Чи дов­го про­сто­ять?..

Пам’ятник «опол­чен­цям Дон­ба­су» в Ро­сто­ві ще мо­же ви­ліз­ти ро­сій­ській вла­ді бо­ком

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Бо­рис СОКОЛОВ, про­фе­сор, Мо­сква

Се­ми­ме­тро­вий гра­ні­тний обе­ліск «Ге­ро­ям Дон­ба­су» був вста­нов­ле­ний у пар­ку іме­ні Миколи Остров­сько­го в Ро­сто­ві-на-До­ну. Вар­тість пам’ятни­ка та йо­го вста­нов­ле­н­ня­скла­ли близь­ко 1 млн ру­блів. Ав­то­ри пам’ятни­ка — бра­ти Ігор і Ва­лен­тин Ко­сте­ви, ке­рів­ни­ки ро­стов­ської ху­до­жньої май­стер­ні ли­т­тяз брон­зи. Рік то­му во­ни про­гри­мі­ли скан­да­лом у су­сі­дньо­му Ба­тай­ську, де де­мон­ту­ва­ли ви­го­тов­ле­ний ни­ми пам’ятник Оле­ксан­дру Пу­шкі­ну та йо­го дру­жи­ні На­та­лії Гон­ча­ро­вій, за вер­сі­єю май­стрів — че­рез те, що адмі­ні­стра­ці­я­Ба­тай­ська не ви­пла­ти­ла їм на­ле­жні за ро­бо­ту 1850 тис. ру­блів. Але за «Ге­ро­їв Дон­ба­су» з ни­ми не­на­че роз­пла­ти­ли­ся­спов­на. За­ува­жи­мо та­кож, що всьо­го че­рез пів­ро­ку пі­сляв­ста­нов­ле­н­ня­пам’я тни­ка, 2014 ро­ку, Пу­шкі­ну від­би­ли ру­ку та вкра­ли па­ли­цю. Як ми по­ба­чи­мо да­лі, за­мов­ни­ки «Ге­ро­їв Дон­ба­су » осте­рі­га­ю­ться, що з їхнім пам’ятни­ком мо­же ста­ти­ся та ж не­при­єм­ність, і не ли­ше то­му, що ко­льо­ро­ві ме­та­ли ни­ні в ці­ні.

Обе­ліск увін­ча­ний брон­зо­вим зо­бра­же­н­ням ор­де­на так зва­ної Но­во­ро­сії «За вій­сько­ву до­блесть». Вста­но­ви­ли пам’ятник «уві­чне­н­ня­пам’я ті за­ги­блих ро- сій­ських до­бро­воль­ців» за іні­ці­а­ти­вою т.з. «Со­ю­зу до­бро­воль­ців Дон­ба­су». При­чо­му, іні­ці­а­то­рам до­ве­ло­ся­ці­лий рік до­ма­га­ти­ся від вла­ди до­зво­лу на вста­нов­ле­н­ня­пам’я тни­ка. Чиновники вва­жа­ли по­яву мо­ну­мен­та «пе­ред­ча­сною». Ли­ше 15 ве­ре­сня­мі­ська ко­мі­сі­яз най­ме­ну­вань су­спіль­но зна­чи­мих місць, уста­нов­ле­н­ня пам’ятних зна­ків, уві­чне­н­ня імен ви­да­тних лю­дей і пам’ятних по­дій за­твер­ди­ла кон­це­пцію мо­ну­мен­та і мі­сце для­ньо­го, хо­ча ра­ні­ше ди­ре­кці­я­пар­ку від­ки­да­ла ідею вста­нов­ле­н­ня­там по­ді­бно­го мо­ну­мен­та. По­за сум­ні­вом, з то­чки зо­ру ро­стов­ських чи­нов­ни­ків, «Бе­тмен», «Мо­то­ро­ла», «Ги­ві», Оле­ксій Мо­зго­вий, Пав­ло Дрьо­мов, Єв­ге­ній Ва­гнер і по­ді­бні до них — ви­да­тні лю­ди на­шо­го ча­су. Не­зро­зумі­ло, прав­да, чо­му де­яких із цих «ви­да­тних лю­дей» убив ро­сій­ський спе­цназ.

