«День» – це як ве­ло­си­пед...»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ана­ста­сія РУ­ДЕН­КО, «День»

«Не­що­дав­но став спів­у­ча­сни­ком до­сить не­ве­се­лої си­ту­а­ції — ледь не роз­го­рів­ся кон­флікт між по­штар­кою і во­ді­єм ав­то­мо­бі­ля, який до­сить агре­сив­но при­пар­ко­ву­вав своє ав­то. І хоч зло­го уми­слу в йо­го ді­ях не бу­ло, я мит­тє­во став на бік по­штар­ки — са­ме так у нас, в ти­хо­му мі­сте­чку Іван­ків, на­зи­ва­ють спів­ро­бі­тни­ків по­што­вої слу­жби. А спра­ва вся в то­му, що, по- пер­ше, по­штар­ка бу­ла на ве­ло­си­пе­ді (а я маю 14 ро­ків до­сві­ду ве­ло­си­пе­дних ман­дрі­вок Укра­ї­ною), і по-дру­ге, по­штар­ка не­сла га­зе­ту до по­што­вої скринь­ки. Себ­то, ці дві скла­до­ві для ме­не ма­ють ду­же ве­ли­ку ва­гу.

Це для ме­не та­кий со­бі люд­ський фільтр — ве­ло­си­пед і по­што­ва скринь­ка. Я ві­та­юсь з одно­дум­цем на ве­ло­си­пе­ді, й ме­ні при­єм­но, що лю­ди­на чи­тає те, що й я. І якщо з ве­ло­си­пе­дом си­ту­а­ція все ж іде на кра­ще, й ми в цьо­му пла­ні по­ти­хень­ку ру­ха­є­мось до ци­ві­лі­зо­ва­но­го сві­ту, то з по­штою трі­шки гір­ше. Бо для біль­шо­сті за­раз по­што­ва скринь­ка — то ли­ше не­при­єм­но­сті у ви­гля­ді кви­тан­цій для спла­ти ко­му­наль­них пла­те­жів, і все. А те, що там мо­же бу­ти якась при­єм­ність, ні­ве­лю­вав ін­тер­нет, або ж, що ще гір­ше, то­таль­на еко­но­мія на всьо­му. Не до пре­си, як-то ка­жуть. А да­рем­но. Адже там мо­же бу­ти, на­при­клад, як у ме­не, — га­зе­та «День».

А «День» — це не про­сто га­зе­та. Це сві­тла дум­ка в на­шо­му бур­хли­во­му сьо­го­ден­ні. Бо ж та­кої ана­лі­ти­ки з усіх тих пи­тань, яких тор­ка­є­ться «День», не зна­йти більш ні­де. Для ме­не осо­би­сто ця га­зе­та — друг. Дав­ній, ро­зум- ний, ін­те­лі­ген­тний друг. І то­му, якщо я ба­чу в ко­гось у ру­ках « День » , маю впев­не­ність, що та лю­ди­на — мій одно­ду­мець. Та­ко­го від­чу­т­тя не по­да­рує біль­ше ні­хто й ні­що. Ли­ше при­кро, що це мо­жна від­чу­ти зде­біль­шо­го у ве­ли­ко­му мі­сті ( біль­шість сво­го ча­су про­во­джу в Ки­є­ві), а от, на­при­клад, в Іван­ко­ві, бо­юсь, що я єди­ний пе­ред­пла­тник. От­же, є над чим ме­шкан­цям пра­цю­ва­ти! А для тих, хто від­мо­вив­ся від га­зет як дже­ре­ла і нфор­ма­ції, « День » осо­бли­во ра­джу. Вар­то ли­ше трі­шки ближ­че по­зна­йо­ми­тись — вже во­ро­т­тя на­зад не бу­де. Бо ж «День» — су­ча­сне ме­діа. Йо­го до­да­тки, дру­ко­ва­ні й у еле­ктрон­но­му ви­гля­ді, та книж­ко­ва Бі­блі­о­те­ка ста­ють од­кро­ве­н­ням для ба­га­тьох лю­дей. Одна ли­ше «Си­ла м’яко­го зна­ка» чо­го вар­та... Бо «День» — це як ве­ло­си­пед. На­чеб­то й дав­но ві­до­мий « де­вайс » , і був час, що в нас лю­ди­на на ве­ло­си­пе­ді спри­йма­лась лиш як та­ка, в якої не­має гро­шей на ав­тів­ку, але ж у ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті си­ту­а­ція зов­сім ін­ша. Там не від бі­дно­сті їздять на ве­ло­си­пе­ді, а під­три­му­ють здо­ро­вий спо­сіб жи­т­тя, еко­ло­гі­чну си­ту­а­цію. Так що всім щи­ро ра­джу « День » , адже це — чи­сте здо­ров’ я для ро­зу­му » .

*** До ре­чі, пе­ред­пла­ти­ти га­зе­ту мо­жна про­сто за­раз он-лайн за по­си­ла­н­ням: https://day.kyiv.ua/uk/ catalog/peredplatiti-gazetu або у тра­ди­цій­ний спо­сіб, від­ві­дав­ши най­ближ­че від­ді­ле­н­ня «Укр­по­шти» (пе­ред­пла­тні ін­де­кси — 40255 (вт, ср, чт, пт-сб) та 40659 (пт-сб). По­ши­рюй­те ро­зум­ний про­стір!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.