Сі­тка мов­ле­н­ня: час змін

Дми­тро ХОРКІН: «Ро­зми­тість фор­ма­ту для су­ча­сної ра­діо­стан­ції не­при­пу­сти­ма»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

Ни­ні від­бу­ва­є­ться скла­дний про­цес пе­ре­за­ван­та­же­н­ня Укра­їн­сько­го ра­діо. На­га­да­є­мо, у стат­ті «Про­же­ктор Су­спіль­но­го» («День» №№18—19 за 2—3 лю­то­го ц. р.) ми по­ру­ши­ли пи­та­н­ня не­об­хі­дно­сті ре­форм у ЗМІ, яки­ми ме­то­да­ми ді­я­ти, який фор­мат най­ре­зуль­та­тив­ні­ший, а ще — яким чи­ном но­ва­ції впли­нуть на ве­ли­кий штат лю­дей і як змі­ню­ю­ться сі­тки програм в ефі­рі. Про змі­ни й но­ва­ції, які вже від­бу­ли­ся, і що че­кає на нас по­пе­ре­ду, роз­ка­зує ге­не­раль­ний про­дю­сер Укра­їн­сько­го ра­діо Дми­тро ХОРКІН — гість «Прес-клу­бу».

«ЗА КО­ЖНИМ КАНАЛОМ СВОЯ ТЕ­МА­ТИ­КА І СВОЯ АУ­ДИ­ТО­РІЯ»

— Укра­їн­ське ра­діо ста­ло «Су­спіль­ним мов­ле­н­ням» — кар­ди­наль­но змі­ни­ло фор­мат на трьох ка­на­лах: «Пер­шо­му», «Про­ме­ні» та «Куль­ту­рі». Що із но­ва­цій пі­шло на ко­ристь і під­ви­щи­ло рей­тин­ги, а що із пла­нів вам ще не вда­ло­ся вті­ли­ти у жи­т­тя?

— Усе, про що ми го­во­ри­ли з ко­ле­га­ми-про­дю­се­ра­ми до за­пу­ску но­во­го ме­ді­а­се­зо­ну ( ве­ре­сень 2017 р.), вда­ло­ся вті­ли­ти у жи­т­тя, і в цьо­му лег­ко пе­ре­ко­на­ти­ся, уві­мкнув­ши від­по­від­ний ка­нал Укра­їн­сько­го ра­діо. На Пер­шо­му ка­на­лі основ­ни­ми «стов­па­ми» ефі­ру ста­ли два су­пер­прай­ми ( ран­ко­вий та ве­чір­ній) і ден­ний слот (Ра­діо «День» з Га­ли­ною Ба­бій та Ро­ма­ном Ко­ля­дою). У ран­ко­вих та ве­чір­ніх ра­діо­шоу на­ші ве­ду­чі обго­во­рю­ють по­дії в ре­жи­мі «за­раз про за­раз».

За­мість по­пе­ре­дніх осві­тніх пе­ре­дач з’яви­ли­ся но­ві: «Твій час», «Акти­ві­за­ція», «Лай­фхак укра­їн­ською», які та­ко­жви­хо­дять на Пер­шо­му ка­на­лі Укра­їн­сько­го ра­діо о 16.10 що­дня по бу­днях. Ці пе­ре­да­чі роз­ра­хо­ва­ні на шко­ля­рів і сту­ден­тів, там обго­во­рю­ю­ться акту­аль­ні те­ми осві­ти, на­у­ки, про­фе­сій­ної орі­єн­та­ції, хо­бі то­що.

