Біль­ше ти­ші – мен­ше прав

Спіль­ни­ми про­бле­ма­ми бі­жен­ців і пе­ре­се­лен­ців в Укра­ї­ні є: бю­ро­кра­тія, дис­кри­мі­на­ція, до­ступ до жи­тла та ро­бо­ти

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, «День»

Агент ст во ООН у спра вах бі­жен ців про ве ло спіль ну оцін ку по треб бі жен ців, шу ка чів при тул ку та внут - рі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб (ВПО) в Укра­ї­ні. Під час дис­ку­сій у фо­кус­гру пах рес пон ден ти роз по ві да ли про тру­дно­щі, з яки­ми сти­ка­ю­ться на но­во­му мі­сці, та про­по­ну­ва­ли шля­хи їхньо­го усу­не­н­ня.

«Ми спіл­ку­ва­ли­ся з лю­дьми з усіх ку­то­чків Укра­ї­ни за під­трим­ки вла­ди та гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій. Іно ді роз мо ва ве ла ся спо кій - но, іно­ді лю­ди пла­ка­ли чи зли­ли­ся, але це зав ж ди був діа лог. Ми на ма га ли ся зро би ти йо го кон ст - ру­ктив­ним, щоб зна­йти рі­ше­н­ня про­блем, з яки­ми во­ни сти­ка­ю­ться», — під­кре­сли­ла Но­ель Кал­хун, за­сту­пни­ця го­ло­ви Агент­ства ООН у спра­вах бі­жен­ців в Укра­ї­ні.

Ви му ше ні пе ре се лен ці та бі - жен­ці — не­о­дна­ко­ві гру­пи. Пер­ші за ли ша ють ся у сво їй дер жа ві та во­ло­ді­ють (при­найм­ні фор­маль­но) пра­ва­ми її гро­ма­дян. Дру­гі ви­їха­ли за ме­жі рі­дної кра­ї­ни, зму­ше­ні про­си­ти при­тул­ку де­ін­де та три­ва­лий час че­ка­ти на ле­га­лі­за­цію сво­го пе ре бу ван ня на но во му міс ці. Про те усі ці лю ди ма ють ба га то спільних про­блем.

МОВНИЙ ТА ІН­ШІ БАР’ЄРИ

Обид ві ка те го рії за не по ко є ні склад но ща ми в от ри ман ні ста ту - су. Акти­ві­сти не­ве­се­ло жар­ту­ють, що з усіх укра­їн­ських слів шу­ка­чі при­тул­ку най­кра­ще зна­ють сло­во «до­від­ка». «У цьо­му до­ку­мен­ті за зна че ні усі пас пор т ні да ні, але він не є тим ча со вим ID, — за зна­чає На та лія ГУРЖІЙ, го ло ва прав лін ня Бла го дій но го фон ду «Ро­ка­да» . — Цей до­ку­мент на­дає пра во пе ре бу ван ня на те ри то рії Укра­ї­ни, але не га­ран­тує жо­дних інших прав. На ньо­го не мо­жна отри ма ти іден ти фі ка цій ний код і, від по від но, пра цев лаш ту ва ти ся. Так дер­жа­ва ав­то­ма­ти­чно за­га­няє усіх шу ка чів при тул ку на не офі - цій­ний ри­нок пра­ці».

Опи та ні пе ре се лен ці на го ло - шу ють на не пе ред ба чу ва нос ті та не зруч нос ті пе ре ві рок дер жав ни - ми ор­га­на­ми за мі­сцем ре­є­стра­ції, не­від­по­від­но­сті про­це­дур у рі­зних ре­гіо­нах. Во­ни та­кож зму­ше­ні до­да­тко­во під­твер­джу­ва­ти свою осо­бу під час оформ­ле­н­ня де­яких до­ку­мен­тів.

«Си­сте­ма пе­ре­вір­ки та кон­тро­лю не ли­ше дис­кри­мі­нує ВПО від­но­сно інших отри­му­ва­чів со­ці­аль­них по­слуг, а й по­ру­шує їхні конс ти ту цій ні пра ва, — пе ре ко на на Оль­га ГВОЗДЬОВА, ко­ор­ди­на­тор­ка гро мадсь кої ор га ні за ції «Дон - бас SOS». — За ре­зуль­та­та­ми конт ро лю мо жуть ска су ва ти дію до - від ки, до якої при кріп ле на пен - сія. До від ка ВПО до зво ляє от ри - ма­ти до­да­тко­ву со­ці­аль­ну до­по­мо­гу, але не мо­же впли­ва­ти на ін­ші со­ці­аль­ні виплати, не пов’яза­ні зі ста ту сом. Те, що лю ди ма ють от - ри­му­ва­ти на­пря­му, во­ни отри­му­ють че рез суд. Це ство рює до дат - ко ве на ван та жен ня і на су до ву си­сте­му, і на си­сте­му соц­за­хи­сту, яка не має ре­сур­сів для здій­сне­н­ня кон­тро­лю. Пі­дви­щу­є­ться і ри­зик ко­ру­пції».

