Си­гнал бу­де. А зміст?

За­кін­че­н­ня на 30- й стор. Екс­пер­ти «Дня» — про те, з яким ме­се­джем укра­їн­ське ТБ має ви­хо­ди­ти на оку­по­ва­ні те­ри­то­рії

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Пі­дго­ту­ва­ли Ва­дим ЛУБЧАК; «День», Те­тя­на КОЗИРЄВА, Львів; На­та­лія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Цьо­го ти­жня в Ба­хму­тів­ці Но­во­ай­дар­сько­го ра­йо­ну Лу­ган­ської обла­сті бу­ло до­бу­до­ва­но 134-ме­тро­ву те­ле­ве­жу. За­га­лом бу­дів­ни­цтво три­ва­ло про­тя­гом мі­ся­ця, зав­дя­ки но­вій те­ле­ве­жі си­гнал укра­їн­ських те­ле­ка­на­лів і ра­діо­стан­цій охо­пить під­кон­троль­ні Укра­ї­ні те­ри­то­рії Лу­ган­щи­ни, впри­тул до лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня, та на­віть ча­сти­ну тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рій, зокре­ма Лу­ганськ та Ал­чевськ. Те­ле­ве­жа у Ба­хму­тів­ці є тре­тьою, по­бу­до­ва­ною про­тя­гом двох остан­ніх ро­ків, пі­сля Кр­ама­тор­ської та Чон­гар­ської.

«За пе­рі­од 2015 — 2017 ро­ків від іно­зем­них пар­тне­рів за­лу­че­но по­над 60 пе­ре­да­ва­чів, а та­кож одну те­ле­ве­жу. Крім то­го, для зо­ни АТО за ці ро­ки на­да­но 57 FМ-ра­діо­ча­стот — це при­бли­зно 30% від усіх ча­стот, що бу­ли надані в ко­ри­сту­ва­н­ня по Укра­ї­ні. Тоб­то треть ра­діо­ча­сто­тно­го ре­сур­су пі­шла в До­не­цьку та Лу­ган­ську обла­сті, а су­спіль­не мов­ле­н­ня отри­ма­ло в зо­ні АТО 24 ча­сто­ти», — по­ві­дом­ля­ють у шта­бі АТО. Те­хні­чна мо­жли­вість отри­ма­ти по­кри­т­тя оку­по­ва­них те­ри­то­рій укра­їн­ським си­гна­лом — на­дмі­ру ва­жли­ва де­таль, що ма­ла бу­ти в прі­о­ри­те­ті ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки кра­ї­ні від по­ча­тку вій­ни. Однак сам факт «по­кри­т­тя» — да­ле­ко не па­на­цея. Так, ва­жли­во да­ти укра­їн­ський те­ле­си­гнал на оку­по­ва­ні те­ри­то­рії. Але... з яким ме­се­джем на­ші ка­на­ли мо­жуть звер­ну­ти­ся до укра­їн­ців в оку­па­ції та при­фрон­то­вих ре­гіо­нів? «День» по­ці­ка­вив­ся в екс­пер­тів із ре­гіо­нів — які те­ми, ідеї, про­гра­ми ма­ють бу­ти ство­ре­ні для жи­те­лів схо­ду. І чи вза­га­лі укра­їн­сько­му ТБ сьо­го­дні є що по­ка­за­ти укра­їн­цям в «ДНР»-«ЛНР», щоб во­ни за­хо­ті­ли по­вер­ну­ти­ся?

«У НАС НЕ­МАЄ КА­НА­ЛУ, ЯКИЙ БЕЗАПЕЛЯЦІЙНО МО­ЖНА ТРАНСЛЮВАТИ НА ОКУПОВАНУ ТЕ­РИ­ТО­РІЮ»

Та­рас БУЗАК,

ре­да­ктор ін­тер­нет-пор­та­лу «Хер­сон­ська прав­да» (м. Хер­сон):

