«Укра­їн­ці до­кла­ли­ся до роз­ви­тку Ка­на­ди»

По­сол Ро­ман ВАЩУК — про пер­ші здо­бу­тки пі­сля ра­ти­фі­ка­ції уго­ди про ЗВТ та по­ступ у вій­сько­вій спів­пра­ці

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка -

За­галь­но­ві­до­мо, що від­но­си­ни між Укра­ї­ною та Ка­на­дою є осо­бли­ви­ми, дру­жні­ми й ба­зу­ю­ться во­ни на при­су­тно­сті у Кра­ї­ні кле­но­во­го лис­тка по­над міль­йон­ної укра­їн­ської ді­а­спо­ри. То­му не ви­пад­ко­во « День » вдру­ге за­про­сив По­сла Ка­на­ди в Укра­ї­ні Ро­ма­на ВАЩУКА, який та­кож має укра­їн­ське ко­рі­н­ня, про­чи­та­ти ле­кцію сту­ден­там Лі­тньої шко­ли жур­на­лі­сти­ки. Лі­тньо­шко­ля­рі з пер­ших вуст хо­ті­ли по­чу­ти від ди­пло­ма­та про осо­бли­во­сті сан­кцій­ної по­лі­ти­ки ка­над­сько­го уря­ду що­до Ро­сії, яка не­за­кон­но ане­ксу­ва­ла Крим і про­дов­жує агре­сію на схо­ді Укра­ї­ни, а та­кож про те, яку вій­сько­ву під­трим­ку на­дає Ка­на­да та ко­ли на­ша кра­ї­на мо­же отри­ма­ти ка­над­ські озбро­є­н­ня.

ПРО РІ­ЗНІ ЧИННИКИ СПРИЙНЯТТЯ УКРА­ЇН­СЬКОЇ ДІ­А­СПО­РИ В КАНАДІ Ка­рі­на ХАЧАТАР’ЯН, Сум­ський дер­жав­ний уні­вер­си­тет:

— Цьо­го ро­ку Канаді ми­ну­ло 150 ро­ків. Ми­ну­ло­го ро­ку від­зна­ча­ли 125 ро­ків по­се­ле­н­ня укра­їн­ців у Канаді. Ба­га­то ка­над­ців укра­їн­сько­го по­хо­дже­н­ня зро­би­ли успі­шні кар’єри, але про них ма­ло що ві­до­мо в Укра­ї­ні. Як це змі­ни­ти та чи став­ля­ться ка­над­ці з по­ва­гою до вне­сків укра­їн­ців у роз­бу­до­ву Ка­на­ди?

Ро­ман ВАЩУК: — Ви як жур­на­лі­сти мо­же­те цьо­му за­ра­ди­ти, зокре­ма у та­кій ре­да­кції, як га­зе­та «День». Ча­сом це при­ро­дно, що не ко­жна ба­тьків­щи­на ду­же пе­ре­йма­є­ться жи­т­тям-бу­т­тям сво­єї ді­а­спо­ри. Хі­ба якщо для цьо­го ви­ни­кає по­тре­ба, а в остан­ні ро­ки це ста­ло не­об­хі­дним, то­му зро­сло за­ці­кав­ле­н­ня. Оче­ви­дно, що пев­ною мі­рою існує при­ро­дне ставлення до цих лю­дей як до ек­зо­ти­чних осіб. Це пе­ре­ва­жно лю­ди, які ви­їха­ли з Укра­ї­ни, або мов­но від­рі­зня­ю­ться, го­во­рять ар­ха­ї­чно, або ма­ють сто­су­нок до куль­ту­ри, де є мов­ний бар’єр. Так що тут існу­ють рі­зні чинники. Як ми спо­сте­рі­га­ли — ко­жна хви­ля но­вої емі­гра­ції вва­жає, що во­на єди­но пра­виль­на, а всі що до неї при­їха­ли, трі­шки не та­кі. І це май­же за­ко­но­мір­но в істо­рії будь-якої ді­а­спо­ри. Без­умов­но, ба­га­то лю­дей укра­їн­сько­го по­хо­дже­н­ня до­кла­ли­ся до роз­ви­тку Ка­на­ди, і се­ред укра­їн­ців, які ви­їха­ли з те­ре­нів Укра­ї­ни, та­кож є єв­реї й пред­став­ни­ки ін­ших на­ціо­наль­но­стей. Де­хто з них до­слі­джує ні­ше­ві га­лу­зі. Де­хто пра­цює в со­ці­аль­них ме­ре­жах, які спе­ці­а­лі­зу­ю­ться на ка­над­сько-укра­їн­ських хо­ке­їстах, і ви­сві­тлю­ють їхнє ми­ну­ле від 1916—1917 ро­ків до те­пе­рі­шніх ча­сів. Оче­ви­дно, є лю­ди, які пи­са­ли істо­рію по­се­лень укра­їн­ців у Канаді. Існу­ють та­кі сай­ти, як diasporiana.org.ua. Тут роз­мі­ще­но ве­ли­кий кон­тент не тіль­ки про Ка­на­ду, а й про всі­ля­кі ви­да­н­ня, які будь­ко­ли ви­хо­ди­ли у нас. Так що ре­сур­си є, але по­трі­бні лю­ди, які мо­гли б цю ін­фор­ма­цію в жи­вий, су­ча­сний спо­сіб пе­ре­да­ти су­ча­сним лю­дям.

