ції дій­сно ста­ли приводом для перерозподілу ко­штів. Без та­ко­го на­ла­шту­ва­н­ня які­сної си­сте­ми екс­пер­тиз не бу­де ло­гі­чно­го фі­на­лу. За­раз цьо­го не­має».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.