Уро­чи­сте від­кри­т­тя­пам’я тни­ка при­зна­че­не на дру­гу по­ло­ви­ну жов­тня, ко­ли до Ро­сто­ва з’їду­ться­так зва­ні ве­те­ра­ни вій­ни на Дон­ба­сі з усі­єї Ро­сії, а та­кож, на­пев­не, з «ЛНР» і «ДНР». Як зби­ра­ли­ся­гро­ші на пам’ятник, є дві вер­сії. За одні­єю йо­го зве­ли на гро­ші спон­со­рів, за ін­шою — на по­жер­тву­ва­н­ня­чле­нів со­ю­зу, ма­ло не на «на­ро­дні ко­пій­ки». Від­вер­то ка­жу­чи, вер­сі­я­зі спон­со­ра­ми є прав­до­по­ді­бні­шою. Хто-не­будь із близь­ких до Яну­ко­ви­ча «пра­во­слав­них олі­гар­хів» ві­ро­гі­дно міг роз­ще­дри­ти­ся, хоч би той же Ко­стян­тин Ма­ло­фе­єв. Але став­ле­н­ня­ро­стов­ців до но­во­го ви­тво­ру мо­ну­мен­таль­ної про­па­ган­ди ви­яви­ло­ся, м’яко ка­жу­чи, не­о­дно­зна­чним. Це ви­пли­ває з то­го, що, як зі­зна­ли­ся ке­рів­ни­ки мі­сце­во­го від­діл­ку «Со­ю­зу до­бро­воль­ців Дон­ба­су», в яко­му ні­би­то на­ра­хо­ву­є­ться­близь­ко 2,5 ти­ся­чі чле­нів, «пам’ятник ці­ло­до­бо­во охо­ро­ня­є­ться, щоб ван­да­ли не па­плю­жи­ли йо­го». По­го­дьмо­ся, тро­хи див­но зво­ди­ти мо­ну­мент у та­ко­му мі­сці, де він по­тре­бує ці­ло­до­бо­вої охо­ро­ни, щоб йо­го не зне­сли або не роз­ла­ма­ли (ро­стов­ці спов­на мо­жуть за­зі­хну­ти на гра­ніт і брон­зу, чим во­ни гір­ші за жи­те­лів Ба­тай­ська). А тут ще де­кіль­ка де­мо­кра­ти­чних акти­ві­стів Ро­сто­ва на­ді­сла­ли мі­ським вла­стям обу­ре­ні ли­сти про не­за­кон­ність уста­нов­ки «пам’ятни­ка на­йман­цям» і отри­ма­ли одно­ти­пні від­пи­ски з адмі­ні­стра­ції мі­ста, мі­ської Ду­ми і про­ку­ра­ту­ри про те, що з про­ха­н­ням про вста­нов­ле­н­ня пам’ятни­ка ге­ро­ям Дон­ба­су звер­ну­ла­ся мі­ська Ра­да ве­те­ра­нів. То­ді, прав­да, зов­сім не зро­зумі­ло, до чо­го тут «Со­юз до­бро­воль­ців Дон­ба­су».

Але не ви­кли­кає сум­ні­ву одне. Мо­ну­мент «Ге­ро­ям Дон­ба­су» міг бу­ти вста­нов­ле­ний ли­ше зі зго­ди і за пря­мою вка­зів­кою Мо­скви. До­бре ві­до­мо, що все, що хоч якось сто­су­є­ться вій­ни на Дон­ба­сі, пе­ре­бу­ває під най­пиль­ні­шою ува­гою Крем­ля. І ро­стов­ські вла­сті на­пев­но кон­суль­ту­ва­ли­сяз адмі­ні­стра­ці­єю пре­зи­ден­та Ро­сії, перш ніж ви­да­ти до­звіл на вста­нов­ле­н­ня­пам’я тни­ка. Ймо­вір­но, в цьо­му ра­зі ми ма­є­мо спра­ву з ро­сій­ською по­лі­ти­кою, на­прав­ле­ною на на­пів­ле­га­лі­за­цію «ДНР» і «ЛНР», пер­шим кро­ком якої бу­ло ви­зна­н­ня на те­ри­то­рії Ро­сії па­спор­тів, ви­да­них се­па­ра­ти­ста­ми. Те­пер ро­сій­ська вла­да го­то­ва ви­зна­ти, що «ихтам­не­ты » на Дон­ба­сі все- та­ки є. Адже де­ся­тки ти­сяч ро­сій­ських до­бро­воль­ців по­кла­ли в дон­ба­сів­ській вій­ні свої го­ло­ви в бо­роть­бі за ефе­мер­ну не­за­ле­жність ефе­мер­ної «Но­во­ро­сії», а де­ся­тки ти­сяч ін­ших по­вер­ну­ли­ся з Дон­ба­су до Ро­сії по­ка­лі­че­ни­ми — і фі­зи­чно, і мо­раль­но.

