Пів­ні­чно­ко­рей­ське ядер­не за­го­стре­н­ня

Розв’яза­н­ня кри­зи за­ле­жить від Ва­шинг­то­на і Пе­кі­на

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Юрій РАЙХЕЛЬ

Розв’яза­н­ня кри­зи за­ле­жить від Ва­шинг­то­на і Пе­кі­на

Про­бле­ма Пів­ні­чної Ко­реї з ра­ке­тни­ми і ядер­ни­ми ви­про­бу­ва­н­ня­ми, що три­ва­ють, бу­ла в цен­трі зу­стрі­чей ви­со­ко­по­став­ле­них ди­пло­ма­тів у Ма­ні­лі на по­лях Ре­гіо­наль­но­го фо­ру­му з без­пе­ки і Схі­дно­а­зі­ат­сько­го са­мі­ту. Во­ни про­во­ди­ли­ся в рам­ках Асо­ці­а­ції дер­жав Пів­ден­но- Схі­дної Азії.

Мо­жна з до­ста­тньою впев­не­ні­стю вва­жа­ти, що без­по­се­ре­днім ре­зуль­та­том зу­стрі­чей у Ма­ні­лі ки­тай­сько­го, ро­сій­сько­го мі­ні­стрів за­кор­дон­них справ і аме­ри­кан­сько­го дер­жав­но­го се­кре­та­ря ста­ло прийня­т­тя ре­зо­лю­ції Ра­дою Без­пе­ки ООН що­до но­вих сан­кцій про­ти Пів­ні­чної Ко­реї. До­ку­мент вста­нов­лює за­бо­ро­ну на екс­порт із КНДР ву­гі­л­ля, за­лі­за, свин­цю і мо­ре­про­ду­ктів.

■ Ситуація в Схі­дній Азії справ­ді скла­да­є­ться до­во­лі на­пру­же­но. Не­зва­жа­ю­чи на три­ва­н­ня зов­ні­шньо­го ти­ску, ке­рів­ни­цтво Пів­ні­чної Ко­реї збіль­шує свої зу­си­л­ля з ра­ке­тно­го і ядер­но­го озбро­є­н­ня. Від­по­від­но зро­ста­ють за­гро­зи за­сто­су­ва­ти зброю про­ти пів­ні­чно­ко­рей­сько­го ре­жи­му з бо­ку Ва­шинг­то­на. Про щось по­ді­бне сер­йо­зно за­ми­сли­лись і в То­кіо.

По­ки ж сто­ро­ни обмі­ню­ю­ться во­йов­ни­чи­ми за­ява­ми. Пре­зи­дент Трамп за­сте­ріг КНДР від но­вих по­гроз на адре­су США. «Пів­ні­чній Ко­реї не слід більш ви­су­ва­ти по­гро­зи Спо­лу­че­ним Шта­там. Во­ни бу­дуть зу­стрі­ну­ті во­гнем і лю­т­тю, якої світ ні­ко­ли не ба­чив». У Пхе­нья­ні від­по­ві­ли, що «Пів­ні­чна Ко­рея роз­гля­дає мо­жли­вість ра­ке­тно­го уда­ру по вій­сько­вих об’єктах США на остро­ві Гу­ам у за­хі­дній ча­сти­ні Ти­хо­го оке­а­ну».

■ Но­вий мі­ністр обо­ро­ни Япо­нії Іцу­но­рі Оно­де­ру у сво­є­му ін­терв’ ю ска­зав, що бу­де роз­гля­ну­то ва­рі­ант, за яко­го Си­лам са­мо­обо­ро­ни бу­де до­зво­ле­но ді­ста­ти мо­жли­вість зав­да­ти пря­мо­го уда­ру по пів­ні­чно­ко­рей­ських ра­ке­тних ба­зах. То­кіо при цьо­му пра­гну­ти­ме по­си­ли­ти мо­жли­во­сті акцій за­ля­ку­ва­н­ня япон­сько-аме­ри­кан­сько­го альян­су.

На да­ний мо­мент це су­пе­ре­чить стат­ті 9 Кон­сти­ту­ції Япо­нії. Про­те та­ка мо­жли­вість ціл­ком сер­йо­зно роз­гля­да­є­ться екс­пер­та­ми, і для цьо­го у То­кіо є всі мо­жли­во­сті як ор­га­ні­за­цій­ні, ви­ро­бни­чі, так і фі­нан­со­ві.

