На­сту­пна зу­пин­ка – «Ме­дре­фор­ма»

В.о. мі­ні­стра охо­ро­ни здо­ров’я Уля­на СУПРУН — про те, яких змін у си­сте­мі очі­ку­ва­ти укра­їн­цям, якщо пар­ла­мент на­ва­жи­ться да­ти їм­старт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

За­ко­но­про­е­кти №6327 і №6604, з яки­ми мо­жна пов­но­цін­но впро­ва­ди­ти уря­до­ву стра­те­гію ре­фор­му­ва­н­ня ме­ди­ци­ни, вже «з’їли» чи­ма­ло нер­вів і своїх при­хиль­ни­ків, і опо­нен­тів. На­ро­дним де­пу­та­там від­сту­па­ти ні­ку­ди — Вер­хов­на Ра­да роз­гля­ну­ла за­ко­но­про­е­кти що­до осві­тньої, пен­сій­ної і су­до­вої ре­форм, у жов­тні на нас че­кає го­ло­су­ва­н­ня за ме­ди­чну. До ре­чі, на­ро­дний де­пу­тат Ган­на Го­пко дня­ми від­зна­чи­ла у ко­лон­ці ви­дан­ню «Но­вое вре­мя», що го­лов­на те­ма для пар­ла­мен­та­рів на­сту­пно­го ти­жня — са­ме ме­ди­чна ре­фор­ма. «Це одна з тих ре­форм, яка має най­біль­ший за­пит у су­спіль­ства, і во­дно­час, це га­лузь, яка на­скрізь про­ся­кну­та ко­ру­пці­єю... — пи­ше Ган­на Го­пко. — Щоб змі­ни­ти та­кий стан ре­чей, який не вла­што­вує ні­ко­го, крім ко­ру­пціо­не­рів, не­об­хі­дно да­ти старт ме­ди­чній ре­фор­мі. Від­по­від­ні за­ко­но­про­е­кти слід про­го­ло­су­ва­ти у жов­тні, іна­кше не­мо­жли­во за­пу­сти­ти змі­ни на пер­вин­ній лан­ці охо­ро­ни здо­ров’я у сі­чні 2018 ро­ку».

Ско­ріш за все, го­ло­су­ва­н­ня за «ме­ди­чні» за­ко­но­про­е­кти бу­де не­про­стим. Тим не менш, у Мі­ні­стер­стві охо­ро­ни здо­ров’я збе­рі­га­ють спо­кій і на­ла­што­ва­ні на ро­бо­ту. Та­ке вра­же­н­ня скла­лось під час роз­мо­ви з в. о. мі­ні­стра охо­ро­ни здо­ров’я Уля­ною Супрун. По­ча­ли ми з очі­ку­вань що­до роз­гля­ду ре­фор­ма­тор­ських за­ко­но­про­е­ктів. Та­кож по­го­во­ри­ли про «До­сту­пні лі­ки», сіль­ську ме­ди­ци­ну, ко­ру­пцію і ме­ди­чну куль­ту­ру укра­їн­ців.

«СПОДІВАЮСЬ, НА­СТУ­ПНО­ГО СЕСІЙНОГО ТИ­ЖНЯ ДЕ­ПУ­ТА­ТИ ЗАПУСТЯТЬ РЕ­ФОР­МУ»

— Па­ні Уля­но, за­ко­но­про­е­кти що­до ре­фор­ми ме­ди­ци­ни до­сі не роз­гля­ну­ли у пар­ла­мен­ті. Ко­ли, на ва­шу дум­ку, на­ро­дні де­пу­та­ти ві­зьму­ться за неї?

— Прем’ єр- мі ністр Во ло ди мир Грой­сман на­зи­вав на­ші прі­о­ри­те­ти — це ме­ди­чна, пен­сій­на та осві­тня ре­фор­ми. Осві­тня й пен­сій­на вже про­го­ло­со­ва­ні. Спо­ді­ва­є­мось, на­сту­пно­го сесійного ти­жня (три­ва­ти­ме з 17 по 20 жов­тня. — Авт.) де­пу­та­ти збе­ру­ться, ма­ти­муть кво­рум і да­дуть старт ре­фор­мі ме­ди­ци­ни.

Аль­тер­на­тив­них за­ко­но­про­е­ктів на­ра­зі не­має. Це по­ка­зує, що біль­шість ко­мі­те­ту з пи­тань охо­ро­ни здо­ров’я за­ці­кав­ле­на у то­му, щоб за­ко­но­про­ект №6327, який вже має йо­го по­зи­тив­ний ви­сно­вок, по­да­ли на го­ло­су­ва­н­ня. Ми на­по­ля­га­є­мо, щоб го­ло­ви фра­кцій і спі­кер пар­ла­мен­ту пі­шли впе­ред і з ме­ди­чною ре­фор­мою. Бо 72% укра­їн­ців її під­три­му­ють (за да­ни­ми опи­ту­ва­н­ня со­ціо­ло­гі­чної гру­пи «Рей­тинг», про­ве­де­но­го у сер­пні. — Авт.).

