Скла­дні пи­та­н­ня для ме­діа та су­спіль­ства,

Або Чо­му «під час вій­ни роз­слі­ду­ва­н­ня в Укра­ї­ні важ­ко про­да­ю­ться»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - По­ча­ток на 25-й стор.

■ В умо­вах вій­ни « ви­кри­ва­чі » ви­му­ше­ні ви­прав­до­ву­ва­ти­ся та пе­ре­ко­ну­ва­ти гро­мад­ськість і ме­ді­а­спіль­но­ту, що опри­лю­дне­н­ня ві­до­мо­стей про зло­вжи­ва­н­ня мо­жно­влад­ців або на­віть зви­ну­ва­че­н­ня дер­жав­них слу­жбов­ців у зло­чи­нах є на­ма­га­н­ням змі­ни­ти си­ту­а­цію в кра­ї­ні на кра­ще, а не ін­фор­ма­цій­ною ди­вер­сі­єю про­ти дер­жа­ви.

■ У стат­ті аме­ри­кан­сько­го ви­да­н­ня на­во­дя­ться при­кла­ди та­ких спір­них «ви­кри­валь­них» ма­те­рі­а­лів. Зокре­ма це ма­те­рі­ал «Та­єм­не жи­т­тя Пе­тра По­ро­шен­ка» Вла­да Лав­ро­ва, Ан­ни Ба­бі­нець та Дми­тра Гна­па (Слід­ство.Info), який ви­йшов у ефі­рі «Гро­мад­сько­го ТБ». Роз­слі­ду­ва­н­ня, в осно­ву яко­го по­кла­де­но да­ні з т.зв. «Па­нам­ських па­пе­рів», при­свя­че­но офшор­ним ра­хун­кам бі­знес-стру­ктур, які пов’язу­ють із Пре­зи­ден­том.

■ Окрім то­го, як при­клад гу­чно­го ви­кри­т­тя зга­ду­є­ться ре­пор­таж Окса­ни Гриценко, вій­сько­вої ко­ре­спон­ден­тки Kyiv Post, «про Слу­жбу без­пе­ки Укра­ї­ни (СБУ), в якій є та­єм­ні в’язни­ці, де три­ма­ють лю­дей, які ви­слов­лю­ва­ли про­ро­сій­ські на­строї».

■ Жур­на­лі­сти-роз­слі­ду­ва­чі обу­рю­ю­ться, що за ці та ін­ші по­ді­бні ма­те­рі­а­ли їх зви­ну­ва­чу­ють у ро­бо­ті на во­ро­га.

■ «Лю­ди за­пи­ту­ва­ли: «Як ви мо­же­те зви­ну­ва­чу­ва­ти на­шо­го Пре­зи­ден­та у від­крит­ті офшор­них ра­хун­ків під час вій­ни?» — ци­тує Columbia Journalism Review Вла­да Лав­ро­ва. (Як пи­ше аме­ри­кан­ське ви­да­н­ня, Лав­ров «те­хні­чно пе­ре­бу­ває в шта­ті Kyiv Post», але йо­го «зар­пла­та в зна­чній мі­рі» спла­чу­є­ться між­на­ро­дною стру­кту­рою з до­слі­дже­н­ня ор­га­ні­зо­ва­ної зло­чин­но­сті та ко­ру­пції Organised Crime and Corruption Reporting Project — OCCRP.)

■ «Є ба­га­то чу­тли­вих тем — та­ких як кри­ти­ка укра­їн­ської ар­мії, — че­рез які, якщо ти їх ви­сві­тлиш, те­бе бу­дуть вва­жа­ти не­па­трі­о­ти­чним або про­ро­сій­ським», — це ви­слов­лю­ва­н­ня вже Окса­ни Гриценко.

■ «Одна зі спроб по­ля­гає в то­му, щоб роз­ді­ли­ти жур­на­лі­стів, — впев­не­на Ан­на Ба­бі­нець, «ре­пор­тер­ка­роз­слі­ду­ва­чка на «Гро­мад­сько­му ТБ». — Во­ни го­во­рять, що або ви з вла­дою та про­ти Ро­сії, або ви з Крем­лем. Вій­на зму­си­ла лю­дей ба­чи­ти все або в бі­ло­му, або в чор­но­му ко­льо­рі».