■ Оче­ви­дно, що дії пів­ні­чно­ко­рей­сько­го ке­рів­ни­цтва з то­таль­но­го пе­ре­озбро­є­н­ня уві­йшли в силь­не про­ти­річ­чя з ці­ля­ми най­ближ­чих і даль­ших су­сі­дів. Ра­ке­тно-ядер­на Пів­ні­чна Ко­рея на­сам­пе­ред яв­ляє за­гро­зу не ли­ше са­мій со­бі або Ко­реї Пів­ден­ній, а та­кож Япо­нії, Ро­сії і Ки­таю. Вій­ни на Ко­рей­сько­му пів­остро­ві ні­хто не хо­че, але да­лі кон­ста­та­ції цьо­го фа­кту у го­лов­них грав­ців ці­лі яв­но рі­зні.

Для США і Пів­ден­ної Ко­реї най­ближ­чою ме­тою є роз­збро­єн- ня Пхе­нья­на, а на­да­лі — по­ва­ле­н­ня цьо­го ре­жи­му. Са­ме оста­н­ня об­ста­ви­на й ви­зна­чає до­во­лі стри­ма­ну по­зи­цію Пе­кі­на і Мо­скви. В остан­ньо­му ви­пад­ку ми ма­є­мо про­сту те­хно­ло­гію: все, що по­га­но для аме­ри­кан­ців, до­бре для Крем­ля. Не про­ти Мо­сква отри­ма­ти лав­ри своє­рі­дно­го ми­ро­твор­ця в ра­зі успі­ху її ди­пло­ма­ти­чних зу­силь з уре­гу­лю­ва­н­ня си­ту­а­ції.

Для Ки­таю ситуація на­ба­га­то скла­дні­ша. Йти на сер­йо­зне за­го­стре­н­ня че­рез Пів­ні­чну Ко­рею із США, ко­ли й без цьо­го про­блем, як ка­жуть, по ву­ха, ки­тай­ське ке­рів­ни­цтво не ба­жає. До то­го ж, йо­го аб­со­лю­тно не на­ди­ха­ють сва­віль­ні ра­ке­тно­ядер­ні ви­тів­ки пхе­ньян­сько­го ди­кта­то­ра, че­рез які стіль­ки про­блем. Бу­ду­чи най­ва­жли­ві­шим тор­го­вель­ним пар­тне­ром КНДР, Ки­тай міг би одним ру­хом по­ста­ви­ти сво­їх ко­рей­ських су­сі­дів у ду­же скла­дне ста­но­ви­ще.

■ Мо­жли­во, в Пе­кі­ні із за­до­во­ле­н­ням так би і зро­би­ли, але слід вра­ху­ва­ти й мо­жли­ві не­га­тив­ні на­слід­ки:

✓ По-пер­ше. Ні­хто не знає, що зро­бить за­гна­ний у кут пів­ні­чно­ко­рей­ський вождь. Мо­же справ­ді вда­ри­ти якщо не по остро­ву Гу­ам і роз­мі­ще­ній там аме­ри­кан­ській ба­зі, то по Пів­ден­ній Ко­реї. І то­ді вій­на роз­гор­не­ться на пов­ну й обов’яз­ко­во за­че­пить Ки­тай.

✓ По- дру­ге. Ки­тай і Ро­сія не хо­чуть ко­ла­псу пів­ні­чно­ко­рей­сько­го ре­жи­му й об’ єд­на­н­ня двох ко­рей­ських дер­жав. Якщо во­но від­бу­де­ться, то за до­мі­ну­ва­н­ня Пів­ден­ної Ко­реї, і но­ва кра­ї­на про­во­ди­ти­ме про­а­ме­ри­кан­ську по­лі­ти­ку. Че­рез це 1950 ро­ку за зго­дою СРСР і Ки­таю пів­ні­чно­ко­рей­ський вождь Кім Ір Сен роз­по­чав вій­ну на пів­остро­ві. До ре­чі, во­на фор­маль­но не за­вер­ши­ла­ся до­сі. Пов­то­ре­н­ня дав­ньо­го ми­ну­ло­го в Ки­таї і Ро­сії ка­те­го­ри­чно не хо­чуть.

✓ По-тре­тє. Якщо пов­ні­стю ого­ло­си­ти тор­го­вель­не ем­бар­го Пів­ні­чній Ко­реї, то не факт, що там­те­шній ре­жим дій­сно згор­не свою ра­ке­тно-ядер­ну про­гра­му. На свій на­род во­ждям на­чха­ти, й остан­ні ре­сур­си во­ни спря­му­ють са­ме на озбро­є­н­ня. З усі­ма на­ле­жни­ми на­слід­ка­ми.

