Ко­ктейль «Шкіль­ний»

«Про­по­зи­ція Мі­но­сві­ти об’єд­на­ти шість при­ро­дни­чих на­ук в одно­му кур­сі — це рух у пра­виль­но­му на­прям­ку, але є над чим пра­цю­ва­ти», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Умо­їй шко­лі якось пі­шли на екс­пе­ри­мент, ство­рив­ши клас із по­гли­бле­ним ви­вче­н­ням укра­їн­ської мо­ви та лі­те­ра­ту­ри. За­раз цим ні­ко­го не зди­ву­єш, але на­при­кін­ці 1990-х ро­ків це бу­ло но­ва­ці­єю. От­же, ми пе­ре­йшли на ше­сти­ден­ний на­вчаль­ний ти­ждень, су­бо­та бу­ла при­свя­че­на ви­ня­тко­во уро­кам із мо­ви та лі­те­ра­ту­ри, учи­тель ви­шу­ку­ва­ла ху­до­жні тво­ри за ме­жа­ми про­гра­ми, за­мов­ля­ла екс­клю­зив­ні під­ру­чни­ки з укра­їн­ської гра­ма­ти­ки. Для на­шо­го кла­су був би ціл­ком до­ре­чний ін­те­гро­ва­ний курс «При­ро­дни­чі на­у­ки», який Мі­ні­стер­ство осві­ти і на­у­ки пла­нує впро­ва­ди­ти з 2018 — 2019 на­вчаль­но­го ро­ку, по­ки як пі­ло­тний про­ект на ви­бір шкіл.

Суть про­ста — об’єд­на­ти в 10 — 11 кла­сах хі­мію, біо­ло­гію, фі­зи­ку, гео­гра­фію, астро­но­мію та еко­ло­гію в один на­вчаль­ний курс. Так мо­жна роз­ван­та­жи­ти учнів, які обра­ли гу­ма­ні­тар­ний про­філь на­вча­н­ня. За­раз МОН про­по­нує осві­тя­нам до­лу­чи­ти­ся до пу­блі­чно­го обго­во­ре­н­ня кур­су «При­ро­дни­чі на­у­ки» на пла­тфор­мі EdEra. На роз­суд ви­не­сли чо­ти­ри про­е­кти, обго­во­ре­н­ня три­ває до 4 сер­пня. Усі пред­став­ле­ні на­вчаль­ні кур­си ма­ють до­по­мог­ти учням за­сто­со­ву­ва­ти зна­н­ня з при­ро­дни­чих ди­сци­плін на пра­кти­ці, оці­ни­ти роль цих на­ук у роз­ви­тку ци­ві­лі­за­ції та про­е­кту­ва­ти на цій осно­ві своє сьо­го­де­н­ня і май­бу­тнє.

«НАЧИНКА» ВІД ЕКС­ПЕР­ТІВ

Як по­ясни­ла ра­дни­ця мі­ні­стра осві­ти та на­у­ки, за­сту­пни­ця го­ло­ви гро­мад­сько­го об’єд­на­н­ня «Ба­тьків­ський кон­троль» Іван­на КОБЕРНИК на сво­їй сто­рін­ці у Facebook, хі­мія, фі­зи­ка та ін­ші на­у­ки аж ні­як не зни­кнуть у стар­ших кла­сах, як по­бо­ю­ю­ться де­я­кі осві­тні екс­пер­ти. За її сло­ва­ми, це міф. Ви­вче­н­ня при­ро­дни­чих на­ук отри­має но­ву обгор­тку, а якою бу­де «начинка» — ви­рі­шать на пу­блі­чно­му обго­во­рен­ні.