— Го­ло­ва ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди з пи­тань охо­ро­ни здо­ров’я Оль­га Бо­го­мо­лець до­сі на­зи­ває про­ект ме­дре­фор­ми, роз­ро­бле­ний уря­дом, про­фа­на­ці­єю...

— Ко­мі­тет Вер­хов­ної ра­ди з пи­тань охо­ро­ни здо­ров’я на­дав по­зи­тив­ний ви­сно­вок сто­сов­но за­ко­но­про­е­кту №6327, це за­ре­є­стро­ва­но. Ро­бо­ча гру­па ко­мі­те­ту опра­цю­ва­ла всі по­прав­ки — а їх бу­ло 886. Де­ко­трі вра­ху­ва­ли, де­ко­трі від­хи­ли­ли, вже є оста­то­чна вер­сія за­ко­но­про­е­кту, який з черв­ня опри­лю­дне­ний на сай­ті Вер­хов­ної Ра­ди. Від черв­ня ми че­ка­є­мо на го­ло­су­ва­н­ня у дру­го­му чи­тан­ні. Все бу­ло го­то­ве від пер­шо­го дня ці­єї се­сії.

УСПІХИ «ДОСТУПНИХ ЛІКІВ»

— Яка ро­бо­та, спря­мо­ва­на на змі­ни си­сте­ми ме­ди­ци­ни, про­во­ди­ться за­раз?

— Ми ма­є­мо ба­га­то про­грам, які вклю­ча­ти­му­ться в ре­фор­му­ва­н­ня, ко­ли змі­ни­ться си­сте­ма фі­нан­су­ва­н­ня, ко­ли ство­ри­мо На­ціо­наль­ну слу­жбу здо­ров’я, бу­де­мо опла­чу­ва­ти ме­ди­чні по­слу­ги че­рез держ­бю­джет, зав­дя­ки дер­жав­но­му стра­ху­ван­ню. То­ді ми змо­же­мо роз­по­ча­ти пов­но­цін­ну ре­фор­му. Але та­кож ми вже прийня­ли юсто­ва­ний на­каз, за яким укра­їн­ські лі­ка­рі мо­жуть ко­ри­сту­ва­ти­ся між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми лі­ку­ва­н­ня.

Є ду­же успі­шна про­гра­ма «До­сту­пні лі­ки». Во­на роз­по­ча­лась 1 кві­тня 2017 ро­ку, у її рам­ках вже ви­пи­са­ні 6,5 міль­йо­на ре­це­птів, і на­ші па­ці­єн­ти, а ба­га­то з них — пен­сіо­не­ри, отри­ма­ли свої лі­ки без­ко­штов­но або з ма­лень­кою спів­опла­тою. Ми роз­ши­рю­є­мо цю про­гра­му. На цей рік на «До­сту­пні лі­ки» на­да­ли 500 міль­йо­нів гри­вень і до­да­ли ще 200 міль­йо­нів, ко­ли вно­си­ли змі­ни до бю­дже­ту 2017 ро­ку. На 2018 рік ми пе­ред­ба­ча­є­мо фі­нан­су­ва­н­ня у роз­мі­рі один мі­льярд гри­вень. Ми роз­ши­рю­є­мо но­зо­ло­гії, на­сту­пно­го ро­ку у про­гра­му вклю­чать ще кіль­ка за­хво­рю­вань — для цьо­го ми ра­ди­мо­ся з екс­пер­тни­ми гру­па­ми лі­ка­рів і фар­ма­цев­тів. Та­кож за­кли­ка­є­мо па­ці­єнт­ські гру­пи по­да­ва­ти по­ра­ди. Ми хо­че­мо, щоб той мі­льярд гри­вень ви­ко­ри­ста­ли най­ефе­ктив­ні­ше.

— До ре­чі, що­до про­гра­ми «До­ступ ні лі ки » екс пер ти за зна ча ли « Дню » , що за про по но ва ні уря дом умо­ви для при­ва­тних аптек ко­мер­цій­но не­при­ва­бли­ві. Чи пла­ну­є­ться удо­ско­на­лю­ва­ти ме­ха­нізм ро­бо­ти про­гра­ми в цьо­му пла­ні?

— Апте­ки за­лу­ча­ю­ться до про­гра­ми до­бро­віль­но. Ко­жна тре­тя апте­ка в Укра­ї­ні бе­ре участь у про­гра­мі (за­га­лом 6564 за­кла­ди. — Авт.), і се­ред них є і при­ва­тні, й ко­му­наль­ні. За­раз ми не роз­гля­да­є­мо мо­жли­во­сті змін у про­гра­мі в кон­текс­ті ро­бо­ти апте­чної ме­ре­жі.