■ У ма­те­рі­а­лі на­во­ди­ться й ін­ші дум­ки, але за­галь­ний на­прям ди­скур­су вже, зда­є­ться, зро­зумі­лий: вла­да та її при­хиль­ни­ки на­ма­га­ю­ться роз­ді­ли­ти жур­на­лі­стів на «па­трі­о­тів» та тих, «хто пра­цює на Кремль», і тим са­мим ки­їв­ська вла­да на­ма­га­є­ться за­хи­сти­ти се­бе і на­шко­ди­ти кра­ї­ні.

■ Ця дис­ку­сій­на рам­ка не є но­вою. Про те ж са­ме не­що­дав­но го­во­рив у сво­є­му ін­терв’ю ін­тер­нет-га­зе­ті Стра­на. ua го­ло­ва На­ціо­наль­ної спіл­ки жур­на­лі­стів Укра­ї­ни Сер­гій То­мі­лен­ко: «Ми за­раз спо­сте­рі­га­є­мо не­без­пе­чну тен­ден­цію по­лі­ти­за­ції будь- яко­го ма­те­рі­а­лу з еле­мен­та­ми кри­ти­ки вла­ди. За­мість про­гре­су в за­хи­сті прав жур­на­лі­стів най­про­сті­ше зви­ну­ва­ти­ти, дис­кре­ди­ту­ва­ти їх. На­при­клад, ска­за­ти, що во­ни не до­три­му­ю­ться стан­дар­тів жур­на­лі­сти­ки при під­го­тов­ці ма­те­рі­а­лів, що во- ни пов’яза­ні з олі­гар­ха­ми, а ще кра­ще — з Мо­сквою».

■ «Клей­мо «аген­ти Мо­скви» стає ви­прав­да­н­ням для вла­ди — чо­му во­на не по­вин­на за­хи­ща­ти жур­на­лі­стів, до­по­ма­га­ти їм бо­ро­ти­ся за свої пра­ва», — це ще одна ци­та­та з від­по­віді То­мі­лен­ка на за­пи­та­н­ня кон­тра­вер­сій­но­го ви­да­н­ня, яке пов’язу­ють із Крем­лем. Але най­більш кра­сно­мов­ним є за­го­ло­вок ма­те­рі­а­лу: «Вла­да ви­ро­щує «лан­цю­го­вих псів», зав­да­н­ням яких є ки­да­ти­ся на жур­на­лі­стів за ко­ман­дою».

■ Між тим та­ке опо­ну­ва­н­ня жур­на­лі­стів-роз­слі­ду­ва­чів та їхніх за­хи­сни­ків кри­ти­кам від «вла­ди» зда­є­ться ба­наль­ним ма­ні­пу­ля­тив­ним змі­ще­н­ням кон­флі­кту. Про­бле­ма не в то­му, що «ви­кри­ва­чі» кри­ти­ку­ють укра­їн­ську вла­ду. Про­бле­ма в то­му, що їхні «ви­кри­т­тя» чо­мусь сфо­ку­со­ва­ні на очіль­ни­ках дер­жа­ви та на пред­став­ни­ках си­ло­вих стру­ктур Укра­ї­ни, а от «ви­крит­тів» фа­ктів гі­бри­дної агре­сії Ро­сії в їхніх ма­те­рі­а­лах зна­йти важ­ко.

■ На­пев­но, хтось за­раз почне спе­ре­ча­ти­ся, що це не спра­ва жур­на­лі­стів-роз­слі­ду­ва­чів, почне по­си­ла­ти­ся на сві­то­ві стан­дар­ти... Але ж якраз са­ме мі­жна­ро­дний до­свід го­во­рить: спра­ва на­ціо­наль­ної без­пе­ки є сфе­рою ді­яль­но­сті су­ча­сної роз­слі­ду­валь­ної жур­на­лі­сти­ки.

■ От сві­жий при­клад, са­ме з ді­яль­но­сті Organised Crimeand Corruption Reporting Project — OCCRP, пред­став­ни­ки якої в Укра­ї­ні, як уже зга­ду­ва­ло­ся ви­ще, обу­рю­ва­ли­ся, що їх кри­ти­ку­ють че­рез ма­те­рі­ал про «офшо­ри Пре­зи­ден­та».

