Се­кре­ти трьох «Т»

Як пе­ре­тво­ри­ти пост­ра­дян­ське мі­сто на мо­ло­ді­жну сто­ли­цю Європи. Ру­мун­ський до­свід

Den (Ukrainian) - - Економіка - Хри­сти­на ШКРЯБІНА, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки га­зе­ти «День»

Ру­му­нії, як і на­шій кра­ї­ні, зна­йо­мі те­ри­то­рі­аль­ні про­бле­ми і ра­дя­ні­за­ція. У 40-х ро­ках їй на­віть ви­окре­ми­ли роль «жи­тни­ці» Схі­дно­го бло­ку (чим не ста­лін­ське «Хліб і за­лі­зо» для Укра­ї­ни?). Однак, сьо­го­дні Ру­му­нія є чле­ном ЄС і НАТО, а роз­ви­ток її міст від­зна­че­но між­на­ро­дни­ми пре­мі­я­ми. Зокре­ма, у 2015 ро­ці «Єв­ро­пей­ською сто­ли­цею мо­ло­ді» ста­ло «сер­це» Тран­сіль­ва­нії — Клуж-На­по­ка. Йо­го еко­но­мі­ка — одна з не­ба­га­тьох — зро­ста­ла під час сві­то­вої кри­зи 2008-го.

«Ми ро­би­ли акцент на ін­но­ва­ці­ях і та­лан­ті. То­му що для успі­шно­го мі­ста не­об­хі­дні три «Т»: то­ле­ран­тність — мир­ний клі­мат, де лю­ди по­чу­ва­ють се­бе, як удо­ма; та­лан­ти — най­біль­ший ре­сурс пла­не­ти, і те­хно­ло­гії — най­кра­щий спо­сіб під­ня­ти якість жи­т­тя», — роз­по­від­ає чин­ний мер Клу­жа Еміль БОК.

До сло­ва, це йо­го че­твер­та ка­ден­ція на по­са­ді. При цьо­му пі­сля тре­тьої пан Бок мав­нев ели­чку «пе­ре­р­ву» в кар’єрі мі­сько­го го­ло­ви. В гру­дні 2009 ро­ку він був обра­ний прем’єр-мі­ні­стром Ру­му­нії. Пі­шовз по­са­ди 6 лю­то­го 2012 ро­ку че­рез низ­ку ма­со­вих акцій про­те­сту про­ти за­хо­дів­сув орої еко­но­мії Ка­бі­не­ту мі­ні­стрів Бо­ка. Лю­дям, зокре­ма, не по­до­ба­лась спро­ба уря­ду урі­за­ти бю­дже­тне фі­нан­су­ва­н­ня низ­ки со­ці­аль­них про­грам. Бок по­вер­нув­ся в крі­сло ме­ра пра­кти­чно від­ра­зу пі­сля від­став­ки, на­брав­ши по­над 70% го­ло­сів на ви­бо­рах в Клу­жі.

«ЯКЩО ВИ ВКЛАДАЄТЕСЬ В ОСВІ­ТУ, У ВАС НЕ­МАЄ ЗАГРОЗИ БАНКРУТСТВА»

«Пі­сля па­ді­н­ня ко­му­ні­зму ми пе­ре­бу­ва­ли в жа­хли­во­му ста­но­ви­щі. У нас не бу­ло важ­кої ін­ду­стрії. Тре­ба бу­ло зна­йти рі­ше­н­ня, як ви­жи­ти ву­мов ах кон­ку­рен­ції. Ми не мо­гли пе­ре­вер­ши­ти Бу­ха­рест (сто­ли­ця Ру­му­нії. — прим. Ред.) у роз­мі­рах, але мо­гли ста­ти мі­стом з які­сним жи­т­тям. От­же, тре­ба бу­ло зна­йти на­ші кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги і зо­се­ре­ди­ти­ся на них. Фор­му­ю­чи ба­че­н­ня, ми роз­по­ча­ли гро­мад­ське обго­во­ре­н­ня і за­твер­ди­ли стратегію. Її основ­ним еле­мен­том бу­ли уні­вер­си­те­ти. Ми зро­би­ли їх го­лов­ною кон­ку­рен­тною пе­ре­ва­гою, адже уні­вер­си­тет — це по­ле для інновацій, це та­ла­но­ви­ті й ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­ні ка­дри. У Клу­жі за­раз пра­цю­ють по­над 16 ти­сяч IT-ішни­ків, які за ра­ху­нок ви­со­ких зар­плат за­без­пе­чу­ють інших гро­шо­вим обо­ро­том. У цьо­му, я ду­маю, по­ля­гає май­бу­тнє Укра­ї­ни. Най­кра­щі ре­сур­си — не зо­ло­то, не на­фта, а лю­ди. Якщо ви вкладаєтесь в осві­ту, у вас не­має загрози банкрутства. Осві­та цін­на на осо­би­сто­му, на­ціо­наль­но­му та єв­ро­пей­сько­му рів­нях. Ро­з­гля­дай­те осві­ту як ва­жли­ву сфе­ру по­лі­ти­ки. Ін­ші кра­ї­ни бу­дуть ін­ве­сту­ва­ти в Укра­ї­ну, то­му що у вас чу­до­ві фа­хів­ці», — ска­зав Еміль Бок під час ле­кції «Єв­ро­пей­ські ін­стру­мен­ти роз­ви­тку міст: до­свід Ру­му­нії», яку він про­чи­тав­на про­ха­н­ня Аген­ціії роз­ви­тку та стра­те­гі­чних ко­му­ні­ка­цій «Спіль­ні зу­си­л­ля» під час сво­го пер­шо­го ві­зи­ту в Укра­ї­ну.

