«Для нас на­у­ка – це бренд»

Го­ло­ва Хар­ків­ської ОДА Юлія Сві­тли­чна — про те, як ство­ри­ти «ре­гіон роз­ви­тку»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День» Фото Ма­рії ЗАЙЦЕВОЇ

На­при­кін­ці ли­пня Ко­мі­тет ви­бор­ців Укра­ї­ни склав рей­тинг ді­яль­но­сті го­лів обл­держ­адмі­ні­стра­цій за пер­ше пів­річ­чя 2017 ро­ку. На пер­шо­му мі­сці — втре­тє! — го­ло­ва Хар­ків­ської ОДА Юлія СВІ­ТЛИ­ЧНА. Як по­ві­до­ми­ли у КВУ, екс­пер­ти від­зна­чи­ли іні­ці­а­ти­ву го­ло­ви ХО­ДА що­до під­ви­ще­н­ня зар­плат на про­ми­сло­вих під­при­єм­ствах обла­сті, кон­та­кти Хар­ків­щи­ни із за­кор­дон­ни­ми пар­тне­ра­ми та еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня, зокре­ма у про­ми­сло­во­сті, на тлі спа­ду цьо­го по­ка­зни­ка по кра­ї­ні. А ще, за да­ни­ми Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів, Хар­ків­ська область очо­ли­ла рей­тинг со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку обла­стей за 2016 рік.

Юлія Сві­тли­чна пра­цює в шта­ті Хар­ків­ської обл­держ­адмі­ні­стра­ції з 2014 ро­ку, очо­ли­ла ХО­ДА 15 жов­тня 2016-го. Во­на — най­мо­лод­ший ке­рів­ник обла­сті в Укра­ї­ні та єди­на жін­ка на цій по­са­ді. Якщо від рей­тин­гів пе­ре­йти до пра­кти­ки, то за її ке­рів­ни­цтва в обла­сті від­но­ви­ли бу­дів­ни­цтво май­же 200 об’єктів со­ці­аль­ної ін­фра­стру­кту­ри, роз­бу­до­ву­є­ться ме­тро, у про­ми­сло­во­сті час­тка при­бу­тко­вих під­при­ємств збіль­ши­ла­ся з 50% до 70%.

По­при близь­кість до зо­ни бо­йо­вих дій на Дон­ба­сі, у Хар­ків­ській обла­сті ре­гу­ляр­но від­бу­ва­ю­ться мас­шта­бні між­на­ро­дні зу­стрі­чі. З остан­ніх при­кла­дів — I Мі­жна­ро­дний ген­дер­ний фо­рум, який на по­ча­тку ли­пня зі­брав близь­ко 500 уча­сни­ків із рі­зних кра­їн. А ще область ста­ла та­ким со­бі ма­гні­том для іно­зем­них ін­ве­сто­рів. То­рік Хар­ків­щи­на за­лу­чи­ла $148 міль­йо­нів іно­зем­них ін­ве­сти­цій — май­же вде­ся­те­ро біль­ше, ніж 2015 ро­ку. Май­дан­чи­ком, на яко­му ча­сто за­ро­джу­є­ться та­ке пар­тнер­ство, є мі­жна­ро­дний еко­но­мі­чний фо­рум «Ін­но­ва­ції. Ін­ве­сти­ції. Хар­ків­ські іні­ці­а­ти­ви!», який на­при­кін­ці ве­ре­сня від­бу­де­ться в обла­сно­му цен­трі вже вдев’яте. Не­за­дов­го до фо­ру­му ми роз­пи­та­ли в Юлії Сві­тли­чної про «ре­цепт успі­ху» обла­сті, на­у­ко­вий бренд Хар­ко­ва та її вла­сні ме­жі ком­про­мі­су. А по­ча­ли — з ген­де­ру.

«ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕ­РЕ­О­ТИ­ПІВ Є ВИ­МО­ГОЮ ЧА­СУ»

— У ли­пні в Хар­ко­ві від­був­ся I Мі­жна­ро­дний ген­дер­ний фо­рум. Він охо­пив ве­ли­ке ко­ло про­блем: ген­дер­не пи­та­н­ня під час зброй­них кон­флі­ктів, участь в ухва­лен­ні управ­лін­ських і гро­мад­ських рі­шень. Що ста­ло го­лов­ним ре­зуль­та­том та­кої мас­шта­бної дис­ку­сії? Які пра­кти­чні рі­ше­н­ня з’яви­лись зав­дя­ки йо­му?

— Тре­ба ро­зу­мі­ти, що по­збав­ле­н­ня від фа­кти­чно­го по­ді­лу про­фе­сій чи по­сад на «чо­ло­ві­чі» та «жі­но­чі», подолання ін­ших гендерних сте­ре­о­ти­пів — це вже нор­ма для су­ча­сно­го сві­ту. На цей про­цес де­да­лі біль­ше ува­ги звер­та­ють про­від­ні еко­но­мі­сти сві­ту й уря­ди роз­ви­ну­тих дер­жав, бо в су­ча­сній еко­но­мі­ці го­лов­ним ре­сур­сом зро­ста­н­ня є не на­фта чи ме­тал, а лю­ди. Кра­ї­ни, які не пов­ною мі­рою ви­ко­ри­сто­ву­ють по­тен­ці­ал по­ло­ви­ни сво­го на­се­ле­н­ня, втра­ча­ють. У пер­спе­кти­ві во­ни про­сто не змо­жуть ви­три­му­ва­ти кон­ку­рен­цію за ви­со­кий рі­вень жи­т­тя. Тоб­то це ви­мо­га ча­су. Са­ме то­му ра­зом з пер­шою ле­ді Ма­ри­ною По­ро­шен­ко та пред­став­ни­цею Пре­зи­ден­та в пар­ла­мен­ті Іри­ною Лу­цен­ко ми іні­ці­ю­ва­ли та­ку дис­ку­сію, і я вва­жаю, що во­на ви­яви­лась ду­же ва­жли­вою та ко­ри­сною для Укра­ї­ни.