Дру­гий ка­нал Укра­їн­сько­го ра­діо «Про­мінь» у сво­їй стра­те­гії має та­кі основ­ні на­прям­ки: які­сна укра­їн­ська му­зи­ка, « жи­ві » кон­цер­ти му­зи­кан­тів у пря­мо­му ефі­рі, про­фе­сій­на му­зи­чна кри­ти­ка і спор­тив­на жур­на­лі­сти­ка. За­раз «Про­мінь» за кон­тен­том не має со­бі кон­ку­рен­тів! Що­ти­жня з най­біль­шої сту­дії ( Бу­ди­нок зву­ко­за­пи­су Укра­їн­сько­го ра­діо на Клов­ській) транс­лю­є­мо кон­цер­ти укра­їн­ських гур­тів. Спор­тив­ні жур­на­лі­сти за­пу­сти­ли но­ві ра­діо­про­е­кти, зокре­ма спец­про­ект до Олім­пі­а­ди.

Тре­тій ка­нал Укра­їн­сько­го ра­діо «Куль­ту­ра» по­вер­нув пов­но­фор­ма­тні ра­діо­ви­ста­ви, опер­ні транс­ля­ції і збіль­шив кіль­кість пря­мих транс­ля­цій ве­ли­ких кон­цер­тів із най­кра­щих май­дан­чи­ків Укра­ї­ни. Та­ко­жми транс­лю­є­мо за­кор­дон­ні по­дії: кон­цер­ти, по­ста­нов­ки із Сан-Фран­ци­ско, Па­ризь­кої опе­ри та ін­ших най­ві­до­мі­ших кон­цер­тних за­лів сві­ту. Ра­діо «Куль­ту­ра» тіль­ки з по­ча­тку цьо­го ро­ку да­ва­ло транс­ля­ції Ві­ден­сько­го ба­лу, кон­цер­тів Швей­цар­сько­го ра­діо, ра­діо Фран­ції та ра­діо Мон­те-Кар­ло. За но­вий се­зон ви­йшло 74 ви­пу­ски «Ра­діо­те­а­тру» (Те­атр пе­ред мі­кро­фо­ном, ра­діоп’єси, те­а­траль­ні зу­стрі­чі), і ми за­пу­сти­ли що­ден­ний цикл «Ра­діо­де­те­ктив» — це сві­то­ва й ві­тчи­зня­на кла­си­ка кри­мі­наль­них ро­ма­нів, озву­че­на ві­до­ми­ми укра­їн­ськи­ми акто­ра­ми.

— Яку мо­дель і з якої кра­ї­ни ви взя­ли за осно­ву? Чи це на­ше ноу-хау?

— Ра­діо Бі-Бі-Cі, де ко­жен ка­нал має свій фор­мат і свою ау­ди­то­рію. Ро­зми­тість фор­ма­ту, як це бу­ло ра­ні­ше на УР-1, для су­ча­сної ра­діо­стан­ції не­при­пу­сти­ма. Який нор­маль­ний слу­хач мо­же ви­три­ма­ти та­кий плей­лист ра­діо: «Но­ви­ни» — «Гро­мад­сько-по­лі­ти­чна пе­ре­да­ча» — 12 хви­лин ме­ди­чної ре­кла­ми — «Шко­ля­да» для ді­тей — зно­ву сер­йо­зна гро­мад­сько­по­лі­ти­чна пе­ре­да­ча — «Му­зи­чна про­гра­ма»... То­му за ко­жним каналом своя те­ма­ти­ка, свій фор­мат і своя ау­ди­то­рія.

— Як старі ка­дри впи­са­ли­ся в но­ву ко­ман­ду? Хто є ва­ши­ми одно­дум­ця­ми?