— Якщо ана­лі­зу­ва­ти «сі­тки мов­ле­н­ня» існу­ю­чих укра­їн­ських цен­траль­них ка­на­лів, то ді­йде­мо сум­но­го ви­снов­ку — в нас не­має мов­ни­ка, який безапеляційно мо­жна транслювати на окуповану те­ри­то­рію. Є ка­на­ли, які на­справ­ді не по­ка­зу­ють ре­аль­ну ситуацію в кра­ї­ні, во­ни на­дмі­ру ло­яль­ні до вла­ди, ви­хва­ля­ють, де тре­ба і де не тре­ба успі­шність ре­форм то­що; а є ка­на­ли, на яких у нас «су­ціль­на зрада», «все по­га­но, а бу­де ще гір­ше», в кра­ї­ні «гро­ма­дян­ська вій­на» то­що. Якщо ми з та­ки­ми ме­се­джа­ми пі­де­мо на окуповану те­ри­то­рію, то що ми отри­ма­є­мо у від­по­відь? Укра­їн­ці в «ДНР» ста­нуть біль­ше лю­би­ти Укра­ї­ну? Во­ни зро­зу­мі­ють, що тут від­бу­ва­є­ться, і чо­му ма­ють по­вер­ну­ти­ся до­до­му? Сум­ні­ва­ю­ся.

Тре­ба шу­ка­ти ва­рі­ан­ти спе­ці­аль­но­го мов­ле­н­ня на оку­по­ва­ні те­ри­то­рії. У нас же ба­га­то го­во­рять по ін­фор­ма­цій­ну де­о­ку­па­цію, але ро­бо­ти по фа­кту не ви­дно. Тре­ба го­ту­ва­ти окре­мі про­гра­ми — про Укра­ї­ну, про на­ші до­ся­гне­н­ня в де­цен­тра­лі­за­ції, про пе­ре­ва­ги «без­ві­зу», про істо­рії успі­ху в куль­ту­рі та спор­ті. Тре­ба біль­ше по­зи­тив­них при­кла­дів. Го­во­ри­ти, що тут не так, як в оку­па­ції, — тут кра­ще, тут ци­ві­лі­за­ція. Іна­кше ми ні­чо­го не до­ся­гне­мо. Якщо лю­ди­на не зро­зу­міє, що тут її справ­жній дім, що тут за­кон і пра­во, тут — нор­маль­на осві­та, охо­ро­на здо­ров’я, зре­штою — про­сто кра­щий рі­вень жи­т­тя (де­ко­му справ­ді тре­ба на осо­би­сті­сно­му, мо­жли­во, спо­жи­ва­цько­му рів­ні по­ка­зу­ва­ти, що тут нор­ма існу­ва­н­ня), то з нею бу­де важ­ко зна­йти спіль­ну мо­ву пі­сля по­вер­не­н­ня Дон­ба­су.

А вза­га­лі ви у «Дні» та­ки­ми опи­ту­ва­н­ня­ми у «Прес-клу­бі» по­ру­шу­є­те ва­жли­ві те­ми. Зокре­ма, го­во­ри­те про від­по­від­аль­ність ме­діа за ситуацію в кра­ї­ні. Вар­то зга­да­ти, що на­ші жур­на­лі­сти до остан­ньо­го, а де­хто і за­раз, за­про­шу­ють в ефі­ри так зва­ну дру­гу то­чку зо­ру — лю­дей, які ві­двер­то пра­цю­ють на зни­ще­н­ня кра­ї­ни. Пев­ні ма­ні­пу­ля­то­ри в жур­на­лі­сти­ці під­мі­ни­ли по­ня­т­тя «ба­ланс ду­мок», «сво­бо­да сло­ва», «сво­бо­да дум­ки» — від­вер­тою ро­бо­тою на во­ро­га. У нас «екс­пер­ти» го­во­рять у сту­ді­ях, що «хун­та при­йшла до вла­ди», що «на Дон­ба­сі ро­сій­ських вій­сько­вих не­має» та ін­шу дур­ню. Ве­ду­чі по­ясню­ють — це ж дум­ка лю­ди­ни, тре­ба з нею ра­ху­ва­ти­ся і да­ва­ти все в ефір. Ми му­си­мо пам’ята­ти про одне — не мо­же во­ю­ю­ча Україна жи­ти за стан­дар­та­ми мир­ної про­цві­та­ю­чої Європи. В усіх сфе­рах, зокре­ма в жур­на­лі­сти­ці. Те, що ро­блять де­які ко­ле­ги, бо­рю­чись із «мо­вою во­ро­жне­чі», це те са­ме, що на­шим вій­сько­вим на пе­ре­до­вій ви­да­ти ігра­шко­ві пла­сти­ко­ві пі­сто­ле­ти і ки­ну­ти їх у бій про­ти тан­ків. Про­ти нас в ін­фор­ма­цій­ній сфе­рі по­ту­жно і до­сить дов­го пра­цює про­па­ган­дис­тка ма­ши­на. А ми про­ти неї бу­де­мо бо­ро­ти­ся прав­дою — роз­ка­зу­ва­ти, що в нас всі кра­дуть, що «без­віз» ні­чо­го не дає?

