Birdwatсhing на Ти­лі­гу­лі

Се­кре­ти і про­бле­ми най­глиб­шо­го ли­ма­ну пів­дня Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван АНТИПЕНКО, «День» Хер­сон, фо­то ав­то­ра

■ Во­дний­кор­дон між Оде­ською та Ми­ко­ла­їв­ською обла­стя­ми про­хо­дить рів­но по­се­ре­ди­ні Ти­лі­гуль­сько­го ли­ма­ну, який­утво­рив­ся у ста­ро­му руслі рі­чки Ти­лі­гул по­бли­зу Чор­но­го мо­ря. Те­ри­то­рія обох бе­ре­гів ли­ма­ну є при­ро­до­охо­рон­ною. У су­сі­дніх обла­стях ді­ють одно­ймен­ні ре­гіо­наль­ні ланд­ша­фтні пар­ки. Та­кож ли­ман на­ле­жить до спи­ску во­дойм Рам­сар­ської кон­вен­ції про за­хист во­дно-бо­ло­тних угідь.

У ме­жах со­ці­аль­но-еко­ло­гі­чно­го про­е­кту То­ва­ри­ства охо­ро­ни пта­хів (ТОП) та ком­па­нії «Ко­ка-Ко­ла Укра­ї­на» «Дню» вда­ло­ся від­ві­да­ти най­кра­си­ві­ші мі­сця ли­ма­ну, по­спо­сте­рі­га­ти за йо­го ба­га­тою фло­рою і фа­у­ною, а та­кож ді­зна­ти­ся, чо­му в ли­ма­ні не­об­хі­дно під­ня­ти рі­вень во­ди і як це пла­ну­ють зро­би­ти.

ПО­НАД 200 ВИ­ДІВ ПТА­ХІВ

Дов­жи­на Ти­лі­гуль­сько­го ли­ма­ну ста­но­вить 60 кі­ло­ме­трів, ши­ри­на — орі­єн­тов­но 4,5 кі­ло­ме­тра, а ма­кси­маль­на гли­би­на ся­гає до 21 ме­тра. Це — най­глиб­ший ли­ман на пів­дні Укра­ї­ни. Тут до­бре збе­ре­гла­ся при­ро­дна ро­слин­ність, яка на­лі­чує по­над 600 ви­дів, у то­му чи­слі — де­ся­тки чер­во­но­кни­жних. У ра­йо­ні Та­шин­ської за­то­ки та гир­ла рі­чки Ца­ре­га роз­та­шо­ва­ни­йо­дин із най­біль­ших на пів­дні кра­ї­ни ці­лин­них сте­по­вих ма­си­вів.

■ Ма­льов­ни­чі ске­ля­сті бе­ре­ги, не­ве­ли­чкі за­то­ки, без­ліч остро­вів і ма­лень­ких озер з рі­зним скла­дом во­ди ство­рю­ють пре­кра­сне мі­сце для гні­зду­ва­н­ня та кон­цен­тра­ції пта­хів під час се­зон­них мі­гра­цій.

Всьо­го — близь­ко 200 ви­дів кри­ла­тих мо­жна зу­стрі­ти на Ти­лі­гуль­сько­му ли­ма­ні у рі­зні по­ри ро­ку. За­галь­на чи­сель­ність пта­хів, ко­трі зу­пи­ня­ю­ться на про­льо­ті в ме­жах ли­ма­ну та йо­го узбе­реж­жя, іно­ді ся­гає 50 ти­сяч осо­бин. Се­зон­ні ску­пче­н­ня утво­рю­ють пе­ре­ва­жно мар­ти­ни зви­чай­ний і жов­то­но­гий, ли­ска, кри­жень, ба­клан ве­ли­кий, гу­ска бі­ло­ло­ба, га­ла­газ, ле­бідь-ши­пун, че­пу­ра ве­ли­ка та ін­ші. І са­ме ці ви­ди бу­ли най­по­ши­ре­ні­ши­ми під час на­шо­го ві­зи­ту.