Тру­дно­щі ви­кли­кає й пе­ре­тин лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня. Лю­ди стур­бо­ва­ні дов­ги­ми чер­га­ми, ко­ру­пці­єю, не­за­до­віль­ни­ми умо­ва­ми та став­лен ням до на се лен ня на пун к тах про пус ку. Час то там від сут ні юрис ти та стен ди з ін фор ма ці­єю, під час об­стрі­лів важ­ко схо­ва­ти­ся. Пря­мо­го транс­порт­но­го спо­лу­че­н­ня не має, лю ди зму ше ні до ла ти від ста ні між блок пос та ми піш ки та пе­ре­сі­да­ти в ін­ші ав­то­бу­си.

Оби­дві гру­пи по­тре­бу­ють пра­во вої до по мо ги та кон суль та цій що до жит ла, влас нос ті, спад щи - ни, оформ­ле­н­ня чи по­нов­ле­н­ня со­ці аль них ви плат і ці льо вої до по - мо­ги. Во­ни плу­та­ю­ться в ін­фор­ма­ції що до про це дур та не зна ють влас них прав. Шу ка чі при тул ку ча­сто від­чу­ва­ють дис­ком­форт без пе ре кла да ча у від ді лен нях Дер - жав­ної мі­гра­цій­ної слу­жби. Мовний бар’єр стає для них пе­ре­шко­дою і в ре­а­лі­за­ції інших прав.

ОСНОВ­НІ ПО­ТРЕ­БИ

Го­стрим пи­та­н­ням для опи­та­них є по­шук жи­тла. І пе­ре­се­лен­ці, й шу­ка­чі при­тул­ку для оформ­ле­н­ня ста ту су ма ють вка за ти міс це ре єс т ра ції. Орен д ну пла ту та ко - му­наль­ні по­слу­ги во­ни на­зи­ва­ють най­біль­шим фі­нан­со­вим тя­га­рем. Уча­сни­ки дис­ку­сій та­кож звер­та­ли ува­гу на від­су­тність ста­лих рі­шень для тих, хто пе­ре­бу­ває у мі­сцях ком пак т но го про жи ван ня, і не­спри­я­тли­вість там­те­шніх умов.

Пер ший за ступ ник мі ніс т ра з пи­тань тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рій та ВПО Юсуф КУРКЧІ ка­же, що уря­до­вих про­грам із за­без­пе­че­н­ня ви­му­ше­них пе­ре­се­лен­ців жи­тлом не­має, є тіль­ки окре­мі іні­ці а ти ви міс це вої вла ди. « Ви рі - шен ня ці­єї проб ле ми кош ту ва ти - ме дер­жа­ві від 20 до 40 мі­льяр­дів до­ла­рів. Та­ку су­му не­мо­жли­во ви­ді­ли­ти в один мо­мент. На­віть якщо ми знай де мо ці гро ші, за ли - шить ся чер га. Ми ко рис ту є мо ся Жит ло вим ко дек сом ча сів СРСР, який пе­ред­ба­чає ли­ше одну чер­гу з піль го ви ми ка те го рі я ми гро ма - дян. Якщо ту­ди до­да­ти пе­ре­се­лен­ців, то си­сте­ма зу­пи­ни­ться. На­ше мі ніс тер ст во про по нує про ек ти з піль го во го кре ди ту ван ня. На за - ко но дав чо му рів ні це узгод же но, за ли ши ло ся знай ти фі нан су ван - ня», — до­дає Юсуф Куркчі.

Тур бу ють внут ріш ніх пе ре се - лен­ців і тру­дно­щі, пов’яза­ні з пра­цев лаш ту ван ням. ВПО від зна ча - ють дис­кри­мі­на­цію під час при­йо­му на ро­бо­ту, не­від­по­від­ність но­вих по сад по пе ред ньо му до сві ду та осві­ті, бю­ро­кра­ти­чні пе­ре­шко­ди за від­кри­т­тя вла­сної спра­ви. В очі ку ван ні ста ту су ці лю ди зму - ше­ні по­го­джу­ва­ти­ся на не­о­фі­цій­ну, важ­ку й низь­ко­опла­чу­ва­ну ро­бо­ту. Че­рез це во­ни не мо­жуть по­скар жи ти ся на ро бо то дав ців, які за­три­му­ють опла­ту чи по­ру­шу­ють їхні пра­ва.