Ве­ли­кою мі­рою ми очі­ку­ва­ли про­фе­сій­ної ро­бо­ти в цьо­му пла­ні від Мі­ні­стер­ства ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки. Я вва­жаю, що сво­єї го­лов­ної фун­кції це мі­ні­стер­ство не ви­ко­на­ло.

«ТБ ДО­СІ ТВОРИТЬ МА­ЛО­РО­СІЮ — ПО ОБИ­ДВА БОКИ РОЗ­МЕ­ЖУ­ВА­Н­НЯ»

Сер­гій МОША, го­лов­ний ре­да­ктор обла­сної га­зе­ти «Сум­щи­на» (м. Су­ми):

— Що для схо­ду, що для за­хо­ду — на укра­їн­сько­му ТБ кри­ти­чно не ви­ста­чає ана­лі­ти­чно­про­сві­тни­цьких про­грам, які б по­ясню­ва­ли, як ро­би­ти кон­кре­тні жит­тє­ві ре­чі (від­би­ти­ся від не­за­кон­но­го нав’язу­ва­н­ня бу­дин­ко­во­го лі­чиль­ни­ка, за­бло­ку­ва­ти під­ви­ще­н­ня та­ри­фів, як по­во­ди­ти­ся в кон­флі­ктних си­ту­а­ці­ях з по­лі­ці­єю, сло­вом, як за­хи­ща­ти свої пра­ва і са­мо­ор­га­ні­зо­ву­ва­ти­ся). Бра­кує сер­йо­зних на­у­ко­во-по­пу­ляр­них пе­ре­дач з істо­рії, етно­ло­гії, ето­ло­гії, куль­ту­ри, тра­ди­цій, на­віть мов­них кур­сів. Про до- свід ре­форм в інших кра­ї­нах, в ін­ші ча­си. По су­ті, у нас до­сі тво­рять Ма­ло­ро­сію — по оби­два боки роз­ме­жу­ва­н­ня. Тут і вла­да тол­ком не за­ці­кав­ле­на у чі­ткій са­мо­і­ден­ти­фі­ка­ції на­ції, і від­по­від­них «екс­пер­тів» не ви­ста­чає.

Га­даю, при­мі­тив­ні агі­тки для тих, хто отру­є­ний «рус­ским ми­ром» по наш бік і по той бік, — не спра­цю­ють. В ідеалі, як­би у нас про­во­ди­ли­ся справ­жні ре­фор­ми, то мо­жна бу­ло б роз­по­від­а­ти про них на кон­кре­тних жи­вих при­кла­дах: змен­ше­н­ня та спро­ще­н­ня по­да­тків, ство­ре­н­ня но­вих ре­аль­них ви­ро­бництв, впро­ва­дже­н­ня но­вих те­хно­ло­гій, як спра­цьо­ву­ють со­ці­аль­ні лі­фти, осо­бли­во для мо­ло­ді, як на­ла­го­джу­є­ться ін­фра­стру­кту­ра що­до за­до­во­ле­н­ня по­треб ді­то­чок... Оскіль­ки з цим про­бле­ми, то... Ну, хо­ча б по­ка­зу­ва­ти, що так, су­спіль­ство ба­чить, що вла­да не іде­аль­на, але, на від­мі­ну від Пу­ті­на й оку­па­цій­ної вла­ди в «ДНР», в Укра­ї­ні існує гро­ма­дян­ська со­лі­дар­ність, сво­бо­да сло­ва і дум­ки, лю­ди мо­жуть ре­аль­но за­хи­ща­ти свої пра­ва про­ти будь-ко­го.

Та­кож ка­та­стро­фі­чно не ви­ста­чає всій Укра­ї­ні пі­зна­валь­них філь­мів і пе­ре­дач з гео­гра­фії, про тва­рин, про­сто на­у­ко­во-по­пу­ляр­них з фі­зи­ки, хі­мії, астро­но­мії то­що. Кла­сних, про­фе­сій­них, не­стан­дар­тних, — і укра­їн­ською мо­вою.