На­ра­зі на ба­зі Хар­ків­ської обла­сті вже роз­по­ча­то ство­ре­н­ня Все­укра­їн­сько­го ана­лі­ти­чно­го ген­дер­но­го цен­тру. Він дасть змо­гу об’єд­на­ти всі іні­ці­а­ти­ви, які існу­ють на рів­ні ор­га­нів вла­ди і гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, на­пра­цю­ва­ти ефе­ктив­не за­ко­но­дав­ство в ген­дер­ній сфе­рі, по­ста­ви­ти на си­стем­ну осно­ву прое­кт­ну ро­бо­ту на мі­сцях. Се­ред пер­ших кро­ків, на­мі­че­них під час фо­ру­му, — про­ве­де­н­ня ін­фор­ма­цій­ної кам­па­нії з під­трим­ки Стам­буль­ської кон­вен­ції Ра­ди Єв­ро­пи. Це на­рі­жний мі­жна­ро­дний до­ку­мент, пи­та­н­ня про ра­ти­фі­ка­цію яко­го Вер­хов­на Ра­да має роз­гля­да­ти во­се­ни.

— Мо­жли­во­сті для ре­а­лі­за­ції чо­ло­ві­ків та жі­нок в Укра­ї­ні ста­ли одним із клю­чо­вих пи­тань фо­ру­му. З ва­шо­го до­сві­ду, на­скіль­ки силь­ний дис­ба­ланс у цьо­му кон­текс­ті? Чи змі­ню­є­ться ситуація за­раз?

— Пев­ний дис­ба­ланс до­сі фі­ксу­є­ться на­віть у Єв­ро­со­ю­зі чи США, де ген­дер­ні пи­та­н­ня є пре­дме­том ши­ро­кої гро­мад­ської дис­ку­сії та від­по­від­ної дер­жав­ної по­лі­ти­ки. По­рів­ня­но з ни­ми Укра­ї­на пе­ре­бу­ває на по­пе­ре­дньо­му ета­пі. Ми щой­но по­чи­на­є­мо усві­дом­лю­ва­ти, що ген­дер­на не­рів­ність — це на­справ­ді ще одна про­бле­ма з ми­ну­ло­го, без розв’яза­н­ня якої важ­ко роз­бу­ду­ва­ти успі­шну та су­ча­сну дер­жа­ву.

— Пе­рі­о­ди­чно в Укра­ї­ні за­го­во­рю­ють про за­про­ва­дже­н­ня квот на кіль­кість жі­нок в ор­га­нах вла­ди. Це мо­же сто­су­ва­ти­ся й пар­тій, ін­ших стру­ктур. У де­яких кра­ї­нах, на­при­клад у Фран­ції, та­кий до­свід є. А яке ва­ше став­ле­н­ня до цих пра­ктик?

— Справ­ді, та­ка пра­кти­ка у сві­ті є. Але чи зда­тна во­на сьо­го­дні при­не­сти очі­ку­ва­ний ефект в укра­їн­сько­му кон­текс­ті — пи­та­н­ня дис­ку­сій­не. Зав­жди є спо­ку­са ме­ха­ні­чно ско­пі­ю­ва­ти якісь іні­ці­а­ти­ви, які спра­цю­ва­ли в ін­ших кра­ї­нах, і на­чеб­то за­кри­ти цим пи­та­н­ня. Але не тре­ба за­бу­ва­ти й один із ві­до­мих за­ко­нів Мер­фі: «Будь-яке скла­дне зав­да­н­ня має про­сте, лег­ке для ро­зу­мі­н­ня не­пра­виль­не рі­ше­н­ня».

Я вва­жаю, що ре­фор­ми, які сто­су­ю­ться сфе­ри цін­но­стей і норм, — це не той ви­па­док, ко­ли тре­ба стри­ба­ти че­рез схо­дин­ку, бо є ве­ли­кий ри­зик спі­ткну­ти­ся. Во­ни мо­жуть бу­ти успі­шни­ми ли­ше то­ді, ко­ли ма­ють по­ту­жний су­спіль­ний за­пит і су­про­во­джу­ю­ться си­стем­ни­ми змі­на­ми нор­ма­тив­ної ба­зи, а не про­стим за­про­ва­дже­н­ням квот. Іна­кше мо­жна отри­ма­ти не со­ці­аль­но зна­чу­щий ре­зуль­тат, а «по­тьом­кін­ські се­ла». Тре­ба ви­зна­ти, що в гендерних пи­та­н­нях Укра­ї­ні ще на­ле­жить прой­ти пев­ний шлях, кон­цен­тру­ю­чи свою ува­гу не на по­вер­хо­вих рі­ше­н­нях, а на фор­му­ван­ні фун­да­мен­ту для гли­бо­ких і стій­ких змін. Це об’єктив­но, і зро­би­ти це по­вин­на не тіль­ки дер­жа­ва, а й су­спіль­ство, адже йде­ться не ли­ше про дер­жав­ний апа­рат чи по­лі­ти­чні пар­тії, а й про під­при­єм­ни­цький се­ктор, де жін­ки та­кож обі­йма­ють ли­ше п’яту ча­сти­ну ке­рів­них по­сад.

