Пе­тро ПО­РО­ШЕН­КО,

Ві­тчи­зня­ні вче­ні-еко­но­мі­сти пред­ста­ви­ли цикл праць, спря­мо­ва­ний на роз­ви­ток фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної си­сте­ми в умо­вах гло­ба­лі­за­ції

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Пре­зи­дент Укра­ї­ни:

Щоб не зда­ва­ло­ся, що ми но­си­мо ро­же­ві оку­ля­ри і не ба­чи­мо тих про­блем, з яки­ми бі­знес сти­ка­є­ться ко­жно­го дня. Ми не зби­ра­є­мось да­лі ми­ри­ти­ся з не­спра­ве­дли­вим су­до­чин­ством, де бі­знес і гро­ма­дя­ни не мо­жуть зна­йти прав­ди і спра­ве­дли­во­сті. Са­ме то­му не по­го­джу­є­мось на будь-які сце­на­рії, які від­тер­мі­ну­ють за­про­ва­дже­н­ня су­до­вої ре­фор­ми

Та­кі по­дії в укра­їн­ській еко­но­мі­чній на­у­ці від­бу­ва­ю­ться, на жаль, не так ча­сто. Дня­ми Ки­їв­ський на­ціо­наль­ний тор­го­во-еко­но­мі­чний уні­вер­си­тет пред­ста­вив на здо­бу­т­тя Дер­жав­ної пре­мії Укра­ї­ни в га­лу­зі на­у­ки та те­хні­ки цикл на­у­ко­вих праць «Ін­сти­ту­цій­на транс­фор­ма­ція фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної си­сте­ми Укра­ї­ни в умо­вах гло­ба­лі­за­ції». Усі ві­сім ав­то­рів від­по­від­ної ро­бо­ти — до­кто­ри на­ук, про­фе­со­ри, двоє член-ко­ре­спон­ден­тів НАН Укра­ї­ни, че­тве­ро за­слу­же­них ді­я­чів на­у­ки і те­хні­ки Укра­ї­ни — є за­снов­ни­ка­ми ві­до­мих на­у­ко­вих шкіл. За да­ною те­ма­ти­кою під ке­рів­ни­цтвом цих на­у­ков­ців за­хи­ще­но 19 до­ктор­ських та 83 кан­ди­дат­ських ди­сер­та­ції.

Один з ав­то­рів ці­єї пра­ці член-ко­ре­спон­дент НАН Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир Сі­ден­ко за­зна­чає: «Сло­во си­сте­ма, є клю­чо­вим для ро­зу­мі­н­ня на­ших під­хо­дів і ме­то­дів, для ви­рі­ше­н­ня то­го зав­да­н­ня, яке ми по­ста­ви­ли пе­ред со­бою: ви­зна­че­н­ня основ­но­го змі­сту про­це­су фі­нан­со­вої гло­ба­лі­за­ції еко­но­мі­ки та йо­го впли­ву на фор­му­ва­н­ня умов фі­нан­со­во-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку в Укра­ї­ні».

«На­ше до­слі­дже­н­ня має п’ять основ­них скла­до­вих, — про­дов­жує до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, — це гло­ба­лі­за­ція та її вплив на ін­сти­ту­цій­ну транс­фор­ма­ціє еко­но­мі­ки Укра­ї­ни, дер­жав­ні фі­нан­си у си­сте­мі ін­сти­ту­цій­ної транс­фор­ма­ції, ін­сти­ту­цій­на транс­фор­ма­ція дер­жав­но­го се­кто­ра еко­но­мі­ки кра­ї­ни, дер­жав­но­при­ва­тне пар­тнер­ство як скла­до­ва ін­сти­ту­цій­ної транс­фор­ма­ції фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної си­сте­ми, мо­де­лю­ва­н­ня та про­гно­зу­ва­н­ня фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної си­сте­ми та роз­ви­тку еко­но­мі­ки Укра­ї­ни». «Ми не обме­жу­ва­ли­ся ли­ше фор­му­лю­ва­н­ням те­о­ре­ти­чних по­сту­ла­тів, — на­го­ло­шує Сі­ден­ко, — а на­ма­га­ли­ся до­ве­сти на­ші ви­снов­ки до кон­кре­тно­го мо­дель­но­го апа­ра­ту, який би пра­цю­вав і який мо­жна бу­ло ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти в про­це­сі дер­жав­но­го управ­лі­н­ня фі­нан­со­во-еко­но­мі­чною си­сте­мою».

