Мо­ло­дість, енер­гія і вір­ту­о­зність

Про три зна­ко­ві про­е­кти Сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру «INSO-Львів»

Den (Ukrainian) - - Культура - Сте­фа­нія ОЛІЙНИК, Львів

Твор­чі акції, які ре­а­лі­зу­вав мо­ло­дий Сим­фо­ні­чний ор­кестр «INSO-Львів» за остан­ні кіль­ка мі­ся­ців, уже отри­ма­ли за­слу­же­не між­на­ро­дне ви­зна­н­няу ко­лах кла­си­чних і на­віть джа­зо­вих му­зи­кан­тів. За­ли­ши­ло­ся здо­бу­тки ор­ке­стру гі­дно оці­ни­ти ува­гою на ба­тьків­щи­ні, адже мо­ло­ді му­зи­кан­ти про­дов­жу­ють пра­цю­ва­ти у рі­дно­му Льво­ві і що­мі­ся­ця про­по­ну­ють слу­ха­чам но­ві які­сні кон­цер­тні про­гра­ми у се­бе вдо­ма.

Ака­де­мі­чний сим­фо­ні­чний ор­кестр «INSO-Львів» на­сту­пно­го ро­ку свя­тку­ва­ти­ме 20-рі­чний юві­лей. Му­зи­кан­ти ко­ле­кти­ву та­кож не на­ба­га­то стар­ші за цей вік. І са­ме їх мо­ло­дість, енер­гі­я­та не­стрим­не ба­жа­н­ня­до вдо­ско­на­ле­н­ня, під­ко­рює на­ба­га­то стар­ших та до­свід­че­ні­ших му­зи­кан­тів сві­то­вої сла­ви. Ор­кестр мо­же­пи­ша­ти­ся­спів­пра­це­ю­зі­зна­ме­ни­ти­ми­му­зи­кан­та­ми—скри­паль­ко­ю­Лі­зо­ю­Ба­ті­а­шві­лі,го­бо­їсто­мФран­су­а­Ле­льо,ві­до­ми­мєв­ро­пей­ським­пе­да­го­гом, ві­о­лон­че­лі­стом та ди­ри­ген­том Вольф­ган­гом Ема­ну­е­лем Шмід­том, ма­ке­дон­ським пі­а­ні­стом Сі­мо­ном Тр­пче­ським, іта­лій­ським те­но­ром Алес­сан­дром Са­фі­ною, бель­гій­ським ди­ри­ген­том і ком­по­зи­то­ром Сер ом Дір ком Б росс е; все­сві­тньо ві­до­ми­ми укра­їн­ця­ми— го­лов­ною ди­ри­гент кою Опе­ри та Фі­лар­мо­нії м. Грац Окса­ною Ли­нів, со­ліс­ткою Ві­ден­ської опе­ри Зо­ря­ною Ку­шплер, скри­па­ля­ми Ан­дрі­єм Бє­ло­вим і Ва­ле­рі­єм Со­ко­ло­вим та ба­га­тьма ін­ши­ми.

Че­рез свій юний вік, уча­сни­ки ор­ке­стру від­кри­ті до твор­чих екс­пе­ри­мен­тів. І, вла­сне, одним з та­ких екс­пе­ри­мен­ті вста­ла спів­пра­ця кла­си­чно­го ор­ке­стру з джа­зо­ви­ми му­зи­кан­та­ми на сце­ні AlfaJazzFest, що при­не­сла «INSO-Львів» між­на­ро­дний роз­го­лос.