Са­ме то­му сьо­го­дні ми спря­мо­ву­є­мо свої зу­си­л­ля на укрі­пле­н­ня гро­мад­ської ба­зи з під­трим­ки гендерних пе­ре­тво­рень в Укра­ї­ні. Вва­жаю, що для по­ча­тку по­трі­бно за­кла­сти за­ко­но­дав­чу осно­ву і ство­ри­ти ді­є­ві ме­ха­ні­зми для ви­рі­ше­н­ня най­більш го­стрих пи­тань, де осо­бли­ве мі­сце за­йма­ють не тіль­ки тру­до­ві від­но­си­ни, а й від­но­си­ни в су­спіль­стві вза­га­лі.

«ЖО­ДНО­ГО КОМ­ПРО­МІ­СУ НЕ МО­ЖЕ БУ­ТИ В БОРОТЬБІ З СЕПАРАТИЗМОМ ТА КОРУПЦІЄЮ»

— Хар­ків­щи­на де­мон­струє лі­дер­ські ам­бі­ції не ли­ше в гендерних пи­та­н­нях. І 2016 ро­ку, і за під­сум­ка­ми пер­шо­го пів­річ­чя 2017 ро­ку, ви по­сі­ли пер­ше мі­сце у рей­тин­гу го­лів обл­держ­адмі­ні­стра­цій за до­слі­дже­н­ням Ко­мі­те­ту ви­бор­ців Укра­ї­ни. За мо­ні­то­рин­гом Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни, Хар­ків­щи­на та­кож пер­ша. А що осо­би­сто для вас є кри­те­рі­єм успі­ху?

— Які­сні змі­ни, які від­чу­ва­ти­муть лю­ди. Для ме­не ва­жли­во бу­ти ча­сти­ною су­спіль­ства, яке має на ме­ті ре­фор­му­ва­н­ня кра­ї­ни.

За­раз ба­га­то пра­цю­є­мо над со­ці­аль­но-еко­но­мі­чним роз­ви­тком і без­пе­кою ре­гіо­ну. Ма­ти по­стій­ний зв’язок з гро­мад­ські­стю — не­об­хі­дна умо­ва, без цьо­го не­має роз­ви­тку. Та­кож ва­жли­во на схо­ді Укра­ї­ни до­не­сти до лю­дей без­аль­тер­на­тив­ність єв­ро­пей­сько­го ве­кто­ра роз­ви­тку кра­ї­ни. Мо­жу ска­за­ти, що зав­дя­ки си­стем­ній під­трим­ці Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни сьо­го­дні Хар­ків­щи­на є для Єв­ро­пи та сві­ту ре­гіо­ном ми­ру і роз­ви­тку, а не вій­ни.

Дру­гий рік по­спіль в обла­сті бу­ду­є­ться по­над дві­сті об’єктів со­ці­аль­ної, гу­ма­ні­тар­ної, ін­же­нер­ної ін­фра­стру­кту­ри на рік. У про­ми­сло­во­сті при­бу­ток під­при­ємств пе­ре­ви­щує два мі­льяр­да гри­вень, а час­тка при­бу­тко­вих під­при­ємств збіль­ши­ла­ся з 50% до 70%. Зокре­ма, в ма­ши­но­бу­ду­ван­ні ма­є­мо зро­ста­н­ня ви­ро­бни­цтва на рів­ні 20%, і це дає змо­гу роз­по­ча­ти під­ви­ще­н­ня зар­плат пра­ців­ни­кам під­при­ємств. Ві­дно­вив ро­бо­ту Хар­ків­ський тра­ктор­ний за­вод, на тан­ко­во­му за­во­ді іме­ні Ма­ли­ше­ва вже за пер­ше пів­річ­чя ви­йшли на ми­ну­ло­рі­чні об­ся­ги ре­а­лі­за­ції про­ду­кції. То­рік область за­лу­чи­ла $ 148 міль­йо­нів іно­зем­них ін­ве­сти­цій — май­же вде­ся­те­ро біль­ше, ніж 2015 ро­ку.

Чи є ва­го­ми­ми ці ре­зуль­та­ти? Вва­жаю, що ми на вір­но­му шля­ху. І це є ре­зуль­та­том спіль­них дій вла­ди, ме­не­джмен­ту рі­зних під­при­ємств, бі­зне­су та гро­мад­сько­сті. На­го­ло­шу, що ба­га­то іні­ці­а­тив, вже впро­ва­дже­них у Хар­ків­ській обла­сті, бу­ли ре­а­лі­зо­ва­ні са­ме зав­дя­ки си­стем­ній вза­є­мо­дії з гро­мад­ським се­кто­ром.

— Го­ту­ю­чись до на­шої роз­мо­ви, звер­ну­ла ува­гу, що в Хар­ків­ській обла­сті бу­ду­є­ться до­во­лі ба­га­то по­ту­жних об’єктів. Які пла­ни на цей рік? Які прі­о­ри­те­ти?