«При­ро­дни­чі на­у­ки — це аб­со­лю­тно но­вий курс, за­про­ва­дже­н­ня яко­го пе­ред­ба­че­но чин­ним Дер­жав­ним стан­дар­том ба­зо­вої та пов­ної се­ре­дньої осві­ти. Чин­ний стан­дарт, за яким ді­ти вча­ться з 2012 ро­ку, пе­ред­ба­чає, що ба­зо­ві зна­н­ня з усіх шкіль­них пре­дме­тів ді­ти здо­бу­ва­ють до 9 кла­су, а в 10—11 кла­сах отри­му­ють пра­во оби­ра­ти про­фі­лі­за­цію і по­гли­бле­но ви­вча­ти пре­дме­ти, які їм бу­дуть по­трі­бні в подаль­шо­му про­фе­сій­но­му жит­ті, — по­яснює Іван­на Коберник. — Ні­де в роз­ви­ну­тих кра­ї­нах не­має 23 обов’яз­ко­вих пре­дме­тів у стар­ших кла­сах, як в Укра­ї­ні сьо­го­дні. Це не­нор­маль­но і не­че­сно сто­сов­но до ді­тей. То­му ти­по­ві на­вчаль­ні пла­ни для 10—11 кла­сів пе­ред­ба­ча­ють змен­ше­н­ня кіль­ко­сті обов’яз­ко­вих пре­дме­тів (ін­ва­рі­ан­тна скла­до­ва) і збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті ва­рі­а­тив­них (які оби­ра­ю­ться шко­лою та учня­ми). Тих, хто на цьо­му бу­дує кон­спі­ро­ло­гі­чні те­о­рії про те, що «шко­ли пе­ре­ста­нуть вчи­ти щось там», ла­ска­во про­си­мо в Пів­ні­чну Ко­рею, де ні­хто ні­чо­го не ви­би­рає».

МІКС «СОВКА» ТА DISCOVERY

Та­кож Іван­на Коберник за­ува­жи­ла, що но­вий курс не ста­не про­бле­мою для вчи­те­лів. Зокре­ма, за сло­ва­ми акти­віс­тки, «су­ча­сних та про­гре­сив­них, які не за­ко­сте­ні­ли у ХХ сто­літ­ті й під­ви­щу­ють свою ква­лі­фі­ка­цію з від­кри­тих дже­рел». Тут при­га­да­лась опу­блі­ко­ва­на не­що­дав­но роз­мо­ва між учи­те­лем та бло­ге­ром сайта Osvita.ua, де на за­пи­та­н­ня, чо­го очі­кує пе­да­гог від ре­фор­ми, бу­ла ли­ше одна від­по­відь — пі­дви­ще­н­ня зар­пла­ти. Якщо не бу­де ба­жа­н­ня вчи­те­ля змі­ню­ва­тись, пра­цю­ва­ти і роз­ви­ва­тись — усі но­ва­ції від мі­ні­стер­ства мар­ні. Тож ві­дом­ство має всі­ма спосо­ба­ми сти­му­лю­ва­ти вчи­те­ля до ро­бо­ти.

На дум­ку Юрія КОСТЮЧЕНКА, ав­то­ра «Дня» та про­від­но­го на­у­ко­во­го спів­ро­бі­тни­ка На­у­ко­во­го цен­тру ае­ро­ко­смі­чних до­слі­джень Зем­лі Ін­сти­ту­ту гео­ло­гі­чних на­ук НАН Укра­ї­ни, ча­сти­на вчи­те­лів не змо­же ви­кла­да­ти но­вий курс без кон­кре­тних вка­зі­вок і ме­то­ди­чок від Мі­но­сві­ти. «Усі чо­ти­ри про­е­кти орі­єн­то­ва­ні на су­спіль­ство, на по­ши­ре­н­ня знань, на фор­му­ва­н­ня від­по­від­ної на­у­ко­вої кар­ти­ни сві­ту, на фор­му­ва­н­ня по­зи­ти­віст­сько­го сві­то­гля­ду. Тоб­то тут все пра­виль­но. Але на­ші вчи­те­лі не змо­жуть цю про­гра­му аде­ква­тно ви­кла­сти, — ко­мен­тує Юрій Ко­стю­чен­ко. — Ці про­гра­ми по­вин­ні бу­ти більш ме­то­ди­чно ко­ре­ктні, ма­ти біль­ше об­ґрун­то­ва­них при­кла­дів. У цих про­гра­мах ав­то­ри на­ма­га­ли­ся ви­ко­ри­ста­ти до­свід ра­дян­ських ча­сів. Але цей до­свід ча­сто не спра­цьо­вує. Не мо­жна бра­ти за осно­ву ста­ру про­гра­му й оно­ви­ти її за до­по­мо­гою шма­тків із рі­зних під­хо­дів, якщо ці під­хо­ди ґрун­ту­ю­ться на яки­хось на­у­ко­во-по­пу­ляр­них про­гра­мах, на­при­клад із ка­на­лу Discovery, де ви­ко­ри­сто­ву­є­ться на­віть па­ра­на­у­ко­ва ін­фор­ма­ція».