ОСТРІВНА ПРО­БЛЕ­МА

Оскіль­ки ли­ман фор­му­є­ться зав­дя­ки рі­чці Ти­лі­гул, яка ни­ні має ба­га­то про­блем вна­слі­док ді­яль­но­сті лю­ди­ни, це не мо­гло не по­зна­чи­тись на йо­го во­дно­му ланд­ша­фті. Як роз­по­від­ає на­чаль­ник на­у­ко­во- до­слі­дни­цько­го від­ді­лу Ре­гіо­наль­но­го ланд­ша­фтно­го па­ру «Ти­лі­гуль­ський» Ігор ГЕРЖИК, у се­ре­ди­ні ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя лю­ди ма­со­во чер­па­ли во­дні ре­сур­си з рі­чки йли­ма­ну, не пі­клу­ю­чись про їхнє від­нов­ле­н­ня. А на по­ча­тку 1990-х, пі­сля роз­па­ю­ва­н­ня зе­мель, ба­га­то хто отри­мав на­ді­ли бі­ля рі­чки, не зна­ю­чи, що з ни­ми ро­би­ти. «Лю­ди зво­ди­ли дам­би, ри­ли ка­на­ли, утво­рю­ва­ли став­ки для роз­ве­де­н­ня ри­би. На дов­жи­ні рі­чки в 170 км зве­де­но 120 став­ків і дамб, тоб­то від рі­чки май­же ні­чо­го не за­ли­ши­ло­ся і во­на впа­дає в ли­ман всьо­го па­ру мі­ся­ців на рік, — роз­по­від­ає Ігор Гержик. — Це при­зве­ло до то­го, що де­ся­тки остро­вів, де гні­зду­ва­ли­ся пта­хи, зро­сли­ся з зем­лею, а з ни­ми зни­кли й ба­га­то ви­дів пер­на­тих».

■ Ще одна про­бле­ма, ка­же Ігор Гержик, по­ля­гає в то­му, що при­ро­дний­ка­нал, якийз’єд­ну­вав ли­ман з мо­рем, був зни­ще­нийу се­ре­ди­ні ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя і ви­ри­тий но­вий, шту­чний. Однак він по­стій­но за­му­лю­є­ться, і це теж впли­ває на змен­ше­н­ня рів­ня во­ди в ли­ма­ні.

ЯКИЙ ВИ­ХІД?

«Ми сту­ка­ли в усі две­рі, щоб зна­йти під­трим­ку в розв’ язан­ні про­блем ли­ма­ну. На­ре­шті Оде­ська обла­сна ра­да на­да­ла ко­шти на вдо­ско­на­ле­н­ня шту­чно­го ка­на­лу, адже при­ро­дний­ві­дно­ви­ти не­мо­жли­во че­рез по­се­ле­н­ня лю­дей. Ка­нал укрі­плю­ють, за­дам­бо­ву­ють і роб- лять за­хист від за­му­ле­н­ня. Очі­ку­є­ться, що ка­нал вве­дуть в екс­плу­а­та­цію в ли­сто­па­ді цьо­го ро­ку і во­да в ли­ма­ні під­ні­ме­ться», — за­зна­чає Ігор Гержик.

■ Втім, цьо­го ма­ло, до­дає на­у­ко­вець. Во­да з мо­ря — ду­же со­ло­на, її по­трі­бно роз­бав­ля­ти прі­сною, « хо­ро­шою » , як ка­же пан Ігор. Са­ме тут і до­по­мо­же про­ект, який­ре­а­лі­зує То­ва­ри­ство охо­ро­ни пта­хів спіль­но з пра­ців­ни­ка­ми пар­ку за під­трим­ки «Ко­ка-Ко­ла Укра­ї­на » .

«По пе­ри­ме­тру ли­ма­ну є кіль­ка де­ся­тків дже­рел з прі­сною во­дою, яка на­віть при­да­тна для пи­т­тя. Але ці дже­ре­ла за­би­ті, їх не­об­хі­дно роз­чи­сти­ти і роз­ши­ри­ти. Та­ким чи­ном, біль­ше прі­сної во­ди пі­де до ли­ма­ну, і ще трі­шки під­ні­ме­ться йо­го рі­вень», — ка­же Ігор Гержик.

ПРО­СТІ ДІЄВІ ЗА­ХО­ДИ

За сло­ва­ми ме­не­дже­ра про­е­ктів ТОП Ві­кто­рії ШЕВЧУК, це са­ме те, що до­по­мо­же ба­га­тьом пта­хам по­вер­ну­ти­ся на зви­чні для них мі­сця. «Ко­ли ми го­во­ри­мо про еко­ло­гі­чні про­е­кти, які ро­би­мо ра­зом із «Ко­ка­Ко­лою», то не йде­ться про спо­ру­дже­н­ня скла­дних гі­дро­ло­гі­чних спо­руд чи мо­стів. Це про­сті, але дієві за­хо­ди з під­трим­ки при­ро­ди, — ка­же Ві­кто­рія. — На­при­клад, на Кін­бурн­ській­ко­сі ми від­но­ви­ли кіль­ка­сот ге­кта­рів во­дно-бо­ло­тних угідь Бі­єн­ко­вих плав­нів, з’єд­нав­ши їх ка­на­лом з Дні­про-Бузь­ким ли­ма­ном, а на Кар­да­шин­ських озе­рах, що на Хер­сон­щи­ні, теж зав­дя­ки про­ри­то­му ка­на­лу від­но­ви­ли 11 прі­сних во­дойм і за­хи­сти­ли су­сі­дні се­ла від під­то­пле­н­ня. Так са­мо, від­но­вив­ши дже­ре­ла по пе­ри­ме­тру Ти­лі­гуль­сько­го ли­ма­ну, ми хо­че­мо до­по­мог­ти цій во­до­ймі та її ме­шкан­цям».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.