Кри­за су­спіль­но­го мов­ле­н­ня в Укра­ї­ні:

Як знайти ко­шти?

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - На­та­ля ІЩЕНКО

Су­спіль­ні мов­ни­ки є в усьо­му сві­ті. Це не тіль­ки Бі-Бі­Сі у Ве­ли­ко­бри­та­нії та ARD, ZDF, Deutschlandradio і Deutsche Welle у Ні­меч­чи­ні, Telewizja Polska у Поль­щі, — це та­ко­жін­ші ме­діа, не ли­ше в Єв­ро­пі, ай у Пів­ні­чній та Пів­ден­ній Аме­ри­ці, Азії, Ав­стра­лії, Афри­ці...

Всі су­спіль­ні за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції не є одна­ко­ви­ми, але є в них і спіль­ні ри­си. Клю­чо­ва, прин­ци­по­ва від­мін­ність су­спіль­но­го мов­ле­н­ня від «зви­чай­но­го те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо» — ви­сві­тле­н­ня ва­жли­вих для су­спіль­ства тем і не­за­ле­жність від по­лі­ти­ків.

Про­те на­справ­ді осві­тні та куль­тур­ні про­гра­ми, до­ку­мен­таль­ні філь­ми, що ма­ють вузь­кі ау­ди­то­рії й то­му не­ці­ка­ві ко­мер­цій­ним ка­на­лам, ви­го­тов­ля­ю­ться й де­мон­стру­ю­ться якраз су­спіль­ни­ми мов­ни­ка­ми і слу­гу­ють дій­сно ви­со­кій ме­ті — роз­ви­тку су­спіль­ства. Не­ко­мер­цій­ний ха­ра­ктер ді­яль­но­сті су­спіль­них мов­ни­ків не дає змо­ги та­ким ме­діа жи­ти за ра­ху­нок до­хо­дів від ре­кла­ми. То­му основ­ним дже­ре­лом фі­нан­су­ва­н­ня для та­ко­го ти­пу за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції є або­нен­тна пла­та гля­да­чів та слу­ха­чів (що вста­нов­лю­є­ться державою) і до­та­ції від дер­жа­ви. Але це не ви­клю­чає отри­ма­н­ня вне­сків від бі­зне­су та гро­мад­ських стру­ктур, зокре­ма фон­дів.

«Де­те­ктор ме­діа», що ре­тель­но ви­сві­тлює те­му ство­ре­н­ня су­спіль­но­го мов­ле­н­ня, на­во­дить де­кіль­ка ва­жли­вих при­кла­дів сто­сов­но фі­нан­су­ва­н­ня та­ко­го ти­пу ме­діа в ін­ших кра­ї­нах.

Ро­з­гля­не­мо при­клад Нор­везь­кої мов­ної кор­по­ра­ції ( The Norwegian Broadcasting Corporation, NRK), яка скла­да­є­ться з NRK1, NRK2, NRK3, NRK Super (для ді­тей), 14 на­ціо­наль­них ра­діо­ка­на­лів, ін­тер­нет-сай­та nrk.no, P3.no (для мо­ло­ді), yr.no (про­гноз по­го­ди), он­лайн-по­слуг « NRK ТВ- пле­єр » ( TV- player), « NRK Ра­діо- пле­єр » ( Radioplayer). Це — не­ко­мер­цій­ний су­спіль­ний мов­ник, під­по­ряд­ко­ва­ний мі­ні­стер­ству куль­ту­ри Нор­ве­гії. На NRK вза­га­лі не­має ре­кла­ми. Су­спіль­ний мов­ник фі­нан­су­є­ться зде­біль­шо­го за ра­ху­нок або­нен­тної пла­ти, яку спла­чує ко­жен нор­ве­жець, ко­ли ку­пує те­ле­ві­зор (на­се­ле­н­ня кра­ї­ни ста­но­вить 5 млн лю­дей). Що­ро­ку пар­ла­мент Нор­ве­гії пе­ре­гля­дає роз­мір цьо­го вне­ску.

