ГРУЗIЯ: вій­на і мир

У Ли­тві за­про­по­ну­ва­ли 8 сер­пня зро­би­ти Днем бо­роть­би за сво­бо­ду кра­їн, по­тер­пі­лих від агре­сії Ро­сії

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Учо­ра в Гру­зії ши­ро­ко від­зна­чи­ли 9-ту рі­чни­цю ро­сій­сько-гру­зин­ської вій­ни 2008 ро­ку. На­га­да­є­мо, в ре­зуль­та­ті сер­пне­вої вій­ни 2008 ро­ку за­ги­ну­ли 408 гро­ма­дян Гру­зії, з них: 170 вій­сько­во­слу­жбов­ців, 14 спів­ро­бі­тни­ків МВС, 228 ци­віль­них осіб. Кіль­кість по­ра­не­них і по­тер­пі­лих ста­но­ви­ла 2232. Се­ред них 1045 вій­сько­во­слу­жбов­ців. У ре­зуль­та­ті вій­ни до 30 тис. осіб до­да­ли­ся до ар­мії бі­жен­ців, яких на да­ний мо­мент у Гру­зії 263 598. Ро­сія, як і ра­ні­ше, не ви­ко­нує жо­дно­го із зо­бов’язань, узя­тих у рам­ках між­на­ро­дної уго­ди про при­пи­не­н­ня во­гню від 12 сер­пня 2008 ро­ку.

На згад­ку про по­ле­глих за не­за­ле­жність і єд­ність Гру­зії на бу­дів­лях пар­ла­мен­ту в Тбі­лі­сі і Ку­та­ї­сі одно­ча­сно бу­ло при­спу­ще­но дер­жав­ні пра­по­ри. Прем’єр-мі­ністр Гру­зії Ге­ор­гій Кві­рі­ка­шві­лі ра­зом із чле­на­ми уря­ду на брат­сько­му кла­до­ви­щі Му­хат­гвер­ді вша­ну­ва­ли пам’ ять бій­ців, за­ги­блих у ро­сій­сько­гру­зин­ській вій­ні 2008 ро­ку.

«8 сер­пня — важ­кий день у но­ві­тній істо­рії Гру­зії. Я хо­чу схи­ли­ти­ся пе­ред усі­ма ге­ро­я­ми, хто не по­шко­ду­вав жи­т­тя за свою ба­тьків­щи­ну. У сер­ці ко­жно­го гру­зи­на го­рить сві­чка на згад­ку про них», — за­явив Кві­рі­ка­шві­лі.

На знак про­те­сту про­ти ро­сій­ської оку­па­ції і дій Ро­сії на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях Гру­зії на ді­лян­ці Ка­ра­пі­ла — Хур­ва­ле­ті цен­траль­ної ав­то­ма­гі­стра­лі уча­сни­ки акції ви­ши­ку­ва­ли­ся в жи­вий лан­цюг за 400 ме­трів від ро­сій­ської оку­па­цій­ної ар­мії.

Про­тест про­ти оку­па­ції гру­зин­ських зе­мель від­був­ся вчо­ра вдев’яте у Віль­ню­сі, в скве­рі нав­про­ти по­соль­ства Ро­сії. Тра­ди­цій­но йо­го ор­га­ні­зо­вує член фра­кції Со­ю­зу Хри­сти­ян­ських де­мо­кра­тів Ли­тви Ман­тас Адо­ме­нас, який 2013 ро­ку був на­го­ро­дже­ний у Гру­зії пре­зи­дент­ським ор­де­ном «Сяй­во» за вне­сок у за­хист сво­бо­ди Гру­зії та її те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті.

Адо­ме­нас ви­сту­пив з іні­ці­а­ти­вою ви­зна­ти день 8 сер­пня Днем Чор­ної кві­тки на згад­ку про всі кра­ї­ни, які стра­жда­ють від ути­сків крем­лів­сько­го ре­жи­му: Гру­зія, Укра­ї­на, Мол­до­ва. За сло­ва­ми Адо­ме­на­са, 8 сер­пня має ста­ти Днем бо­роть­би за сво­бо­ду і дер­жав­ність по­не­во­ле­них Ро­сі­єю кра­їн. «Ми по­вин­ні до­кла­сти ма­кси­мум зу­силь для то­го, щоб не за­бу­ли про ро­сій­ську агре­сію в Гру­зії 2008 ро­ку», — від­зна­чив він.

До ре­чі, на­пе­ре­до­дні мі­ністр за­кор­дон­них справ Ли­тви Лі­нас Лін­кя­ві­чюс на­пи­сав на сво­їй сто­рін­ці у Twitter: «Дев’ять ро­ків пі­сля уми­сної ро­сій­ської вій­ни про­ти Гру­зії. Шко­да, що уро­ки до­сі не за­сво­є­ні».

