«Якщо ти не тут, ти не існу­єш як ви­да­вець»

Книж­ко­ве свя­то у Льво­ві на­би­рає обер­тів. Шу­кай­те ви­да­н­ня Бі­бліо­те­ки «Дня» на стен­ді №306!

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Дми­тро ПЛАХТА, Ро­ман ГРИВІНСЬКИЙ, фо­то Артема СЛІПАЧУКА, «День»

Че­твер — пер­ший пов­но­фор­ма­тний день на Фо­ру­мі ви­дав­ців у Льво­ві. Вхід на­ре­шті від­кри­тий для всіх і чи­та­чі вже зра­н­ня «ата­ку­ють» ятки улю­бле­них ви­дав­ництв, а їх цьо­го ро­ку — 168. «Для ме­не Фо­рум ви­дав­ців — це ба­га­то­ви­мір­ний про­ект, — роз­по­від­ає ві­до­мий гро­мад­ський ді­яч і ди­си­дент, спів­пре­зи­дент Асо­ці­а­ції єв­рей­ських ор­га­ні­за­цій і об­щин Укра­ї­ни (Ва­ад Укра­ї­ни) Йо­сиф Зі­сельс. — При­кме­тно, що Фо­рум — по­ро­дже­н­ня не чи­нов­ни­цько­го апа­ра­ту, не дер­жа­ви, а гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Сьо­го­дні Укра­ї­на ру­ха­є­ться у своє май­бу­тнє, до Єв­ро­пи са­ме зу­си­л­ля­ми гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Крім то­го, Фо­рум ви­дав­ців спро­сто­вує хи­бну дум­ку про те, що кни­ги від­ми­ра­ють — мов­ляв, якщо ни­ні хтось і чи­тає, то хі­ба тіль­ки з еле­ктрон­них за­со­бів. Фо­рум до­во­дить, що па­пе­ро­ва книж­ка не менш по­трі­бна, ніж ра­ні­ше. Ва­жли­во, що дис­ку­сії, які від­бу­ва­ю­ться ци­ми дня­ми, при­вер­та­ють ува­гу не ли­ше до кни­жок та ав­то­рів, але й звер­та­ю­ться до акту­аль­них ви­кли­ків сьо­го­де­н­ня».

ВІД АНОНІМНОСТІ — ДО ПРИ­СУ­ТНО­СТІ

У че­твер на Фо­ру­мі ви­дав­ців стар­ту­вав те­ма­ти­чний кла­стер «Осві­та». Біль­шість йо­го по­дій від­бу­ли­ся і на­да­лі від­бу­ва­ти­му­ться у но­вій (не ли­ше для Форуму, а й для Льво­ва за­га­лом) ло­ка­ції. Йде­ться про Центр Ми­тро­по­ли­та Ан­дрея Ше­пти­цько­го — су­ча­сну не­що­дав­но від­кри­ту бі­бліо­те­ку. Са­ме тут пре­зен­ту­ва­ли дру­гу книж­ку ві­до­мо­го екс­пер­та з осві­ти Ке­на Ро­бін­со­на, яка ви­йшла укра­їн­ською мо­вою, — «Осві­та про­ти та­лан­ту. Си­ла твор­чо­сті». Від­бу­ла­ся низ­ка па­нель­них дис­ку­сій про ре­фор­му­ва­н­ня осві­ти. Ві­дра­зу дві книж­ки на те­му фін­ської си­сте­ми осві­ти, яку остан­нім ча­сом актив­но став­лять у при­клад укра­їн­ській, під­го­ту­ва­ло ви­дав­ни­цтво «Ра­нок». Йде­ться про «Фін­ські уро­ки: Чо­го мо­же на­вчи­ти­ся світ із до­сві­ду ре­фор­му- ва­н­ня си­сте­ми осві­ти Фін­лян­дії» Па­сі Саль­бер­га і «Ви­щий клас. Шкіль­не ке­рів­ни­цтво та управ­лі­н­ня по-фін­ськи» Арі Пок­ки.