У РИТМАХ ДЖА­ЗУ

Де­бю­том для мо­ло­до­го львів­сько­го ор­ке­стру на джа­зо­вій сце­ні фе­сти­ва­лю став ав­тор­ський про­е­ктпі­а­ні­ста­та­ком­по­зи­то­ра­Ва­ди­ма­Не­се­лов­сько­го.Ро­до­мі­зОде­си,Ва­дим­пе­ре­їхав­на­вча­ти­ся­спо­ча­тку­до­Ні­меч­чи­ни,зго­дом—до­США.Ни­ні­ві­нє ви­кла­да­чем най­ві­до­мі­шо­го і пре­сти­жно­го Му­зи­чно­го ко­ле­джу Бер­клі( Бо­стон ), і са­ме цей ста­тус, й зви­чай­но— та­лант і твор­чість пі­а­ні­ста, ро­бить йо­го зір­кою пер­шої ве­ли­чи­ни. Ра­зом з «INSO-Львів» Ва­дим ре­а­лі­зу­вав свою дав­ню мрію — кон­цер­тне ви­ко­на­н­ня вла­сних ком­по­зи­цій у су­про­во­ді сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру. Са­ме цей про­ект на сце­ні на пло­щі Ри­нок від­кри­вав джа­зо­вий фе­сти­валь 2016 ро­ку. Спів­пра­ця­Ва­ди­ма Не­се­лов­сько­го та мо­ло­до­го львів­сько­го ор­ке­стру про­дов­жу­є­ться: від­був­ся за­пис аль­бо­му, спіль­ні ви­сту­пи у кіль­кох мі­стах Укра­ї­ни, зокре­ма — у при­фрон­то­во­му Ма­рі­у­по­лі. Ве­ли­ким пра­гне­н­ням Не­се­лов­сько- го є здій­сни­ти га­стро­лі з ор­ке­стром не ли­ше в Укра­ї­ні, ай у США.

Цьо­го­річ ор­кестр «INSO-Львів» отри­мав за­про­ше­н­ня­від ві­до­мо­го ізра­їль­сько­го кон­тра­ба­си­ста, ком­по­зи­то­ра та спів­а­ка Аві­ша­я­Ко­е­на до спів­пра­ці на джа­зо­во­му фе­сти­ва­лі. Ор­кестр ви­сту­пив на го­лов­ній сце­ні фе­сти­ва­лю ім. Ед­ді Ро­зне­ра, ку­ди, як жар­ту­ють му­зи­кан­ти, про­пуск ли­ше за ве­ли­кою кіль­кі­стю ста­ту­е­ток Ґрем­мі. Варто ска­за­ти, що ви­ко­ну- ва­ти джаз кла­си­чно­му му­зи­кан­ту ду­же не­про­сто, це аб­со­лю­тно ін­ша есте­ти­ка ім­про­ві­за­ції, від­чу­т­тя­ри­тму, де біль­шість за­ле­жить не від то­го, що на­пи­са­но в но­тах, а від вза­є­мо­дії му­зи­кан­тів один з одним під час ви­ко­на­н­ня. Рі­вень від­по­від­аль­но­сті цьо­го ви­сту­пу був ко­ло­саль­ним, окрім при­су­тно­сті кіль­кох ти­сяч слу­ха­чів фе­сти­ва­лю, від­бу­вав­ся­за­пис для­фран­цузь­ко­го те­ле­ка­на­ла кла­си­чної та джа­зо­вої му­зи­ки Mezzo та бри­тан­ських джа­зо­вих ра­діо­стан­цій. Яскра­ві ме­ло­дії, пуль­су­ю­чі ри­тми, схі­дний ко­ло­рит, не­ймо­вір­на по­ту­жна ди­на­мі­ка ор­ке­стро­во­го зву­ча­н­ня­по­руч з май­же ме­ди­та­тив­ни­ми со­ло — під­ко­ри­ли сер­ця­слу­ха­чів фе­сти­ва­лю, які від­зна­чи­ли спіль­ний ви­ступ тріо Аві­ша­я­Ко­е­на та львів­сько­го ор­ке­стру, як одно­го з най­більш про­ни­кли­вих кон­цер­тів цьо­го­рі­чно­го джа­зо­во­го фе­сти­ва­лю.