«Ко­декс за­ко­нів про пра­цю не за­хи­щає бі­жен­ців та шу­ка­чів при­тул­ку, — на­го­ло­шує На­та­лія Гуржій. — Пе ре се лен ці при най м ні ма ють гро ма дян ст во Укра ї ни, а ро­бо­то­дав­ці отри­му­ють піль­ги, бе­ру чи їх на ро бо ту. За бі жен ців жод них пільг не да ють, то му на пе ре пов не но му рин ку пра ці швид­ше на­ймуть укра­їн­ця».

Ба­га­то скарг бу­ло і на осві­тню та ме дич ну га лу зі. Шу ка чі при - тул ку мо жуть роз ра хо ву ва ти ли - ше на плат не лі ку ван ня та на - вча­н­ня. У лю­дей, які про­жи­ва­ють на лі нії роз ме жу ван ня, об ме же - ний до­ступ до аптек і лікарень.

У За ко ні « Про ви щу осві ту » пе­ред­ба­че­ні кво­ти на без­ко­штов­не на­вча­н­ня для бі­жен­ців, про­те во­ни по ки не ухва ле ні, тож лю ди му сять пла ти ти. Від чу ва ють скла­дно­щі зі всту­пом до ВНЗ і ді­ти, які від­ві­ду­ва­ли шко­ли на оку­по ва них те ри то рі ях. Там теш ні ате­ста­ти не ви­зна­ють ся, а для отри ман ня ук ра їнсь ко го по тріб но ба­га­то зу­силь і гро­шей.

ЧА­СТИ­НА ГРО­МА­ДИ?

І бі­жен­ці, й шу­ка­чі при­тул­ку, і ВПО не­рід­ко ста­ють жер­тва­ми на­силь­ства, дис­кри­мі­на­ції та ксе­но­фо­бії. Ча­сто їм скла­дно ада­пту­ва­ти­ся на но­во­му мі­сці. Во­ни втра­ти­ли від­чу­т­тя ста­біль­но­сті та впев­не­но­сті у май­бу­тньо­му, по­тре­бу­ють не тіль­ки ма­те­рі­аль­ної, а й пси­хо­ло гіч ної під трим ки. Мож ли вість на­бу­т­тя гро­ма­дян­ства для бі­жен - ців на пра­кти­ці є обме­же­ною. Бю- ро­кра­тія та не­ви­зна­че­ні­стьне до­зво­ля­ю­тьшу­ка­чам при­тул­ку роз­гля­да­ти мі­сце­ву ін­те­гра­цію як дов­го­стро­ко­ве рі­ше­н­ня.

Ви­му­ше­ні пе­ре­се­лен­ці скар­жа­ться, що мі­сце­ва вла­да рід­ко за­лу­чає їх до прийня­т­тя рі­шень, вва­жа­ю­чи «тим­ча­со­ви­ми жи­те­ля­ми». Ще не­ві­до­мо, чи змо­жу­тьво­ни ре­а­лі­зу­ва­ти своє пра­во го­ло­су на най­ближ­чих ви­бо­рах. Ко­ло кон­та­ктів зву­жу­є­ться, лю­ди бо­я­ться роз­по­від­а­ти про свій ста­тус, щоб їх не зви­ну­ва­ти­ли у розв’яза­ні кон­флі­кту на схо­ді. Ще біль­ше по­тер­па­ю­тьвід пе­ре­мі­ще­н­ня осо­би, які ма­ю­тьдо­да­тко­вий ста­тус, — ро­ми, лю­ди з ін­ва­лі­дні­стю то­що.

« Дис­кри­мі­на­ція на осо­би­сто­му рів­ні не та­ка ве­ли­ка, але на неї впли­ва­ють­бю­ро­кра­ти­чні кро­ки та не­ро­зу­мі­н­ня на­ван­та­же­ньна си­сте­му, — за­зна­чає Оль­га Гвоздьова. — Яким бу­де став­ле­н­ня пра­ців­ни­ків соц­за­хи­сту, які отри­ма­ли до­да­тко­ву не­по­трі­бну ро­бо­ту? Чи бу­ду­ть­при­хиль но ста­ви­ти­ся до черг пе­ре­се­лен­ців в управ­лі­н­нях соц­за­хи­сту мі­сце­ві? На­вряд чи».