Чи­ма­ло дис­ку­сій бу­ло й на ін­ших кла­сте­рах: одні спе­ре­ча­ли­ся про non-fiction, ін­ші — про так зва­ну ме­та­лі­те­ра­ту­ру, тре­ті — про ху­до­жній ре­пор­таж. Про­дов­жу­ю­чи ре­пор­та­жну те­му, за­ува­жи­мо, що в сті­нах те­а­тру іме­ні Ле­ся Кур­ба­са від­бу­ла­ся пре­зен­та­ція книж­ки «Вби­ти дра­ко­на. Укра­їн­ські ре­во­лю­ції» за уча­сті поль­ської ав­тор­ки Ка­та­жи­ни Квя­тков­ської-Мо­ска­ле­вич. Се­ред ін­ших по­дій Форуму вар­то ви­ді­ли­ти пре­зен­та­цію ро­ма­ну Ка­та­лі­на До­рі­а­на Фло­ре­ску «Якоб ви­рі­шує лю­би­ти» у пе­ре­кла­ді Юр­ка Про­ха­ська. А на­сам­кі­нець дру­го­го дня Форуму ви­дав­ців свій но­вий ро­ман «Спу­сто­ше­н­ня» пре­зен­ту­вав Люб­ко Де­реш.

На дум­ку фі­ло­со­фа і пу­блі­ци­ста, ви­кла­да­ча Ки­є­во-Мо­ги­лян­ської ака­де­мії Во­ло­ди­ми­ра Єр­мо­лен­ка, го­лов­на мі­сія Форуму ви­дав­ців — це май­дан­чи­ки для ко­му­ні­ка­ції і ство­ре­н­ня умов, які спо­ну­ка­ти­муть пи­сьмен­ни­ків до роз­ви­тку. «За­хо­ди, на зра­зок Форуму ви­дав­ців, це — ду­же ве­ли­кий сти­мул для на­шо­го куль­тур­но­го про­це­су, мі­сце для зна­ко­вих зу­стрі­чей та обго­во­рень, — ді­ли­ться дум­ка­ми Во­ло­ди­мир Єр­мо­лен­ко. — Ми жи­ве­мо в час де­да­лі біль­шої анонімності, ди­стан­ції між лю­дьми зро­ста­ють. Все скла­дні­ше за­охо­чу­ва­ти чи­та­чів при­хо­ди­ти на куль­тур­ні по­дії і пре­зен­та­ції. Фі­зи­чна при­су­тність стає про­бле­мою. Спіл­ку­ва­н­ня зде­біль­шо­го від­бу­ва­є­ться в со­цме­ре­жах. Фо­рум ви­дав­ців, Книж­ко­вий Ар­се­нал — це уні­каль­на мо­жли­вість жи­во­го спіл­ку­ва­н­ня». Цьо­го ро­ку Во­ло­ди­мир Єр­мо­лен­ко у Льво­ві пред­став­ляє свій ро­ман «Ло­вець оке­а­ну», а та­кож ви­сту­пає як мо­де­ра­тор — на пре­зен­та­ції ви­да­н­ня роз­мов Йо­си­фа Зі­сель­са з поль­ською жур­на­ліс­ткою Іза­бел­лою Хру­слін­ською і на обго­во­рен­ні книж­ки фі­ло­со­фа Та­ра­са Лю­то­го «Ко­ра­бель ша­лен­ців», в якій ав­тор ана­лі­зує істо­рію без­умств у за­хі­дній ци­ві­лі­за­ції. «Роз­мо­ви Ізи Хру­слін­ської з Йо­си­фом Зі­сель­сом та Окса­ною За­буж­ко — це ду­же ці­ка­вий жанр, — вва­жає Во­ло­ди­мир Єр­мо­лен­ко. — Йде­ться про час, про три­ва­лі обго­во­ре­н­ня, ре­фле­ксії, з яких на ви­хо­ді отри­му­є­мо ін­терв’ю не на три сто­рін­ки, а на три­ста!» З-по­між ін­ших цьо­го­рі­чних но­ви­нок Во­ло­ди­мир Єр­мо­лен­ко ви­ді­ляє та­кож кни­гу «Зем­ля за­гу­бле­них» Ка­те­ри­ни Ка­ли­тко, «Ін­тер­нат» Сер­гія Жа­да­на та «То­чку нуль» Артема Че­ха (див. ма­те­рі­ал «Вій­на — це «не­мо­дно», «не­ці­ка­во»?..» в №140—141 від 11—12 сер­пня ц. р.)

