Не глад­кий «шов­ко­вий шлях»

За до­по­мо­гою єв­ро­пей­ських пар­тне­рів бі­знес Укра­ї­ни про­кла­дає шлях на Близь­кий Схід

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Укра­ї­на не вдо­воль­ня­є­ться ли­ше зов­ні­шньою тор­гів­лею в рам­ках Уго­ди про асо­ці­а­цію зЄв­ро­со­юз ом і де­да­лі актив­ні­ше від­кри­ває для се­бе рин­ки в Азії, Афри­ці та Ла­тин­ській Аме­ри­ці. У по­не­ді­лок в Де­лі стар­ту­ва­ла тор­го­вель­на мі­сія Укра­ї­ни, в рам­ках якої пе­ред­ба­че­но пе­ре­мо­ви­ни Мі­ні­стер­ства еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі Укра­ї­ни змі­ні­стер­ства­ми ко­мер­ції та про­ми­сло­во­сті, су­дно­плав­ства та сіль­сько­го го­спо­дар­ства Ін­дії. Як по­ві­дом­ля­є­ться на сай­ті Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку, «ця мі­сія орі­єн­то­ва­на на два се­кто­ри: сіль­ське го­спо­дар­ство, ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня і ви­ро­бни­цтво. Укра­їн­ські то­ва­ри в цих се­кто­рах ду­же кон­ку­рен­то­спро­мо­жні на ін­дій­сько­му рин­ку, і ми ба­чи­мо ве­ли­че­зний ін­те­рес до укра­їн­сько­го бі­зне­су » . Як за­зна­чає МЕРТ, го­лов­не зав­да­н­ня мі­сії, в ро­бо­ті якої та­кож бе­ре участь Офіс із про­су­ва­н­ня екс­пор­ту та пред­став­ни­ки укра­їн­сько­го бі­зне­су, — пред­ста­ви­ти укра­їн­ські то­ва­ри і по­слу­ги на ін­дій­сько­му рин­ку.

НАШ ІНСТРУМЕНТ — ТОРГОВЕЛЬНЕ ФІ­НАН­СУ­ВА­Н­НЯ

Ще мас­шта­бні­ший за­хід за­пла­но­ва­но в Ки­є­ві на 4 жов­тня. У сто­ли­ці Укра­ї­ни від­бу­де­ться укра­їн­ський фо­рум зпи­тань між­на­ро­дно­го тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня «Шов­ко­вий шлях». За сло­ва­ми ві­це-пре­зи­ден­та асо­ці­а­ції «Укра­їн­ський на­ціо­наль­ний ко­мі­тет Між­на­ро­дної тор­гі­вель­ної па­ла­ти» (ІСС) Іго­ря Гре­ся, фо­рум при­свя­чу­є­ться тор­гів­лі між Укра­ї­ною, кра­ї­на­ми Азії та Близь­ко­го Схо­ду. Пла­ну­є­ться, за­зна­чає ві­це-пре­зи­дент ІСС, по­ка­за­ти Укра­ї­ну з по­гля­ду її по­ту­жно­стей і по­тен­ці­а­лу в тор­го­вель­но­му фі­нан­су­ван­ні, про­де­мон­стру­ва­ти йо­го мо­жли­ві ін­стру­мен- ти, що га­ран­ту­ють про­зо­рість і без­пе­ку роз­ра­хун­ків під час зов­ні­шньо­еко­но­мі­чних опе­ра­цій, пред­ста­ви­ти та­кож й іно­зем­ні ком­па­нії, що ма­ють по­зи­тив­ний до­свід ро­бо­ти на укра­їн­сько­му рин­ку.

