Бан­ків­сько­му рин­ку Укра­ї­ни по­трі­бне про­фе­сій­не об’єд­на­н­ня

Ті, що є, або ні­мі, або не­фе­ктив­ні

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ва­дим СИРОТА, про­від­ний екс­перт бан­ків­сько­го рин­ку

Ін­фор­ма­цій­ний ефект від на­ста­н­ня «де­длай­ну» ре­стру­кту­ри­за­ції кре­ди­тної за­бор­го­ва­но­сті екс-акціо­не­рів При­ва­тБан­ку у Фейс­бук-се­ре­до­ви­щі був сут­тє­во по­си­ле­ний ві­део­ро­ли­ком за­пи­су про­гра­ми «Час Пик» за 1994 рік. Під час цьо­го те­ле­е­фі­ру ме­га­по­пу­ляр­ний на той час жур­на­ліст Вла­ди­слав Лі­стьєв бе­ре ін­терв’ю у то­ді­шньо­го очіль­ни­ка При­ва­тБан­ку Сер­гія Ті­гі­пка. І от ро­сій­ська ме­ді­а­зір­ка ста­вить пи­та­н­ня: «Яким чи­ном укра­їн­ські бан­кі­ри об’єд­ну­ють свої зу­си­л­ля?». Отри­ма­на від­по­відь па­на Ті­гі­пка що­до фор­ма­ту «за­кри­тих клу­бів» при­му­шує за­ми­сли­ти­ся над ефе­ктив­ні­стю ро­бо­ти по­ді­бних про­фе­сій­них об’єд­нань.

■ Осо­бли­во, вра­хо­ву­ю­чи те, що та­ка ку­лу­ар­на пра­кти­ка фун­кціо­ну­ва­н­ня «проф­спі­лок бан­кі­рів» не за­зна­ла від­чу­тних змін по­рів­ня­но з бу­рем­ни­ми 90-ми ро­ка­ми ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. А остан­ні по­дії у бан­ків­ській си­сте­мі Укра­ї­ни (не­про­зора «за­чис­тка се­кто­ру, за­тра­тна для пе­ре­сі­чно­го укра­їн­ця на­ціо­на­лі­за­ція При­ва­тБан­ку) по­ста­ви­ла на по­ря­док ден­ний пи­та­н­ня про­зо­ро­сті, зро­зумі­ло­сті та екс­пер­тно­го об­ґрун­ту­ва­н­ня ме­ха­ні­зму прийня­т­тя рі­шень як ре­гу­ля­то­ром, так і ме­не­джмен­том бан­ків­ських уста­нов.

■ Ось тут на пер­ший план і ви­хо­дить про­бле­ма­ти­ка ко­ри­сних для бан­ків­ської спіль­но­ти Укра­ї­ни про­фе­сій­них асо­ці­а­цій та об’єд­нань. На­яв­не у цій сфе­рі «ба­га­то­го­лос­ся» аж ні­як не спри­яє кон­стру­ктив­но­му ви­рі­шен­ню на­бо­лі­лих пи­тань для ві­тчи­зня­них бан­кі­рів. Не в остан­ню чер­гу че­рез це по­ня­т­тя «до­го­вор­няк» ста­ло не­о­дмін­ним атри­бу­том прийня­т­тя біль­шменш ва­го­мих рі­шень у бан­ків­ській сфе­рі (на­сам­пе­ред ма­ю­ться на ува­зі ін­ди­ві­ду­аль­ні до­мов­ле­но­сті з пред­став­ни­ка­ми ре­гу­ля­то­ра що­до окре­мих пи­тань). Про­те в істо­рії ста­нов­ле­н­ня фі­нан­со­вої си­сте­ми Укра­ї­ни мо­жна знайти успі­шні при­кла­ди спільного ви­рі­ше­н­ня про­блем­них мо­мен­тів бан­кі­ра­ми. Асо­ці­а­ція укра­їн­ських бан­ків (АУБ) у 1990-х — пер­шій по­ло­ви­ні 2000-х ро­ків ціл­ком за­слу­же­но здо­бу­ла сла­ву до­сить ефе­ктив­но­го ло­бі­ста, який спо­від­ує ци­ві­лі­зо­ва­ні пра­кти­ки ді­яль­но­сті. Не остан­ню роль у цьо­му ві­ді­гра­ли до­сить при­я­зні сто­сун­ки з то­ді­шнім ке­рів­ни­цтвом НБУ. Во­дно­час, па­ра­лель­но до­сить успі­шно фун­кціо­ну­ва­ли ре­гіо­наль­ні об’єд­на­н­ня бан­ків: Укра­їн­ський кре­ди­тно-бан­ків­ський Со­юз (УКБС), Хар­ків­ський бан­ків­ський Со­юз то­що.