«УГО­ДА ПРО ЗВТ ПІДВИЩИЛА УВА­ГУ ДО КАНАДСЬКОУКРАЇНСЬКИХ ТОРГІВЕЛЬНИХТА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ВІДНОСИН»

— Па­не По­сол, мо­же­те роз­по­ві­сти про те, які ви­го­ди при­не­се обом кра­ї­нам ра­ти­фі­ко­ва­на пар­ла­мен­та­ми обох кра­їн Уго­да про зо­ну віль­ної тор­гів­лі, яка всту­пає в дію з 1 сер­пня?

Р. В.: — Ду­маю, що ще до всту­пу у дію під­пи­са­на уго­да про ЗВТ підвищила ува­гу до ка­над­сько-укра­їн­ських тор­гі­вель­них та інвестиційних відносин. Якщо ми по­ди­ви­мо­ся на ста­ти­сти­ку з сі­чня до тра­вень, зро­ста­н­ня від­но­сно скром­не — на 5,3 % до всту­пу в дію Уго­ди про ЗВТ. От­же, пра­ви­ла ще не змі­ни­ли­ся, та во­дно­час мо­жна спо­сте­рі­га­ти роз­ши­ре­н­ня асор­ти­мен­ту укра­їн­сько­го екс­пор­ту. Се­ред ТОП-25 про­ду­ктів близь­ко по­ло­ви­ни не ма­ли екві­ва­лен­ту ми­ну­ло­го ро­ку. Це озна­чає, що но­ві фір­ми ви­хо­дять на ри­нок, зокре­ма та­кі, ко­трі в Канаді вхо­дять до ка­те­го­рії Gold cards.

За пер­ші 5 мі­ся­ців цьо­го ро­ку ка­над­ський екс­порт зріс на 85% про­ти та­ко­го ж пе­рі­о­ду ми­ну­ло­го ро­ку. Але це від­бу­ва­є­ться не тіль­ки че­рез актив­ність ка­над­сько­го бі­зне­су. Цьо­му спри­я­ли по­став­ки ко­ксів­но­го ву­гі­л­ля, що скла­дає по­над по­ло­ви­ну ка­над­сько­го екс­пор­ту в Укра­ї­ну; і це вже не пов’яза­но з бло­ка­дою Дон­ба­су і по­тре­бою Укра­ї­ни зна­йти за­мі­ну по­ста­чаль­ни­ка. Для на­шої про­гра­ми ми ма­є­мо окре­мий про­ект укра­їн­сько­го екс­пор­ту до Ка­на­ди, кіль­ка прі­о­ри­те­тних га­лу­зей: текс­тиль­на про­ми­сло­вість, кон­ди­тер­сько-шо­ко­ла­дна (без впли­ву будь-яких укра­їн­ських по­са­до­вих осіб); на осно­ві тен­ден­ції ім­пор­ту ка­над­сько­го рин­ку та від­по­від­ни­ків укра­їн­сько­го рин­ку, які мо­гли би до цьо­го до­лу­чи­ти­ся, це IT-се­ктор, ме­блі.