— Бу­дів­ни­цтво — це роз­ви­ток, а от­же, ми при­ді­ля­є­мо цьо­му осо­бли­ву ува­гу. До ре­чі, за пер­ше пів­річ­чя об­ся­ги бу­ді­вель­них ро­біт збіль­ши­ли­ся на 30%. Ба­га­то пра­цю­є­мо над ве­ли­ки­ми ін­фра­стру­ктур­ни­ми про­е­кта­ми. Із най­більш

ве­ли­ких та прі­о­ри­те­тних за­зна­чу кіль­ка на­ціо­наль­но­го рів­ня.

Пер­ше — це про­дов­же­н­ня бу­дів­ни­цтва ме­тро. Ми­ну­ло­го ро­ку від­кри­ли 30-ту стан­цію Хар­ків­сько­го ме­тро­по­лі­те­ну і зу­пи­ня­ти­ся не пла­ну­є­мо. Від­по­від­ні про­е­кти що­до бу­дів­ни­цтва двох стан­цій вже за­твер­дже­ні уря­дом, за­раз ра­зом із мі­ською ра­дою пра­цю­є­мо з ЄБРР що­до фі­нан­со­вої під­трим­ки бу­дів­ни­цтва.

Дру­ге — бу­дів­ни­цтво ве­ли­кої кон­цер­тної за­ли обла­сної фі­лар­мо­нії на 777 місць. То­рік пер­ших гля­да­чів прийня­ла но­ва ор­ган­на за­ла фі­лар­мо­нії, ве­ли­ку за­лу пла­ну­є­мо за­пу­сти­ти 2019 ро­ку.

Тре­тє — Центр адмі­ні­стра­тив­них та со­ці­аль­них по­слуг, який роз­по­чне ро­бо­ту най­ближ­чим ча­сом. Це п’яти­по­вер­хо­ва бу­дів­ля на 6000 м2, де на­да­ва­ти­муть май­же 450 по­слуг. По­ді­бно­го цен­тру в Укра­ї­ні не­має, це бу­де най­більш ком­пле­ксна уста­но­ва з на­да­н­ня адмі­ні­стра­тив­них по­слуг у кра­ї­ні.

Че­твер­те — це бу­дів­ни­цтво но­вих об’єктів гу­ма­ні­тар­ної сфе­ри та ка­пі­таль­ний ре­монт об’єктів охо­ро­ни здо­ров’я. Цьо­го ро­ку від­кри­є­мо дві но­ві шко­ли і про­дов­жи­мо бу­дів­ни­цтво су­ча­сних фіз­куль­тур­но­о­здо­ров­чих ком­пле­ксів. Рік то­му від­кри­ли спор­тив­ні ком­пле­кси в Пер­во­май­сько­му та Вов­чан­сько­му ра­йо­нах, вже бу­ду­є­мо в се­ли­щі мі­сько­го ти­пу Пі­со­чин, най­ближ­чим ча­сом роз­по­чне­мо в Зо­ло­чів­сько­му та Кра­сно­град­сько­му ра­йо­нах. І так да­лі, по всіх ра­йо­нах обла­сті.

П’яте — бу­дів­ни­цтво ком­пле­ксу з пе­ре­роб­ки по­бу­то­вих від­хо­дів. Це бу­де най­су­ча­сні­ший за­вод, який змо­же в ре­зуль­та­ті пе­ре­роб­ки від­хо­дів ви­ро­бля­ти еле­ктри­чну енер­гію. Хар­ків­ською ОДА і мі­ською ра­дою пов­ні­стю під­го­тов­ле­на від­по­від­на прое­кт­на до­ку­мен­та­ція, її вже пе­ре­да­но на роз­гляд до Ка­бмі­ну.

У нас справ­ді ам­бі­тні пла­ни, і во­ни бу­дуть ре­а­лі­зо­ва­ні.

— Як зна­хо­ди­те по­ро­зу­мі­н­ня з рі­зни­ми уча­сни­ка­ми по­лі­ти­чно­го про­це­су в обла­сті? Яка ва­ша ко­ман­да? І в чо­му не пі­де­те на ком­про­міс?

— Вва­жаю, що ке­рів­ник ре­гіо­ну має за­без­пе­чу­ва­ти ба­ланс зрі­ло­го до­сві­ду та мо­ло­дої іні­ці­а­ти­ви, ці­ну­ва­ти про­фе­сіо­на­лізм і за­лу­ча­ти до спра­ви тих, хто зда­тен про­де­мон­стру­ва­ти ре­аль­ний ре­зуль­тат, а не імі­та­цію про­це­су. Са­ме ре­зуль­тат.

На цих прин­ци­пах бу­ду­є­ться та­кож діа­лог з по­лі­ти­чним се­ре­до­ви­щем. Я зав­жди го­то­ва до спів­пра­ці з усі­ма, хто не­се кон­стру­ктив і зда­тен пра­цю­ва­ти на роз­ви­ток обла­сті. Ко­жен по­ви­нен ро­зу­мі­ти: май­бу­тнє ре­гіо­ну — не пре­дмет для по­пу­лі­зму та по­лі­ти­чних спе­ку­ля­цій.

Що ж до ком­про­мі­су, то від­вер­то ска­жу — жо­дно­го ком­про­мі­су не мо­же бу­ти в боротьбі з сепаратизмом та корупцією. У цьо­му то­ле­ран­тність ну­льо­ва. Тіль­ки зни­ще­н­ня.

«МИ СИСТЕМНО ІНВЕСТУЄМО В ОСВІТНІ ТЕ­ХНО­ЛО­ГІЇ»

— Ви за­зна­ча­ли, що фі­нан­су­ва­н­ня осві­тньої сфе­ри обла­сті зна­чно збіль­ши­лось. За ра­ху­нок чо­го це від­бу­ло­ся? На що спря­мо­ву­ю­ться ко­шти?