■ У подаль­шо­му, пі­сля змін у по­лі­ти­чно­му ланд­ша­фті Укра­ї­ни, та­кий цін­ний не­ма­те­рі­аль­ний актив був втра­че­ний ке­рів­ни­цтвом АУБ. З ін­шо­го бо­ку, ду­же яскра­во про­я­ви­ло­ся пра­гне­н­ня ве­ли­ких бан­ків до мо­но­по­лі­за­ції ло­біст­ських мо­жли­во­стей про­філь­ної асо­ці­а­ції для від­сто­ю­ва­н­ня вла­сних ін­те­ре­сів: їх не вла­што­ву­ва­ла рів­но­прав­ність із не­ве­ли­ки­ми бан­ків­ськи­ми уста­но­ва­ми. Са­ме то­му, за не­гла­сно­го спри­я­н­ня «до­не­цько­го» ке­рів­ни­цтва Нац­бан­ку, у 2011 ро­ці бу­ло ство­ре­но аль­тер­на­тив­ну Не­за­ле­жну асо­ці­а­цію бан­ків Укра­ї­ни (НАБУ). Па­ра­лель­но бан­ки з іно­зем­ним ка­пі­та­лом згур­ту­ва­ли­ся в ме­жах Фо­ру­му про­від­них між­на­ро­дних фі­нан­со­вих уста­нов. Ві­дзна­ча­ю­чи ви­со­кий про­фе­сій­ний рі­вень бан­кі­рів- пра­кти­ків, ко­трі пра­цю­ють у ме­жах про­філь­них ко­мі­те­тів вка­за­них асо­ці­а­цій, тре­ба ви­зна­ти, що їх по­зи­ція пра­кти­чно ні­ко­ли не су­пе­ре­чить по­гля­дам очіль­ни­ків Нац- бан­ку та їхнім іні­ці­а­ти­вам що­до роз­ви­тку фі­нан­со­во­го рин­ку.

■ Одра­зу зга­ду­є­ться лист від най­біль­ших бан­ків­ських уста­нов на під­трим­ку го­ло­ви НБУ Ва­ле­рії Гон­та­ре­вої пі­сля опри­лю­дне­н­ня «бро­шу­ри Та­ру­ти», пев­на за­трим­ка з під­пи­са­н­ням яко­го ви­ни­кла у пред­став­ни­ків «Оща­дбан­ку » та При­ва­тБан­ку. Дер­жав­на оща­дна фі­н­уста­но­ва пі­сля цьо­го, гу­чно грю­кнув­ши две­ри­ма, ви­йшла з АУБ ( ця ор­га­ні­за­ція ви­сту­пи­ла одним із спів­ав­то­рів ці­єї бро­шу­ри).

■ На тлі сьо­го­дні­шніх до­сить не­га­тив­них оці­нок ді­яль­но­сті па- ні Гон­та­ре­вої екс-ке­рів­ни­ка­ми на­ціо­на­лі­зо­ва­но­го При­ва­тБан­ку хо­ті­ло­ся б та­кож до­сить де­лі­ка­тно уто­чни­ти, чи не змі­ни­ла­ся їхня дум­ка з мо­мен­ту під­пи­са­н­ня ви­ще­зга­да­но­го ли­ста?

■ Без на­ве­де­н­ня ін­ших при­кла­дів, мо­жна кон­ста­ту­ва­ти на­сту­пний факт: про­філь­ні об’єд­на­н­ня за­раз не ви­сту­па­ють ефе­ктив­ни­ми ме­ха­ні­зма­ми ви­рі­ше­н­ня на­ко­пи­че­них про­блем бан­ків­ських уста­нов. На да­но­му, до­сить су­пе­ре­чли­во­му ета­пі роз­ви­тку бан­ків­ської си­сте­ми Укра­ї­ни від та­ких асо­ці­а­цій ви­ма­га­є­ться зда­тність зайня­ти жорс­тку по­зи­цію, ко­тра мо­же су­пе­ре­чи­ти по­гля­дам пред­став­ни­ків ре­гу­ля­то­ра.