■ Кіль­ка мі­ся­ців то­му бу­ло опри­лю­дне­но роз­слі­ду­ва­н­ня все ті­єї ж Organised Crimeand Corruption Reporting Project, при­свя­че­не Бал­ка­нам.

■ Із опри­лю­дне­них ма­те­рі­а­лів ста­ло ві­до­мо, що офі­це­ри Слу­жби зов­ні­шньої роз­від­ки Ро­сії та ГРУ РФ спіль­но із спів­ро­бі­тни­ка­ми ро­сій­сько­го по­соль­ства та жур­на­лі­ста­ми ро­сій­ських ЗМІ на­ма­га­ли­ся впли­ва­ти на вну­трі­шню по­лі­ти­ку Ма­ке­до­нії та ін­ших бал­кан­ських кра­їн, щоб не допу­сти­ти їх всту­пу в НАТО. Роз­слі­ду­ва­н­ня ба­зу­ва­ло­ся на се­кре­тних зві­тах спец­служб кра­їн ре­гіо­ну, що вклю­ча­ли в се­бе да­ні про­слу­хо­ву­ва­н­ня те­ле­фон­них пе­ре­го­во­рів, зов­ні­шньо­го спо­сте­ре­же­н­ня та ін­фор­ма­цію від аген­тів, що бу­ли пе­ре­да­ні жур­на­лі­стам­роз­слі­ду­ва­чам дже­ре­ла­ми в уря­ді Ма­ке­до­нії.

■ Тоб­то на Бал­ка­нах жур­на­лі­сти зі спіль­но­ти OCCRP спів­пра­цю­ють зі спец­слу­жба­ми сво­їх дер­жав для то­го, щоб за­хи­сти­ти свої кра­ї­ни, в да­но­му ра­зі — від гі­бри­дно­го впли­ву Ро­сії. Де по­ді­бні ма­те­рі­а­ли ре­пор­те­рів-«ви­кри­ва­чів» в Укра­ї­ні? Чо­му їх не­має? Чо­му до­ка­зи при­су­тно­сті ро­сій­ських військ на Дон­ба­сі зби­ра­ють не спе­ці­аль­но на­вче­ні та ви­со­ко­опла­чу­ва­ні жур­на­лі­сти-роз­слі­ду­ва­чі, а во­лон­те­ри з про­е­кту «Ін форм На­палм»? Чо­му про фа­кти про по­ру­ше­н­ня за­бо­ро­ни на тор­гів­лю із ане­ксо­ва­ним Кри­мом сьо­го­дні системно пи­ше, пев­но, ли­ше ще один во­лон­тер­ський ре­сурс — «Ми­ро­тво­рець»?

■ На­пев­но, в мир­ний час «ви­кри­валь­на» ро­бо­та жур­на­лі­стів що­до укра­їн­ської вла­ди і си­ло­ви­ків та актив­ність На­ціо­наль­ної спіл­ки жур­на­лі­стів Укра­ї­ни, що спря­мо­ва­на на їхній за­хист, ви­гля­да­ли б по-ін­шо­му. Як че­сна та ні­ким не за­ан­га­жо­ва­на бо­роть­ба за по­кра­ща­н­ня жи­т­тя в кра­ї­ні. Але сьо­го­дні Укра­ї­на по­тер­пає від «гі­бри­дної» — вій­сько­вої та ін­фор­ма­цій­ної — ата­ки, що здій­сню­є­ться з бо­ку Ро­сії. В цій си­ту­а­ції жур­на­ліст­ські роз­слі­ду­ва­н­ня ма­ли б (за між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми!) за­чі­па­ти і те­му ро­сій­сько­го впли­ву, ро­сій­ської агре­сії, то­му що са­ме ця те­ма є най­більш бо­лю­чою для укра­їн­сько­го су­спіль­ства та гро­ма­дян Укра­ї­ни. Фо­кус на кри­ти­ці дер­жав­них ді­я­чів та дер­жа­них уста­нов, пра­во на який від­сто­ю­ють жур­на­лі­сти-роз­слі­ду­ва­чі та лі­де­ри ме­ді­а­спіль­но­ти, не тіль­ки дра­ту­ють вла­сне вла­ду. В умо­вах вій­сько­во­го кон­флі­кту в га­ря­чій ста­дії та­ка по­зи­ція ме­дій­ни­ків роз­хо­ди­ться з ін­те­ре­са­ми су­спіль­ства. Сві­до­ме від­ді­ле­н­ня се­бе від ін­шої ча­сти­ни су­спіль­ства, яка, в той са­мий час, ко­ли жур­на­лі­сти пи­шуть ви­кри­валь­ні ма­те­рі­а­ли, за­хи­щає кра­ї­ну в око­пах схі­дно­го фрон­ту або під­три­мує сво­їх во­я­ків в ти­лу, не мо­же не ви­кли­ка­ти не­га­тив­ної ре­а­кції пред­став­ни­ків гро­мад­сько­сті.