ПО­ШУК ПО­РО­ЗУ­МІ­Н­НЯ

Лю ди, зму ше ні по ки ну ти до - мів ки, праг нуть ле га лі зу ва ти ся на но во му міс ці, щоб ко рис ту ва - ти ся сво ї ми пра ва ми, ін тег ру ва - ти ся у гро ма ди та при но си ти їм користь. Адмі­ні­стра­тив­ні та ре­гу­ля тив ні пе ре шко ди опи та ні вва - жа ють основ ни ми, до да ю чи до них брак по­лі­ти­чної во­лі та вза­є­мо­дії між дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми.

Юсуф Кур к чі по год жу єть ся, що це сис тем на проб ле ма. « Сус - піль­ство ду­має, що на­ше мі­ні­стерст во ви рі шує усі проб ле ми ВПО. Про­те ми мо­же­мо ли­ше щось про­по ну ва ти, а ре алі зо ву ва ти ме це ін ше ві дом ст во, яке має гро ші. То­му ми зму­ше­ні шу­ка­ти по­ро­зу­мін ня з ін ши ми ор га на ми вла - ди, — по­яснює пер­ший за­сту­пник мі­ні­стра з пи­тань тим­ча­со­во оку­по ва них те ри то рій та ВПО. — Сьо­го­дні не­має ро­зу­мі­н­ня, що ви­рі шу ва ти ці проб ле ми за за ко на - ми мир­но­го ча­су — не­пра­виль­но. Тре ба ви ко рис то ву ва ти ін ші, гнуч кі ші ме ха ніз ми прий нят тя рі­шень».

Учас ни ки фо кус- груп за кли - ка­ли уряд, гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції та між­на­ро­дних пар­тне­рів під­три­ма ти їх у цьо му та сфор му ва ли кіль­ка ре­ко­мен­да­цій.

Так, бі­жен­ці хо­чуть отри­му­ва­ти до­ку­мен­ти, які да­дуть їм біль­ше прав і мо­жли­во­стей. При­чо­му, тре­ба ін­фор­му­ва­ти про це усі дер­жав ні уста но ви. Та кож бі жен ці хо­чуть ма­ти до­ступ до кур­сів ук - ра їнсь кої мо ви та якіс но го пе ре - кла ду на всіх ета пах от ри ман ня ста ту су. Від гро мадсь ких ор га ні - за­цій во­ни про­сять кон­суль­та­тив­ної до по мо ги, гран то вих та сти - пен ді аль них про грам, ін фор ма - цій­них і на­вчаль­них ма­те­рі­а­лів.

Ци віль не на се лен ня на лі нії роз­ме­жу­ва­н­ня по­тре­бує вре­гу­лю­ва­н­ня їхньо­го статусу, за­хи­сту від на слід ків об стрі лів та ком пен са - цій за ви­ко­ри­ста­н­ня їхньо­го май­на війсь ко ви ми. Ви му ше ні пе ре - се лен ці про сять в уря ду від но ви - ти ви пла ту пен сій і транс пор т не спо­лу­че­н­ня з не­під­кон­троль­ни­ми те­ри­то­рі­я­ми, за­без­пе­чи­ти до­ступ до суб си дій і пра во вої до по мо ги, по­вер­ну­ти пра­во го­ло­су, ска­су­ва­ти пе­ре­вір­ки. Мі­жна­ро­дні та мі­сце­ві ор­га­ні­за­ції мо­жуть до­по­мог­ти їм ін­фор­ма­цій­ни­ми та адво­ка­цій­ни­ми кам­па­ні­я­ми, від­кри­т­тям гро мадсь ких цен т рів і про ве ден - ням со­ці­аль­них за­хо­дів то­що.

Ци віль не на се лен ня на лі нії роз ме жу ван ня по тре бує вре­гу­лю­ва­н­ня їхньо­го статусу, за­хи­сту від на­слід­ків об­стрі­лів та ком­пен­са­цій за ви­ко­ри­ста­н­ня їхньо­го май­на вій­сько­ви ми. Ви му ше ні пе ре се лен ці про сять в уря ду від но ви ти ви - пла­ту пен­сій і транс порт­не спо­лу­че­н­ня з не­під­кон­троль­ни­ми те­ри­то­рі­я­ми, за­без­пе­чи­ти до­ступ до суб­си­дій і пра­во­вої до­по­мо­ги, по­вер ну­ти пра во го­ло­су, ска су­ва ти пе­ре вір ки. Мі­жна­ро­дні та мі­сце­ві ор­га­ні­за­ції мо­жуть до­по­мог­ти їм ін­фор­ма - цій­ни­ми та адво­ка­цій­ни­ми кам­па­ні­я­ми, від­кри­т­тям гро­мад­ських цен­трів і про­ве­де­н­ням со­ці­аль­них за­хо­дів

ФО­ТО АН­ДРІЯ КРИМСЬКОГО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.