— То­рік об­сяг фі­нан­со­вих ре­сур­сів, які вда­ло­ся вкла­сти в осві­тню сфе­ру ре­гіо­ну, вдві­чі пе­ре­ви­щив фі­нан­су­ва­н­ня двох ра­зом узя­тих по­пе­ре­дніх ро­ків. Це і дер­жав­на під­трим­ка, і ко­шти між­на­ро­дних пар­тне­рів, і на­слі­док екс­пе­ри­мен­ту з впро­ва­дже­н­ня єв­ро­пей­ської мо­де­лі со­лі­дар­но­го фі­нан­су­ва­н­ня, яка дає змо­гу мо­бі­лі­зу­ва­ти на роз­ви­тко­ві про­е­кти ко­шти бю­дже­тів всіх рів­нів — від мі­сце­вих до обла­сно­го. Прин­цип про­стий: гро­ма­ди, які ма­ють які­сні про­е­кти і го­то­ві їх фі­нан­су­ва­ти, отри­му­ють спів­фі­нан­су­ва­н­ня з обла­сно­го бю­дже­ту. Це сти­му­лює ра­йон­ні та міс- це­ві ор­га­ни вла­ди і на­дає мо­жли­вість зна­чно під­ви­щи­ти тем­пи онов­ле­н­ня ма­те­рі­аль­но-те­хні­чної ба­зи осві­тніх за­кла­дів.

Сьо­го­дні ми системно інвестуємо в освітні те­хно­ло­гії, які ма­ють ви­ве­сти якість на­вча­н­ня на но­вий рі­вень. За остан­ні два ро­ки вста­но­ви­ли но­вих комп’юте­рів біль­ше, ніж за по­пе­ре­дні п’ять. За­ку­по­ву­є­мо но­ве муль­ти­ме­дій­не обла­дна­н­ня. Про­во­ди­мо енер­го­мо­дер­ні­за­цію шкіль­них бу­ді­вель, вста­нов­лю­є­мо су­ча­сні спор­тив­ні май­дан­чи­ки, хар­чо­бло­ки, но­ву сан­те­хні­ку. Ді­ти ма­ють отри­му­ва­ти які­сну осві­ту в без­пе­чних і ком­фор­тних умо­вах. Для нас це — одно­зна­чний прі­о­ри­тет.

— Се­ред сво­їх прі­о­ри­те­тів ви та­кож на­зи­ва­є­те до­сту­пність які­сної осві­ти для ко­жної ди­ти­ни. Як пла­ну­є­те цьо­го до­ся­га­ти? Що­до пра­кти­чних при­кла­дів — чим осо­бли­ве бу­дів­ни­цтво шко­ли в мі­кро­ра­йо­ні «Мо­біль» се­ли­ща Пі­со­чин?

— Над про­бле­мою до­сту­пно­сті які­сної осві­ти сьо­го­дні пра­цю­ють на дер­жав­но­му рів­ні. Це ре­фор­ма за­галь­ної осві­ти, яка пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня осві­тніх окру­гів та опор­них шкіл у ра­йо­нах обла­сті. Ре­а­лі­зу­ю­чи цю ре­фор­му в по­стій­ній вза­є­мо­дії з уря­дом, ми не же­не­мо­ся за кіль­кі­сни­ми по­ка­зни­ка­ми, ко­ли гім­на­зію чи лі­цей від зви­чай­ної сіль­ської шко­ли від­рі­зняє ли­ше но­ва ви­ві­ска. Сьо­го­дні на Хар­ків­щи­ні ді­ють вже 12 опор­них шкіл, і ко­жну но­ву від­кри­ва­є­мо ли­ше то­ді, ко­ли про­ве­де­но ка­пі­таль­ний ре­монт, вста­нов­ле­ні комп’ютер­ні кла­си, за­ку­пле­но но­ве обла­дна­н­ня для ка­бі­не­тів фі­зи­ки, хі­мії, біо­ло­гії, ма­те­ма­ти­ки, гео­гра­фії, яке не онов­лю­ва­ло­ся по 30—40 ро­ків. І це не ком­плект про­бі­рок, а су­ча­сні ци­фро­ві ла­бо­ра­то­рії, ін­те­р­актив­ні ком­пле­кси, на яких на­вча­ю­ться ді­ти в єв­ро­пей­ських кра­ї­нах.

Опор­на шко­ла обов’яз­ко­во по­вин­на ма­ти уком­пле­кто­ва­ний штат ква­лі­фі­ко­ва­них пе­да­го­гів, га­ран­то­ва­ний під­віз учнів, умо­ви для на­вча­н­ня ді­тей з осо­бли­ви­ми по­тре­ба­ми. Та­кий під­хід дає змо­гу не тіль­ки уни­кну­ти яко­їсь со­ці­аль­ної на­пру­же­но­сті, ри­зик якої зав­жди існує в хо­ді ре­а­лі­за­ції ре­форм, а й до­сяг­ти го­лов­ної ме­ти: на­бли­зи­ти якість на­вча­н­ня на се­лі до стан­дар­тів обла­сно­го цен­тру. В ре­зуль­та­ті, цьо­го ро­ку ді­ти із сіль­ських ра­йо­нів здо­бу­ли пе­ре­мо­ги на все­укра­їн­ських олім­пі­а­дах та кон­кур­сах Ма­лої ака­де­мії на­ук. Це пре­кра­сний ре­зуль­тат, який на­ди­хає на подаль­шу ро­бо­ту.