Ду­маю, апте­ки, які вже бе­руть участь у про­гра­мі або ро­би­ти­муть це, по­ба­чать, що це ви­гі­дно еко­но­мі­чно. Бо це — ве­ли­ка кіль­кість па­ці­єн­тів і ліків, які на­да­ва­ти­му­ться від дер­жа­ви га­ран­то­ва­но. У всіх єв­ро­пей­ських кра­ї­нах та­кі про­гра­ми ре­ім­бур­са­ції існу­ють, і май­же всі апте­ки бе­руть у них участь. Еко­но­мі­чно їм це ви­гі­дно, бо во­ни ма­ють га­ран­тії на за­ку­пів­лі ліків дер­жав­ним ко­штом. Окрім то­го, це за­охо­чує па­ці­єн­тів при­хо­ди­ти до та­ких аптек, во­ни мо­жуть по­ба­чи­ти, які ін­ші то­ва­ри там є і ку­пу­ва­ти їх. Якщо апте­чні ме­ре­жі цьо­го не ро­зу­мі­ють, це свід­чить про не ду­же до­бре про­ду­ма­ний бі­знес-план.

РЕГІОНИ ВЧАТЬ РАХУВАТИ ПОТРЕБИ

— Не­за­ба­ром уряд має пе­ре­да­ти за­ку­пів­лі ліків до укра­їн­ської на­ціо­наль­ної за­ку­пі­вель­ної ор­га­ні­за­ції. За­раз її пі­ло­тний про­ект пе­ре­бу­ває на гро­мад­сько­му обго­во­рен­ні. Що у цій стру­кту­рі тре­ба ство­рю­ва­ти з ну­ля, а що мо­жна ви­ко­ри­ста­ти з існу­ю­чих пра­ктик? Як за­без­пе­чу­ва­ти­ме­ться про­зо­рість за­ку­пі­вель?

— Що­до про­зо­ро­сті — в Укра­ї­ні вже існує еле­ктрон­на си­сте­ма за­ку­пі­вель ProZorro. На­ша за­ку­пі­вель­на аген­ція спів­пра­цює з Мі­ні­стер­ством еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі, щоб від­пра­цю­ва­ти мо­дель вза­є­мо­дії між за­мов­ни­ком та по­ста­чаль­ни­ком ліків.

Ін­ший по­зи­тив­ний аспект аген­ції — ми змо­же­мо ви­хо­ди­ти на між­на­ро­дний ри­нок. За­мов­ле­н­ня з рі­зних ре­гіо­нів бу­дуть зби­ра­ти­ся і пе­ре­да­ва­ти­ся до аген­ції, яка про­во­ди­ти­ме за­ку­пів­лю в ін­те­ре­сах ме­ди­чних за­кла­дів, які є роз­по­ря­дни­ка­ми бю­дже­тних ко­штів. То­ді ми бу­де­мо ви­хо­ди­ти на ри­нок з біль­ши­ми ци­фра­ми і отри­му­ва­ти­ме­мо кра­щі про­по­зи­ції. За ра­ху­нок то­го, що за­ку­пів­лі бу­дуть опри­лю­дне­ні в си­сте­мі ProZorro з пу­блі­ка­ці­єю ан­глій­ською мо­вою, іно­зем­ний по­ста­чаль­ник змо­же взя­ти участь у ау­кціо­ні та за­про­по­ну­ва­ти лі­ки за ці­ною в ра­зи ниж­че. Це ми по­ба­чи­ли в остан­ні три ро­ки, ко­ли зав­дя­ки між­на­ро­дним ор­га­ні­за­ці­ям вда­ло­ся на 38% зни­зи­ти ви­тра­ти на за­ку­пів­лі ліків та ме­ди­чних ви­ро­бів.

Во­дно­час ми ма­є­мо пра­кти­ку че­рез ProZorro і за­ку­пі­вель­ні тен­де­ри. Ми мо­же­мо ство­ри­ти уні­каль­ну укра­їн­ську си­сте­му, бо в ко­жній дер­жа­ві цей ме­ха­нізм від­рі­зня­є­ться. Для цьо­го, зокре­ма, ми на­пи­са­ли ли­сти в усі регіони і за­про­по­ну­ва­ли при­єд­на­ти­ся до пі­ло­тних про­е­ктів, щоб ми мо­гли до- по­мог­ти лі­кар­ням, які по­тре­бу­ють на­шої про­фе­сій­ної до­по­мо­ги, за­ку­пи­ти лі­ки. Біль­шість ре­гіо­нів по­го­ди­лись взя­ти участь у та­ко­му про­е­кті, щоб ми мо­гли спіль­но ви­ро­би­ти ме­ха­нізм, за яким пра­цю­ва­ти­ме аген­ція.