— Оскіль­ки я ви­ріс на Укра­їн­сько­му ра­діо і пра­цюю тут з 18 ро­ків, я знаю до­бре наш ко­ле­ктив, пі­ді­бра­ти ко­ман­ду не бу­ло скла­дно. Пер­ший но­вин­ний су­спіль­но-по­лі­ти­чний ка­нал очо­лив Юрій Та­ба­чен­ко, який по­за ра­діо має про­дю­сер­ський те­ле­ві­зій­ний до­свід і по­ка­зав се­бе ефе­ктив­ним кри­зо­вим ме­не­дже­ром, ко­ли за­пу­скав ева­ку­йо­ва­не До­не­цьке обла­сне ра­діо « Го­лос Дон­ба­су » із Бу­дин­ку ра­діо на Хре­ща­ти­ку, 26. Ре­фор­мує «Про­мінь» Ма­ксим Яковенко, за­снов­ник ра­діо JAMFM, який у се­ре­ди­ні 1990-х пра­цю­вав на то­му ж«Про­ме­ні». А на ра­діо­ка­на­лі «Куль­ту­ра» є про­дю­се­ри за на­пря­ма­ми: «Дра­ма і лі­те­ра­ту­ра» — Сві­тла­на Сви­рид­ко (це во­на опі­ку­є­ться ра­діо­те­а­тром і ра- діо­де­те­кти­ва­ми), « Ав­тор­ські пе­ре­да­чі й ра­діо­ко­лум­ні­сти » — Сві­тла­на Ко­ро­нен­ко (во­на жор­га­ні­зо­вує лі­те­ра­тур­ні ве­чо­ри, які ми транс­лю­є­мо у пря­мо­му ефі­рі), а пря­ми­ми ефі­ра­ми та осві­тньо­на­у­ко­ви­ми пе­ре­да­ча­ми ке­рує На­та­лія Граб­чен­ко. Я за­до­во­ле­ний їхньою ро­бо­тою, во­ни і є мо­ї­ми одно­дум­ця­ми.

— Ни­ні пер­ша ра­дій­на «кно­пка» ста­ла су­то ін­фор­ма­цій­ним кон­тен­том. Пря­мі ефі­ри та вклю­че­н­ня з по­дій, акту­аль­ні ін­терв’ю у сту­дії, те­ле­фон­ні ко­мен­та­рі, але це ли­ше роз­мо­ви та бе­сі­ди — тоб­то ви зро­би­ли став­ку на ін­фор­му­ва­н­ня слу­ха­чів і пра­кти­чно від­мо­ви­лись від му­зи­ки, яку пси­хо­ло­ги вва­жа­ють «клю­чи­ком до сер­дець»... До ре­чі, не­що­дав­но в но­вій про­гра­мі «Ди­на­стії» бу­ло за­про­ше­но зна­ме­ни­ту ве­ду­чу, ве­те­ра­на Укра­їн­сько­го ра­діо Ем­му Баб­чук, і ко­ли її за­пи­та­ли про но­ва­ції, то во­на від­вер­то ска­за­ла, що слу­ха­ти ли­ше роз­мо­ви в ефі­рі їй ду­же важ­ко...

— Па­ні Ем­ма, на­пев­но, роз­гу­би­ла­ся в ефі­рі й не те ска­за­ла, бо са­ме во­на мо­же слу­ха­ти пе­ре­да­чі, які ве­де її ждо­чка на ра­діо «Про­мінь»: там 80% ефі­ру — му­зи­ка. У ва­шій га­зе­ті, ска­жі­мо, в ру­бри­ці «Спорт» не на­пи­шуть про ба­лет, а в ру­бри­ці «Еко­но­мі­ка» — про ко­ристь ран­ко­вих про­бі­жок. Це ло­гі­чно, як і те, що му­зи­чні й ми­сте­цькі пе­ре­да­чі йдуть на «Про­ме­ні» та «Куль­ту­рі».

«У НАС ОДНА З НАЙ­БІЛЬ­ШИХ ФОНОТЕК РА­ДІО У СВІ­ТІ»

— Ваш пост у Facebook про те, що не­за­ба­ром лу­на­ти­муть в ефі­рі «Скар­би з фо­но­те­ки Укра­їн­сько­го ра­діо» дає на­дію, що кон­це­пція ка­на­лу мо­дер­ні­зу­є­ться? А як бу­ти з су­ча­сни­ми тво­ра­ми?