Цьо­го жро­ку абон­пла­та скла­ла 2800 нор­везь­ких крон ( 290 єв­ро) на рік. Вза­га­лі абон­пла­та ста­но­вить 96% (!) бю­дже­ту NRK, який, на­при­клад, 2015ро­ку склав 5,3 млрд нор­везь­ких крон — при­бли­зно 550 млн єв­ро. Ін­ші до­хо­ди мов­ни­ка — а це всьо­го 4% — про­да­жар­хі­вів, про­грам і но­вин, а та­ко­жза­лу­че­н­ня спон­со­рів до по­ка­зу зна­чних по­дій, та­ких як « Єв­ро­ба­че­н­ня » чи спор­тив­ні зма­га­н­ня (Олім­пі­а­ди). Гро­ші спон­со­рів не мо­жуть пе­ре­ви­щу­ва­ти 1% від бю­дже­ту.

Або ін­ший при­клад, ближ­чий до нас (гео­гра­фі­чно). Поль­ське гро­мад­ське те­ле­ба­че­н­ня (Telewizja Polska) в остан­ній рік ма­ло до­хід у роз­мі­рі 1 млрд 400 млн зло­тих (по­над 320 млн єв­ро). На­пов­ню­є­ться бю­джет мов­ни­ка пе­ре­ва­жно за ра­ху­нок абон­пла­ти: гро­ма­дя­ни мо­жуть за­ре­є­стру­ва­ти­ся як пла­тни­ки збо­ру і спла­ти­ти су­му в 22,7 зло­тих (близь­ко 5 єв­ро) на мі­сяць. Утім, це ро­блять ли­ше 10% по­ля­ків, що по­ро­джує де­фі­цит фі­нан­сів, і ке­рів­ни­ки Telewizja Polska на­го­ло­шу­ють на не­об­хі­дно­сті змін у цій си­сте­мі. (Для при­кла­ду: ко­мер­цій­ні поль­ські мов­ни­ки TVN і Polsat ма­ють до­хо­ди май­же у шість мі­льяр­дів зло­тих від ко­мер­цій­ної ре­кла­ми та пе­ред­пла­ти.) Прав­ля­ча пар­тія «Пра­во і спра­ве­дли­вість» (ПіС) пла­ну­ва­ла за­про­ва­ди­ти із сі­чня 2017 ро­ку но­вий під­хід: абон­пла­та Telewizja Polska ма­ла до­да­ва­ти­ся до ра­хун­ків за еле­ктро­енер­гію — не­за­ле­жно від то­го, чи є у гро­ма­дя­ни­на те­ле­ві­зор, чи ні. Збір мав змен­ши­ти­ся при­бли­зно удві­чі, але пі­сля хви­лі про­те­стів це рі­ше­н­ня не бу­ло схва­ле­но.

Су­спіль­ні мов­ни­ки Ні­меч­чи­ни — ARD, ZDF, Ра­діо Ні­меч­чи­ни (DRadio), Ні­ме­цька хви­ля (Deutsche Welle) та ре­гіо­наль­ні ме­діа — най­біль­ше фі­нан­су­ва­н­ня отри­му­ють від жи­те­лів кра­ї­ни. Ко­жне до­мо­го­спо­дар­ство що­мі­ся­ця має спла­чу­ва­ти або­нен­тну пла­ту за гро­мад­ські ме­діа 17,5 єв­ро не­за­ле­жно від кіль­ко­сті те­ле­ві­зо­рів чи ра­діо­при­йма­чів у квар­ти­рі. Свій вне­сок та­кож­спла­чу­ють під­при­єм­ства та ін­сти­ту­ції. Так за ор­га­ні­за­цію, в якій пра­цю­ють від 50 до 249 лю­дей, ро­бо­то­да­вець що­мі­ся­ця вно­си­ти­ме до­да­тко­вих 87,50 єв­ро на су­спіль­не мов­ле­н­ня.

Крім вне­сків від громадян, ні­ме­цькі су­спіль­ні мов­ни­ки отри­му­ють гро­ші від про­да­жу ре­кла­ми. Про­те ця су­ма не­ве­ли­ка че­рез жорс­ткі обме­же­н­ня що­до по­ка­зу ре­кла­ми. Тре­тім дже­ре­лом до­хо­ду є про­даж­кон­тен­ту, який ви­ро­бляє су­спіль­ний мов­ник.