— Лі­кар­ні вчать фор­му­ва­ти ці за­яв­ки?

— У ве­ре­сні у Дер­жав­но­му екс­пер­тно­му цен­трі МОЗ ми спіль­но ор­га­ні­зу­ва­ли на­вча­н­ня фа­хів­ців — по два з ко­жно­го ре­гіо­ну — які від­по­від­а­ють за збір за­явок, те, скіль­ки по­трі­бно за­ку­пи­ти ліків і ме­ди­чних ви­ро­бів. Є зов­сім но­ва ме­то­до­ло­гія, якої їх на­вча­ли. Во­ни по­вер­ну­ли­ся до своїх ре­гіо­нів і вчать ін­ші ме­дза­кла­ди, як це ро­би­ти. По­тім ці спе­ці­а­лі­сти ви­шлють свої обра­хун­ки нам, і ми пе­ре­ві­ри­мо, чи пра­виль­но во­ни все зро­би­ли.

Цьо­го ро­ку у нас бу­ла ве­ли­ка про­бле­ма з ва­кци­на­ми, бо три обла­сті не­пра­виль­но про­ра­ху­ва­ли по­тре­бу в ін’єкцій­них ва­кци­нах про­ти по­ліо­мі­є­лі­ту і за­раз їм їх бра­кує. А на сві­то­во­му рин­ку та­ких ва­кцин на­ра­зі не­має. Ми му­си­мо че­ка­ти до ве­сни, ко­ли ви­ро­бник ви­пу­стить но­ву пар­тію, і якось ви­рі­шу­ва­ти цю про­бле­му.

Три­ває де­цен­тра­лі­за­ція, у ре­гіо­нах ма­ють обра­хо­ву­ва­ти свої потреби і ви­си­ла­ти їх нам — то­ді ми мо­же­мо за­ку­па­ти лі­ки на дер­жав­но­му рів­ні. Якщо на місцях ра­ху­ють не­пра­виль­но, ми не мо­же­мо по­да­ти пра­виль­ний за­пит на за­ку­пів­лю. Ми пра­гне­мо на­вчи­ти фа­хів­ців — і то­ді за­крі­пи­ти від­по­від­аль­ність за ни­ми. Якщо во­ни не­пра­виль­но по­ра­ху­ють, це бу­де їхня осо­би­ста від­по­від­аль­ність. Ім’я, прі­зви­ще, по­са­да — ми зна­є­мо, хто во­ни. Якщо бу­дуть по­мил­ки, во­ни від­по­від­а­ти­муть за них.

КО­РУ­ПЦІЯ, ЯКУ НА­ЗИ­ВА­ЮТЬ «ВДЯ­ЧНІ­СТЮ»

— Ча­сто лу­нає дум­ка, зокре­ма і від пред­став­ни­ків МОЗ, що го­лов­на «хво­ро­ба» укра­їн­ської ме­ди­ци­ни — ко­ру­пція. В уяв­лен­ні ба­га­тьох це щось стра­шне, по­га­не, але до­во­лі аб­стра­ктне. Мо­же­те на­ве­сти кон­кре­тні при­кла­ди, як ко­ру­пцій­ні си­сте­ми галь­му­ють впро­ва­дже­н­ня ре­форм? Яких га­лу­зей це сто­су­є­ться на­сам­пе­ред?

— Є ко­ру­пція у за­ку­пів­лях. На­віть у ProZorro є спосо­би, зав­дя­ки яким мо­жна обі­йти си­сте­му. Якщо об’єм за­ку­пі­вель мен­ший від 200 ти­сяч гри­вень, не тре­ба йти че­рез від­кри­ті тен­де­ри ProZorro, мо­жна за­ку­пи­ти щось на­пря­му у ви­ро­бни­ка. На­при­кін­ці ми­ну­ло­го ро­ку ми по­ба­чи­ли, що в Ін­сти­ту­ті сер­ця бу­ли та­кі за­ку­пів­лі. Во­ни мали при­дба­ти лі­ки на 600 ти­сяч гри­вень, і за­мість то­го, щоб про­ве­сти це одні­єю ве­ли­кою пар­ті­єю че­рез ProZorro, по­ді­ли­ли все на три пар­тії, щоб ко­жна бу­ла менш ніж 200 ти­сяч, і за­пла­ти­ли най­ви­щу ці­ну, яку до­зво­ляє за­кон. Бо є гра­ни­чна ці­на, вста­нов­ле­на ДЕЦ, за якою мо­жна про­да­ва­ти, але сам ви­ро­бник по­го­див­ся про­да­ва­ти пре­па­рат че­рез ProZorro за ці­ною, на 50% зни­же­ною, ніж за­де­кла­ро­ва­на. А Ін­сти­тут сер­ця за­пла­тив най­ви­щу ці­ну. Чи це про­ти­за­кон­но? Во­ни за­ку­пи­ли за за­де­кла­ро­ва­ну ці­ну, це бу­ло мен­ше 200 ти­сяч гри­вень, фор­маль­но все за за­ко­ном. Але якщо по­ди­ви­ти­ся, як це від­бу­ло­ся — це ко­ру­пція.

