Олег ДРОЗДОВ: «В Укра­ї­ні бра­кує ар­хі­те­кто­рів, які від­чу­ва­ють мі­сто»

У Хар­ко­ві за­пра­цю­ва­ла шко­ла, по­кли­ка­на ви­хо­ва­ти но­ву ге­не­ра­цію про­фе­сіо­на­лів

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Лю­дми­ла ЛУТИЦЬКА, Хар­ків

По­спіл­ку­ва­ти­ся із ар­хі­те­кто­ром Оле­гом Дро­здо­вим вда­ло­ся на від­крит­ті Хар­ків­ської ар­хі­те­ктур­ної шко­ли. На по­ча­тку ін­терв’ ю, усмі­ха­ю­чись, по­про­сив: «Тіль­ки да­вай­те не го­во­ри­ти про Те­атр на По­до­лі». Про­те від­ра­зу ж уто­чнив, що жар­тує і го­то­вий­від­по­ві­сти на кіль­ка пи­тань: ча­су на спіл­ку­ва­н­ня ба­га­то не мав, за­ли­ша­ло­ся мен­ше трид­ця­ти хви­лин до офі­цій­ної ча­сти­ни від­кри­т­тя пер­шо­го не­дер­жав­но­го ар­хі­те­ктур­но­го на­вчаль­но­го за­кла­ду в Укра­ї­ні, де ви­кла­да­ти­муть, окрім укра­їн­ських, ще й ви­кла­да­чі з Єв­ро­пи.

Олег Дроздов ствер­джує: Хар­ків­ська ар­хі­те­ктур­на шко­ла ство­ре­на для то­го, щоб ви­хо­ва­ти но­ву ге­не­ра­цію ар­хі­те­кто­рів. Во­ни бу­дуть чу­тли­ви­ми до змін у су­спіль­стві, бу­дуть со­ці­аль­ни­ми мо­де­ра­то­ра­ми і акти­ві­ста­ми, які від­чу­ва­ють мі­сто. За­пи­тую в Оле­га, що та­ке, на йо­го дум­ку, оце «від­чу­т­тя мі­ста»?

«Мі­сто — це фор­ма і це про­це­си. В ньо­му ча­сти­на чо­гось ва­жли­во­го по­кри­ла­ся пи­лом, ні­би смі­т­тям. Все по­трі­бно з ньо­го ді­ста­ти і пам’ята­ти — це одна ча­сти­на ро­бо­ти. За мі­стом по­трі­бно спо­сте­рі­га­ти. Во­но — як жи­ви­йор­га­нізм, в яко­му весь час щось від­бу­ва­є­ться, і мо­жна до­по­мог­ти роз­ви­ва­ти­ся чо­мусь до­бро­му і змі­ню­ва­ти по­га­не, те, що є про­блем­ним. Ар­хі­те­кту­ра — це зро­бле­не ру­ка­ми лю­ди­ни се­ре­до­ви­ще існу­ва­н­ня. Во­но ду­же ва­жли­ве і йо­го мо­же змі­ни­ти ли­ше лю­ди­на. Не мо­жна одні­єю ар­хі­те­кту­рою ви­рі­ши­ти всі про­бле­ми, але без неї ба­га­то що не ви­хо­дить. Це як дво­сто­рон­ній­ру х— з одно­го бо­ку, роз­ви­ток су­спіль­ства, з ін­шо­го — роз­ви­ток ар­хі­те­кту­ри», — говорить Олег Дроздов.

На за­пи­та­н­ня, що да­лі бу­де з бу­дів­лею Те­а­тру на По­до­лі, ар­хі­те­ктор від­по­вів, що «по­ня­т­тя не має», але знає: три­ва­ють по­го­джу­валь­ні про­це­ду­ри що­до вве­де­н­ня її в екс­плу­а­та­цію. Їх за­тя­гу­ва­н­ня, на йо­го дум­ку, — це втра­че­ні мо­жли­во­сті для те­а­тру. «Наша сто­ли­ця над­то про­він­цій­на з то­чки зо­ру по­дій. Я ці­кав­лю­ся су­ча­сним театром, да­вай­те по­гля­не­мо на ка­лен­дар. Якщо якесь по­соль­ство іні­ці­ює при­їзд яко­їсь тру­пи, то це тіль­ки Го­го­льFEST. І, на жаль, у тих, хто про­ти бу­дів­лі, не­має жа­лю з при­во­ду втра­че­них мо­жли­во­стей­для те­а­тру», — з при­крі­стю ка­же ар­хі­те­ктор.