«Є РІ­ЗНИ­ЦЯ МІЖ ТИМ, ЩОБ ДОНОСИТИ ІН­ФОР­МА­ЦІЮ ДО ЛЮ­ДЕЙ, І ТИМ, ЩОБ СПРАВ­ДІ СПІЛКУВАТИСЯ З НИ­МИ»

«Ро­зум­не мі­сто» у ба­чен­ні Емі­ля Бо­ка по­тре­бує де­мо­кра­тії уча­сті. «Де­мо­кра­тія уча­сті озна­чає, що з на­се­ле­н­ням не­об­хі­дно кон­та­кту­ва­ти не один раз на чо­ти­ри ро­ки, ко­ли про­во­дя­ться ви­бо­ри, а ко­жно­го дня. Тре­ба за­без­пе­чи­ти спіл­ку­ва­н­ня з лю­дьми. Є рі­зни­ця між тим, щоб доносити ін­фор­ма­цію до лю­дей, і тим, щоб справ­ді спілкуватися з ни­ми. Ви мо­же­те роз­ка­за­ти про свої іні­ці­а­ти­ви, але лю­ди хо­чуть бра­ти участь у прийнят­ті рі­шень. Це по­яснює, чо­му в Єв­ро­пі за­раз го­во­рять про «брек­зі­ти». Рі­ше­н­ня Брюс­се­ля не за­до­воль­ня­ють Єв­ро­пу. Це ре­аль­на про­бле­ма. Во­ни змі­ню­ють ро­бо­ту мо­го мі­ста, і якщо рі­ше­н­ня по­га­не, я не­за­до­во­ле­ний. Ідея «зго­ри до­ни­зу» не пра­цює те­пер. Лю­ди хо­чуть ра­ди­ти­ся».

Са­ме для ко­му­ні­ка­ції між вла­дою та гро­ма­дою у Клу­жі за­пу­ще­но мо­біль­ний до­да­ток My Cluj. Він має ви­гляд ма­пи, де ко­жен мо­же зро­би­ти по­мі­тку «У мо­є­му ра­йо­ні не­має сві­тла» або «На мо­їй ву­ли­ці не ви­во­зять смі­т­тя», «На до­ро­зі дір­ка», «Ди­тя­чий май­дан­чик не­на­ле­жної яко­сті». І ця про­бле­ма бу­де швид­ко пе­ре­да­на чи­нов­ни­ку, який від­по­від­ає за неї. Про­тя­гом трьох днів він має від­по­ві­сти лю­ди­ні, як це пи­та­н­ня ви­рі­шу­є­ться вже за­раз.

«Те­хно­ло­гії — це ва­жли­вий ін­стру­мент для змен­ше­н­ня ко­ру­пції та за­оща­дже­н­ня ча­су й гро­шей гро­ма­дян. Ми на­ма­га­є­мось по ма­кси­му­му за­про­ва­джу­ва­ти те­хно­ло­гі­чні рі­ше­н­ня. Ци­фро­ві­за­ція до­по­ма­гає бо­ро­ти­ся з бю­ро­кра­ті­єю. У Клу­жі, якщо ви, на­при­клад, хо­че­те по­дов­жи­ти до­звіл на бу­дів­ни­цтво, не по­трі­бно звер­та­тись до мі­ськра­ди. До­сить по­да­ти не­об­хі­дну до­ку­мен­та­цію оn-line», — за­ува­жує Еміль Бок.