Жо­дної ком­пен­са­ції ро­ди­нам уби­тих і тим, хто за­ли­шив­ся ін­ва­лі­дом у ре­зуль­та­ті бо­йо­вих дій на укра­їн­ській землі, Ро­сій­ська дер­жа­ва не ви­пла­чує, у то­му чи­слі і тим бій­цям і ко­ман­ди­рам ро­сій­ської ре­гу­ляр­ної ар­мії, які від­бу­ли на Дон­бас «у від­пус­тку» по­стрі­ля­ти, і як на­слі­док за­ли­ши­ли там своє жи­т­тя­а­бо здо­ров’я. По-пер­ше, і без та­ких ком­пен­са­цій утри­ма­н­ня­о­ку­по­ва­но­го Дон­ба­су ра­зом із утри­ма­н­ням оку­по­ва­но­го Кри­му стає май­же не­по­силь­ним тя­га­рем для ро­сій­сько­го бю­дже­ту. По- дру­ге, що ще ва­жли­ві­ше, ви­пла­та дер­жав­них пен­сій ро­ди­нам уби­тих і по­ка­лі­че­ним «до­бро­воль­цям» бу­ла б яскра­вим свід­че­н­ням пря­мо­го ро­сій­сько­го втя­гу­ва­н­ня в кон­флікт на Дон­ба­сі, що бу­ло б ще важ­че за­пе­ре­чу­ва­ти. То­му Мо­скві ви­гі­дно вті­ши­ти уці­лі­лих ве­те­ра­нів «Но­во­ро­сії» пом­пе­зним пам’ятни­ком, а не ре­аль­ни­ми ви­пла­та­ми.

Однак «до­бро­воль­чий» пе­рі­од вій­ни на Дон­ба­сі з ро­сій­сько­го бо­ку дав­но вже за­кін­чив­ся. Фа­кти­чно під ма­скою «до­не­цьких опол­чен­ців» там про­дов­жу­ють во­ю­ва­ти ви­хід­ці з Дон­ба­су та Ро­сії, які про­йшли під­го­тов­ку бій­ців ро­сій­ської ре­гу­ляр­ної ар­мії й одер­жу­ють зар­пла­ту кон­тра­ктни­ків. Не­ор­га­ні­зо­ва­ні ро­сій­ські « до­бро­воль­ці » , що актив­но ви­ко­ри­ста­ли­ся­Крем­лем в 2014—2015 ро­ках як дар­мо­ве «гар­ма­тне м’ясо», біль­ше йо­му не по­трі­бні. Прав­да, на пам’ятни­ку на­яв­на сим­во­лі­ка ні­ким не ви­зна­них ма­ріо­не­тко­вих дер­жав. Але ви­зна­ва­ти їх офі­цій­но Ро­сі­я­по­ки що не­на­че не зби­ра­є­ться— че­рез не­пе­ре­дба­чу­ва­ну ре­а­кцію на та­ку акцію сві­то­вої спіль­но­ти.

Пам’ятник у Ро­сто­ві ще мо­же ви­ліз­ти ро­сій­ській вла­ді бо­ком. Мо­жна не сум­ні­ва­ти­ся, що він ста­не мі­сцем збо­рищ ро­сій­ських ім­пер­ських на­ціо­на­лі­стів, які ра­но чи пі­зно мо­жуть ви­яви­ти­ся в опо­зи­ції ре­жи­му Пу­ті­на. Мо­жли­во, що ана­ло­гі­чні пам’ятни­ки зве­дуть і в ін­ших ро­сій­ських мі­стах — по­га­ний при­клад за­ра­зли­вий.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.