НИТКИ

Den (Ukrainian) - - Культура -

❶ Па­лерм­ський му­зей ма­ріо­не­ток — мі­сце, в яко­му бу­дья­ка лю­ди­на зі сма­ком до те­а­тру має пра­гну­ти роз­па­сти­ся на ато­ми, щоб ли­ши­ти­ся в цьо­му по­ві­трі, за­гу­сло­му від по­гля­дів ри­ца­рів і кен­тав­рів, чор­тів і ма­трон, дра­ко­нів і са­жо­тру­сів.

За­сну­вав Му­зей хі­рург і ан­тро­по­лог Ан­то­ніо Па­ску­а­лі­но. Те­пер тут по­над трьох з по­ло­ви­ною ти­сяч ля­льок з Іта­лії, Ки­таю, Бір­ми, В’єтна­му, Кам­бо­джі, Ін­дії, Ту­реч­чи­ни, Гре­ції, Кон­го і ще ка­зна-звід­ки.

❷ В за­лі на тре­тьо­му по­вер­сі — ма­ріо­не­тки й де­ко­ра­ції зі спе­кта­клю 1987 ро­ку «Ма­ши­на лю­бо­ві й смер­ті», пер­ший акт яко­го був ре­кон­стру­кці­єю «Смер­ті Тен­та­жи­ля» за Мет­тер­лін­ком, по­став­ле­ної ле­ген­дар­ним поль­ським ре­жи­се­ром Те­о­до­ром Кан­то­ром у 1937 ро­ці. Зло­ві­сний юнак у чор­но­му, люд­ський кі­стяк, де­рев’яно-ме­та­ле­ві аб­стра­кції, що сим­во­лі­зу­ють ми­ну­ле. «Й па­ну­ва­ла в нас та­ка ти­ша, що якщо яблу­ко, на­лив­шись со­ком, па­да­ло в са­ду, всі бі­гли до ві­кон ди­ви­ти­ся».

❸ Тра­ди­цій­ну ви­ста­ву puppi — си­ци­лій­ських ма­ріо­не­ток — я ди­вив­ся в ма­лень­ко­му за­лі че­рез до­ро­гу від ка­фе­драль­но­го со­бо­ру Па­лер­мо.

Во­че­видь, пуп­пі бу­ли се­ре­дньо­ві­чним ана­ло­гом при­го­дни­цько­го кі­на. Зві­сно, є на­скрі­зний сю­жет, але го­лов­ний мо­тив — дво­бої на до­бре осві­тле­ній сце­ні- ко­роб­ці. Ме­тро­ві ляль­ки в яскра­вих, вир­ви­о­ко, ко­стю­мах ва­жать не мен­ше 10 кг. Ри­ца­рі в обла­дун­ках б’ються з ри­ца­ря­ми-са­ра­ци­на­ми, один з одним і з дра­ко­на­ми. Стан­дарт — не мен­ше 5—6 ду­е­лей. Го­ло­си акто­рів пе­ре­біль­ше­но гру­бі або ек­заль­то­ва­ні. Му­зи­ка в за­пи­су. Ко­жна смерть пе­ре­тво­рю­є­ться на окре­мий трюк, пер­со­на­жі ги­нуть ма­кси­маль­но рі­зно­ма­ні­тно ( в ляль­ках за­кла­де­ні від­по­від­ні мо­жли­во­сті). Фі­нал — уро­чи­сте вша­ну­ва­н­ня ге­роя, яко­му від­да­ють прин­це­су. Бла­зень ви­го­ло­шує при­кін­це­ву сен­тен­цію. Го­ра тру­пів. Хе­пі-енд.

❹ Ми во­ди­мо ляль­ка­ми. Час во­дить на­ми. Ни­ток над сво­єю го­ло­вою не ба­чить ні­хто — ані ми, ані во­ни.

❺ І це до­бре.

Мої вра­же­н­ня про Па­лер­мо в ру­бри­ці « Мі­ста і мі­сця» чи­тай­те в най­ближ­чих но­ме­рах «Дня».

P. S. У текс­ті ви­ко­ри­ста­но ци­та­ту з п’ єси Мо­рі­са Мет­тер­лін­ка «Смерть Тен­та­жи­ля»

Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День» Па­лер­мо — Ки­їв

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.