ЧО­ГО І ХТО БУ­ДЕ НА­ВЧА­ТИ

В Укра­ї­ні ду­же ма­ло но­сі­їв су­ча­сної про­фе­сій­ної куль­ту­ри — ствер­джує Олег Дроздов. То­му в Хар­ків­ській ар­хі­те­ктур­ній шко­лі бу­дуть ви­кла­да­ти го­стьо­ві ле­кто­ри з по­над п’яти єв­ро­пей­ських кра­їн. Це один із фа­кто­рів, який впли­нув на вар­тість на­вча­н­ня. Одна з мам, з якою ме­ні вда­ло­ся по­спіл­ку­ва­тись, від­по­ві­ла, що для укра­їн­ських ре­а­лій для пе­ре­сі­чно­го сту­ден­та во­на про­сто за­хмар­на. Про­те за­ці­кав­ле­них і охо­чих вчи­ти­ся у но­во­ство­ре­ній шко­лі ду­же ба­га­то. У день від­кри­т­тя дво­хпо­вер­хо­ва істо­ри­чна бу­дів­ля на Кон­тор­ській, 5, в якій во­на роз­мі­ти­ла­ся, на­га­ду­ва­ла му­ра­шник. За­ла, в якій пре­зен­ту­ва­ли про­гра­му «ну­льо­во­го ро­ку» — під­го­тов­чі кур­си, — бу­ла за­пов­не­на вщент. Мо­лодь ці­ка­ви­ла­ся, а чо­го ж, вла­сне, на­вча­ти­муть в «ар­хі­те­ктур­ній шко­лі єв­ро­пей­сько­го зраз­ка»? Фо­то­гра­фія, кі­не­ма­то­граф, ске­тчинг, ур­ба­нізм, со­ціо­ло­гія — са­ме ці кур­си бу­дуть ви­кла­да­ти у па­рі з ар­хі­те­кту­рою, 3-D мо­де­лю­ва­н­ням та ін­ши­ми не­об­хі­дни­ми для ар­хі­те­кто­ра ди­сци­плі­на­ми. Олег Дроздов ка­же, що одне із гло­баль­них зав­дань шко­ли — це сфор­му­ва­ти су­ча­сне про­фе­сій­не ар­хі­те­ктур­не се­ре­до­ви­ще.

«У су­ча­сної укра­їн­ської ар­хі­те­кту­ри не­ма ро­зу­мі­н­ня мі­сії, не­ма ін­стру­мен­та­рію. Я би ска­зав, що во­на в ду­же гли­бо­кій кри­зі, й наша шко­ла — одна з ре­а­кцій на це», — говорить Олег Дроздов.

Се­ред чи­слен­них при­су­тніх на від­кри­т­тя ар­хі­те­ктур­ної шко­ли ме­ні по­ща­сти­ло зу­стрі­ти і ху дож ни ка Гам ле та Зінь - ків­сько го, ві до мо го в Укра ї ні сво ї ми стріт- арт ро бо та ми. У вла­сти­вій йо­му ма­не­рі, не під­би­ра­ю­чи слів, він ска­зав: «Ко­ли всі бу­дуть по гор­ло си­ті ти­ми... бу­дів­ля­ми, які за­раз актив­но бу­ду­ю­ться, з’яви­ться по­пит на до­бру ар­хі­те­кту­ру. За­про­шу­ва­ти іно­зем­них — до­ро­го. То­му по­трі­бно ви­хо­ву­ва­ти сво­їх».

Хар­ків­ська ар­хі­те­ктур - на шко ла бу де не прос то на - вчаль ним за кла дом для ар хі - те­кто­рів. Її за­снов­ни­ки анон­су­ва­ли без­ко­штов­ну пу­блі­чну про­гра­му для всіх охо­чих по­слу­ха­ти ле­кції на те­му ар­хі­те­кту­ри та ур­ба­ні­зму, взя­ти участь у май­стер-кла­сах та вор­кшо­пах. Ві­до­мі успі­шні ар­хі­те­кто­ри хо­чуть зро­би­ти Хар­ків цен­тром су­ча­сної укра­їн­ської ар­хі­те­кту­ри.

ЦІ­КА­ВІ ФА­КТИ ВІД ХАШ

У 2016 ро­ці в Укра­ї­ні офі­цій­но за­ре­є­стро­ва­но 2665 ар­хі­те­кто­рів. На 16 ти­сяч укра­їн­ців при­па­дає всьо­го один про­фе­сіо­нал в ца­ри­ні ар­хі­те­кту­ри. Для по­рів­ня­н­ня: в Іта­лії цю про­фе­сію опа­ну­вав ко­жний 414-й жи­тель кра­ї­ни.

Най­біль­шу зар­пла­ту ма­ють ар­хі­те­кто­ри в Ка­та­рі, Нор­ве гїі та Швей ца рії. За пер ші три ро­ки ро­бо­ти во­ни мо­жуть за­ро­бля­ти від 60 000 до­ла­рів що­рі­чно із пер­спе­кти­вою сут­тє­во­го збіль­ше­н­ня за­ро­бі­тку з на­бу­т­тям про фе сій но го до сві ду. Річ ний при­бу­ток на­віть до­свід­че­них ар­хі­те­кто­рів в Укра­ї­ні рід­ко пе­ре­ви­щує су­му 6 — 8 ти­сяч до­ла­рів на рік.

ФО­ТО АВ­ТО­РА

За­пу­сти­ли ро­бо­ту шко­ли ар­хі­те­кто­ри Оле­ксан­дра На­ри­жна, Бо­г­дан Во­лин­ський та Олег Дроздов

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.