Мінськ-2. Три ро­ки...

«Нор­манд­ський фор­мат по­трі­бно ре­фор­му­ва­ти, за­лу­чив­ши біль­ше ко­ло по­се­ре­дни­ків та ін­сти­ту­цій», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Лю­тий 2015 ро­ку. Ще три­ва­ють бої за До­не­цький ае­ро­порт. Де­баль­це­ве, з йо­го стра­те­гі­чно ва­жли­вою ву­зло­вою за­лі­зни­чною стан­ці­єю, — під за­гро­зою ото­че­н­ня бо­йо­ви­ка­ми, а в Мін­ську зби­ра­ю­ться лі­де­ри чо­ти­рьох кра­їн: Укра­ї­ни, РФ, Фран­ції та Ні­меч­чи­ни. Пре­зи­дент Бі­ло­ру­сі Оле­ксандр Лу­ка­шен­ко осо­би­сто під­но­сить ка­ву уча­сни­кам пе­ре­го­во­рів, які ма­ють під­пи­са­ти на­два­жли­вий до­ку­мент, про зміст яко­го ві­до­мо ли­ше їм. Якщо ува­жно при­ди­ви­тись до текс­ту під­пи­са­них зре­штою Мін­ських угод, то скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що во­ни ли­ше під­пи­су­ва­ли­ся в Мін­ську, а пи­са­ли­ся в Мо­скві. Упро­довж ті­єї но­чі По­ро­шен­ко раз у раз ви­хо­дить із за­ли для роз­мов по те­ле­фо­ну. Він те­ле­фо­нує в Ген­штаб Зброй­них сил Укра­ї­ни. Пі­сля під- пи­са­н­ня зга­да­них угод Пу­тін «ви­тор­гу­вав» три дні для їхньої ім­пле­мен­та­ції. За ці три дні ро­сій­ська ар­ма­да зайня­ла Де­баль­це­ве. Укра­їн­ські вій­сько­ві всти­гли ви­йти з ко­тла, про­те, на жаль, у зов­сім ін­ший ко­тел — «мін­ський» — по­тра­пи­ла вся Укра­ї­на. Про це «День» одра­зу то­ді на­пи­сав (№ 34 за 27 лю­то­го 2015 р.). Якщо ж при­ди­ви­тись пиль­ні­ше, то ста­не зро­зумі­ло, що в ко­тел по­лі­ти­чний ми по­тра­пи­ли за­дов­го до вій­ни, що й ста­ло при­чи­ною на­сту­пних по­ра­зок. Мо­жна з при­крі­стю ви­зна­ти, що Ро­сія в лю­то­му 2015-го ви­гра­ла ди­пло­ма­ти­чну би­тву, в яку нас і за­ве­ла (зга­дай­мо хо­ча б Хар­ків­ські уго­ди 2010 р.).

ЧИ Є АЛЬТЕРНАТИВА?

Га­зе­та «День» не­о­дно­ра­зо­во кри­ти­ку­ва­ла Мін­ські уго­ди — як у пер­шо­му (ве­ре­сень 2014- го), так і в дру­го­му ( лю­тий 2015- го) ва­рі­ан­тах. Якраз нав­ко­ло кри­ти­ки цьо­го до­ку­мен­та до­сі лу­на­ють без­лі­чспе­ку­ля­цій. Одні ствер­джу­ють про їхню без­аль­тер­на­тив­ність, а ін­ші пе­ре­ко­ну­ють, що Укра­ї­на по­вин­на від­мо­ви­тись від них. На­справ­ді, про аль­тер­на­ти­ву Мін­ським уго­дам по­трі­бно бу­ло го­во­ри­ти до їх під­пи­са­н­ня. Ві­дмо­ви­ти­ся від Мін­ських угод те­пер — це те, чо­го на­справ­ді хо­че Ро­сія, адже са­ме во­ни ста­ли при­во­дом для за­про­ва­дже­н­ня За­хо­дом ши­ро­ких сан­кцій про­ти РФ. Сан­кцій, які, від­вер­то ка­жу­чи, бо­лі­сні і для са­мо­го За­хо­ду, який ли­ше шу­кає при­від, щоб їх по­сла­би­ти. Ви­хід Укра­ї­ни із Нор­манд­сько­го фор­ма­ту або від­мо­ва від під­пи­са­них угод озна­ча­ти­ме да­ти при­від Ро­сії пе­ре­ко­ну­ва­ти За­хід у то­му, що Укра­ї­на не на­ла­што­ва­на на кон­стру­ктив, не хо­че ми­ру і вза­га­лі за­плу­та­ла­ся у сво­їх на­мі­рах. Зов­сім ін­ша річ, якщо по­ста­ви­ти пи­та­н­ня та­ким чи­ном: як мо­жна роз­ши­ри­ти фор­мат уча­сни­ків пе­ре­го­во­рів? Бу­да­пешт­ський ме­мо­ран­дум, по­при йо­го де­кла­ра­тив­ність, у да­но­му ра­зі мо­же ста­ти в при­го­ді. США і Ве­ли­ко­бри­та­нія є та­ки­ми са­ми­ми га­ран­та­ми на­шої без­пе­ки, як і Ро­сія. А от­же, апе­ля­ція до за­лу­че­н­ня цих дер­жав до пе­ре­го­во­рів у Мін­ську ціл­ком ви­прав­да­на та справедлива.