■ Один із фун­да­мен­таль­них прин­ци­пів, ко­трі ля­гли в осно­ву ро­бо­ти АУБ: та­ке об’єд­на­н­ня скла­ло­ся на ба­зі до­ста­тньо кон­ку­рен­тно­го бан­ків­сько­го рин­ку, на яко­му до­мі­ну­ва­ли бан­ки з укра­їн­ським ка­пі­та­лом. Ниж­че на­ве­де­на ін­фор­ма­ція при­му­шує до­сить кри­ти­чно пе­ре­о­сми­сли­ти за­зна­че­ний аспект ро­бо­ти спе­ці­а­лі­зо­ва­них асо­ці­а­цій.

■ От­же, укра­їн­ський бан­ків­ський се­ктор над­зви­чай­но скон­цен­тро­ва­ний та мо­но­по­лі­зо­ва­ний дер­жа­вою та іно­зем­ни­ми фі­н­уста­но­ва­ми. Ве­ли­чи­на та час­тка акти­вів бан­ків із при­ва­тним укра­їн­ським ка­пі­та­лом не до­зво­ляє ві­ді­гра­ва­ти їм до­мі­ну­ю­чу роль на рин­ку (12% від акти­вів). А їхня кіль­кість за ре­зуль­та­та­ми «бан­ко­па­ду» змен­ши­лась із 148 до 61 оди­ни­ці. Го­во­ря­чи мо­вою со­ціо­ло­гів, ка­та­стро­фі­чно змен­ши­лась «со­ці­аль­на ба­за», яка фор­мує від­по­від­ний за­пит на про­філь­ні бан­ків­ські асо­ці­а­ції, ко­трі фун­кціо­ну­ють на де­мо­кра­ти­чних за­са­дах.

■ До то­го ж, існує ре­аль­на за­гро­за ще біль­шо­го зву­же­н­ня. Ма­є­ться на ува­зі пункт 12 b) Ме­мо­ран­ду­му з МВФ, ко­трий мі­стить ви­мо­гу про­ве­сти у 2018 ро­ці оцін­ку ко­ле­ктив­ної від­по­від­но­сті ме­не­джмен­ту пер­шої двад­ця­тки бан­ків ква­лі­фі­ка­цій­ним ви­мо­гам. За умо­ви суб’єктив­но­го під­хо­ду до ор­га­ні­за­ції цьо­го про­це­су НБУ отри­мує у свої ру­ки до­сить ді­є­вий ре­пре­сив­ний ме­ха­нізм. А це аж ні­як не спри­я­ти­ме мо­жли­во­сті ви­сло­ви­ти по­тен­цій­но ко­ри­сні для су­спіль­ства, але від­мін­ні від пе­ре­ко­нань ре­гу­ля­то­ра по­гля­ди.

■ Не є та­ким за­по­бі­жни­ком і пар­ла­мент. У ни­ні­шньо­му скла­ді Вер­хов­ної Ра­ди до­сить го­стро від­чу­ва­є­ться де­фі­цит фа­хо­вих бан­кі­рів. Де­які на­ро­дні де­пу­та­ти ма­ють до­свід ро­бо­ти у бан­ків­ських уста­но­вах, але, як пра­ви­ло, на ни­зо­вих лан­ках та­ких фі­нан­со­вих стру­ктур. А пе­ред за­ко­но­дав­ця­ми сто­ять, без пе­ре­біль­ше­н­ня, ви­кли­ки си­стем­но­го ха­ра­кте­ру, що ви­ма­га­ють пев­но­го пра­кти­чно­го ке­рів­но­го до­сві­ду на ви­щих лан­ках управ­лі­н­ня бан­ка­ми. Одра­зу зга­ду­є­ться, ко­ли Ті­гі­пко очо­лю­вав НБУ, до йо­го пар­ла­мент­ської фра­кції «Тру­до­ва Укра­ї­на» вхо­див по­ту­жний де­сант з акціо­не­рів та ке­рів­ни­ків ря­ду ве­ли­ких бан­ків­ських уста­нов. До­сить ви­со­ких оці­нок за­слу­го­вує пар­ла­мент­ська ді­яль­ність Сер­гія Ар­же­ві­ті­на, ви­хід­ця з АУБ та ко­ли­шньо­го вла­сни­ка бан­ку «Ажіо». Але тре­ба ви­зна­ти, що ни­ні­шні нар­де­пи де­мон­стру­ють пра­гне­н­ня отри­ма­ти не­об­хі­дні про­фе­сій­ні зна­н­ня.