Ана­ста­сія ХАЗОВА, Схі­дно­єв­ро­пей­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. Ле­сі Укра­їн­ки:

— У кві­тні цьо­го ро­ку Укра­ї­на й Ка­на­да під­пи­са­ли до­го­вір про спів­пра­цю в обо­рон­но­му се­кто­рі. Однак цей до­го­вір не до­зво­ляє Укра­ї­ні ку­пу­ва­ти зброю у Ка­на­ди. Чим же то­ді ко­ри­сний цій до­го­вір для Укра­ї­ни та ко­ли вар­то очі­ку­ва­ти на вклю­че­н­ня на­шої кра­ї­ни до Automatic Firearms Country List — спи­ску кра­їн, яким до­зво­ле­но ку­пу­ва­ти озбро­є­н­ня в Канаді?

Р. В.: — Вла­сне цей до­ку­мент якраз є пе­ред­умо­вою для про­це­су вклю­че­н­ня Укра­ї­ни в цей спи­сок. Адмі­ні­стра­тив­ний про­цес уже по­чав­ся, то­му я спо­ді­ва­ю­ся, що до кін­ця ро­ку він за­вер­ши­ться. По­ки що йо­го не ви­зна­че­но так, щоб це сто­су­ва­ло­ся обо­рон­но­го се­кто­ру.

Ма­рія ОРИЩИНА, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Острозь­ка ака­де­мія», Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— У Ка­на­ди най­мен­ше бі­зне­сві­дно­син із Ро­сі­єю. Чи мо­же во­на ста­ти ті­єю пер­шою кра­ї­ною, яка по­ста­ча­ти­ме зброю в Укра­ї­ну?

Р. В.: — Зві­сно, Укра­ї­на не пе­ре­бу­ває під жо­дним ем­бар­го що­до по­ста­ча­н­ня зброї. Як що­до не­ле­таль­них за­со­бів, ми по­ста­ча­ли їх ба­га­то. Я справ­ді вва­жаю, що існує по­тен­ці­ал по­гли­бле­ної спів­пра­ці у вій­сько­во-те­хні­чній га­лу­зі. Як са­ме во­на бу­де роз­ви­ва­ти­ся, на мою дум­ку, це пи­та­н­ня ви­рі­ши­ться упро­довж най­ближ­чих мі­ся­ців.

«МИ НАМАГАЄМОСЬ АДА­ПТУ­ВА­ТИ­СЯ ДО ПОТРЕБ ЗБРОЙНИХСИЛ УКРА­Ї­НИ» Хри­сти­на ШКРЯБІНА, Оде­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні І.І. Ме­чни­ко­ва:

— Ка­на­да вже де­кіль­ка ро­ків по­спіль успі­шно тре­нує укра­їн­ських во­ї­нів на Яво­рів­сько­му по­лі­го­ні. Цьо­го ро­ку Ка­на­да по­дов­жи­ла мі­сію UNIFIER до кін­ця бе­ре­зня 2019 ро­ку. Мо­же­те нам роз­по­ві­сти де­таль­ні­ше про цю мі­сію та пла­ни та­кої спів­пра­ці на най­ближ­че май­бу­тнє?

Р. В.: — До ре­чі, зав­тра (роз­мо­ва зі сту­ден­та­ми від­бу­ва­лась 12 ли­пня 2017 ро­ку. — Ред.) в Укра­ї­ну при­лі­тає ко­ман­ду­ю­вач на­шої ар­мії ге­не­рал Вин­ник. Він бу­де роз­гля­да­ти подаль­ший по­ступ на­шої іні­ці­а­ти­ви. Пі­сля про­дов­же­н­ня мі­сії UNIFIER ми отри­ма­ли мо­жли­во­сті більш гну­чко і менш гео­гра­фі­чно прив’ яза­но ді­я­ти в Укра­ї­ні. Ка­над­ські вій­сько­ві вже бе­руть участь у на­вча­н­нях сер­жант­сько­го скла­ду на по­лі­го­ні «Де­сна» під Ки­є­вом. От­же, ми намагаємось ада­пту­ва­ти­ся до потреб Зброй­них сил Укра­ї­ни. Одно­ча­сно Ка­на­да бе­ре участь у Defence Reform Advisory Board ( DRAB) — до­ра­дни­цько­му ор­га­ні, який за­йма­є­ться пи­та­н­ням обо­рон­ної ре­фор­ми.