Зре­штою, для то­го щоб зро­зу­мі­ти, чим є Мін­ські уго­ди для Укра­ї­ни і що з ни­ми ро­би­ти да­лі, слід із са­мо­го по­ча­тку усві­до­ми­ти їхні ви­то­ки. Щоб усві­до­ми­ти, як ви­ник Мін­ський про­цес, по­трі­бно по­ди­ви­тись на те, хто то­ді в лю­то­му 2015-го пред­став­ляв Укра­ї­ну, крім Пре­зи­ден­та. Це був Ле­о­нід Ку­чма, під­пис яко­го сто­їть під цим до­ку­мен­том. Фа­кти­чно Мін­ські уго­ди пе­ре­тво­ри­ли йо­го на «ми­ро­твор­ця». Те­пер ба­тько кла­но­во­го олі­гар­ха­ту, за прав­лі­н­ня яко­го Дон­бас фа­кти­чно по­тра­пив під пря­мий вплив Ро­сії, ре­гу­ляр­но де­мон­струє нам своє «пі­клу­ва­н­ня» про дер­жа­ву, яку сам спря- му­вав до пас­тки ще в 1990-х ро­ках. Скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що Мінськ-2 став та­ким со­бі по­да­рун­ком Пу­ті­ну від на­ших ди­пло­ма­тів три ро­ки то­му. І те­пер за умов цу­ґцва­нґу ра­унд за ра­ун­дом уча­сни­ки пе­ре­мо­вин у Мін­ську в рі­зних під­гру­пах ви­му­ше­ні по сан­ти­ме­тру від­во­йо­ву­ва­ти укра­їн­ські по­зи­ції. Ще ми­ну­ло­го ро­ку го­ло­ва гру­пи з пи­тань без­пе­ки від­Укра­ї­ни в Три­сто­рон­ній кон­та­ктній гру­пі Єв­ген МАРЧУК в ін­терв’ю га­зе­ті «День» по­ясню­вав: «Ро­сія бу­де « тя­гну­ти ре­зи­ну » по Дон­ба­су для то­го, щоб три­ма­ти Укра­ї­ну в ста­ні вій­ни, ви­смо­кту­ва­ти еко­но­мі­чні й де­мо­гра­фі­чні ре­сур­си. Па­ра­докс по­ля­гає в са­мо­му текс­ті Мін­ська- 2. Я ро­зу­мію, що ко­ли цей до­ку­мент від­пра­цьо­ву­вав­ся, то бу­ла га­ря­чка, зокре­ма по­дії в Де­баль­це­во­му. Але го­лов­на при­чи­на всіх про­блем — це РФ, яка по­дає си­ту­а­цію та­ким чи­ном, щоб ви­гля­да­ло, на­че це Укра­ї­на не ви­ко­нує сво­їх зо­бов’язань. Зга­дай­мо, що ко­ли Мінськ-2 під­пи­са­ли, то РФ одра­зу іні­ці­ю­ва­ла схва­ле­н­ня йо­го Ра­дою Без­пе­ки ООН. Не Укра­ї­на, а са­ме Ро­сія. Во­на по­спі­ша­ла, щоб освя­ти­ти цим схва­ле­н­ням са­ме ті пун­кти Мін­ська-2, які пе­ред­ба­ча­ють по­лі­ти­чне вре­гу­лю­ва­н­ня си­ту­а­ції на Дон­ба­сі».