Ін­ша ко­ру­пція — яв­на. Ко­ли за­ку­по­ву­ють до­ро­го­вар­ті­сні ме­ди­чні ви­ро­би чи обла­дна­н­ня і, на­при­клад, три ви­ро­бни­ки по­да­ють ті са­мі за­ви­ще­ні ці­ни. Ми мо­же­мо по­рів­ня­ти їх із ці­на­ми в ін­ших кра­ї­нах і по­ба­чи­ти, що за кор­до­ном це на­ба­га­то де­шев­ше.

Окре­мо — си­сте­ма ко­ру­пції у ме­ди­чній осві­ті і ме­дза­кла­дах. Це допла­та, щоб отри­ма­ти по­са­ду або по­тра­пи­ти у ме­ди­чний виш, скла­сти іспит. Ін­тер­ни пла­тять, щоб зай­ти в ін­тер­на­ту­ру, а то­ді — щоб пра­цю­ва­ти лі­ка­рем. По­тім що­мі­ся­ця час­тку ко­штів, які во­ни бе­руть від па­ці­єн­тів, ма­ють пла­ти­ти сво­їм го­лов­ним лі­ка­рям. Ми зна­є­мо про арешт екс-за­сту­пни­ка мі­ні­стра охо­ро­ни здо­ров’я Ро­ма­на Ва­си­ли­ши­на — у ка­бі­не­ті, ко­ли він брав ха­бар. Ці гро­ші він отри­му­вав від в. о. го­лов­но­го лі­ка­ря Оле­ксан­дрів­ської лі­кар­ні, а той брав їх від своїх лі­ка­рів. Та­ке що­дня від­бу­ва­є­ться у ба­га­тьох ме­ди­чних за­кла­дах. По­спіл­куй­те­ся зі

“Окре­мо йде те, що ба­га­то лю­дей не на­зи­ва­ють ко­ру­пці­єю, але це є нею. Це ха­ба­рі лі­ка­рям. Лі­ка­рі ма­ють отри­му­ва­ти гі­дну зар­пла­тню. За­раз во­ни за­ро­бля­ють

“ду­же ма­ло. Си­сте­ма ви­ма­гає від них шу­ка­ти фі­нан­су­ва­н­ня ін­шим шляхом. Во­ни або че­ка­ють, щоб хтось дав їм до­да­тко­ві гро­ші, й це на­зи­ва­є­ться «вдя­чність», або во­ни ви­ма­га­ють гро­шей до по­ча­тку лі­ку­ва­н­ня — це вже так і на­зи­ва­ють ха­ба­ром. І одне, й ін­ше не­пра­виль­но. Але ми ро­зу­мі­є­мо, що, фа­кти­чно, цьо­го ви­ма­гає си­сте­ма. Лю­ди­на з ро­ди­ною не мо­же жи­ти у Ки­є­ві на п’ять ти­сяч гри­вень на мі­сяць. На­віть на де­сять ти­сяч гри­вень. І лю­ди не ду­ма­ють, що да­ти щось у по­дя­ку за лі­ку­ва­н­ня — якийсь ха­бар. Але ко­ру­пція — це ви­ко­ри­ста­н­ня лю­ди­ною сво­єї по­са­ди, щоб отри­ма­ти на­го­ро­ду. Лі­кар на сво­їй по­са­ді лі­кує лю­дей і від них отри­мує щось у ви­на­го­ро­ду, чо­го не ви­ма­га­ють йо­го обов’яз­ки. Це ко­ру­пція. Ха­бар. В Укра­ї­ні це на­зи­ва­є­ться «вдя­чні­стю.

сту­ден­та­ми чи ін­тер­на­ми — скіль­ки ко­штує мо­жли­вість пра­цю­ва­ти у тій чи ін­шій лі­кар­ні? Це не­пра­виль­но. Лю­ди ма­ють йти на свою ро­бо­ту, бо во­ни по­трі­бні, бо во­ни хо­ро­ші лі­ка­рі.