ВИПРОБУВАННЯ В ІМ’Я МО­ЦАР­ТА

«Це бу­ло ве­ли­ке випробування для­му­зи­кан­тів ор­ке­стру пра­цю­ва­ти над чо­тир­ма про­гра­ма­ми, від­чу­ва­ло­ся, що для них це був цін­ний до­свід і, вре­шті, во­ни впо­ра­лись якнай­кра­ще», — роз­по­ві­ла про спів­пра­цю з ор­ке­стром «INSO-Львів» за­снов­ни­ця фе­сти­ва­лю «LvivMozArt», ди­ри­гент Окса­на ЛИ­НІВ.

Чо­му фе­сти­валь «LvivMozArt» став справ­жнім ви­про­бу­ва­н­ням для ор­ке­стру? При пла­ну­ван­ні будь-яко­го фе­сти­ва­лю кла­си­чної му­зи­ки най­важ­чи­ми є кон­цер­ти із за­лу­че­н­ням сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру. Адже за­про­си­ти (чи­тай: при­вез­ти, осе­ли­ти, на­го­ду­ва­ти) одно­го чи кіль­кох со­лі­стів — не так важ­ко, а ось ці­лий ор­кестр — спра­ва про­бле­ма­ти­чна. То­му, усі кон­цер­тні про­гра­ми сим­фо­ні­чної му­зи­ки за­зви­чай «ля­га­ють на пле­чі» одно­го мі­сце­во­го ор­ке­стру. І та­ким ор­ке­стром на І Між­на­ро­дно­му фе­сти­ва­лі кла­си­чної му­зи­ки «LvivMozArt» став «INSO-Львів». Ра­зом із ди­ри­ген­ткою Окса­ною Ли­нів та її аси­стен­том Ві­та­лі­єм Але­ксе­йо­на­ком ор­ке­стран­там до­ве­лось го­ту­ва­ти чотири рі­зні кон­цер­тні про­гра­ми, три­ва­лі­стю до 1,5—2 го­ди­ни ко­жна — у су­мі май­же ві­сім го­дин му­зи­ки і кіль­ка де­ся­тків чи со­тня го­дин ре­пе­ти­цій. На сце­ні фе­сти­ва­лю «LvivMozArt» пу­блі­ка ві­та­ла мо­ло­дий львів­ський ор­кестр чотири ра­зи: під час уро­чи­сто­го від­кри­т­тя і ви­ко­на­н­ня но­ві­тніх прем’єр тво­рів Фран­ца Кса­ве­ра Мо­цар­та та Сим­фо­нії №40 Вольф­ган­га Ама­де­я­Мо­цар­та; гран­діо­зно­го Га­ла-кон­цер­туз­зір­ка­ми­сві­то­ви­хо­пер­ни­хсцен;ре­кон­стру­кці­їі­сто­ри­чно­го­кон­цер­ту—ви­ко­на­н­ня«Ре­кві­є­му»В.А.Мо­цар­та­та Уро­чи­сто­го хо­ру Ф.К.Мо­цар­та у сті­нах со­бо­ру св. Юра, де 191 рік то­му Франц Кса­вер сам ви­ко­ну­вав тво­ри ба­тька; та під час му­зи­чно­го пер­фор­ман­су «Вте­ча» — ко­ла­жу із кла­си­чних та су­ча­сних ком­по­зи­цій, тра­кто­ва­них як роз­по­відь про жи­т­тя­та до­лю Фран­ца Кса­ве­ра Мо­цар­та. Всьо­го 34 тво­ри! Про де­та­лі та­ко­го му­зи­чно­го ма­ра­фо­ну Окса­на Ли­нів роз­по­ві­ла більш де­таль­ні­ше:

— На­яв­ність про­фе­сій­но­го сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру у Льво­ві, йо­го ба­га­то­рі­чний про­фе­сій­ний до­свід у най­рі­зно­ма­ні­тні­ших му­зи­чних жан­рах став основ­ною умо­вою фор­му­ва­н­ня і про­ве­де­н­ня фе­сти­ва­лю «LvivMozArt». По­ді­бно до тра­ди­цій ін­ших ве­ли­ких єв­ро­пей­ських фе­сти­ва­лів, та­ких як Ва­ґне­рів­ський фе­сти­валь у Бай­рой­ті чи Зальц­бурзь­кий фе­сти­валь, які всі свою про­гра­му фор­му­ють на уча­сті одно­го ве­ли­ко­го ві­до­мо­го сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру. Це був пер­ший до­свід для­ор­ке­стру «INSO-Львів» па­ра­лель­но пра­цю­ва­ти над чо­тир­ма ве­ли­ки­ми, аб­со­лю­тно рі­зно­пла­но­ви­ми про­гра­ма­ми — це бу­ла су­ча­сна му­зи­ка, ба­ле­тний, опер­ний, сим­фо­ні­чний та кан­та­тно-ора­то­рі­аль­ний жанр. Па­ра­лель­но пра­цю­ва­ти в п’яти сти­лях, і при цьо­му здій­сни­ти і сві­то­ві прем’єри ХХІ сто­лі­т­тя, і за­бу­тих тво­рів Фран­ца Кса­ве­ра Мо­цар­та, а та­кож прем’єри, на­пи­са­ні спе­ці­аль­но для­фе­сти­ва­лю ком­по­зи­то­ром Єв­ге­ном Ор­кі­ним.

ОПО­РА ДЛЯ КОН­КУР­САН­ТІВ ЗІ ВСЬО­ГО СВІ­ТУ

Від­чу­ва­ла, що му­зи­кан­там бу­ло важ­ко, адже ми за день про­гра­ва­ли до де­ся­тка рі­зних му­зи­чних тво­рів, які ви­ма­га­ли рі­зно­го під­хо­ду до ху­до­жніх зав­дань. І спо­ча­тку від­чу­ва­ло­ся, що це бу­ло на ме­жі сприйня­т­тя кіль­ко­сті ін­фор­ма­ції му­зи­кан­та­ми, але вже пі­сля­пев­но­го ча­су всі по­ча­ли від­чу­ва­ти це як ці­ка­вий твор­чий про­цес, то­му що, фа­кти­чно, за два ти­жні ор­кестр опа­ну­вав своє­рі­дну хре­сто­ма­тію му­зи­ки — від ХVІІ до ХХІ сто­лі­т­тя.

Най­біль­ше при­ва­блює під­хід му­зи­кан­тів до ро­бо­ти: во­ни жи­вуть цим ор­ке­стром! Від­чу­ва­є­ться над­зви­чай­но силь­но, що всі пра­цю­ють на ре­зуль­тат і якість. Якщо ста­ю­ться­та­кі си­ту­а­ції, що му­зи­кан­ти ор­ке­стру від­чу­ва­ють, що щось є не­до­пра­цьо­ва­ним, при­йма­є­ться­о­дно­го­ло­сне рі­ше­н­ня­без обго­во­ре­н­ня, що всі за­ли­ша­ю­ться і пра­цю­ють стіль­ки ча­су, скіль­ки по­трі­бно. Це яви­ще в Єв­ро­пі або ін­ших ко­ле­кти­вах пра­кти­чно від­су­тнє. От­же, са­мим му­зи­кан­там ду­же ва­жли­вий ре­зуль­тат!

У ве­ре­сні «INSO-Львів» як за­про­ше­ний ор­кестр взяв участь у 24-му Між­на­ро­дно­му кон­кур­сі ім. Йо­ган­не­са Брам­са в ав­стрій­сько­му мі­сті Пер­чах, роз­та­шо­ва­но­му в ма­льов­ни­чій мі­сце­во­сті на бе­ре­зі озе­ра Вер­тер­зее, ві­до­мої як «Ав­стрій­ська Рив’єра». Зма­га­ли­ся­ви­ко­нав­ці-ін­стру­мен­та­лі­сти: фор­те­пі­а­но, скри­пка, альт, ві­о­лон­чель, а та­кож во­ка­лі­стів, кон­кур­сний ре­пер­ту­ар яких обов’яз­ко­во вклю­чав тво­ри ні­ме­цько­го ком­по­зи­то­ра Й.Брам­са, а окрім то­го вір­ту­о­зні ком­по­зи­ції ін­ших ав­то­рів. У тре­тьо­му ту­рі для­кон­кур­сан­тів обов’яз­ко­вим бу­ло ви­ко­на­н­ня­Кон­цер­ту з ор­ке­стром, які фі­на­лі­сти з Фран­ції, Іта­лії, Ру­му­нії, Ка­на­ди, Япо­нії, Ки­таю та Пів­ден­ної Ко­реї ви­ко­ну­ва­ли у су­про­во­ді ор­ке­стру «INSO-Львів».