РУКОТВОРНИЙ УСПІХ

За сло­ва­ми Юрія Костюченка, якщо но­вий курс за­пра­цює як слід, у шко­ля­рів бу­де хо­ро­ша ба­за для сприйняття на­у­ко­во­го сві­ту, це до­по­мо­же їм кри­ти­чно ста­ви­ти­ся до будь-якої ін­фор­ма­ції, а та­кож учні бу­дуть від­кри­ти­ми до знань і пі­сля за­кін­че­н­ня шко­ли чи ви­шу. «За­га­лом про­по­зи­ція Мі­но­сві­ти об’єд­на­ти шість при­ро­дни­чих ди­сци­плін в одно­му кур­сі — це рух у пра­виль­но­му на­прям­ку, але ще є над чим пра­цю­ва­ти, — про­дов­жує вче­ний. — Та­кий до­свід існує в ба­га­тьох кра­ї­нах, у цьо­му не­має ні­чо­го див­но­го та но­во­го. Ін­ша річ, що це аб­со­лю­тно но­ва про­гра­ма, яка го­ту­є­ться ще й на тлі ре­фор­му­ва­н­ня си­сте­ми осві­ти».

Чи при­жи­ве­ться но­вий до­свід ви­кла­да­н­ня — про­гно­зу­ва­ти важ­ко. При­мі­ром, у США 2000 ро­ку На­ціо­наль­на ко­мі­сія з ви­кла­да­н­ня ма­те­ма­ти­ки та при­ро­дни­чих на­ук у ХХІ сто­літ­ті опри­лю­дни­ла до­по­відь про те, які ре­зуль­та­ти має кра­ї­на пі­сля пе­ре­хо­ду на ін­те­гро­ва­не ви­вче­н­ня при­ро­дни­чих на­ук і ма­те­ма­ти­ки. У ній ішло­ся, що треть учнів має низь­кий рі­вень знань із цих пре­дме­тів, що ви­кла­да­н­ня ди­сци­плін не від­по­від­ає по­тре­бам аме­ри­кан­сько­го су­спіль­ства, а ді­ти не змо­жуть ін­те­гру­ва­ти­ся в ни­ні­шній світ. У ба­га­тьох кла­сах за­ня­т­тя про­во­дять не­ква­лі­фі­ко­ва­ні учи­те­лі, а єди­ний спо­сіб за­ці­ка­ви­ти ді­тей у ви­вчен­ні ма­те­ма­ти­ки та при­ро­дни­чих на­ук — це ли­ше вчи­тель, ко­трий є ен­ту­зі­а­стом сво­єї спра­ви, але во­дно­час «за­ну­ре­ний» у ви­вче­н­ня сво­єї ди­сци­плі­ни. Аме­ри­кан­ські вче­ні у цій же до­по­віді про­пи­са­ли до­ро­жню кар­ту, як ви­йти з ці­єї кри­зо­вої си­ту­а­ції. Се­ред про­по­зи­цій — і ство­ре­н­ня до­да­тко­вих цен­трів пе­ре­пі­дго­тов­ки вчи­те­лів, і за­лу­че­н­ня бі­зне­су для ство­ре­н­ня кон­ку­рен­ції між пе­да­го­га­ми.

То­му не див­но, що ча­сти­на на­ших на­у­ков­ців не ра­дить орі­єн­ту­ва­ти­ся на за­кор­дон­ний до­свід. Він справ­ді рі­зний, і ко­мусь це вда­є­ться одра­зу, бо є під­го­тов­ле­ні вчи­те­лі, а хтось, щоб до­ся­гну­ти успі­шних ре­зуль­та­тів, робить ро­бо­ту над по­мил­ка­ми. Укра­ї­на по­вин­на зна­йти свій шлях.

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.