Сі­ден­ко вка­зує, що сьо­го­дні не­має під­став го­во­ри­ти про за­кін­че­н­ня ери гло­ба­лі­за­ції. З йо­го слів, ми ма­є­мо спра­ву з сер­йо­зною ре­стру­кту­ри­за­ці­єю цьо­го про­це­су і ви­хо­дом на пер­ший план но­вих лі­де­рів, які ру­ха­ти­муть цей про­цес да­лі, але з сер­йо­зни­ми стру­ктур­ни­ми мо­ди­фі­ка­ці­я­ми і змі­на­ми у ме­ха­ні­змах. За будь-яких об­ста­вин ми по­вин­ні ро­зу­мі­ти, го­во­рить вче­ний, що цей про­цес бу­де і на­да­лі справ­ля­ти до­сить від­чу­тний вплив на еко­но­мі­ку Укра­ї­ни і на її фі­нан­со­вий се­ктор. І са­ме цей се­ктор, вка­зує він, є го­лов­ним ру­ші­єм гло­ба­лі­за­ції, то­ді як фі­нан­со­ва гло­ба­лі­за­ція — це сер­це­ви­на від­по­від­них про­це­сів. «Ми ба­чи­мо всю їхню су­пе­ре­чли­вість — від­зна­чає вче­ний, — і ба­чи­мо, що во­ни справ­ля­ють на роз­ви­ток на­шої еко­но­мі­ки не­о­дно­зна­чний вплив».

«У на­у­ко­во­му ци­клі праць ми ство­ри­ли осно­ви ком­пле­ксно­го, між­ди­сци­плі­нар­но­го під­хо­ду до ви­зна­че­н­ня мо­де­лі вклю­че­н­ня Укра­ї­ни в про­цес гло­ба­лі­за­ції, що ґрун­ту­є­ться на на­яв­них у на­шої кра­ї­ни со­ціо­куль­тур­них цін­но­стях і по­лі­ти­ці ці­ле­спря­мо­ва­но­го фор­му­ва­н­ня но­вих сми­слів су­спіль­но­го роз­ви­тку, — під­кре­слює Сі­ден­ко. — За фор­му­ва­н­ня ці­єї мо­де­лі бу­ло від­ки­ну­то будь-який вузь­ко­еко­но­мі­чний під­хід до про­це­су гло­ба­лі­за­ції. Ми по­кла­ли в осно­ву на­шої ро­бо­ти фа­кто­ри, які го­во­рять про те, що при фор­му­ван­ні мо­де­лі був за­сто­со­ва­ний ме­га­еко­но­мі­чний під­хід, який ви­хо­дить за ме­жі су­то еко­но­мі­чної на­у­ки. Це до­зво­ляє роз­ши­ри­ти пе­ре­лік фа­кто­рів, які фор­му­ють роз­ви­ток».

На­у­ко­вець за­гли­блю­є­ться у пи­та­н­ня ре­сур­сів для роз­ви­тку і від­зна­чає, що тут пра­цює не ли­ше еко­но­мі­чний і при­ро­дний ка­пі­тал, а й ін­те­ле­кту­аль­ний, люд­ський, куль­тур­ний і со­ці­аль­ний. Він та­кож вка­зує, що до не по­до­ла­ної ще й до­сі кри­зи слід під­хо­ди­ти не як до сти­хій­но­го ли­ха. Кри­за, за йо­го сло­ва­ми, це ін­стру­мент пе­ре­тво­ре­н­ня еко­но­мі­чної стру­кту­ри. Якщо по­лі­ти­ка дов­го­стро­ко­во­го роз­ви­тку дає аде­ква­тні від­по­віді на ті ви­кли­ки, які не­се кри­за, то­ді кра­ї­на ру­ха­є­ться впе­ред і стає силь­ні­шою, вка­зує Сі­ден­ко.

За йо­го сло­ва­ми, ав­то­ри да­но­го до­слі­дже­н­ня роз­ро­би­ли си­сте­му за­хо­дів еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки в Укра­ї­ні, що за­без­пе­чу­ють зна­чний си­нер­ге­ти­чний ефект і по­сту­по­ву ево­лю­цію в на­пря­мі фор­му­ва­н­ня від­кри­тої мо­де­лі ен­до­ген­но­го роз­ви­тку еко­но­мі­ки, яка спря­мо­ва­на на ре­а­лі­за­цію на­яв­но­го по­тен­ці­а­лу в умо­вах вклю­че­н­ня в про­цес гло­ба­лі­за­ції. «Ми від­ки­да­є­мо під­хід, ко­ли всі мо­жли­во­сті роз­ви­тку на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки вба­ча­ю­ться тіль­ки в між­на­ро­дній до­по­мо­зі, у іно­зем­но­му ка­пі­та­лі. Еко­но­мі­чний роз­ви­ток мо­же бу­ти стій­ким ли­ше то­ді, ко­ли він спи­ра­є­ться на вну­трі­шні ре­сур­си, а зов­ні­шнє се­ре­до­ви­ще, як, на­при­клад, про­цес єв­ро­ін­те­гра­ції, це ли­ше се­ре­до­ви­ще, в яко­му ми ді­є­мо», — ствер­жує на­у­ко­вець.