■ Та клю­чо­ви­ми «по­стра­жда­ли­ми» від від­су­тно­сті ді­є­во­го бан­ків­сько­го об’єд­на­н­ня є пред­став­ни­ки ре­аль­но­го ви­ро­бни­чо­го се­кто­ру еко­но­мі­ки. Ін­фор­ма­ція, на­ве­де­на у Зві­ті про фі­нан­со­ву ста­біль­ність НБУ (№ 3, чер­вень 2017 ро­ку), при­му­шує до­сить кри­ти­чно пе­ре­оці­ни­ти вза­є­мозв’язок бан­ків­ської си­сте­ми Укра­ї­ни з її еко­но­мі­кою. Зокре­ма, на не­о­пе­ра­цій­ні ком­па­нії при­па­дає 49% за­бор­го­ва­но­сті 20 най­біль­ших бі­знес-груп се­ред по­зи­чаль­ни­ків. Тоб­то, бан­ки без­по­се­ре­дньо не кре­ди­ту­ють ре­аль­ний про­цес ви­ро­бни­цтва, а опо­се­ред­ко­ва­но спри­я­ють стру­кту­ри­за­ції не­про­зо­ро­го бі­зне­су, по­да­тко­вій опти­мі­за­ції то­що. Ці­ка­ві ви­снов­ки мо­жна зро­би­ти на під­ста­ві ін­фор­ма­ції, на­ве­де­ної ниж­че.

■ Скла­да­є­ться па­ра­до­ксаль­на ситуація: у біль­шо­сті га­лу­зей укра­їн­ської еко­но­мі­ки пра­кти­чно збі­га­є­ться час­тка при­бу­тко­вих під­при­ємств та не­пра­цю­ю­чих кре­ди­тів (за ви­ня­тком сіль­сько­го го­спо­дар­ства, транс­пор­ту та лег­кої про­ми­сло­во­сті), яка ста­біль­но пе­ре­ви­щує 50%. Тоб­то, пев­на ча­сти­на при­бу­тко­вих під­при­ємств не об­слу­го­вує кре­ди­тні зо­бов’яза­н­ня. Та­кож мо­жли­вий ва­рі­ант, за яко­го ча­сти­на успі­шно пра­цю­ю­чих під­при­ємств уни­кає кре­ди­тних від­но­син із бан­ків­ськи­ми уста­но­ва­ми. Та­кож три­во­жним си­гна­лом є те, що, по­рів­ня­но з 2013 ро­ком, спо­сте­рі­га­є­ться зни­же­н­ня з 14% до 5% час­тки кре­ди­тних ко­штів у ка­пі­таль­них ін­ве­сти­ці­ях. Мо­жна кон­ста­ту­ва­ти той факт, що укра­їн­ські бан­ки ві­дір­ва­ні від по­треб ре­аль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки, не ро­зу­мі­ють йо­го спе­ци­фі­чних ри­зи­ків ді­яль­но­сті, не ви­ко­ну­ють фун­кції кре­дит-

но-ін­ве­сти­цій­но­го за­без­пе­че­н­ня йо­го фун­кціо­ну­ва­н­ня.