«Ін­стру­мен­та­рій тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня до­по­ма­гає здій­сню­ва­ти біль­шу ча­сти­ну сві­то­вої тор­гів­лі, — роз­по­від­ає член прав­лі­н­ня « Укре­ксім­бан­ку » Оле­ксандр Щур, — то­му ко­жен знас, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи будь-який то­вар, що брав участь у між­на­ро­дній тор­гів­лі, так чи іна­кше сти­ка­є­ться зци­ми ін­стру­мен­та­ми, на­віть не ду­ма­ю­чи про це». За сло­ва­ми бан­кі­ра, йо­го уста­но­ва, во­ло­ді­ю­чи в Укра­ї­ні «ман­да­том на під­трим­ку тор­гів­лі», зча­су здо­бу­т­тя кра­ї­ною не­за­ле­жно­сті ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла для цьо­го рі­зні ін­стру­мен­ти. «З 2006 ро­ку ми актив­но спів­пра­цю­є­мо зна­шим пар­тне­ром — Єв­ро­пей­ським бан­ком ре­кон­стру­кції і роз­ви­тку, — ка­же Щур. — Сьо­го­дні «Укре­ксім­банк» є най­біль­шим ре­ци­пі­єн­том кре­ди­тної лі­нії ЄБРР. Лі­міт про­гра­ми тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня для нас вста­нов­ле­но на рів­ні $270 міль­йо­нів. А за­га­лом за час на­шої спів­пра­ці бу­ло про­фі­нан­со­ва­но по­над 300 транс­а­кцій май­же на мі­льярд до­ла­рів».

ЛОКОМОТИВ СВІ­ТО­ВОЇ ТОР­ГІВ­ЛІ

Ве­ктор укра­їн­ської тор­гів­лі на азі­ат­ський ри­нок і Близь­кий Схід Укра­ї­на обра­ла то­му, по­яснює Щур, що сві­то­вий бі­знес має ви­бір, з ким йо­му тор­гу­ва­ти і куди ін­ве­сту­ва­ти. А на­ше зав­да­н­ня по­зна­йо­ми­ти на­ших по­тен­цій­них пар­тне­рів з Укра­ї­ною. «До то­го ж ми ба­чи­мо, що азі­ат­ський ри­нок — це сьо­го­дні локомотив сві­то­вої тор­гів­лі. Він роз­ви­ва­є­ться стрім­ки­ми тем­па­ми і сприйня­тли­вий до укра­їн­ських то­ва­рів і по­слуг», — пе­ре­ко­на­ний бан­кір. Гресь до­дає: — Об­сяг ім­пор­ту ли­ше 18 кра­їн Близь­ко­го Схо­ду ста­но­вить близь­ко мі­льяр­да до­ла­рів. За йо­го сло­ва­ми, це по­ту­жний ри­нок, для яко­го прі­о­ри­те­та­ми мо­жуть бу­ти пев­ні то­вар­ні гру­пи з Укра­ї­ни.

«ЄБРР не ви­пад­ко­во є спів­ор­га­ні­за­то­ром фо­ру­му в Ки­є­ві, — ка­же стар­ший бан­кір, ди­ре­ктор фі­нан­со­во­го де­пар­та­мен­ту ЄБРР в Укра­ї­ні Оле­ксандр Па­влов, — торговельне фі­нан­су­ва­н­ня є одним зо­снов­них про­ду­ктів у ро­бо­ті фі­нан­со­во­го се­кто­ра у всіх кра­ї­нах на­шої при­су­тно­сті і в Укра­ї­ні зокре­ма. Про­гра­ма спри­я­н­ня тор­гів­лі і снує з 1999 ро­ку і вклю­чає ве­ли­ку кіль­кість бан­ків і кра­їн». «По­при те, що остан­ні п’ять ро­ків тем­пи зро­ста­н­ня між­на­ро­дної тор­гів­лі ско­ро­чу­ю­ться, близь­ко­схі­дний ре­гіон за­ли­ша­є­ться зро­ста­ю­чим», — за­зна­чає Па­влов і роз­по­від­ає, як ЄБРР до­по­ма­гає фі­нан­су­ва­ти зов­ні­шньо­тор­го­вель­ні кон­тра­кти.