✓ По-че­твер­те. Різ­ке по­гір­ше­н­ня еко­но­мі­чної си­ту­а­ції в Пів­ні­чній Ко­реї в ре­зуль­та­ті сер­йо­зних ем­бар­го і сан­кцій одно­зна­чно при­зве­де до ма­со­вої мі­гра­ції. Вже за­раз у при- кор­дон­них ра­йо­нах Ки­таю ба­га­то пів­ні­чно­ко­рей­ців, які пе­ре­бу­ва­ють на не­ле­галь­но­му ста­но­ви­щі. Це й так де­пре­сив­ні ре­гіо­ни, їх при­су­тність за­го­стрює со­ці­аль­ну си­ту­а­цію і при­зво­дить до етні­чної на­пру­же­но­сті. На­пли­ву мі­гран­тів Пе­кін по­бо­ю­є­ться най­біль­ше. ■ До ре­чі, в де­що мен­ших мас­шта­бах по­ді­бна за­гро­за існує і для при­кор­дон­них ра­йо­нів ро­сій­сько­го Да­ле­ко­го Схо­ду. У Мо­скві теж не в за­хва­ті від по­ді­бної пер­спе­кти­ви.

За­раз основ­не зав­да­н­ня ки­тай­ської ди­пло­ма­тії — зму­си­ти оби­дві ко­рей­ські дер­жа­ви роз­по­ча­ти пе­ре­го­во­ри. Як пи­ше ки­тай­ське офі­цій­не агент­ство «Синь­хуа», Пе­кін по­кла­дає від­по­від­аль­ність за за­го­стре­н­ня на оби­дві сто­ро­ни. Про­те Пхе­ньян отри­мав сер­йо­зне по­пе­ре­дже­н­ня, що тер­пі­н­ня ки­тай­ських то­ва­ри­шів яв­но за­кін­чу­є­ться.

■ У Мо­скви де­що ін­ше зав­да­н­ня. Ко­рей­ське за­го­стре­н­ня до пев­ної мі­ри їй ви­гі­дне. Як пред­став­ля­є­ться Крем­лю, з’яви­лась мо­жли­вість спро­бу­ва­ти по­ка­за­ти Ва­шинг­то­ну свою ко­ри­сність і хоч у чо­мусь обмі­ня­ти свої зу­си­л­ля на пом’якше­н­ня кон­фрон­та­ції.

Так пла­ну­ва­ло­ся, ко­ли на­прав­ля­ли вій­ська до Си­рії. Зда­ва­ло­ся, що Близь­кий Схід ва­жли­ві­ший, ніж Укра­ї­на, і на цьо­му мо­жна бу­де по­ро­зу­мі­ти­ся. Не ви­йшло. Більш то­го, ро­сій­ська при­су­тність у Да­ма­ску й ті­сне пар­тнер­ство з Іра­ном по­слу­жи­ли об­тя­жли­ви­ми об­ста­ви­на­ми на пе­ре­го­во­рах. Сан­кції Кон­гре­су зна­чною мі­рою за­про­ва­дже­ні че­рез Си­рію. Ви­йшло, що ні­чо­го не до­ся­гли, а отри­ма­ли подаль­ше по­гір­ше­н­ня.

■ Те­пер бу­де дру­га спро­ба. Цьо­го ра­зу — у Схі­дній Азії. Як вва­жа­ють у Мо­скві, для Ва­шинг­то­на цей ре­гіон че­рез Пів­ден­ну Ко­рею та Япо­нію ва­жли­ві­ший за Близь­кий Схід. І роз­мін ціл­ком мо­жли­вий. Швид­ше за все, на Кремль че­кає чер­го­ве роз­ча­ру­ва­н­ня.

Тут дві об­ста­ви­ни. Пе­кін має сер­йо­зні­ші ва­же­лі впли­ву на Пхе­ньян і про­сто так за­ра­ди Мо­скви вбік не ві­ді­йде. І дру­ге. Ва­шинг­тон пре­кра­сно ро­зу­міє не­по­рів­нян­ність ва­го­вих ка­те­го­рій Ро­сії і Ки­таю в Пів­ні­чній Ко­реї і не ста­не ве­сти з Крем­лем яку-не­будь тор­гів­лю. Якщо її й ве­сти, то з ки­тай­ським ке­рів­ни­цтвом.

■ Са­ме вза­є­мо­дія між США і Ки­та­єм ви­зна­чить роз­ви­ток си­ту­а­ції дов­ко­ла пів­ні­чно­ко­рей­ської кри­зи.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.