Рів­нен­ські акти­ві­сти пра­цю­ють над ство­ре­н­ням ди­тя­чо­го хо­спі­су

Den (Ukrainian) - - Суспільство -

УРів­но­му на­вча­ли, як до­гля­да­ти за не­ви­лі­ков­но хво­ри­ми ді­тьми. Та­кий се­мі­нар для ме­ди­чних та со­ці­аль­них пра­ців­ни­ків ор­га­ні­зу­ва­ли акти­ві­сти, які пра­цю­ю­тьнад ство­ре­н­ням в обла­сті ди­тя­чо­го хо­спі­су. Во­ни пе­ре­ко­ну­ють, що за­клад, де опі­ку­ва­ли­ся б ма­лень­ки­ми па­ці­єн­та­ми, про­ти хво­роб яких ме­ди­ци­на без­си­ла, на сьо­го­дні не­об­хі­дний. Адже що­ро­ку на Рів­нен­щи­ні па­лі­а­тив­ної до­по­мо­ги по­тре­бує май­же 200 ді­тей.

«Ми спіл­ку­ва­ли­ся з ба­тька­ми, які вже втра­ти­ли сво­їх ді­тей. Ці лю­ди про­йшли всі ко­ла пе­кла. Во­ни роз­по­від­а­ли, що у пев­ний мо­мент їх про­сто «ви­став­ля­ли» з лі­кар­ні. На­справ­ді при­зна­че­н­ня цих за­кла­дів — ви­лі­ко­ву­ва­ти. Якщо ж ме­ди­ци­на про­ти хво­ро­би без­си­ла, то в лі­кар­нях вже до­по­мог­ти не мо­жуть. Не­ви­лі­ков­но хво­рих ді­тей зму­ше­ні бу­ли за­би­ра­ти до­до­му, де їм не мо­гли до­по­мог­ти і вта­му­ва­ти біль, бо не зна­ли, як це зро­би­ти. На­справ­ді си­ту­а­ція жа­хли­ва. І уве­сьїї тя­гар па­дає на пле­чі ба­тьків. Са­ме то­му ди­тя­чий хо­спіс ду­же по­трі­бний. Бо та­ким па­ці­єн­там не­об­хі­дно за­без­пе­чи­ти до­стой­ну які­стьжи­т­тя упро­довж ча­су, від­мі­ря­но­го їм Бо­гом, — по­яснює пра­во­за­хи­сни­ця Ель­ві­ра Ши­лі­на, яка ра­зом із ін­ши- ми акти­ві­ста­ми пра­цює над ство­ре­н­ням в обла­сті ди­тя­чо­го хо­спі­су. — На сьо­го­дні ва­жли­во під­го­ту­ва­ти спе­ці­а­лі­стів, які мо­гли б пра­цю­ва­ти в та­ко­му за­кла­ді. То­му ми вже вдру­ге вла­што­ву­є­мо на­вчаль­ний се­мі­нар. Йо­го про­во­ди­ли фа­хів­ці з па­лі­а­тив­ної до­по­мо­ги в Укра­ї­ні. Цьо­го ра­зу мо­ва йшла, зокре­ма, про зне­бо­ле­н­ня. Важливим аспе­ктом бу­ла і спів­пра­ця з гро­мад­ськи­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми та бла­го­дій­ни­ми фон­да­ми. Річ у тім, що, як по­ка­зує сві­то­вий до­свід, хо­спі­си фі­нан­су­ю­ться із дер­жав­но­го бю­дже­ту всьо­го від 5 до 30 від­со­тків. Ре­шту ста­нов­лять­бла­го­дій­ні вне­ски. То­му ду­же ва­жли­во вмі­ти за­лу­ча­ти та­кі ко­шти. По­ка­зо­вою в цьо­му пла­ні є Ве­ли­ко­бри­та­нія. Там­те­шні хо­спі­си вва­жа­ю­ться зраз­ко­ви­ми. Там і бю­дже­тна під­трим­ка є зна­чною, і бла­го­дій­них вне­сків до­ста­тньо. Вза­га­лі уча­сни­ка­ми на­шо­го на­вча­н­ня, окрім ме­ди­чних пра­ців­ни­ків, ста­ли пси­хо­ло­ги, а та­кож ре­лі­гій­ні ді­я­чі. Спра­ва в то­му, що при хо­спі­сі ма­ють­бу­ти ство­ре­ні муль­ти­ди­сци­плі­нар­ні ви­їзні бри­га­ди, які на­да­ва­ти­му­тьдо­по­мо­гу і за по­тре­би на­вча­ти­муть, як по­во­ди­ти­ся із не­ви­лі­ков­но хво­ри­ми ді­тка­ми. Тож там не­об­хі­дні і та­кі фа­хів­ці » , по­ві­дом­ляє Те­тя­на ІЛЬНИЦЬКА, Рів­не.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.