На від­мі­ну від Нор­ве­гії, Поль­щі, Ні­меч­чи­ни та ще ба­га­тьох кра­їн сві­ту, абон­пла­та не є сьо­го­дні ні осно­вою, ні ча­сти­ною бю­дже­ту Су­спіль­но­го мов­ни­ка в Укра­ї­ні. Ді­яль­ність пу­блі­чно­го акціо­нер­но­го то­ва­ри­ства «На­ціо­наль­на су­спіль­на те­ле­ра­діо­ком­па­нія Укра­ї­ни » ( ПАТ « НСТУ » ) фі­нан­су­є­ться без­по­се­ре­дньо з дер­жав­но­го бю­дже­ту. За­ко­ном про су­спіль­не мов­ле­н­ня вста­нов­ле­но, що об­сяг фі­нан­су­ва­н­ня На­ціо­наль­ної су­спіль­ної те­ле­ра­діо­ком­па­нії Укра­ї­ни ма­ють ста­но­ви­ти не мен­ше ніж0,2% ви­да­тків за­галь­но­го фон­ду держ­бю­дже­ту за по­пе­ре­дній рік. Тоб­то не­має жо­дної прив’ яз­ки, на­віть фор­маль­ної, ска­жі­мо, до кіль­ко­сті до­мо­го­спо­дарств або те­ле­ві­зій­них при­йма­чів — ли­ше до роз­мі­ру дер­жав­ної скар­бни­ці. І цей ме­тод жо­дним чи­ном не на­га­дує абон­пла­ту.

Якщо жро­зди­ви­ти­ся вже не дже­ре­ло, а роз­мір ко­штів, які йдуть на фі­нан­со­ву під­трим­ку НСТУ, то мо­жна по­ба­чи­ти, що 2017 ро­ку на ці ці­лі пе­ред­ба­че­но 970,8 млн грн, або при­бли­зно 30,5 млн єв­ро. Це май­же в де­сять ра­зів мен­ше, ні­жу Поль­щі. І це при то­му, що Су­спіль­не — це два за­галь­но­на­ціо­наль­них те­ле­ка­на­ли «UA: Пер­ший» та «UA: Куль­ту­ра » і три ра­діо­стан­ції: « Укра­їн­ське ра­діо » , « Про­мінь » і « Куль­ту­ра » , Все­сві­тня слу­жба ра­діо­мов­ле­н­ня Укра­ї­ни, 25 ре­гіо­наль­них ТРК.

Один із кан­ди­да­тів на по­са­ду го­ло­ви прав­лі­н­ня На­ціо­наль­ної су­спіль­ної те­ле­ра­діо­ком­па­нії — по­ляк, жур­на­ліст-фрі­лан­сер, те­ле­про­дю­сер Ма­рек Се­рант у своїх ви­сту­пах під час від­бо­ру ке­рів­ни­ка НСТУ звер­тав ува­гу на мі­зер­ну до­хо­дну ча­сти­ну бю­дже­ту Су­спіль­но­го, яка ста­но­вить су­му, що до­рів­нює май­же мі­ся­чно­му бю­дже­ту поль­сько­го мов­ни­ка. Він на­го­ло­шу­вав, що в та­кій си­ту­а­ції НСТУ са­мо­стій­но має за­ро­бля­ти до­да­тко­ві гро­ші на свою ді­яль­ність, іна­кше ні­чо­го не змі­ни­ться — без гро­шей те­ле­ра­діо­ком­па­нія не змо­же ста­ти справ­жньою Су­спіль­ною і ви­гля­да­ти­ме так, як ра­ні­ше. Поль­ський те­ле­ві­зій­ник про­по­ну­вав, щоб в Укра­ї­ні за­про­ва­ди­ли або­нен­тну пла­ту з ко­жно­го го­спо­дар­ства і не за­бо­ро­ня­ли ре­кла­му, якої на НСТУ, за йо­го під­ра­хун­ка­ми, має бу­ти що­най­мен­ше 30%. Але кон­це­пцію Се­ран­та не під­три- мали, і він не очо­лив укра­їн­сько­го су­спіль­но­го мов­ни­ка.