Що ж до Пі­со­чи­на, то там дав­но існу­вав ве­ли­кий де­фі­цит учнів­ських місць. Про­тя­гом п’яти ро­ків вла­да не звер­та­ла ува­ги на чи­слен­ні звер­не­н­ня лю­дей. Але два ро­ки то­му ми взя­ли розв’яза­н­ня ці­єї про­бле­ми під свій кон­троль. І це бу­де пер­ша за остан­ні 12 ро­ків но­ва шко­ла, по­бу­до­ва­на «з ну­ля». До ре­чі, у ду­же сти­слі стро­ки — по­ча­ли в ли­сто­па­ді 2015 ро­ку, за­вер­ши­мо у сер­пні 2017-го. Це су­ча­сна бу­дів­ля, ство­ре­на із за­сто­су­ва­н­ням но­ві­тніх енер­го­збе­рі­га­ю­чих те­хно­ло­гій. Во­на роз­ра­хо­ва­на на 640 місць, із най­су­ча­сні­шим обла­дна­н­ням, має умо­ви для ін­клю­зив­но­го на­вча­н­ня.

Як я ка­за­ла, це не єди­на но­ва шко­ла, яка прийме пер­ших учнів у но­во­му нав­чаль­но­му ро­ці. Від­кри­ва­є­мо шко­лу та­кож у при­кор­дон­но­му Зо­ло­чів­сько­му ра­йо­ні. Її бу­дів­ни­цтво тя­гну­ло­ся з по­ча­тку 1980-х, а сім ро­ків то­му бу­ло вза­га­лі за­мо­ро­же­но. Ми зна­йшли ко­шти і ра­зом із гро­ма­дою до­ве­ли спра­ву до кін­ця.

«ПИ­ТА­Н­НЯ РЕ­ФОР­МУ­ВА­Н­НЯ МЕДИЦИНИ НАЗРІЛО ДАВ­НО»

— Хар­ків ві­до­мий сво­єю на­у­ко­вою шко­лою, з мі­стом пов’яза­ні до­лі трьох но­бе­лів­ських ла­у­ре­а­тів: Іл- лі Ме­чни­ко­ва, Льва Лан­дау і Сай­мо­на Ку­зне­ця. Сьо­го­дні за­лу­ча­є­те мі­сце­вих вче­них для за­про­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій? Як роз­ви­ва­є­ться Хар­ків­ський уні­вер­си­тет­ський кон­сор­ці­ум, ство­ре­н­ня яко­го ви іні­ці­ю­ва­ли?

— До ре­чі, в жов­тні цьо­го ро­ку бу­де­мо від­зна­ча­ти 85-річ­чя роз­ще­пле­н­ня ядра ато­ма у сті­нах Хар­ків­сько­го фіз­те­ху. За­про­шую, бу­де ці­ка­во.

Так, для Хар­ків­ської обла­сті на­у­ка — це бренд і по­ту­жний се­ктор ре­гіо­наль­ної еко­но­мі­ки, який має всі шан­си в пер­спе­кти­ві ста­ти про­від­ним. Для цьо­го Хар­ків­щи­на за­про­ва­джує ін­но­ва­цій­ні для Укра­ї­ни фор­ма­ти об’єд­на­н­ня зу­силь ор­га­нів вла­ди, на­у­ко­во-осві­тньо­го ком­пле­ксу, а та­кож під­при­ємств та ор­га­ні­за­цій ре­аль­но­го се­кто­ру. Хар­ків­ський уні­вер­си­тет­ський кон­сор­ці­ум є одним із та­ких фор­ма­тів, і сьо­го­дні по всіх клю­чо­вих на­прям­ках йо­го ро­бо­ти ми ма­є­мо кон­кре­тний ре­зуль­тат. По-пер­ше, це по­лі­пше­н­ня кон­ку­рен­тних по­зи­цій уні­вер­си­те­ті­ву­ча­сни­ків на рин­ку осві­тніх по­слуг, зокре­ма на між­на­ро­дно­му. По-дру­ге, на­у­ко­во-ви­ро­бни­чі кла­сте­ри, ство­ре­ні в ме­жах кон­сор­ці­у­му ра­зом із бі­зне­сом, ге­не­ру­ють ре­аль­ні роз­роб­ки та при­бу­тко­ві про­е­кти. Осо­бли­во від­зна­чу кла­стер «Обо­рон­ний», який актив­но за­лу­че­ний до про­гра­ми ім­пор­то­за­мі­ще­н­ня у сфе­рі ВПК. Та­ку про­гра­му Хар­ків­ська область роз­ро­би­ла ра­зом з дер­жав­ним кон­цер­ном «Укр­обо­рон­пром», і до її ви­ко­на­н­ня за­лу­че­ні вже пів­то­ри со­тні про­ми­сло­вих під­при­ємств обла­сті.

Се­ред ва­жли­вих іні­ці­а­тив від­зна­чу та­кож уні­каль­ний для на­шої дер­жа­ви про­ект «На­у­ко­ві обрії Хар­ків­щи­ни». Йо­го ме­та — ви- хо­ва­н­ня ін­но­ва­цій­них на­ви­чок та укрі­пле­н­ня по­тен­цій­ної ка­дро­вої ба­зи на­у­ки в ре­гіо­ні. У ме­жах цьо­го про­е­кту про­від­ні вче­ні пра­цю­ють з ді­тьми та мо­лод­дю по всій вер­ти­ка­лі на­вчаль­них за­кла­дів — від до­шкіль­них до ви­щих. І сьо­го­дні я вже мо­жу ска­за­ти, що він ви­кли­кає за­хо­пле­н­ня всіх йо­го уча­сни­ків.