Ми про­во­ди­мо тре­ну­ва­н­ня на та­кти­чно­му рів­ні, а та­кож ма­є­мо ра­дни­ка в шта­бі на стра­те­гі­чно­му рів­ні. То­му ми на­ма­га­є­мо­ся ско­ор­ди­ну­ва­ти одне з дру­гим, бо мо­же­мо май­же до без­кі­не­чно­сті на та­кти­чно­му рів­ні тре­ну­ва­ти по­оди­но­кі взво­ди то­що, та якщо во­ни не впи­су­ю­ться в змі­не­ну кон­це­пцію стру­кту­ри Зброй­них сил на більш опе­ра­тив­но­му рів­ні і, зре­штою, у стра­те­гію, яка це все зв’язує до­ку­пи, то тре­ну­ва­н­ня не ма­ти­ме три­ва­лих ре­зуль­та­тів. Ми на­ма­га­є­мо­ся пе­ре­хо­ди­ти від пер­шо­го ета­пу — на­вча­н­ня «один на один» (ко­ли один ка­на­дець вчить одно­го укра­їн­ця бі­га­ти, стрі­ля­ти, хо­ва­ти­ся, на­сту­па­ти) до скла­дні­ших ета­пів. Тож від­бу­ду­ться не тіль­ки на­вча­н­ня сер­жант­сько­го скла­ду, а й та­кож ми до­по­мо­же­мо фор­му­ва­ти про­гра­му, яка ви­зна­ча­ти­ме роль сер­жант­сько­го скла­ду. Та­кі на­ші пла­ни на на­сту­пні два ро­ки.

Оле­ксандр САВЧЕНКО, стар­ший лей­те­нант Зброй­них сил Укра­ї­ни:

— Ни­ні­шній мі­ністр за­кор­дон­них справ Ка­на­ди Хри­стя Фрі­ланд, пе­ре­бу­ва­ю­чи в опо­зи­ції, на­го­ло­шу­ва­ла на не­об­хі­дно­сті за­про­ва­дже­н­ня сан­кцій про­ти близь­ких дру­зів Пу­ті­на, олі­гар­хів Іго­ря Сє­чі­на та Во- ло­ди­ми­ра Яку­ні­на. До­сі ці двоє осіб не під­па­ли під ка­над­ські сан­кції. Що за­ва­жає вве­сти сан­кції що­до цих спон­со­рів вій­ни про­ти Укра­ї­ни?

Р. В.: — Я не знаю де­та­лей цьо­го рі­ше­н­ня. Я знаю, що якраз від­бу­ва­ю­ться слу­ха­н­ня у на­шо­му пар­ла­мен­ті, які вже пройшли че­рез Се­нат, те­пер три­ває го­ло­су­ва­н­ня в Па­ла­ті гро­мад, що­до ка­над­сько­го «за­ко­ну Ма­гніт­сько­го » . Він до­зво­ляє то­чко­во ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти наш ін­стру­мен­та­рій сан­кцій, ко­ли йде­ться про по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни. А що­до цих двох окре­мих ви­пад­ків я не маю ін­фор­ма­ції.

«ПО­ТРІ­БНО ДУ­МА­ТИ, ЯК ЗМІ­НИ­ТИ СТРИМУВАЛЬНІ ТА ЗАОХОЧУВАЛЬНІ ФАКТОРИ ДЛЯ РО­СІЇ» Ан­тон СЕСТРІЦИН, уні­вер­си­тет Карл­тон, м. От­та­ва, Ка­на­да:

— Під час остан­ніх фе­де­раль­них ви­бо­рів у Канаді всі го­лов­ні пар­тії дис­ку­ту­ва­ли про ідею від­клю­че­н­ня Ро­сії від пла­ті­жної си­сте­ми SWIFT. Цей крок зна­чно за­шко­див би ро­сій­ській еко­но­мі­ці й, мо­жли­во, зму­сив би Пу­ті­на пі­ти геть з Кри­му та Дон­ба­су. Чи Ка­на­да до­сі пра­цює над цим пи­та­н­ням? На­скіль­ки це ре­аль­но і чи, на ва­шу дум­ку, це був би ефе­ктив­ний крок?