— За­пи­та­н­ня не­ко­ре­ктне, адже на ра­діо «Про­мінь» ці­ло­до­бо­во зву­чить укра­їн­ська му­зи­ка. Що ждо фо­но­те­ки, то ми й справ­ді ви­рі­ши­ли її акту­а­лі­зу­ва­ти. У нас одна з най­біль­ших фонотек ра­діо у сві­ті: 150 ти­сяч го­дин ау­діо­ар­хі­вів і 110 ти­сяч му­зи­чних тре­ків са­ме на­ших за­пи­сів Бу­дин­ку зву­ко­за­пи­су Укра­їн­сько­го ра­діо. Та­кі до­ся­гне­н­ня мо­жна по­ясни­ти ві­ком і ста­ту­сом Укра­їн­сько­го ра­діо — одно­го з най­стар­ших ра­діо­мов­ни­ків сві­ту ( мо­ви­мо з 1924 ро­ку) і ма­є­мо за­раз най­біль­ше ФМ-по­кри­т­тя в Укра­ї­ні з-по­мі­жу­сіх ра­діо­стан­цій.

Ці за­пи­си не по­вин­ні ле­жа­ти у фон­дах про­сто так, во­ни те­пер по­стій­но зву­ча­ти­муть у на­ших істо­ри­чних ру­бри­ках.

— Ра­ні­ше зран­ку транс­лю­ва­ла­ся по­пу­ляр­на пе­ре­да­ча для ді­тей «Шко­ля­да», яка за­раз зни­кла, але дя­ку­є­мо, що за­ли­ши­ла­ся хо­ча б«Ве­чір­ня каз­ка». Про­па­ли пе­ре­да­чі, як «Те­атр пе­ред мі­кро­фо­ном», за­пи­ти кон­цер­тів зі­рок, або ко­ли свої тво­ри чи­та­ли пи­сьмен­ни­ки і по­е­ти. Тоб­то бу­ли пе­ре­да­чі для лю­дей рі­зно­го ві­ку, а на яку ау­ди­то­рію ви за­раз орі­єн­ту­є­тесь?

— Пе­ре­да­ча не бу­ла по­пу­ляр­ною се­ред ді­тей. Ко­ли во­на транс­фор­му­ва­лась у про­гра­му «Твій час», ми не одер­жа­ли жо­дно­го ли­ста від ди­ти­ни, тіль­ки від пен­сіо­не­рів! Що ждо «Те­а­тру пе­ред мі­кро­фо­ном», то він зву­чить на ра­діо­ка­на­лі «Куль­ту­ра». Біль­ше то­го, ми здій­сню­є­мо са­мі за­пи­си но­вих ра­діо­ви­став.

Пер­ший ка­нал орі­єн­ту­є­ться на актив­ну ау­ди­то­рію, яка хо­че опе­ра­тив­но отри­му­ва­ти но­ви­ни, су­спіль­но-по­лі­ти­чні по­дії, ін­фор­ма­цію про бі­знес, еко­но­мі­ку та між­на­ро­дний по­ря­док ден­ний.

Дру­гий ка­нал «Про­мінь» орі­єн­то­ва­ний на мо­ло­ді­жну ау­ди­то­рію. А ка­нал «Куль­ту­ра» — на різ- но­ві­ко­ву ау­ди­то­рію, яку ці­ка­вить те­атр, кла­си­чна му­зи­ка, істо­рія, осві­та і на­у­ка.

«НА ВСІХ КО­МЕР­ЦІЙ­НИХ СТАНЦІЯХ ВЕ­ДУ­ЧІ СА­МІ ПРА­ЦЮ­ЮТЬ ЗА ПУЛЬТОМ»

— Ви є автором про­е­ктів «Дон­бас.UA», «Своя прав­да», ве­ду­чим ра­діо­жур­на­лу «Сло­во». Яка з пе­ре­дач ва­ша улю­бле­на?

— Є но­вий про­ект — ске­тчком «Лай­фхак укра­їн­ською» на те­ле­ка­на­лі «UA:Пер­ший». Це моя пер­ша ро­бо­та як те­ле­ве­ду­чо­го, і ме­ні по­до­ба­є­ться фор­мат. Ми че­рез жар­ти і дру­жні по­ра­ди на­вча­є­мо куль­ту­ри укра­їн­ської мо­ви.