Пе­ред ор­ке­стром сто­я­ло зав­да­н­ня­пі­дго­ту­ва­ти кон­цер­тний ре­пер­ту­ар для­у­сіх кон­кур­сних ін­стру­мен­тів: два фор­те­пі­ан­ні кон­цер­ти Й.Брам­са та Кон­церт Р.Шу­ма­на, скри­пко­ві кон­цер­ти Й.Брам­са, Я.Сі­бе­лі­у­са і П.Чай­ков­сько­го, Кон­цер­ти для­аль­та з ор­ке­стром Б.Бар­то­ка та В.Вол­то­на, Ва­рі­а­ції на те­му ро­ко­ко та Кон­цер­ти для­ві­о­лон­че­лі Й.Гай­дна та А.Двор­жа­ка. 11 кон­цер­тів для­рі­зних ін­стру­мен­тів та уро­чи­сту «Ака­де­мі­чну фе­сти­валь­ну увер­тю­ру» Й.Брам­са ор­кестр ви­ко­ну­вав уже за кіль­ка ти­жнів пі­сля­фе­сти­ва­лю «LvivMozArt», за­був­ши про лі­тні від­пус­тки та від­по­чи­нок.

Пі­дго­ту­ва­ти­ся­до кон­кур­су ор­ке­стру «INSO-Львів» до­по­ма­гав ди­ри­гент Ві­та­лій АЛЕКСЕ

ЙОНАК ( Бі­ло­русь—Ні­меч­чи­на), який ка­же:

«Ме­ні по­трі­бно бу­ло опра­цю­ва­ти з ор­ке­стром скри­пко­вий та аль­то­вий ре­пер­ту­ар. Мо­їм зав­да­н­ням бу­ло те, щоб ор­кестр знав ма­те­рі­ал, до­бре ви­ко­ну­вав йо­го, і во­дно­час — за­ли­шав­ся гну­чким і міг ре­а­гу­ва­ти на май­бу­тніх со­лі­стів та ін­шо­го ди­ри­ген­та в Ав­стрії. Кон­цер­ти, зви­чай­но, зов­сім рі­зні: взя­ти аль­то­ві кон­цер­ти то­го ж Бар­то­ка і Вол­то­на — це два рі­зні сві­ти! Або ті ж Брамс, Чай­ков­ський чи Сі­бе­лі­ус — аб­со­лю­тно рі­зні «пла­не­ти»: ми на­ма­га­ли­ся­за­йма­ти­ся­рі­зним зву­ком, вті­ли­ти рі­зні обра­зи. Ме­ні ду­же спо­до­ба­ло­сяз ни­ми пра­цю­ва­ти! Про «INSO-Львів» ямо­жу ска­за­ти, що це мо­ло­дий, мо­ти­во­ва­ний ор­кестр, який пра­гне ру­ха­ти­ся впе­ред, ду­же дру­жній по від­но­шен­ню один до одно­го. І най­ва­жли­ві­ше — ор­кестр є ці­лі­сним: я спри­ймав цей ор­кестр як за­галь­ний ко­ле­ктив, який один за одно­го сто­їть го­рою, і це ви­дно, це чу­ти й це від­чу­ва­є­ться!»

ФОТО НАДАНО PR-КОМПАНІЄЮ «ДЕЛЬ АРТЕ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.