Ав­то­ри на­го­ло­шу­ють на не­об­хі­дно­сті пе­ре­хо­ду Укра­ї­ни до дов­го­стро­ко­вої бю­дже­тної стра­те­гії і вка­зу­ють, що ко­ро­тко­стро­ко­вість є сер­йо­зною ва­дою на­шої еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки. У ро­бо­ті роз­кри­то еко­но­мі­чну су­тність бю­дже­тних ін­стру­мен­тів для ре­гу­лю­ва­н­ня еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. «Во­на по­ля­гає у ви­ко­ри­стан­ні бю­дже­тної ар­хі­те­кто­ні­ки й ви­зна­ча­є­ться опти­маль­ни­ми спів­від­но­ше­н­ня­ми між еле­мен­та­ми бю­дже­тної си­сте­ми та їхнім впли­вом на ди­на­мі­ку еко­но­мі­ки», — від­зна­чає про­фе­сор Ігор Чу­гу­нов.

Вче­ні-фі­нан­си­сти, ко­трі бра­ли участь у цьо­му до­слі­джен­ні, за­про­по­ну­ва­ли по­ня­т­тя «ада­птив­на бю­дже­тна ар­хі­те­кто­ні­ка». Ця ін­но­ва­ція пе­ре­дба­чає си­сте­му бю­дже­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня та вра­хо­вує опти­маль­ні спів­від­но­ше­н­ня між еле­мен­та­ми си­сте­ми і ци­клі­чність со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. За­про­по­но­ва­но та­кож си­стем­ну мо­дель бю­дже­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня, яка за­про­ва­джує ін­те­гра­цію дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня ви­да­тко­вої та до­хі­дної ча­стин бю­дже­ту, між­бю­дже­тних від­но­син, де­фі­ци­ту та про­фі­ци­ту бю­дже­ту, дер­жав­но­го бор­гу. До­слі­дни­ки ство­ри­ли та­кож си­сте­му ін­те­граль­них ма­кро­мо­де­лей про­гно­зу­ва­н­ня еко­но­мі­чної ди­на­мі­ки і се­ред них мо­дель ба­лан­су­ва­н­ня ре­аль­них фі­нан­со­вих по­то­ків у се­кто­рах еко­но­мі­ки, мо­дель ін­те­гра­ції в між­на­ро­дну мо­дель «Про­ект LINK».

Ма­те­рі­а­ли до­слі­дже­н­ня вже ста­ли ві­до­мі на­у­ков­цям сві­ту. На них за­фі­ксо­ва­но по­над сім ти­сяч по­си­лань у ро­бо­тах ві­тчи­зня­них та іно­зем­них еко­но­мі­стів. На збо­рах на­у­ко­вої гро­мад­сько­сті, що про­хо­ди­ли в Ін­сти­ту­ті еко­но­мі­ки про­ми­сло­во­сті НАН Укра­ї­ни, цикл на­у­ко­вих праць «Ін­сти­ту­цій­на транс­фор­ма­ція фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної си­сте­ми Укра­ї­ни в умо­вах гло­ба­лі­за­ції» отри­мав ви­со­ку оцін­ку. Ви­сту­па­ю­чі за­зна­ча­ли, що ро­бо­та мі­стить ва­го­мі по­ло­же­н­ня на­у­ко­вої но­ви­зни та має пра­кти­чне зна­че­н­ня для ви­ро­бле­н­ня ді­є­вих під­хо­дів у фор­му­ван­ні та ре­а­лі­за­ції фі­нан­со­во-еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки су­спіль­но­го роз­ви­тку в умо­вах гло­ба­лі­за­ції. Вче­ні-еко­но­мі­сти, се­ред яких бу­ли троє ака­де­мі­ків НАН Укра­ї­ни, одно­стай­но ви­сло­ви­ли­ся за те, щоб ре­ко­мен­ду­ва­ти цикл на­у­ко­вих праць на при­су­дже­н­ня Дер­жав­ної пре­мії Укра­ї­ни з на­у­ки й те­хні­ки та ви­сло­ви­ли­ся за при­сво­є­н­ня ав­то­рам ро­бо­ти по­че­сних звань ла­у­ре­а­тів ці­єї ви­со­кої від­зна­ки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.