Р. В.: — Вза­га­лі, якщо йде­ться про стра­те­гі­чну си­ту­а­цію Укра­ї­ни і про­це­си, які дов­ко­ла неї від­бу­ва­ю­ться, по­трі­бно ду­ма­ти про те, як змі­ни­ти стримувальні заохочувальні фактори для рі­зних грав­ців, вклю­чно із Ро­сі­єю. У нас роз­мір­ко­ву­ють над тим, ко­ли і як та­кі за­со­би мо­жна за­сто­су­ва­ти. Це за­ле­жить, оче­ви­дно, не тіль­ки від Ка­на­ди, а й від ін­ших пар­тне­рів. Дій­сно, це та­кож за­ле­жить від по­ве­дін­ки РФ — бу­де во­на чи ні за­йма­ти­ся еска­ла­ці­єю кон­флі­кту. Але, без­умов­но, пи­та­н­ня за­охо­чу­ва­н­ня і стри­му­ва­н­ня, а та­кож, які за­со­би є най­кра­щи­ми для цьо­го, це ча­сти­на на­шо­го діалогу з пар­тне­ра­ми.

Ві­та­лій КУДИРКО, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— Ми­ну­ло­го ро­ку Ка­над­ська асо­ці­а­ція крим­ських та­тар актив­но пра­цю­ва­ла над тим, щоб ка­над­ський пар­ла­мент ви­знав де­пор­та­цію крим­ських та­тар 1944 ро­ку ге­но­ци­дом, як це зро­би­ла Укра­ї­на. Уря­до­ва біль­шість у дру­го­му чи­тан­ні про­го­ло­су­ва­ла про­ти цьо­го за­ко­но­про­е­кту. Чо­му в ре­зуль­та­ті во­ле­ви­яв­ле­н­ня Ка­на­да не за­хо­ті­ла прийня­ти цей істо­ри­чний факт, що­би ще раз ста­ти одні­єю з пер­ших кра­їн За­хо­ду, яка ви­зна­ла не­за­ле­жність Укра­ї­ни?

Р. В.: — Зна­є­те, по­лі­ти­ка істо­ри­чної пам’яті — це скла­дна по­лі­ти­ка. Ме­ні зда­є­ться, що тут ві­ді­гра­ва­ло роль то­ді­шнє ба­че­н­ня мо­жли­вої ево­лю­ції си­ту­а­ції, мо­жли­во, якраз у да­ний мо­мент не за­го­стрю­ва­ти пи­та­н­ня, як ви ба­чи­те із про­су­ва­н­ням ка­над­сько­го ва­рі­ан­ту «за­ко­ну Ма­гніт­сько­го». Ці фактори ві­ді­гра­ють мен­шу роль цьо­го ро­ку. Я не ви­клю­чаю, що ко­лись, мо­же, від­бу­де­ться по­вер­не­н­ня до цьо­го пи­та­н­ня, але на да­ний мо­мент во­но не сто­їть на по­ряд­ку ден­но­му.

«МИ ВЖЕ РОЗГЛЯДАЄМО МО­ЖЛИ­ВІСТЬ ВІЗОВОГО ДІАЛОГУ» Лю­бов РИБАЛКО, Оде­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні І.І. Ме­чни­ко­ва:

— Не­що­дав­но Укра­ї­на отри­ма­ла без­віз із кра­ї­на­ми Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу. Ко­ли цю ж до­мов­ле­ність мо­же бу­ти ре­а­лі­зо­ва­но між Ка­на­дою та Укра­ї­ною, зва­жа­ю­чи на те, що в Канаді ме­шкає по­над міль­йон укра­їн­ців?

Р. В.: — Ми не ма­є­мо ба­жа­н­ня, щоб у Канаді ра­птом ме­шка­ло 2 або 3 млн укра­їн­ців... Це я жар­тую. Нам тре­ба по­ди­ви­ти­ся на вплив єв­ро­пей­сько­го без­ві­зу на мі­гра­цій­ні про­це­си, чи, ін­ши­ми сло­ва­ми, на мі­гра­цій­ні пра­гне­н­ня укра­їн­ців. У

«ТРЕ­БА ВІД­КРИ­ТИ ДВОСТОРОННІ МО­ЖЛИ­ВО­СТІ ДЛЯ ОБМІ­НУ СТУДЕНТІВ» «ЗА­РАЗ У РО­СІЇ ДОМІНУЄ ІМПЕРСЬКИЙ І СТАЛІНСЬКИЙ НАРАТИВ» «НЕ МО­ЖНА ШТУЧНО З ОДНІ­ЄЇ КРА­Ї­НИ В ІН­ШУ СКОПІЮВАТИ ЗРАЗКИ БУДЬ-ЯКОЇ ПО­ЛІ­ТИ­КИ»