«День» — ЦЕ ЗНАК ЯКОСТІ

Не­змін­ною по­пу­ляр­ні­стю се­ред від­ві­ду­ва­чів Форуму ви­дав­ців ко­ри­сту­є­ться книж­ко­ве пред­став­ни­цтво га­зе­ти «День». Се­ред фа­во­ри­тів — цьо­го­рі­чна но­вин­ка «Ко­ро­на, або Спад­щи­на Ко­ро­лів­ства Ру­сько­го». Вла­ди­слав уже встиг при­дба­ти на Фо­ру­мі де­кіль­ка кни­жок на істо­ри­чну те­ма­ти­ку. Як зі­зна­є­ться, до стен­ду №306 пря­му­вав ці­ле­спря­мо­ва­но: «Уже дав­но ці­кав­лю­ся істо­ри­чною те­ма­ти­кою, то­му ін­те­рес до Бі­бліо­те­ки га­зе­ти «День», вва­жаю, ло­гі­чним і зро­зумі­лим. Якщо кон­кре­тно, то «Ко­ро­на» за­ці­ка­ви­ла, пе­ре­дов­сім, як де­таль­не до­слі­дже­н­ня шля­хет­сько­го ми­ну­ло­го Укра­ї­ни і як ґрун­тов­ний огляд пе­рі­о­ду Га­ли­цько­го-Во­лин­сько­го кня­зів­ства».

«У мо­їй домашній бі­бліо­те­ці вже є де­кіль­ка кни­жок «Дня», — від­зна­чив чи­тач Сте­пан Іва­но­вич. — Вза­га­лі ду­же по­зи­тив­но став­лю­ся до всіх іні­ці­а­тив ви­да­н­ня, зокре­ма, тих, що пов’яза­ні з фо­то­гра­фі­я­ми. На ми­ну­ло­рі­чно­му Фо­ру­мі ви­дав­ців при­дбав фо­то­аль­ма­нах «Жи­ва істо­рія». Цьо­го ро­ку при­дбав книж­ку «Ка­та­стро­фа і Трі­умф». Збір­ка ре­пор­та­жів про вій­ну, на жаль, не втра­чає сво­єї акту­аль­но­сті. Це сьо­го­дні ду­же ва­жли­во — на­га­ду­ва­ти і пам’ята­ти про вій­ну на схо­ді».

Ми­хай­ло Пе­труш, за­ува­жив­ши, що в ми­ну­ло­му був жур­на­лі­стом, про­ко­мен­ту­вав свій ви­бір книж­ки на Фо­ру­мі ви­дав­ців так: «Яне пер­ший рік пе­ред­пла­чую га­зе­ту «День». Це пра­кти­чно єди­не ви­да­н­ня, яке я чи­таю. Ін­ших про­сто не ви­знаю. То­му, зви­чай­но, не мо­жу оми­ну­ти і книж­ко­ві но­вин­ки «Дня». Ось при­дбав «Ко­ро­ну». Пе­ре­гля­нув на стен­ді її зміст — текс­ти ці, без сум­ні­ву, ці­ка­ві, акту­аль­ні та по­трі­бні. Однак книж­ку я би при­дбав у бу­дья­ко­му ра­зі, адже «День» — це знак якості».