«НА ЖОДЕН ЗЛОЧИН РО­СІЇ НЕ МО­ЖНА В ЖОДНОМУ РАЗІ ЗАКРИВАТИ ОЧІ»

На мо­мент під­го­тов­ки но­ме­ра від укра­їн­ської вла­ди про­ко­мен­ту­вав 9-ту рі­чни­цю ро­сій­сько-гру­зин­ської вій­ни ли­ше мі­ністр за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни Пав­ло КЛІМКІН. «9 ро­ків то­му Ро­сія втор­гла­ся в Гру­зію, і їй це зі­йшло з рук. По­тім во­ни пі­шли за Укра­ї­ною. Час зу­пи­ни­ти ро­сій­ську агре­сію і від­но­ви­ти гру­зин­ський і укра­їн­ський су­ве­ре­ні­тет», — на­пи­сав він учо­ра на сво­ії сто­рін­ці у Facebook.

Оцін­ку цих по­дій і ро­лі укра­їн­ської вла­ди в цей пе­рі­од дав на сво­їй сто­рін­ці у Facebook на­ро­дний де­пу­тат Дми­тро ТИМЧУК: «Укра­ї­на то­ді про­ков­тну­ла пу­тін­ську аван­тю­ру про­ти Гру­зії та свою, нав’яза­ну Мо­сквою роль у цій вій­ні, ЧФ РФ за­ли­шив­ся в Кри­му. І не­за­ба­ром уже са­ма Укра­ї­на ста­ла жер­твою, — за іро­ні­єю до­лі, не без то­го ж ЧФ. Істо­рія не знає умов­но­го спосо­бу. Але є урок: на жоден злочин Ро­сії не мо­жна в жодному разі закривати очі, де б він не став­ся. Якщо хтось у сві­ті ду­має, що ни­ні­шні укра­їн­ські по­дії да­ле­ко і на пу­тін­ські бу­зу­вір­ства з Кри­мом і на Дон­ба­сі мо­жна за­кри­ти очі — ско­ро роз­ка­є­ться. Яскра­вий і кри­ва­вий при­клад то­го, на жаль, — са­ма Укра­ї­на». (https:// www.facebook.com/dmitry.tymch uk/posts/1286822654779720)

«День» звер­нув­ся до гру­зин­сько­го по­лі­то­ло­га Да­ви­да БЕРІТАШВІЛІ з про­ха­н­ням роз­по­ві­сти, як ни­ні в Гру­зії став­ля­ться до по­дій дев’яти­рі­чної дав­ни­ни, які уро­ки за­сво­ї­ли гру­зи­ни з ці­єї сер­пне­вої вій­ни, яку роль при цьо­му ві­ді­гра­ло не­на­да­н­ня Гру­зії та Укра­ї­ні Пла­ну дій із член­ства в НАТО на кві­тне­во­му са­мі­ті НАТО в Бу­ха­ре­сті 2008 ро­ку.

«АМЕРИКАНЦІ КОНСОЛІДУВАЛИСЯ В ДУМЦІ, ЩО ПУТІНУ ПОТРІБНО ДАТИ УРОК»

— Цей день ва­жли­вий для сві­то­вої істо­рії. То­му що впер­ше ста­ло­ся тор­пе­ду­ва­н­ня всіх між­на­ро­дних актів, які існу­ва­ли на той мо­мент. То­го ж до­го­во­ру про від­нов­ле­н­ня ди­пло­ма­ти­чних від­но­син із Ро­сі­єю. Іна­кше ка­жу­чи, це бу­ла подія сві­то­во­го по­ряд­ку.

З дру­го­го бо­ку, ре­зуль­тат ці­єї ро­сій­ської агре­сії — де­кіль­ка со­тень жертв: сол­да­тів і мир­них жи­те­лів. У нас зго­рі­ло близь­ко ше­сти ти­сяч бу­дин­ків. Крім то­го, ро­сі­я­ни ви­гна­ли жи­те­лів Пів­ден­ної Осе­тії гру­зин­сько­го по­хо­дже­н­ня. Все це від­бу­ва­ло­ся на тлі зла­му сві­то­во­го по­ряд­ку і по­тім по­вто­ри­ло­ся вже в Укра­ї­ні. На­пев­но, ще зна­йду­ться охо­чі, які на­слі­ду­ва­ти­муть пу­тін­ську Ро­сію.

У нас бу ло чверть міль йо на бі­жен­ців, і пі­сля вій­ни в сер­пні 2008 ро ку до да ло ся ще кіль ка де­ся­тків ти­сяч. Зви­чай­но, кра­ї­на не мо­же нор­маль­но роз­ви­ва­ти­ся, ко­ли пе­ре­р­ва­но ко­му­ні­ка - ції, ко ли стіль ки без дом них. Усе це ве ли ке на ван та жен ня, яке галь­мує роз­ви­ток. У нас по­бу­до­ва­ні ці­лі се­ли­ща для бі­жен­ців, яких потрібно за­без­пе­чи­ти ро­бо­тою і на­вча­н­ням.