Зов­сім окре­мо йде те, що ба­га­то лю­дей не на­зи­ва­ють ко­ру­пці­єю, але це є нею. Це ха­ба­рі лі­ка­рям. Лі­ка­рі ма­ють отри­му­ва­ти гі­дну зар­пла­тню. За­раз во­ни за­ро­бля­ють ду­же ма­ло. Си­сте­ма ви­ма­гає від них шу­ка­ти фі­нан­су­ва­н­ня ін­шим шляхом. Во­ни або че­ка­ють, щоб хтось дав їм до­да­тко­ві гро­ші, й це на­зи­ва­є­ться «вдя­чність», або во­ни ви­ма­га­ють гро­шей до по­ча­тку лі­ку­ва­н­ня — це вже так і на­зи­ва­ють ха­ба­ром. Іо­дне, й ін­ше не­пра­виль­но. Але ми ро­зу­мі­є­мо, що, фа­кти­чно, цьо­го ви­ма­гає си­сте­ма. Лю­ди­на з ро­ди­ною не мо­же жи­ти у Ки­є­ві на п’ять ти­сяч гри­вень на мі­сяць. На­віть на де­сять ти­сяч гри­вень. Ілю­ди не ду­ма­ють, що да­ти щось у по­дя­ку за лі­ку­ва­н­ня — якийсь ха­бар. Але ко­ру­пція — це ви­ко­ри­ста­н­ня лю­ди­ною сво­єї по­са­ди, щоб отри­ма­ти на­го­ро­ду. Лі­кар на сво­їй по­са­ді лі­кує лю­дей і від них отри­мує щось у ви­на­го­ро­ду, чо­го не ви­ма­га­ють йо­го обов’яз­ки. Це ко­ру­пція. Ха­бар. В Укра­ї­ні це на­зи­ва­є­ться «вдя­чні­стю».

Я не зви­ну­ва­чую ба­га­то лі­ка­рів у цьо­му, бо та­ка си­сте­ма, і це є при­чи­ною то­го, чо­му ми її змі­ню­є­мо. Ми пра­гне­мо, щоб фі­нан­су­ва­н­ня йшло ін­шим шляхом, щоб лі­ка­рі отри­му­ва­ли гі­дну зар­пла­ту за свою ро­бо­ту. Якщо во­ни ма­ти­муть ба­га­то па­ці­єн­тів, то отри­му­ва­ти­муть хо­ро­шу зар­пла­ту. Так са­мо, як юри­сти, фі­нан­си­сти, но­та­рі­у­си.

«РЕ­ФОР­МА СІЛЬСЬКОЇ МЕ­ДИ­ЦИ­НИ ЗА­ОХО­ЧУЄ ПРА­ЦЮ­ВА­ТИ У СЕЛІ»

— Як у МОЗ оці­ню­ють іні­ці­йо­ва­ний Пре зи ден том за ко но про ект №7117 із ре­фор­му­ва­н­ня сільської ме­ди­ци­ни? В чо­му він до­пов­нює змі­ни у сфе­рі у рам­ках уря­до­во­го про­е­кту ме­дре­фор­ми? Що у мі­ні­стер­стві вва­жа­ють го­лов­ним у роз­ви­тку сільської ме­ди­ци­ни?

— Всі укра­їн­ці по­вин­ні ма­ти до­ступ до які­сних ме­ди­чних по­слуг — жи­вуть во­ни у мі­сті, чи у селі. У селі жи­вуть 30% укра­їн­ців. Нам тре­ба під­си­ли­ти сіль­ську ме­ди­ци­ну, і за­ко­но­про­ект, по­да­ний Адмі­ні­стра­ці­єю Пре­зи­ден­та, опра­цьо­ву­вав­ся з на­ми і Мін­ре­гіон­бу­дом, щоб ми мо­гли комп лек с но по ди ви ти ся на проб ле ми сфе­ри і спосо­би їх ви­рі­ше­н­ня.

Нам при­єм­но, що зав­дя­ки пре­зи­дент­сько­му за­ко­но­про­е­кту сіль­ська ме­ди­ци­на отри­має до­да­тко­ве фі­нан­су­ва­н­ня. Змі­ни у фі­нан­су­ван­ні, які сто­су­ю­ться опла­ти ме­ди­чних по­слуг у рам­ках уря­до­вої ре­фор­ми, до­по­мо­жуть на­да­ва­ти які­сні ме­ди­чні по­слу­ги ко­жно­му укра­їн­цю. Але та­кож тре­ба під­си­ли­ти ін­фра­стру­кту­ру. Пре­зи­дент­ський за­ко­но­про­ект до­зво­ляє по­кра­щи­ти ін­фра­стру­кту­ру, ам­бу­ла­то­рії, те, що сто­су­є­ться комп’ютер­ної ме­ре­жі та ін­тер­не­ту. Адже в уря­до­во­му за­ко­но­про­е­кті за­зна­че­на по­тре­ба у ство­рен­ні еле­ктрон­ної си­сте­ми охо­ро­ни здо­ров’я eHealth, а щоб ма­ти до неї до­ступ, по­трі­бні ін­тер­нет і комп’ютер. Так пре­зи­дент­ський за­ко­но­про­ект до­по­ма­гає вті­лю­ва­ти змі­ни, за­про­по­но­ва­ні уря­дом.