— На­д­акту­аль­на для всі­єї кра­ї­ни те­ма — ме­ди­чна ре­фор­ма. В обла­сті є ро­зу­мі­н­ня змін, які хо­че впро­ва­ди­ти Мі­ні­стер­ство охо­ро­ни здо­ров’я?

— Аб­со­лю­тно зро­зумі­ло, що пи­та­н­ня ре­фор­му­ва­н­ня ме­ди­чної сфе­ри назріло дав­но. Сьо­го­дні бю­дже­тне фі­нан­су­ва­н­ня ці­єї сфе­ри в Укра­ї­ні ся­гає близь­ко 4% ВВП. А якщо зва­жи­ти на ви­тра­ти, які не­суть па­ці­єн­ти, то май­же 7% ВВП. Да­вай­те від­вер­то: ча­сто лю­ди­ні до­во­ди­ться пла­ти­ти зі сво­єї ки­ше­ні за ко­жну дрі­бни­цю. Але при цьо­му в ба­га­тьох ви­пад­ках укра­їн­ці не ма­ють ані ті­єї яко­сті ме­ди­чних по­слуг, яка б від- по­від­а­ла та­кій ці­ні, ані гі­дних зар­плат та умов пра­ці лі­ка­рів. А за­ку­пів­ля су­ча­сно­го обла­дна­н­ня для мі­сце­вих лі­ка­рень в Укра­ї­ні ча­сто спри­йма­є­ться як по­двиг.

Ре­фор­ма не про­сто має за­про­ва­ди­ти но­ві прин­ци­пи бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня, зро­би­ти йо­го ефе­ктив­ним і спра­ве­дли­вим. Її го­лов­не зав­да­н­ня — по­бу­ду­ва­ти аб­со­лю­тно но­ві, про­зо­рі сто­сун­ки з па­ці­єн­том. Бе­зу­мов­но, у про­е­кті ре­фор­ми є низ­ка дис­ку­сій­них мо­мен­тів, які по­трі­бно обго­во­рю­ва­ти. Ця ре­фор­ма ду­же ва­жли­ва для лю­дей, і не­об­хі­дно лю­дям роз’ясню­ва­ти й пе­ре­ко­ну­ва­ти їх у то­му, що це по­трі­бно ро­би­ти. Ко­ли не ви­ста­чає ін­фор­ма­ції, її мі­сце зав­жди за­йма­ють чу­тки.

До ре­чі, вва­жаю, що остан­ні змі­ни до дер­жав­но­го бю­дже­ту, яки­ми на ре­фор­му­ва­н­ня сіль­ської медицини пе­ред­ба­че­но чо­ти­ри мі­льяр­ди гри­вень, кар­ди­наль­но по­кра­щать якість ме­ди­чних по­слуг у ра­йо­нах обла­сті. Цей про­цес був іні­ці­йо­ва­ний Пре­зи­ден­том і під­три­ма­ний уря­дом і пар­ла­мен­том.

«ХАР­КІВ­СЬКИЙ ФО­РУМ СТА­НЕ ПОДІЄЮ В ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ УКРА­Ї­НИ»

— Хар­ків­ська область — не­про­стий ре­гіон, зокре­ма че­рез близь­кість до Ро­сії. Сьо­го­дні тут про­хо­дять ве­ли­кі між­на­ро­дні по­дії, на­при­клад, за­сі­да­н­ня Мо­ні­то­рин­го­во­го ко­мі­те­ту Кон­гре­су ре­гіо­наль­них влад Ра­ди Єв­ро­пи. Ви на­зи­ва­ли Хар­ків «ще одним дже­ре­лом по­си­ле­н­ня єв­ро­пей­ської ідеї на всьо­му кон­ти­нен­ті » . На­скіль­ки область за­хи­ще­на від впли­ву Ро­сії?

— Пе­ред­усім, Хар­ків­ська область — це один із про­від­них ін­те­ле­кту­аль­них цен­трів Укра­ї­ни, а вже по­тім при­кор­дон­ний ре­гіон.

Зви­чай­но, Ро­сія за­ли­ша­є­ться на­шим гео­гра­фі­чним су­сі­дом. Але Хар­ків­щи­на на­вчи­ла­ся з цим жи­ти. І в економічному пла­ні, ди­на­мі­чно осво­ю­ю­чи но­ві рин­ки. І в пла­ні без­пе­ки. Ми зав­жди пиль­ну­є­мо, і сьо­го­дні у дер­жа­ви — до­сить сил і за­со­бів, щоб за­без­пе­чу­ва­ти без­пе­ку на всій те­ри­то­рії Хар­ків­ської обла­сті й по всій лі­нії кор­до­ну. Як на­слі­док, за остан­ні два ро­ки Хар­ків­ська область ста­ла одним із но­вих цен­трів між­на­ро­дної спів­пра­ці в дер­жа­ві, і від­стань у ти­ся­чу кі­ло­ме­трів до кор­до­ну з Єв­ро­со­ю­зом ли­ше сти­му­лює на­шу актив­ність.