Канаді ду­же спе­ци­фі­чне вну­трі­шнє за­ко­но­дав­ство, яке є до­во­лі лі­бе­раль­ним. Йо­го мо­жуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти за­над­то обда­ро­ва­ні кре­а­ти­вом лю­ди, що­би за­без­пе­чи­ти со­бі по­бут при­найм­ні на рік чи два, а мо­же, й три ро­ки у Канаді. У по­рів­нян­ні з лі­бе­раль­ним вну­трі­шнім за­ко­но­дав­ством на­ша зов­ні­шня ві­зо­ва по­лі­ти­ка є су­во­рі­шою, ніж у ба­га­тьох ін­ших кра­ї­нах. Та­кож у Канаді не­має при­му­со­вої вну­трі­шньої ре­є­стра­ції і рі­зних ін­ших за­со­бів, яки­ми ре­гу­лю­ють, де хто про­жи­ває. Існує мі­гра­цій­ний кон­троль при в’ їзді, а не ви­їзді. До то­го ж, цьо­го ро­ку зні­ма­є­мо ві­зи із ва­ших ру­мун­ських і бол­гар­ських су­сі­дів. І ми спо­сте­рі­га­ти­ме­мо за мі­гра­цій­ни­ми про­це­са­ми Укра­ї­ни.

Я б до­дав, що у нас є ще про­мі­жні ета­пи, які мо­жна про­хо­ди­ти. До пев­ної мі­ри ми вже розглядаємо мо­жли­вість візового діалогу. Про­те, за яки­ми кри­те­рі­я­ми бу­дуть ви­да­ва­ти ві­зи, на скіль­ки ча­су, — ще не ві­до­мо. До ре­чі, ми вже про­дов­жи­ли стан­дар­тну дію віз май­же до стро­ку дії укра­їн­сько­го па­спор­та — до де­ся­ти ро­ків.

Ра­зом з Ав­стра­лі­єю, Ка­на­да — одна з не­ба­га­тьох кра­їн, де біль­шість на­се­ле­н­ня під­три­мує ім­мі­гра­цію. І одні­єю з при­чин цьо­го є існу­ва­н­ня у лю­дей від­чу­т­тя, що уряд три­має під кон­тро­лем в’їзд у Ка­на­ду. Мо­же­мо крок за кро­ком по­лег­шу­ва­ти укра­їн­цям в’ їзд в Ка­на­ду, але так щоб bigbang — зро­би­ли без­віз у на­сту­пних кіль­кох ро­ках. Та­ко­го я по­ки не ба­чу.

Бо­г­да­на КАПІЦА, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Острозь­ка ака­де­мія»:

— До Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті ді­я­ло ба­га­то про­грам обмі­ну студентів із Ка­на­дою. Но­ві про­гра­ми та­ко­го рів­ня вже не з’яв­ля­ю­ться. Як ви вва­жа­є­те, які при­чи­ни та­ко­го про­це­су? Які сту­дент­ські обмі­ни змо­же не­за­ба­ром за­про­по­ну­ва­ти Ка­на­да для укра­їн­ських студентів?

Р. В.:

— На­га­даю, що до­сить не­дав­но ді­я­ла між­дер­жав­на про­гра­ма International Experience Canada. Та ма­ло хто з ці­єї ка­те­го­рії уча­сни­ків по­вер­нув­ся в Укра­ї­ну. А для нас це вже ба­га­то. Від­так нам до­ве­ло­ся пе­ре­гля­ну­ти па­ра­ме­три під­хо­дів до та­ких про­грам і як за­про­ва­ди­ти дво­сто­рон­ню екві­ва­лен­тність. На­при­клад, ми за­про­по­ну­ва­ли та­ку про­гра­му, а укра­їн­ці ска­за­ли, що не ма­ють чин­но­го за­ко­но­дав­ства, яке б до­зво­ли­ло ка­над­цям пра­цю­ва­ти в Укра­ї­ні. Тре­ба від­кри­ти двосторонні мо­жли­во­сті для обмі­ну студентів.