Ек­спор­тер чи ім­пор­тер, за сло­ва­ми бан­кі­ра, звер­та­є­ться до одно­го з бан­ків-пар­тне­рів ЄБРР. Там оці­ню­ють і до­по­ма­га­ють укла­сти зов­ні­шньо­тор­го­вель­ний кон­тракт. А роз­ра­хун­ки здій­сню­ю­ться не шля­хом мо­мен­таль­но­го пла­те­жу чи де­по­ну­ва­н­ня го­тів­ки десь за кор­до­ном, а за ра­ху­нок ін­стру­мен­тів тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня — акре­ди­ти­вів чи га­ран­тій. ЄБРР під­твер­джує ці ін­стру­мен­ти сво­єю га­ран­ті­єю. «Тим са­мим га­ран­тія мі­сце­во­го бан­ку чи йо­го акре­ди­тив на­бу­ває та­ко­го ж кре­ди­тно­го рей­тин­гу, як і ін­стру­мен­тів ЄБРР, — на­го­ло­шує Па­влов, — цим са­мим зни­жу­є­ться вар­тість фі­нан­су­ва­н­ня кон­тра­кту, зро­ста­ють тер­мі­ни фі­нан­су­ва­н­ня. І ча­сто без­та­кої га­ран­тії про­сто не­мо­жли­во про­ве­сти та­ку опе­ра­цію. То­му що між­на­ро­дні бан­ки ча­сто­гу­сто не хо­чуть бра­ти на се­бе ри­зи­ків бан­ків не ли­ше Укра­ї­ни, а й усьо­го на­шо­го ре­гіо­ну, які оці­ню­ю­ться до­сить ви­со­ко». Ми під­три­му­є­мо зде­біль­шо­го се­ре­дні і ма­лі під­при­єм­ства, під­су­мо­вує бан­кір.

ЕКОНОМІЧНА ДІ­ЯЛЬ­НІСТЬ НЕ ПО­ВИН­НА ЗАПОЛІТИЗОВУВАТИСЯ

«Ре­аль­ною для Укра­ї­ни є про­бле­ма актив­но­сті бі­зне­су, — ка­же пре­зи­дент ICC Во­ло­ди­мир Щел­ку­нов, — ба­га­то йо­го ке­рів­ни­ків ду­же па­сив­ні і на­віть інер­тні у пла­ні вхо­дже­н­ня у су­ча­сні те­хно­ло­гії, в ро­бо­ті на се­кто­раль­них на­пря­мах, у ви­вчен­ні рин­ків збу­ту. З на­ми всі хо­чуть тор­гу­ва­ти, але у нас має бу­ти си­сте­ма, яка б за­хи­ща­ла від не­спо­ді­ва­нок під час вза­є­мо­ро­зра­хун­ків. Для цьо­го ми ви­ко­ри­сто­ву­є­мо мо­жли­во­сті Бю­ро про­ти­дії ко­мер­цій­ним зло­чи­нам і не­до­бро­со­ві­сній кон­ку­рен­ції, що ба­зу­є­ться в Лон­до­ні».

Чи від­сте­жує ICC та­кож си­ту­а­цію із­пла­ті­жним ба­лан­сом Укра­ї­ни, за­пи­тав у Щел­ку­но­ва «День». Він дав на це за­пи­та­н­ня роз­гор­ну­ту від­по­відь, що зво­ди­ла­ся до то­го, що в осно­ві де­фі­ци­ту пла­ті­жно­го ба­лан­су ле­жить зде­біль­шо­го рі­зни­ця в про­ду­ктив­но­сті пра­ці в Укра­ї­ні і в на­ших тор­го­вель­них пар­тне­рів. «А го­лов­на при­чи­на, — до­дав Щел­ку­нов, — в ди­ко­му за­по­лі­ти­зо­ву­ван­ні еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті на­шої кра­ї­ни. Не­мо­жли­во, аби в ко­жно­му нор­маль­но­му еко­но­мі­чно­му за­ко­ні чи по­ста­но­ві уря­ду по­лі­ти­ки ло­ви­ли яки­хось бліх і шу­ка­ли якусь по­лі­ти­чну скла­до­ву. Так пра­цю­ва­ти не­мо­жли­во. І дру­га при­чи­на — змі­ни у вла­ді. Уря­ди не по­вин­ні так ча­сто змі­ню­ва­ти­ся. Дай­те мо­жли­вість по­пра­цю­ва­ти і по­тім спи­тай­те, за­слу­хо­вуй­те звіт. На­ра­зі за­по­лі­ти­зо­ву­ва­н­ня і ча­сті змі­ни при вла­ді не да­ють ін­ве­сто­ро­ві вра­же­н­ня про ста­біль­ність у кра­ї­ні».