— Чи прав­да, що ви хо­че­те, аби жур­на­лі­сти са­мі бу­ли й зву­ко­ре­жи­се­ра­ми? Чи пі­де це на ко­ристь яко­сті пе­ре­дач?

— На всіх ко­мер­цій­них станціях ве­ду­чі са­мі пра­цю­ють за пультом. Ко­ли я був у США, то ба­чив, що ве­ду­чий — і ре­да­ктор, і зву­ко­ре­жи­сер... Ве­ду­чі му­зи­чно­го ка­на­лу «Про­мінь» уже пра­цю­ють са­мі, не­за­ба­ром це сто­су­ва­ти­ме­ться і ка­на­лу «Куль­ту­ра». Ви­ня­ток для Пер­шо­го ка­на­лу (скла­дні ефі­ри, ра­діо­мо­сти, кіль­ка ка­на­лів зв’ яз­ку) та ху­до­жніх пе­ре­дач, де по­трі­бен ре­жи­сер-по­ста­нов­ник, який не ли­ше спря­мо­вує акто­рів, а й під­би­рає му­зи­ку, шу­мо­ві ефе­кти й ада­птує сце­на­рій під ра­діо­по­ста­нов­ку.

— А що ро­би­ти тим, хто пра­цю­вав у вас зву­ко­ре­жи­се­ром?

— Ми їх пе­ре­на­вча­є­мо. Всі зву­ко­ре­жи­се­ри «Про­ме­ню» ста­ли ре­жи­се­ра­ми ві­жн-сту­дії Пер­шо­го ка­на­лу ра­діо, во­ни ви­да­ють в ефір те­ле­вер­сії на­ших пе­ре­дач на те­ле­ка­на­ли «UA:Пер­ший» та «UA:Куль­ту­ра» і на на­шу сто­рін­ку в «Фейс­бу­ці».

— У стру­кту­рі На­ціо­наль­но­го ра­діо бу­ли твор­чі ко­ле­кти­ви, зокре­ма Сим­фо­ні­чний ор­кестр, Хор ім. Г. Май­бо­ро­ди, Ве­ли­кий ди­тя­чий хор, Бу­ди­нок і Фонд зву­ко­за­пи­су — що бу­де з ни­ми?

— Те, що й за­раз: во­ни актив­но га­стро­лю­ють за кор­до­ном і Укра­ї­ною, бе­руть участь у за­пи­сі те­ле- і ра­діо­про­грам, по­пов­ню­ють фон­ди Укра­їн­сько­го ра­діо і пред­став­ля­ють НСТУ на між­на­ро­дних фе­сти­ва­лях. Сим­фо­ні­чний ор­кестр Укра­їн­сько­го ра­діо щой­но по­вер­нув­ся з ве­ли­ких га­стро­лей по всій Іта­лії, де з ан­шла­га­ми ви­сту­пав на сце­нах най­кра­щих іта­лій­ських те­а­трів. До при­кла­ду, в те­а­трі Пе­труц­цел­лі в Ба­рі, де ви­сту­па­ли Френк Сі­на­тра і Лай­за Мін­нел­лі. Хор Укра­їн­сько­го ра­діо в но­во­му се­зо­ні ске­тчко­му «Лай­фхак укра­їн­ською » зні­ма­є­ться в усіх се­рі­ях. У Бу­дин­ку зву­ко­за­пи­су від­бу­ва­ю­ться кон­цер­ти, які ор­га­ні­зо­вує Укра­їн­ське ра­діо. Ли­ше цьо­го ти­жня бу­де кон­церт до Дня за­ко­ха­них: на сце­ні ви­сту­па­ти­ме Хор Укра­їн­сько­го ра­діо в су­про­во­ді На­ціо­наль­но­го ду­хо­во­го ор­ке­стру Укра­ї­ни. Во­ни ви­ко­ну­ва­ти­муть тво­ри з бро­двей­ських мю­зи­клів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.