Дум­ки про те, що без гро­шей ні­чо­го не ви­йде, до­три­му­ю­ться й укра­їн­ські ме­ді­а­екс­пер­ти. Під час не­що­дав­ньо­го екс­пер­тно­го опи­ту­ва­н­ня «Май­бу­тнє укра­їн­ських ме­діа», ко­ли свої дум­ки ви­кла­ли по­над 30 екс­пер­тів з пи­тань ЗМІ та ко­му­ні­ка­цій, біль­шість ре­спон­ден­тів на­го­ло­шу­ва­ла на то­му, що подаль­ша до­ля Су­спіль­но­го за­ле­жить най­пер­ше від на­яв­но­сті фі­нан­сів на ре­фор­ми і подаль­шу ді­яль­ність мов­ни­ка.

Але, згі­дно із про­е­ктом за­ко­ну про держ­бю­джет-2018, фі­нан­су­ва­н­ня НСТУ пе­ред­ба­че­но ще в мен­шо­му роз­мі­рі від то­го, що про­пи­са­но в за­ко­но­дав­стві про су­спіль­но­го мов­ни­ка. Ви­хо­дя­чи з ви­да­тків за­галь­но­го фон­ду держ­бю­дже­ту-2017 у су­мі 767,7 млрд грн, 2018 ро­ку НСТУ ма­ла б отри­ма­ти 1 млрд 535 млн грн, але за­пла­но­ва­на ли­ше по­ло­ви­на су­ми — 776,5 млн грн. На­ро­дні де­пу­та­ти обі­ця­ють вно­си­ти до держ­бю­дже­ту змі­ни й ви­ма­га­ти збіль­ше­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня Су­спіль­но­го. Го­ло­ва ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди з пи­тань сво­бо­ди сло­ва та ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки Ві­кто­рія Сю­мар ра­зом з дво­ма ін­ши­ми пар­ла­мен­та­ря­ми вже за­ре­є­стру­ва­ла по­прав­ку до про­е­кту держ­бю­дже­ту на 2018 рік — су­спіль­но­му мов­ни­ку про­по­ну­є­ться надати 1 млрд 682 млн грн. Але на­ра­зі не­ві­до­мо, чи зна­йде ця про­по­зи­ція під­трим­ку в де­пу­тат­сько­го кор­пу­су.

Між­тим, від­по­від­но до опри­лю­дне­ної Мін­фі­ном Бю­дже­тної ре­зо­лю­ції на 2018 — 2020 ро­ки, НСТУ що­ро­ку бу­де не­до­ра­хо­ву­ва­ти­ся зна­чної су­ми ко­штів, а 2020 ро­ку не­ста­ча мо­же скла­сти 35% від пе­ред­ба­че­но­го за­ко­но­дав­ством бю­дже­ту.

Тоб­то хро­ні­чне не­до­фі­нан­су­ва­н­ня мо­же ста­ти по­стій­ною про­бле­мою для укра­їн­сько­го су­спіль­но­го мов­ни­ка. Зро­зумі­ло, що за та­ких умов ду­же ва­жли­во пла­ну­ва­ти свій роз­ви­ток, за­без­пе­чу­ва­ти впро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій, га­ран­ту­ва­ти під­ви­ще­н­ня яко­сті. І це ви­кли­кає стур­бо­ва­ність що­до пер­спе­ктив Су­спіль­но­го мов­ни­ка в Укра­ї­ні вза­га­лі.

Але бю­дже­тне фі­нан­су­ва­н­ня та йо­го за­ле­жність від вла­ди, а не від за­ко­ну, ви­кли­кає ще одне за­пи­та­н­ня до укра­їн­сько­го мов­ни­ка — про мо­жли­вість збе­ре­же­н­ня справ­жньої не­за­ле­жно­сті від по­лі­ти­ків за умов та­ко­го ме­то­ду отри­ма­н­ня ко­штів.

Ці­ка­во, що сайт ПАТ «НСТУ» на­во­дить роз­ду­ми ке­рів­ни­ків нор­везь­ко­го NRK про не­об­хі­дність по­шу­ку но­вих під­хо­дів до фі­нан­су­ва­н­ня су­спіль­них мов­ни­ків, які до­во­дять, що «абон­пла­та — це за­ста­рі­лий ме­тод», але во­на «убез­пе­чує» від «зов­ні­шніх впли­вів», і то­му «ні­хто не хо­че, щоб су­спіль­не фі­нан­су­ва­ло­ся з бю­дже­ту».