«СПРИ­ЙМА­ТИ ЛІ­НІЮ РОЗ­МЕ­ЖУ­ВА­Н­НЯ ЯК МЕ­ЖУ МІЖ ОКУПОВАНОЮ І ВІЛЬ­НОЮ ТЕ­РИ­ТО­РІ­Я­МИ, А НЕ МІЖ ЛЮ­ДЬМИ»

Отар ДОВЖЕНКО,

ме­ді­а­екс­перт (Львів):

— Ме­діа ста­ють по­трі­бни­ми лю­дям то­ді, ко­ли роз­по­від­а­ють/по­ка­зу­ють по­трі­бне і/або ці­ка­ве са­ме цим лю­дям. Це зов­сім не озна­чає, що укра­їн­ські цен­траль­ні те­ле­ка­на­ли і ра­діо­стан­ції по­вин­ні ро­би­ти окре­мий про­дукт спе­ці­аль­но для жи­те­лів оку­по­ва­них і при­фрон­то­вих те­ри­то­рій. До­ста­тньо у сво­є­му зви­чно­му про­ду­кті го­во­ри­ти про цих лю­дей не як про «ме­шкан­ців ДНР/ЛНР», а як про укра­їн­ських гро­ма­дян, які жи­вуть на укра­їн­ській те­ри­то­рії, яка тим­ча­со­во (!) опи­ни­лась у ро­сій­ській оку­па­ції або є при­ле­глою до лі­нії фрон­ту. Від­по­від­но, по­дії на цих те­ри­то­рі­ях ви­сві­тлю­ва­ти не менш ва­жли­во, ніж у ре­шті ре­гіо­нів Укра­ї­ни — і не ли­ше у фор­ма­ті «стіль­ки-то об­стрі­лів за день» і «по­ди­ві­ться, який ду­рень За­хар­чен­ко». Гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни, жи­те­лі укра­їн­ської те­ри­то­рії, не по­вин­ні по­чу­ва­ти­ся ви­клю­че­ни­ми з укра­їн­сько­го ін­фор­ма­цій­но­го кон­текс­ту. По­ки укра­їн­ські ЗМІ вда­ють, що на цій те­ри­то­рії не­має ні­чо­го, крім вій­ни, і не го­во­рять про її ци­віль­не жи­т­тя, жи­те­лі оку­по­ва­них те­ри­то­рій ви­му­ше­ні звер­та­ти­ся до мі­сце­вих, кон­тро­льо­ва­них се­па­ра­ти­ста­ми, та до ро­сій­ських ЗМІ. На­слід­ки оче­ви­дні.

Ще біль­шою по­мил­кою, ніж ігно­ру­ва­ти цих лю­дей та їхнє жи­т­тя, бу­де по­са­ди­ти їх на «ді­є­ту» з па­трі­о­ти­чної про­па­ган­ди. Уявіть лю­ди­ну, яка, на­при­клад, ду­має, як зі­бра­ти ди­ти­ну до шко­ли, як би ви­рва­ти­ся бо­дай на ти­ждень від­по­чи­ти і ко­ли отри­ма­ють зар­пла­тню на за­во­ді, а їй що­дня з те­ле­ві­зо­ра роз­по­від­а­ють, який по­га­ний Пу­тін. Ско­ро її по­чне ну­ди­ти від сло­ва «Україна», і зов­сім не то­му, що во­на про­ро­сій­ська. І вза­га­лі, на­віть та ча­сти­на на­се­ле­н­ня оку­по­ва­них те­ри­то­рій, яка на­ла­што­ва­на при­хиль­но до Укра­ї­ни (а ми на­справ­ді аб­со­лю­тно ні­чо­го не зна­є­мо про на­строї цих лю­дей — і ще одні­єю по­мил­кою бу­де вва­жа­ти, що во­ни «не хо­чуть по­вер­та­ти­ся», спи­ра­ю­чись на без­під­став­ні при­пу­ще­н­ня), по­чу­ва­є­ться, як хво­рий, яко­го всі або ігно­ру­ють, або ви­му­чу­ють роз­мо­ва­ми в ду­сі «ти обов’яз­ко­во по­ви­нен ви­ду­жа­ти». Сло­вом, моя про­по­зи­ція: спри­йма­ти лі­нію роз­ме­жу­ва­н­ня як ме­жу між окупованою і віль­ною те­ри­то­рі­я­ми, а не між лю­дьми.

ФО­ТО АЛІНИ КОМАРОВОЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.