Що­до уні­вер­си­тет­ських про­грам, то у пе­рі­од «тур­бу­лен­тно­сті» їх, зокре­ма про­гра­му в Острозь­кій ака­де­мії, спо­ча­тку від­клю­чи­ли, а по­тім зі стра­ху не вклю­чи­ли. Якщо ка­над­ські уні­вер­си­те­ти хо­чуть за­пев­не­н­ня, що­би при­їха­ли сту­ден­ти з Ка­на­ди в Острог чи до Ки­є­ва, то це — без­пе­чно, і ми ра­ді дру­жи­ти. Тут мо­жна без­по­се­ре­дньо зв’язу­ва­ти­ся з уні­вер­си­те­та­ми в Канаді, але якщо йде­ться про ло­бі­ю­ва­н­ня у Канаді, то це від­бу­ва­є­ться біль­ше на про­він­цій­но­му, не фе­де­раль­но­му рів­ні, бо на­ші уні­вер­си­те­ти ав­то­ном­ні й во­ни са­мі ухва­лю­ва­ти­муть від­по­від­ні рі­ше­н­ня. Для цьо­го по­трі­бна і про­сві­тни­цька по­зи­ція, зокре­ма по­соль­ства Укра­ї­ни в Канаді. Уні­вер­си­те­ти по­вин­ні за­про­си­ти по­сла, щоб він звер­тав­ся до пре­зи­ден­тів уні­вер­си­те­тів і їх за­охо­чу­вав іти на та­кі обмі­ни.

Ми­ко­ла СІРУК, га­зе­та «День»:

— Па­не По­сол, ва­ша кра­ї­на сво­го ча­су бо­ро­ла­ся за не­за­ле­жність про­ти США. Ба­га­то екс­пер­тів ра­ні- ше ра­ди­ли Укра­ї­ні бра­ти при­клад із відносин Ка­на­ди з Аме­ри­кою як зра­зок вза­є­мин із Ро­сі­єю. Але, як ви ба­чи­те за­раз, пі­сля ане­ксії Кри­му та по­ча­тку ро­сій­ської агре­сії на схо­ді кра­ї­ни Укра­ї­ні до­во­ди­ться бо­ро­ти­ся з ве­ли­кою су­сід­кою за від­нов­ле­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті. Що, на ва­шу дум­ку, з ка­над­сько­го до­сві­ду мо­гло б при­го­ди­ти­ся Укра­ї­ні за­раз?

Р.В.:

— Зброй­ну бо­роть­бу зі США ми ве­ли, ко­ли Ка­на­да ще бу­ла ко­ло­ні­єю Бри­тан­ської ім­пе­рії і ма­ла за со­бою кон­трім­пе­рію. Ви по­ки до жо­дної ім­пе­рії не на­ле­жи­те. Не знаю, чи ма­є­те якесь ба­жа­н­ня. От­же, цей ва­рі­ант не спра­цює.

Я не на­стіль­ки пра­істо­ри­чний, але, тим не менш, пам’ятаю пе­ре­бу­дов­ні ро­ки. З 1988-го по 1991-й рік я був у Мо­скві, й це бу­ли ча­си мо­раль­но­го про­зрі­н­ня. Ду­же ба­га­то чо­го ви­йшло на­го­ру, і про­від­ні ін­те­ле­кту­а­ли цих ча­сів са­мі займалися тим, що до­но­си­ли прав­ду про ста­лі­нізм, про ім­пе­рі­а­лізм. Та істо­рія не є лі­ній­ною спра­вою. Во­на не обов’яз­ко­во йде пе­ре­мо­жно до яко­їсь ме­ти. І контр­ре­а­кція тут у то­му, що ця прав­до­мов­ність бу­ла пов’яза­на із від­су­тні­стю зу­бної па­сти, ми­ла та зу­бо­жі­н­ня за­га­лом.

А за­раз у Ро­сії до пев­ної мі­ри домінує імперський і сталінський наратив. Хо­ча то­ді вже зда­ва­ло­ся, що ні­ко­ли зно­ву та­ко­го вша­но­ву­ва­н­ня во­ждів не бу­де. А во­но якось, при­найм­ні, у го­ло­вах ба­га­тьох ро­сі­ян, по­вер­ну­ло­ся. То не є щось ге­не­ти­чне чи на­бу­те, а все це за­ле­жить від об­ста­вин, в яких жи­вуть лю­ди.