— Чи за­сво­є­ні в Гру­зії уро­ки вій­ни в сер­пні 2008 ро­ку?

— Ме ні зда єть ся, що до свід Гру зії зна до бив ся у ви пад ку Укра ї ни. Ко ли від бу ла ся не за - кон­на ане­ксія Кри­му і ро­сій­ська агре­сія на схо­ді Укра­ї­ни, то всі по­ча­ли зга­ду­ва­ти, що це ста­ло­ся не впер­ше, а ще 2008 ро­ку в Гру­зії від­бу­вав­ся не­за­кон­ний пе­ре­тин кор­до­ну зброй­ни­ми си­ла­ми РФ, за­хо­пле­н­ня те­ри­то­рії то­що.

Якщо го во ри ти про уро ки для Гру­зії, то пер­ший із них був у Ра дянсь ко му Со ю зі 9 квіт ня 1989 ро ку, ко ли на пло щі під час мі­тин­гу бу­ло вби­то близь­ко 20 осіб, зде­біль­шо­го жін­ки. Але гру зи ни якось цьо го не усві до - ми­ли, на­то­мість бал­тій­ці за­сво­ї­ли з цьо­го урок.

У гру­зин чо­мусь не ви­хо­дить утри­ма­ти ре­зуль­тат. Адже не менш ва­жли­во йо­го утри­ма­ти, ніж спо­ча­тку ви­йти на цей рі­вень. Зро­зумі­ло, йде­ться про де­мо­кра­тію і сво­бо­ду сло­ва, єв­ро­пей­ські цін­но­сті. Ме­ні зда­є­ться, що цим де­що стра­жда­ють і в Укра­ї­ні.

— Мі ністр за кор дон них справ Ли­тви Лі­нас Лін­кя­ві­чюс ви сло вив на сво їй сто рін ці у Twitter жаль, що За хо дом до сі не за сво є ні уро ки умис ної ро - сійсь кої вій ни про ти Гру зії. А що ви ду­ма­є­те з цьо­го при­во­ду?

— За хід ні ко ли не був на - лаш то ва ний так ка те го рич но що­до крем­лів­ських ме­шкан­ців. Но ві сан к ції США кон к рет но б’ ють по їх ніх ки ше нях, по їз д - ках, зв’ яз ках. Інак ше ка жу чи, За хід за сво­ює уро ки, але, як зав ж ди, ро бить це по віль но. Во­дно­час ме­ні зда­є­ться, що ни­ні За­хід від­сту­па­ти не бу­де.

— Як ви вва­жа­є­те, на­да­н­ня Пла ну дій що до член ст ва в НАТО Укра­ї­ні і Гру­зії на Бу­ха­рес­тсь ко му са мі ті мог ло стри - ма­ти на­пад Ро­сії?

— Важ­ко ска­за­ти. Про­те рі­ше­н­ня цьо­го са­мі­ту, в ре­зо­лю­ції яко­го бу­ло за­пи­са­но, що в май­бут ньо му Укра ї на і Гру зія ста - нуть чле на ми НАТО, роз сер ди - ло Ро сію. І во на ви рі ши ла вда - ри ти по Гру зії. І пі сля на па ду Ро­сії За­хід не був на­ла­што­ва­ний де­мон­стру­ва­ти жорс­ткість. Там вва­жа­ли, що це про­па­ган­дист­ська кам­па­нія, і Са­а­ка­шві­лі — це псих. На ві що за хи ща ти та ко го « по га но го хлоп чи ка » , який ув’язнює, як во­ни вва­жа­ли, без­не­вин­них ха­бар­ни­ків. І ко­ли на нас на­па­ли, під­трим­ка при­йшла зі Схід ної Єв­ро пи. До нас при - їха ли Вік тор Ющен ко, Лех Ка - чиньсь кий, пре зи ден ти і прем’ єр- мі ніс т ри кра їн Бал­тії. А то діш ній пре зи дент Ні ко ля Сар­ко­зі, який пе­ре­бу­вав на той мо­мент у Тбі­лі­сі, хо­вав­ся від на­ро­ду, щоб ні­хто не по­ду­мав, що він ра­зом із на­зва­ни­ми ви­ще лі­де ра ми кра їн Схід ної Єв­ро пи і ви сту пає про ти на па ду Ро сії на Гру зію. За раз усе стає оче вид - ним. Усі ро зу мі ють, що Ро сія хо­че роз­ви­ва­ти­ся шля­хом си­ло­во го за хоп лен ня те ри то рій або «від­нов­ле­н­ня» ім­пе­рії, на­скіль­ки їй це вда­є­ться.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.