ДО­СИТЬ БІГТИ ЗА ЧУЖИМ ПАРОВОЗОМ

Тим ча­сом екс­перт змі­жна­ро­дних від­но­син між Укра­ї­ною та ара­бо-афри­кан­ським ре­гіо­ном, ди­ре­ктор з роз­ви­тку бі­зне­су UCCI Group Ві­кто­рія Ахма­тул­лі­на вва­жає, що торговельне фі­нан­су­ва­н­ня — це ще не все. Во­на роз­по­від­ає: «Ко­ли наш під­при­є­мець ба­чить ці­ну на йо­го про­дукт на араб­сько­му рин­ку, во­на йо­го при­го­лом­шує. Ці­на рі­тей­лу там ду­же ви­со­ка. Але він не ста­вить со­бі за­пи­та­н­ня, а чо­му там та­ка ці­на. Ко­ли наш Нац­банк фі­ксує курс до­ла­ра на яко­мусь рів­ні, то ми ба­чи­мо, що до­лар не зро­стає, а вну­трі­шні ці­ни га­ло­пу­ють. Річ у тім, що в та­ко­му ра­зі грив­ня бе­ре на се­бе ін­фля­цію до­ла­ра. А там курс до­ла­ра до араб­ської ва­лю­ти, при­мі­ром, до дір­ха­ма, не змі­ню­вав­ся упро­довж 20 ро­ків, і вну­трі­шній ри­нок узяв на се­бе всю ін­фля­цію. Ви­хо­дя­чи на цей ри­нок, по­трі­бно ді­зна­ти­ся, що утво­рює та­ку ці­ну про­ду­кту. Най­ча­сті­ше її по­трі­бно ді­ли­ти не менш ніж на два. І са­ме та­ку ці­ну вам змо­жуть за­про­по­ну­ва­ти».

«А як там про­да­ти про­дукт? — при­єд­ну­є­ться до роз­мо­ви про тор­гів­лю зБлиз ьким Схо­дом між­на­ро­дний бі­знес-стра­тег, за­снов­ник аген­ції Beweis Крі­сті­на Ше­хай­тлі, — спо­ча­тку по­трі­бно про­сто зро­зу­мі­ти, чи є по­пит на ва­шу про­ду­кцію. Чи вар­то їха­ти, на­при­клад, до Ні­ге­рії, де вро­жай зні­ма­ють три­чі на рік, і про­по­ну­ва­ти зер­но? Це без­глу­здо. Ін­ша річ — пе­ре­ро­бле­ні про­ду­кти. Нам по­трі­бно під­са­джу­ва­ти кра­ї­ни Азії і Афри­ки на на­ші те­хно­ло­гії».

А як бу­ти зі стан­дар­та­ми? — за­пи­тав «День». «Нам до­ве­де­ться пе­ре­йма­ти єв­ро­пей­ські стан­дар­ти, — від­по­ві­ла Ахма­тул­лі­на, — і їм під­ко­ря­ти­ся. Але якщо ми зав­жди біг­ти­ме­мо по­за­ду па­ро­во­за, то по­за­ду й за­ли­ши­мо­ся. По­трі­бно, зокре­ма і в зов­ні­шній тор­гів­лі, по­чи­на­ти щось но­ве, де ми мо­же­мо ста­ти за­ко­но­дав­ця­ми, зокре­ма й тих же стан­дар­тів. А ми на­чеб­то і ви­хо­ди­мо на якісь но­ві стан­дар­ти, але все одно на­ма­га­є­мо­ся пра­цю­ва­ти по-ста­ро­му»...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.