Ще один аспект — те­ле­ме­ди­ци­на. Це спо­сіб ма­ти від­да­ле­ний кон­такт із лі­ка­ря­ми. Ска­жі­мо, фельд­шер пра­цює в селі, до ньо­го при­хо­дить па­ці­єнт з ком­пле­ксним за­хво­рю­ва­н­ням, з яким фельд­шер не мо­же да­ти ра­ду сам. Зав­дя­ки те­ле­ме­ди­ци­ні фельд­шер мо­же про­кон­суль­ту­ва­ти­ся з лі­ка­рем, до яко­го при­крі­пле­ний. Та­кож є ідея опла­чу­ва­ти кон­суль­та­ції, що на­да­ють лі­ка­рі, як до­да­тко­ву по­слу­гу. То­му ре­фор­ма сільської ме­ди­ци­ни та­кож за­охо­чує лі­ка­рів пра­цю­ва­ти у селі.

«У СИ­ТУ­А­ЦІЇ З БОРГАМИ ПО ЗАРПЛАТАХ — НІ­ЧО­ГО НО­ВО­ГО»

— Не­що­дав­но уряд ухва­лив роз­по­ря­дже­н­ня про по­га­ше­н­ня бор­гів по зар пла тах лі ка рям, йдеть ся про 81,7 міль­йо­на гри­вень. Що ста­ло го­лов­ним чин­ни­ком по­яви за­бор­го­ва­но­сті? Як уни­кну­ти си­ту­а­ції із не­ви­пла­тою зар­плат у май­бу­тньо­му?

— Ко­жно­го ро­ку у цей час є за­бор­го­ва­ність по зарплатах. Ми­ну­ло­го ро­ку, за рік пе­ред тим і ра­ні­ше. У цьо­му не­має ні­чо­го но­во­го. Ко­ли ми роз­ро­бля­є­мо про­ект бю­дже­ту і по­да­є­мо йо­го до Вер­хов­ної Ра­ди, то вка­зу­є­мо, скіль­ки ко­штів тре­ба на ме­ди­чну су­бвен­цію — вра­хо­ву­є­мо потреби на зар­пла­ти мед­пра­ців­ни­ків, ко­му­наль­ні по­слу­ги то­що. Обла­сті, ра­йо­ни і мі­ста отри­му­ють цю су­бвен­цію. За­раз кіль кість гро шей про ра хо ва­на на ко­жну лю­ди­ну. Ось, на­ма­лю­ва­ла вам схе­му. На обла­сті йде близь­ко 35% за­галь­ної су­ми су­бвен­ції. Ре­шта іде на мі­ста, ра­йо­ни і гро­ма­ди, там ко­шти роз­ра­хо­ву­ю­ться на кіль­кість на­се­ле­н­ня. Але! Ба­га­то лю­дей лі­ку­ю­ться не у ра­йо­нах — во­ни їдуть до міст. А ко­шти, пе­ре­да­ні ра­йо­нам, за­ли­ша­ю­ться там. Цьо­го ро­ку у ра­йо­нах за­ли­ша­ться не­ви­ко­ри­ста­ни­ми на зар­пла­ти 2,4 мі­льяр­да гри­вень. А на мі­сце­во­му рів­ні — 2,8 мі­льяр­да бор­гу на мед­пра­ців­ни­ків. Як­би ми ко­шти з ра­йо­нів пе­ре­ки­ну­ли на мі­ста, борг був би ма­лень­ким. Але ми не мо­же­мо це зро­би­ти, бо та­кий ме­ха­нізм су­бвен­ції. Гро­ші за­ли­ша­ю­ться у ра­йо­нах, їх роз­да­ють на пре­мії, рі­зні на­го­ро­ди то­що. А ми шу­ка­є­мо у держ­бю­дже­ті ці 2,8 мі­льяр­да.

Ко­ли гро­ші йти­муть ту­ди, ку­ди йде па­ці­єнт — та­ко­го не бу­де. У цьо­му ідея на­шої ре­фор­ми. Не роз­ді­ля­ти ко­шти за яки­мись те­о­ре­ти­чни­ми обра­хун­ка­ми, ні­би 500 па­ці­єн­тів лі­ку­ва­ти­ме­ться у пев­но­му мі­сці, а п’ять ти­сяч — в ін­шо­му. Па­ці­єн­ти не йдуть до ра­йо­ну, во­ни йдуть до мі­ста. А гро­ші за­ли­ша­ю­ться у ра­йо­нах, які не пе­ре­да­ють ко­шти.