М. С.: — Ча­сто Укра­ї­ні ста­ви­ли у при­клад ка­над­ський до­свід дво­мов­но­сті, ар­гу­мен­ту­ю­чи не­об­хі­дність вве­де­н­ня ро­сій­ської мо­ви як дру­гої дер­жав­ної. Що ви ду­ма­є­те з цьо­го при­во­ду, пе­ре­бу­ва­ю­чи в на­шій кра­ї­ні три ро­ки?

Р. В.:

— Не мо­жна штучно з одні­єї кра­ї­ни в ін­шу скопіювати зразки будь-якої по­лі­ти­ки, зокре­ма мов­ної. У Канаді є про­він­ція Кве­бек, де мов­не за­ко­но­дав­ство най­біль­ше на­бли­же­не до укра­їн­сько­го. Тоб­то, там існує спро­ба збе­рег­ти фран­ко­мов­ний про­стір, де з-по­за Кве­бе­ку йде ду­же ве­ли­кий тиск ін­шої до­мі­ну­ю­чої мо­ви — ан­глій­ської.

І все ж Укра­ї­на та­ки пе­ре­би­рає де­який наш до­свід. На­при­клад, кво­ту­ва­н­ня му­зи­ки на те­ле­ба­чен­ні. У нас це від­бу­ва­є­ться мен­ше за мов­ним прин­ци­пом, а біль­ше — за прин­ци­пом кра­ї­ни, де ви­ро­бле­но про­дукт. 40 ро­ків то­му ми за­про­ва­ди­ли кво­ти ка­над­сько­го кон­тен­ту на ра­діо і те­ле­ба­чен­ні. Всі спер­шу смі­я­ли­ся. Нам ка­за­ли, у вас ні­ко­го не­має і ви бу­де­те кру­ти­ти тих са­мих трьох ка­над­ців. Але та­ке кво­ту­ва­н­ня в подаль­шо­му ви­тво­ри­ло ці­лу роз­га­лу­же­ну ін­ду­стрію, яка за­во­йо­вує про­від­ні мі­сця у сві­ті. Я вва­жаю, що до­свід пер­шо­го кро­ку кво­ту­ва­н­ня му­зи­ки в Укра­ї­ні по­ка­зує, що це спра­цьо­вує і дає по­зи­тив­ні ре­зуль­та­ти. Так са­мо це сто­су­є­ться під­трим­ки кни­го­ви­да­н­ня. Тут Укра­ї­на та­кож уже пе­ре­бра­ла де­я­кі на­ші зразки.

Хо­чу за­вер­ши­ти роз­мо­ву на­сту­пною те­мою. Зав­да­н­ня ка­над­сько­го уря­ду — до­по­мог­ти ко­рін­ним на­ро­дам Ка­на­ди. Це ін­ді­ан­ці, яких по­над 1 млн. Май­же 3 млн на­ших спів­гро­ма­дян — ко­рін­ні на­ро­ди ко­ли­шніх ін­ді­ан­ців, ескі­мо­си, ме­ти­си мі­ша­но­го ко­рін­но­го та фран­ко­мов­но­го на­се­ле­н­ня. До­сить скла­дно до­по­мог­ти їм від­бу­ду­ва­ти свою су­спіль­ну роль пі­сля сто­літь на мар­гі­не­сах су­спіль­ства. І на­ші успі­хи, а ча­сті­ше й нев­да­чі, ро­блять ме­не тро­хи скром­ні­шим у по­вча­н­нях укра­їн­ців, що будь-яку со­ці­аль­ну про­бле­му мо­жна ви­рі­ши­ти за рік-два, якщо тіль­ки пра­виль­но на­пи­са­ти про­ект і на­кле­ї­ти десь пла­ка­ти та про­ве­сти кіль­ка се­мі­на­рів. Що­до на­шо­го ко­рін­но­го на­се­ле­н­ня, ми про­хо­ди­мо іспит со­ві­сті з дум­кою про те, як кра­ще їм розв’яза­ти су­ча­сні та май­бу­тні про­бле­ми. Ін­ко­ли, ко­ли жи­веш у цьо­му се­ре­до­ви­щі, то­бі зда­є­ться, що не­має но­вин, а ко­ли про­їжджа­єш Укра­ї­ною, то зга­ду­єш ре­чі, про які в Укра­ї­ні не зна­ють, а для ка­над­ців це про­сто як «Отче наш», осо­бли­во, ко­ли во­ни на­ле­жить до укра­їн­ської гро­ма­ди. Ві­та­лій КУДИРКО, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.