■ Сво­го ча­су ав­то­ра ма­те­рі­а­лу про «та­єм­ні тюр­ми СБУ» Окса­ну Гриценко за­про­си­ли про­чи­та­ти ле­кцію «жур­на­ліст­сько­му кла­су про свою ро­бо­ту». «Я спо­ді­ва­ла­ся, що це на­ди­хне студентів», — пи­ше ав­тор стат­ті в Columbia Journalism Review. Але сту­ден­ти по­ча­ли роз­пи­ту­ва­ли жур­на­ліс­тку Kyiv Post про мо­ти­ви рі­ше­н­ня ро­би­ти та­кі ре­пор­та­жі у во­єн­ний час та кри­ти­ку­ва­ти її. «Че­рез це ар­мія ви­гля­дає по­га­но», — го­во­рить один сту­дент. Ін­ший ка­же: «Це по­га­но для су­спіль­ства. Нам тре­ба під­три­му­ва­ти вла­ду», — ци­тує ви­слов­лю­ва­н­ня жур­на­лі­стів-по­ча­тків­ців ав­тор стат­ті в аме­ри­кан­сько­му ви­дан­ні. Пі­сля ле­кції Гриценко «троє студентів із 21-го ви­сло­ви­ли не­чі­тку за­ці­кав­ле­ність жур­на­лі­сти­кою роз­слі­ду­вань, і жо­ден не за­хо­тів ви­сві­тлю­ва­ти вій­ну».

■ «Під час вій­ни роз­слі­ду­ва­н­ня в Укра­ї­ні важ­ко про­да­ю­ться » не тіль­ки і не стіль­ки зав­дя­ки про­ти­дії вла­ди, а то­му, що зна­чна ча­сти­на су­спіль­ства, що во­ює, та­кі ма­те­рі­а­ли ча­сто спри­ймає як скла­до­ву гі­бри­дної агре­сії. Роз­кол, про який все ча­сті­ше за­яв­ляє ме­ді­а­спіль­но­та, справ­ді від­бу­ва­є­ться, але не че­рез вка­зів­ки з ву­ли­ці Бан­ко­вої. Про­ти­річ­чя є об’єктив­ни­ми, і ви­ни­кли во­ни між па­трі­о­ти­чно на­ла­што­ва­ним су­спіль­ством, яке на­ма­га­є­ться за­хи­ща­ти свою кра­ї­ну, в то­му чи­слі — в ме­ді­а­сфе­рі, та жур­на­лі­ста­ми, які не ба­жа­ють бра­ти уча­сті в ін­фор­ма­цій­но­му спро­ти­ві агре­со­ру, але на­то­мість во­лі­ють кри­ти­ку­ва­ти укра­їн­ську вла­ду під час вій­ни.

■ Від то­го, чи зна­йдуть спіль­ну мо­ву ці два та­бо­ри, за­ле­жить ду­же ба­га­то — не тіль­ки до­ля сво­бо­ди сло­ва в Укра­ї­ні, а й ці­на пе­ре­мо­ги і май­бу­тнє де­мо­кра­тії в кра­ї­ні. За­ли­ша­є­ться ли­ше спо­ді­ва­ти­ся, що це ро­зу­мі­ють лі­де­ри су­спіль­ної дум­ки з обох бо­ків та ті укра­їн­ські по­лі­ти­ки й між­на­ро­дні стру­кту­ри, які під­три­му­ють ко­жну сто­ро­ну, і се­ред них не­має тих, хто на­справ­ді ба­жає по­раз­ки Укра­ї­ни у гі­бри­дній вій­ні з Ро­сі­єю.

На­та­ля ІЩЕНКО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.