Справ­ді, Ка­бмін прийняв по­ста­но­ву, 5 жов­тня бю­дже­тний ко­мі­тет її узго­див — що 559,2 міль­йо­на гри­вень, які бу­ли в ре­зер­ві су­бвен­ції, пі­дуть на ме­ди­чні зар­пла­ти (з них 81,7 міль­йо­на — на по­га­ше­н­ня за­бор­го ва нос ті по зар пла ті ста ном на 1 жов­тня. — Авт.), гро­ші вже у ре­гіо­нах. Це має по­кри­ти існу­ю­чий борг, по­ба­чи­мо, до яко­го рів­ня це від­бу­де­ться. Але регіони ка­за­ли нам, що до кін­ця ро­ку є борг у 2,8 мі­льяр­да гри­вень. Чи є він на­справ­ді — не зна­є­мо. Сподіваюсь, бу­дуть до­да­тко­ві ко­шти, щоб не бу­ло бор­гів у на­сту­пні мі­ся­ці.

«ЛЮ­ДИ НЕ ДОВІРЯЮТЬ ЛІ­КА­РЯМ»

— Впро­ва­джу­є­ться ба­га­то змін, але Укра­ї­на — у де­ся­тці кра­їн із най­ниж­чим рів­нем ще­пле­н­ня. Та­кож укра­їн­ці до­во­лі ло­яль­но став­ля­ться до ці­ли­те­лів і зна­ха­рів, по­пу­ляр­на «ін­тер­нет-ме­ди­ци­на» — ко­ли за­мість то­го, щоб пі­ти до лі­ка­ря, лю­ди шу­ка­ють ре­це­пти у ме­ре­жі. Яку ува­гу цій про­бле­мі при­ді­ля­ють у МОЗ? Чи пла­ну­ю­ться якісь іні­ці­а­ти­ви для по­до­ла­н­ня ме­ди­чної не­осві­че­но­сті су­спіль­ства?

— Лю­ди не довіряють сво­їм лі­ка­рям. Ко­ли во­ни ма­ти­муть сво­го сі­мей­но­го лі­ка­ря, до яко­го хо­ди­ти­муть по­стій­но, то до­ві­ря­ти­муть йо­му і пе­ре­ста­нуть шу­ка­ти ре­це­пти в ін­тер­не­ті чи ко­ри­сту­ва­ти­ся по­ра­да­ми дру­зів, лі­ку­ва­ти­ся по­за си­сте­мою. Ко­ли па­ці­єн­ти ма­ти­муть фі­нан­со­ві га­ран­тії, що пев­ні по­слу­ги опла­тить дер­жа­ва, во­ни не шу­ка­ти­муть ін­ші спосо­би лі­ку­ва­н­ня.

Що­до ва­кцин. Ко­ли у сер­пні гру­па «Рей­тинг» ро­би­ла опи­ту­ва­н­ня, ви­яви­лось, що 84% лю­дей під­три­му­ють ва­кци­на­цію. За ре­зуль­та­та­ми цьо­го до­слі­дже­н­ня, до­во­лі зна­чна ча­сти­на тих, хто від­мов­ля­є­ться від ва­кци­на­ції, ро­бить це, бо мед­пра­ців­ни­ки їм так ка­жуть. То­чні­ше, во­ни не ка­жуть: «Не ва­кци­нуй­те­ся вза­га­лі». Во­ни го­во­рять: «Не бе­ріть ва­кци­ну, яку дає дер­жа­ва, а йдіть в апте­ку і ку­пуй­те до­рож­чу». Тут тре­ба про­во­ди­ти про­сві­тни­цьку ро­бо­ту з пер­со­на­лом, і ми пра цю є мо над цим з ЮНІСЕФ і ВООЗ.

Та­кож дру­зі або ін­тер­нет пе­ре­ко­ну­ють лю­дей не ва­кци­ну­ва­ти ді­тей. Це на­че ста­ви­ти свою ди­ти­ну по­се­ред тра­си. Ви ри­зи­ку­є­те її жи­т­тям. Ду­маю, це тре­ба ви­зна­ва­ти зло­чи­ном, а не­ва­кци­но­ва­ні ді­ти не ма­ють йти до шко­ли чи ди­тсад­ка. Ми му­си­мо ви­ма­га­ти від ба­тьків ва­кци­ну­ва­ти своїх ді­тей, бо во­ни став­лять під за­гро­зу за­хво­рі­ти не ли­ше вла­сну ди­ти­ну, а й усіх ді­тей і до­ро­слих нав­ко­ло.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Уля­на Супрун обі­цяє, що зав­дя­ки ме­дре­фор­мі, про­ект якої за­про­по­ну­вав уряд, лі­ка­рі отри­му­ва­ти­муть гі­дну зар­пла­ту. Ме­ди­ки, як і ба­га­то ін­ших укра­їн­ців, че­ка­ють по­кра­щень...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.