— До ре­чі, ви є ві­це-пре­зи­ден­том Па­ла­ти ре­гіо­нів Кон­гре­су ре­гіо­наль­них влад Ра­ди Єв­ро­пи. До­свід яких кра­їн сто­сов­но са­мов­ря­ду­ва­н­ня вам ці­ка­вий? А Хар­ків­ська область стає при­кла­дом для ін­ших кра­їн?

— Хар­ків­щи­на сьо­го­дні при­вер­тає ве­ли­ку ува­гу між­на­ро­дних пар­тне­рів. Адже у сві­то­вій пра­кти­ці пра­кти­чно не­має при­кла­дів, щоб при­фрон­то­вий ре­гіон був зда­тен де­мон­стру­ва­ти ви­пе­ре­джаль­ну ди­на­мі­ку роз­ви­тку по­рів­ня­но з ін­ши­ми ре­гіо­на­ми кра­ї­ни, які роз­та­шо­ва­ні за со­тні кі­ло­ме­трів від зо­ни бо­йо­вих дій. Вла­сне, ба­жа­н­ня ближ­че по­зна­йо­ми­ти­ся з ре­гіо­ном і на­да­ти чі­ткий си­гнал, що схід Укра­ї­ни — це Єв­ро­па, бу­ли се­ред го­лов­них при­чин, чо­му впер­ше в істо­рії Укра­ї­ни за­сі­да­н­ня Мо­ні­то­рин­го­во­го ко­мі­те­ту Кон­гре­су ре­гіо­наль­них влад Ра­ди Єв­ро­пи від­бу­ло­ся са­ме в Хар­ко­ві.

Єв­ро­пей­ських ко­лег роз­ви­ток Укра­ї­ни ці­ка­вить не мен­ше, ніж нас — істо­рія успі­ху Єв­ро­пи. Адже в умо­вах вій­ни на­ша дер­жа­ва про­во­дить ре­фор­ми, ба­га­то з яких є акту­аль­ни­ми і для за­хі­дних де­мо­кра­тій. Ра­ні­ше це вва­жа­ло­ся не­мо­жли­вим. Зав­дя­ки де­цен­тра­лі­за­ції до­хо­ди мі­сце­вих бю­дже­тів в Укра­ї­ні зро­сли вже у два з по­ло­ви­ною ра­зи — із 69 мі­льяр­дів гри­вень 2014 ро­ку до 170 мі­льяр­дів гри­вень по­то­чно­го ро­ку. Одна з при­чин та­ко­го ре­зуль­та­ту по­ля­гає са­ме в то­му, що Укра­ї­на не ко­пі­ює якусь го­то­ву мо­дель, а ре­тель­но ви­вчає за­ру­бі­жний до­свід, щоб уни­кну­ти по­ми­лок і ві­ді­бра­ти успі­шні рі­ше­н­ня, які спра­цю­ють у на­ших умо­вах. Адже ко­жна з єв­ро­пей­ських кра­їн має свій, до­во­лі три­ва­лий шлях ор­га­ні­за­ції ефе­ктив­но­го уря­ду­ва­н­ня на ре­гіо­наль­но­му та мі­сце­во­му рів­нях, і він да­ле­ко не зав­жди був пря­мим і про­стим. Бу­ли і не­ро­зу­мі­н­ня, і су­спіль­ний спро­тив. Під час за­сі­да­н­ня Мо­ні­то­рин­го­во­го ко­мі­те­ту, яке від­бу­ло­ся на­при­кін­ці черв­ня, цим пи­та­н­ням ми з ко­ле­га­ми при­ді­ли­ли зна­чну ува­гу.

— У ве­ре­сні в Хар­ко­ві вдев’яте від­бу­де­ться мі­жна­ро­дний еко­но­мі­чний фо­рум «Ін­но­ва­ції. Ін­ве­сти­ції. Хар­ків­ські іні­ці­а­ти­ви!». То­рік він ви­кли­кав ре­зо­нанс — як рів­нем пред­став­ни­цтва, так і кон­тра­кта­ми в енер­ге­ти­чній та фар­ма­цев­ти­чній га­лу­зях, укла­де­ни­ми за йо­го під­сум­ка­ми. Які акцен­ти фо­ру­му цьо­го ро­ку?

— Хар­ків­ський фо­рум пра­гне зайня­ти ні­шу основ­но­го май­дан­чи­ка для на­ла­го­дже­н­ня між­на­ро­дної спів­пра­ці на схо­ді Укра­ї­ни. І це під­крі­пле­на ам­бі­ція, адже за остан­ні три ро­ки жо­ден із на­ших фо­ру­мів не за­вер­шив­ся без під­пи­са­них угод. Цьо­го ро­ку Хар­ків­щи­на та­кож на­ла­што­ва­на на кон­кре­тний ре­зуль­тат, і я вже мо­жу анон­су­ва­ти, що ра­зом з На­ціо­наль­ною ін­ве­сти­цій­ною ра­дою при Пре­зи­ден­то­ві Укра­ї­ни ми го­ту­є­мо на ве­ре­сень осо­бли­вий фор­мат. Пе­ре­ко­на­на, що фо­рум ста­не подією в економічному житті на­шої кра­ї­ни. То­му че­каю на вас і ва­ших ко­лег- жур­на­лі­стів. Га­ран­тую, що ма­те­рі­а­лу для ви­сві­тле­н­ня бу­де біль­ше ніж до­сить.

Ре­гіо­наль­ний центр на­да­н­ня адмі­ні­стра­тив­них по­слуг

I Мі­жна­ро­дний ген­дер­ний фо­рум

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.