ЦИТАТИ МИКОЛИ ШЛЕМ­КЕ­ВИ­ЧА

Den (Ukrainian) - - Особистість -

Жи­ве­мо епі­го­на­ми, й на­ше ми­сле­н­ня має по­зна­ки ми­сле­н­ня епі­го­нів... Жи­ва укра­їн­ська ду­ша пра­гне й ви­ма­гає но­вої оде­жі ду­ху й жит­тє­вих форм, і жи­вих їх здій­снень у но­вій укра­їн­ській лю­ди­ні.

Ми, га­ли­ча­ни, — це не плем’ я ге­ні­їв і ге­ро­їв, а плем’я ор­га­ні­зо­ва­ної пе­ре­сі­чі. І в цьо­му на­ша си­ла. На- ша роль слу­же­бна, і на­ше зав­да­н­ня по­ма­га­ти при ра­ціо­наль­но­му оформ­лен­ні ідей і по­чи­нів ба­га­тої й обиль­ні­шої ни­ми схі­дної Укра­ї­ни, Ки­є­ва.

Ори­гі­наль­на куль­ту­ра мо­же ви­ро­сти з не­спо­жи­тих ду­шев­них ба­гатств укра­їн­сько­го схо­ду... То­му під­ри­ва­н­ня і ни­ще­н­ня ду­шев­них по­тен­цій, іна­кше пов­не « ога­ли­ча­ню­ва­н­ня » схі­дної Укра­ї­ни — це яви­ща для укра­їн­ської бу­ду­чи­ни шкі­дли­ві.

Що­раз біль­ше се­ред нас по­лі­ти­ків, що ста­ють си­но­ні­мом по­ро­жніх слів, бом­ба­сти­чної трив’яль­но­сті і па­трі­о­ти­чно­го ма­зо­хі­зму... В мі­ру то­го, як за­тра­чу­ю­ться між на­ми ри­си прав­ди­вої ду­хо­вої ве­ли­ко­сти, що­раз біль­ше гро­мад­ських прав на­би­рає ду­хо­ва ма­ле­чість: жа­до­ба сла­ви, псев­дов­че­ність, про­фе­сій­на за­висть і актор­сько-гро­те­ско­ве про­від­ни­цтво.

Не мо­же­мо за­ми­ка­ти очей на ми­ну­ле, бо хо­че­мо чи ні — во­но в нас, і ми в ньо­му. Ва­жне одне — ви­зво­ли­ти­ся з йо­го пов­ної вла­ди. Хай бу­де во­но, те на­ше ми­ну­ле, шко­лою і до­сві­дом, до­ро­го ку­пле­ним до­сві­дом, але не при­ви­чкою, що не до­зво­ляє зійти з уто­пта­но­го шля­ху, і не лю­бов’ю, що за­слі­плює і ка­же кру­жля­ти уяві й по­чу­ва­н­ням тіль­ки ко­ло се­бе.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.