Та­ким чи­ном, у ре­а­лі­ях Укра­ї­ни є ре­аль­на по­тре­ба в ство­ре­ні ді­є­вої Бан­ків­ської асо­ці­а­ції, на яку окрім «кла­си­чних» зав­дань — обме­же­н­ня «апе­ти­тів ре­гу­ля­то­ра» — має ля­га­ти не­ха­ра­ктер­на для неї фун­кція кон­стру­ю­ва­н­ня вза­є­мозв’яз­ків між бан­ків­ськи­ми уста­но­ва­ми та ре­аль­ним се­кто­ром еко­но­мі­ки. Для цьо­го вар­то за­лу­чи­ти пред­став­ни­ків бі­зне­су та ви­ро­бни­ків («Укра­їн­ська бі­знес-ініціатива», УСПП) до ро­бо­ти про­філь­них ко­мі­те­тів асо­ці­а­ції. По­ді­бна спів­пра­ця має роз­ви­ва­ти­ся за та­ки­ми на­прям­ка­ми: бан­ки по­вин­ні пе­ре­йти до фі­ло­со­фії «ви­ро­щу­ва­н­ня сво­го клі­єн­та», для цьо­го не­об­хі­дно ро­зу­мі­ти спе­ци­фі­ку їхньо­го бі­зне­су, ор­га­ні­за­ції ви­ро­бни­цтва, ка­на­ли по­ста­ча­н­ня та ін. Ва­жли­вим є зна­хо­дже­н­ня ком­про­мі­су між по­тре­ба­ми жорс­тко­го ва­лю­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня на рів­ні фі­нан­со­во­бан­ків­ської си­сте­ми та опти­мі­за­ці­єю екс­порт­но-ім­порт­них по­то­ків їхніх клі­єн­тів. Та­кож вар­то по­сі­да­ти актив­ні­шу по­зи­цію у роз­роб­ці та су­про­во­джен­ні спе­ці­а­лі­зо­ва­них про­грам для кре­ди­ту­ва­н­ня ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су та ін­фра­стру­ктур­них про­е­ктів від сві­то­вих фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій (зга­дай­мо успі­шний до­свід фун­кціо­ну­ва­н­ня Укра­їн­сько-ні­ме­цько­го фон­ду). З ін­шо­го бо­ку, по­ді­бний фор­мат спів­пра­ці бі­зне­су та про­філь­ної асо­ці­а­ції фі­нан­си­стів мо­же ство­ри­ти пе­ред­умо­ви та «до­ро­жню кар­ту» по­вер­не­н­ня укра­їн­сько­го при­ва­тно­го ка­пі­та­лу в бан­ків­ську си­сте­му, що має за­без­пе­чи­ти фор­му­ва­н­ня не­об­хі­дної для її успі­шної ро­бо­ти «со­ці­аль­ної ба­зи». Зви­чай­но, за умо­ви чі­тко­го ро­зу­мі­н­ня по­тре­би су­спіль­ства у ма­лих та се­ре­дніх бан­ках та ство­ре­н­ня чі­тких та про­зо­рих нор­ма­тив­них ви­мог для обме­же­н­ня ін­сай­дер­сько­го кре­ди­ту­ва­н­ня.

Не менш ва­жли­вим і до­сить ек­зо­ти­чним для укра­їн­ських ре­а­лій мо­же ста­ти ство­ре­н­ня по­стій­но фун­кціо­ну­ю­чих пред­став­ництв Бан­ків­ської асо­ці­а­ції у сві­то­вих фі­нан­со­вих цен­трах ( Лон­дон, Нью­Йорк, Фран­кфурт, Сін­га­пур, Гон­конг то­що). Їхнім зав­да­н­ням, за ана­ло­гі­єю з еко­но­мі­чни­ми стру­кту­ра­ми при ди­пло­ма­ти­чних мі­сі­ях, бу­де спри­я­н­ня вста­нов­лен­ню но­вих ді­ло­вих зв’яз­ків, за­лу­чен­ню іно­зем­них ін­ве­сто­рів до/за до­по­мо­гою бан­ків­сько­го се­кто­ру Укра­ї­ни. Це на­бу­ває осо­бли­вої ва­ги за умо­ви гло­баль­но­го пе­ре­роз­по­ді­лу сві­то­вих фі­нан­со­вих по­то­ків пі­сля Brexit та на­яв­но­сті на­дли­шко­вої лі­кві­дно­сті пі­сля ре­а­лі­за­ції рі­зно­ма­ні­тних про­грам «кіль­кі­сно­го пом’якше­н­ня». Так, за ін­фор­ма­ці­єю агент­ства Bloomberg, Deutsche Bank мо­же пе­ре­ве­сти ко­шти на за­галь­ну су­му 350 млрд дол. США зі сво­їх бри­тан­ських ра­хун­ків до Фран­кфур­та-на-Май­ні че­рез Brexit. При цьо­му Лон­дон­ський Сі­ті все одно ма­ти­ме до­сить по­ту­жні фі­нан­со­ві ре­сур­си. За ін­фор­ма­ці­єю Асо­ці­а­ції бри­тан­ських бан­ків, ін­ду­стрія private banking (управ­лі­н­ня акти­ва­ми най­за­мо­жні­ших клі­єн­тів) фі­н­уста­нов з «ту­ман­но­го Аль­біо­ну» за остан­ні три ро­ки зро­сла на 57%, ве­ли­чи­на акти­вів в управ­лін­ні скла­да­ла 825 млрд фун­тів стер­лін­гів на кі­нець 2016 ро­ку. Онов­ле­на Бан­ків­ська асо­ці­а­ція мо­же бу­ти до­сить ко­ри­сною для за­лу­че­н­ня та­ких ко­штів в еко­но­мі­ку Укра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.