«КОМУНІКАЦІЯ З ЛЮ­ДЬМИ ЗА ДО­ПО­МО­ГОЮ ТЕ­ХНО­ЛО­ГІЙ — ЦЕ КЛЮ­ЧО­ВИЙ КРОК ДЛЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ»

Мер та­кож на­го­ло­шує, що будь-яке мі­сто від­кри­те для інновацій. Во­ни не тіль­ки за­без­пе­чу­ють пря­му де­мо­кра­тію, а й до­по­ма­га­ють ви­рі­ши­ти про­бле­му черг у лі­кар­нях, сміт­тє­вих зва­лищ і за­то­рів на до­ро­гах. У Клу­жі, а з цьо­го ро­ку і вки­їв сько­му ра­йо­ні Обо­лонь, за­про­ва­дже­но online за­пис на при­йом до лі­ка­ря. Із низ­ки інших online’ів­мо­жна ви­окре­ми­ти за­яв­ку на одру­же­н­ня, ре­зерв гро­мад­сько­го спорт­май­дан­чи­ка, пар­ков­ки. До ре­чі, у Клу­жі дій­сно су­ча­сний під­хід до пе­ре­су­ва­н­ня. Усі шо­се осна­ще­ні ве­ло­си­пе­дни­ми до­ріж­ка­ми, то­му що мо­лодь на­дає пе­ре­ва­гу еко­ло­гі­чно­му транс­пор­ту. У мі­сті ду­же по­ши­ре­ні ав­то­ма­ти­зо­ва­ні про­ка­тні пун­кти, усьо­го по­над 500 ве­ло­си­пе­дів. За ці­єю ж ана­ло­гі­єю за­раз за­про­ва­джу­є­ться гро­мад­ський про­кат ав­то­мо­бі­лів.

«У нас є про­бле­ма за­ван­та­же­но­сті ру­ху. Ми не мо­же­мо роз­ши­ри­ти до­ро­ги, са­ме то­му по­трі­бно змі­ни­ти на­ше ми­сле­н­ня у сфе­рі пе­ре­мі­щень. Став­те в прі­о­ри­тет лі­нії гро­мад­сько­го транс­пор­ту. Він має бу­ти ви­со­ко­які­сним, аби лю­ди хо­ті­ли ним ко­ри­сту­ва­ти­ся. — роз­по­від­ає мер. — На­ра­зі ми ство­рю­є­мо окре­му тра­су для гро­мад­сько­го транс­пор­ту. Та­кож ми за­без­пе­чи­ли опла­ту пар­ков­ки та про­їзду за до­по­мо­гою СМС».

Ве­ли­ке зна­че­н­ня у Клу­жі при­ді­ля­ють еко­ло­гії та енер­го­за­без­пе­чен­ню. Ру­му­нія не ба­га­та при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми, тож ви­му­ше­на ку­пу­ва­ти газ у Ро­сії. Са­ме то­му, за сло­ва­ми Емі­ля Бо­ка, тре­ба ін­ве­сту­ва­ти в проект са­мо­до­ста­тніх бу­ді­вель — бу­ді­вель, які не по­тре­бу­ють зов­ні­шніх дже­рел енер­гії. Ця ідея ві­до­ма як «ро­зум­ний бу­ди­нок». Що ж, «ро­зум­но­му мі­сту» — «ро­зум­ний бу­ди­нок», — ка­же Бок.

ЩО ВЖЕ ДІЄ В УКРА­Ї­НІ

На­справ­ді, по­ра­ди Бо­ка не та­кі вже «ек­зо­ти­чні» для нас. В Укра­ї­ні де­що вже пра­цює: за­про­ва­джу­ю­ться е-кви­тки і бло­кчейн, на да­хах бу­дин­ків вста­нов­лю­ю­ться со­ня­чні еле­ктро­стан­ції, а на По­діл­лі обла­што­ву­ють еко­пар­ков­ки.

Де­да­лі по­ши­ре­ни­ми вна­шій кра­ї­ні ста­ють гро­мад­ські пла­тфор­ми роз­ви­тку міст. У Ки­є­ві це Smart city, вОстро­зі — «Ро­зум­не мі­сто», в Іва­но-Фран­ків­ську — «Те­пле мі­сто», у Ми­ко­ла­є­ві та Дні­прі — «Аген­ція роз­ви­тку», а в Оде­сі вза­га­лі діє де­кіль­ка схо­жих про­е­ктів. Impact HUB Odessa, на­при­клад, від­но­вив Зе­ле­ний те­атр, який пі­сля пов­ної руй­на­ції ра­дян­щи­ною знов­став­цен­тром куль­тур­но­го від­по­чин­ку Бес­са­ра­бії.

ФО­ТО З САЙТУ WIKIPEDIA.ORG

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.