Чи є в НСТУ про­бле­ми із зов­ні­шнім впли­вом? Так, і від­по­відь ми ба­чи­мо в ко­мен­та­рях ке­рів­ниц- тва Су­спіль­но­го, при­свя­че­них су­пе­ре­чці нав­ко­ло фі­нан­сів, що їх має надати дер­жа­ва.

Чле­ни на­гля­до­вої ра­ди На­ціо­наль­ної су­спіль­ної те­ле­ра­діо­ком­па­нії Укра­ї­ни за­яви­ли, що сут­тє­ве змен­ше­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня ПАТ «НСТУ» у про­е­кті Дер­жав­но­го бю­дже­ту Укра­ї­ни на 2018 рік мо­же «скла­сти вра­же­н­ня спро­би по­лі­ти­чно­го втру­ча­н­ня в ро­бо­ту не­за­ле­жно­го су­спіль­но­го мов­ни­ка за до­по­мо­гою фінансових ва­же­лів». Прав­лі­н­ня ПАТ «НСТУ», у свою чер­гу, си­ту­а­цію з не­до­фі­нан­су­ва­н­ням сприйня­ло «як спо­сіб ру­чно­го ке­ру­ва­н­ня мов­ни­ком на­пе­ре­до­дні ви­бор­чої кам­па­нії».

Па­ра­докс по­ля­гає в то­му, що зво­ро­тні те­зи та­ко­жма­ють пра­во на існу­ва­н­ня. Тоб­то на­ле­жне фі­нан­су­ва­н­ня мо­же все одно «скла­сти вра­же­н­ня спро­би по­лі­ти­чно­го втру­ча­н­ня в ро­бо­ту не­за­ле­жно­го су­спіль­но­го мов­ни­ка за до­по­мо­гою фінансових ва­же­лів» або спри­йма­ти­ся «як спо­сіб ру­чно­го ке­ру­ва­н­ня мов­ни­ком на­пе­ре­до­дні ви­бор­чої кам­па­нії». «Who pays the piper calls the tune», як ка­жуть спів­ві­тчи­зни­ки ета­ло­на Су­спіль­но­го мов­ле­н­ня, бри­тан­ської Бі-Бі-Сі, тоб­то «хто пла­тить гро­ші, той і за­мов­ляє му­зи­ку».

Якщо Ка­бі­нет мі­ні­стрів уже взяв со­бі за пра­ви­ло ви­рі­шу­ва­ти пи­та­н­ня про об­сяг на­да­н­ня гро­шей укра­їн­сько­му Су­спіль­но­му мов­ни­ку в ру­чно­му ре­жи­мі, то і не­до­фі­нан­су­ва­н­ня, і фі­нан­су­ва­н­ня в пов­но­му роз­мі­рі, ба на­віть пе­ре­фі­нан­су­ва­н­ня є ін­стру­мен­том, при­чо­му основ­ним, ке­ру­ва­н­ня те­ле­ра­діо­ком­па­ні­єю. Якщо ви­ко­на­н­ня за­ко­ну за­ле­жа­ти­ме ли­ше від до­брої во­лі де­пу­тат­ської біль­шо­сті — це та­ко­жне ря­тує си­ту­а­цію, а ли­ше ство­рює до­да­тко­ві дже­ре­ла впли­ву на су­спіль­не ме­діа. Тоб­то все — як і бу­ло ра­ні­ше, за ча­сів УТ-1. І мо­жна ли­ше кон­ста­ту­ва­ти, що пе­ре­тво­ре­н­ня дер­жав­но­го ме­дій­но­го мон­стра на справ­жньо­го Су­спіль­но­го мов­ни­ка, не­за­ле­жно­го від по­лі­ти­ків, а ли­ше від су­спіль­ства, все ще не від­бу­ло­ся. ...Ма­буть, для опти­мі­зму мо­жна до­да­ти «по­ки що».

На­та­ля ІЩЕНКО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.