«Ко­ро­на, або Спад­щи­на Ко­ро­лів­ства Ру­сько­го» — чер­го­ва при­дба­на мною книж­ка «Дня», — за­ува­жив по­ва­жний львів­ський пан Да­ни­ло. — Ось у вас на стен­ді тут є і «По­вер­не­н­ня в Цар­го­род», і «Си­ла м’яко­го зна­ка»... Усі ці книж­ки у ме­не та­кож є. Зна­є­те, що ме­ні най­біль­ше по­до­ба­є­ться у ва­ших книж­ках? Те, що до них мо­жна по­вер­та­ти­ся зно­ву і зно­ву. Во­ни бу­ли, є і бу­дуть акту­аль­ні. Аде для то­го, щоб їх спов­на зро­зу­мі­ти, то тре­ба ма­ти пев­ний ба­гаж знань і до­сві­ду. До кни­жок «Дня» ба­га­тьом ще тре­ба до­ро­сти».

«ПО­ТРІ­БНО БІЛЬ­ШЕ СПЕ­ЦІ­А­ЛІ­ЗО­ВА­НИХ ЗА­ХО­ДІВ»

Ви­да­вець Анет­та Ан­то­нен­ко на Фо­ру­мі вже у двад­цять тре­тій раз. При цьо­му про­да­жі, за її сло­ва­ми, для неї ні­ко­ли не бу­ли прі­о­ри­те­том. «Не ро­зу­мію тих ко­лег, які го­ту­ють но­вин­ки ли­ше під Фо­рум ви­дав­ців чи Книж­ко­вий Ар­се­нал, — роз­по­від­ає во­на. — Вва­жаю, що кни­ги ма­ють з’яв­ля­ти­ся плав­но, що­мі­ся­ця. На від­мі­ну від пер­ших ро­ків, сьо­го­дні тор­гів­ля — це вже зов­сім не го­лов­на фун­кція Форуму». На дум­ку Анет­ти Ан­то­нен­ко, Укра­ї­на по­тре­бує більш спе­ці­а­лі­зо­ва­них за­хо­дів. «Книж­ко­ві ви­став­ки у Фран­кфур­ті та у Лон­до­ні пе­ред­усім орі­єн­то­ва­ні на про­даж ав­тор­ських прав, по­шук но­вих пар­тне­рів, — роз­по­від­ає ви­да­вець. — Ін­ші книж­ко­ві фо­ру­ми на За­хо­ді ро­блять акцент на фе­сти­ва­лях та ав­тор­ських зу­стрі­чах. Хо­ті­ло­ся б, щоб в Укра­ї­ні з’яви­лись фе­сти­ва­лі фі­ло­соф­ської про­зи, де­те­ктив­ної лі­те­ра­ту­ри, по­е­зії і т. д. Що біль­ше — то кра­ще. Фо­рум ви­дав­ців, у та­ко­му ра­зі, міг би орі­єн­ту­ва­ти­ся пе­ред­усім са­ме на ви­дав­ців. Адже ні у Льво­ві, ні в Ки­є­ві не на­зби­ра­є­ться лю­дей на 900 по­дій. Ін­ко­ли кра­ще не роз­по­ро­шу­ва­ти зу­си­л­ля. Зро­зумі­ло, що сьо­го­дні кожен ви­да­вець вва­жає за обов’язок пред­ста­ви­ти тут свою про­ду­кцію. Якщо ти не їдеш на Фо­рум, ти не існу­єш». Клю­чо­ві цьо­го­рі­чні но­вин­ки «Ви­дав­ни­цтва Анет­ти Ан­то­нен­ко» — «Спу­сто­ше­н­ня» Люб­ка Де­ре­ша та «№2» Оста­па Дро­здо­ва. ■ На­га­ду­є­мо, що сьо­го­дні, у п’ятни­цю, 15 ве­ре­сня, уПа­ла­ці По­то­цьких ко­ман­да «Дня» пред­ста­вить но­вин­куз се­рії «Укра­ї­на Incognita» — «Ко­ро­на, або Спад­щи­на Ко­ро­лів­ства Ру­сько­го». За­про­шу­є­мо до ін­те­ле­кту­аль­но­го спіл­ку­ва­н­ня!

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.