МІН­СЬКИЙ ТУПИК

У по­не­ді­лок від­був­ся кру­глий стіл, при­свя­че­ний чер­го­вій рі­чни­ці під­пи­са­н­ня Мін­ських угод. Ек­спер­ти Між­на­ро­дно­го цен­тру пер­спе­ктив­них до­слі­джень пред­ста­ви­ли сти­слу бро­шу­ру «Кон­флікт на Дон­ба­сі 2018 р.: за­мо­ро­зи­ти не мо­жна вре­гу­лю­ва­ти » , в якій ви­кла­ли своє ба­че­н­ня вій­ни РФ про­ти Укра­ї­ни. На жаль, уже в на­зві бро­шу­ри мі­сти­ться су­пе­ре­чли­ва не­точ- ність. Вій­ну агре­со­ра про­ти на­шої дер­жа­ви вко­тре на­зи­ва­ють « кон­флі­ктом на Дон­ба­сі», що на­тя­кає на йо­го вну­трі­шність. Хо­ча, без­умов­но, при­су­тні ек­спер­ти чі­тко на­го­ло­шу­ють на то­му, що цей кон­флікт має зов­ні­шню скла­до­ву. Уча­сни­ки за­хо­ду по­го­ди­ли­ся з тим, що під­пи­са­н­ня Мін­ська-2 бу­ло ви­му­ше­ним кро­ком з бо­ку укра­їн­ської вла­ди, а сам до­ку­мент є не­до­ско­на­лим. Однак в умо­вах роз­гор­та­н­ня ро­сій­ської агре­сії Укра­ї­на пі­шла на це для то­го, щоб мі­ні­мі­зу­ва­ти втра­ти й ви­гра­ти час на пе­ре­озбро­є­н­ня та по­бу­до­ву силь­ної де­мо­кра­ти­чної дер­жа­ви. І якщо за ці три ро­ки укра­їн­ська ар­мія дій­сно ста­ла на­ба­га­то по­ту­жні­шою, то з дру­гим аспе­ктом існу­ють сут­тє­ві про­бле­ми. «Ми до­сі не зна­є­мо, яку кра­ї­ну бу­ду­є­мо», — про­лу­на­ла за­ява екс­пер­та про­гра­ми між­на­ро­дної та вну­трі­шньої по­лі­ти­ки « Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту май­бу­тньо­го » Іго­ря ТИШКЕВИЧА під час кру­гло­го сто­лу.

Що­до Мін­ських угод, то вар­то ви­зна­ти, що їхня стру­кту­ра і взя­ті зо­бов’яза­н­ня є ту­пи­ко­ви­ми. Ро­сія, як ві­до­мо, на­го­ло­шує на про­ве­ден­ні ви­бо­рів на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях, що не­о­дмін­но ле­га­лі­зує оку­па­цій­ну вла­ду і пе­ре­тво­рить вій­ну на «за­мо­ро­же­ний кон­флікт». Укра­ї­на, в свою чер­гу, ви­ма­гає ви­ве­де­н­ня ро­сій­ських військ зі схо­ду Укра­ї­ни, а вже по­тім про­ве­де­н­ня ви­бо­рів за укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством.

«ЯКЩО КОН­ФЛІКТ НЕМОЖЛИВО ВРЕ­ГУ­ЛЮ­ВА­ТИ, ТО ЙО­ГО ТРЕ­БА «РОЗ­ШИ­РИ­ТИ»

Екс- де­пу­тат Дер­жду­ми РФ Іл­ля По­но­ма­рьов ствер­джує, що Ро­сії не по­трі­бен Дон­бас, на від­мі­ну від Кри­му. Він пе­ре­ко­на­ний, що Мо­сква го­то­ва по­збу­тись «ва­лі­зи без ру­чки » на ви­гі­дних для се­бе умо­вах, тоб­то обмі­ня­ти Крим на Дон­бас. Ро­сій­ські ЗМІ, за йо­го спо­сте­ре­же­н­ня­ми, чі­тко ствер­джу­ють, що Дон­бас — це укра­їн­ська те­ри­то­рія.

«З вій­ною, яку розв’яза­ла Ро­сія про­ти Укра­ї­ни, ми сти­ка­ти­ме­мось ще до­сить дов­го, — ви­сло­вив дум­ку пре­зи­дент Укра­їн­ської асо­ці­а­ції зов­ні­шньої по­лі­ти­ки Во­ло­ди­мир ХАНДОГІЙ. — Роз­ра­хо­ву­ва­ти на швид­ке її за­вер­ше­н­ня не вар­то. У за­про­по­но­ва­но­му до­слі­джен­ні, на жаль, не­має роз­гля­ду модаль­но­сті шля­хів вре­гу­лю­ва­н­ня цьо­го кон­флі­кту. Якщо кон­флікт неможливо вре­гу­лю­ва­ти, то йо­го тре­ба роз­ши­ри­ти, а то­чні­ше роз­ши­ри­ти йо­го об’єктне по­ле. Тоб­то тре­ба роз­ши­ри­ти ко­ло уча­сни­ків вре­гу­лю­ва­н­ня цьо­го кон­флі­кту. По­трі­бно за­лу­чи­ти біль­ше ко­ло по­се­ре­дни­ків та ін­сти­ту­цій. Та­ким чи­ном Нор­манд­ський фор­мат та Мін­ські до­мов­ле­но­сті по­трі­бно ре­фор­му­ва­ти і за­лу­чи­ти до вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту ООН. Але при цьо­му слід чі­тко ро­зу­мі­ти, що ми­ро­твор­чі опе­ра­ції ООН — це не швид­ка до­по­мо­га. ООН має бу­ти за­лу­че­на на ран­ніх ста­ді­ях вре­гу­лю­ва­н­ня. Про­те жо­ден з остан­ніх кон­флі­ктів, які бу­ли вре­гу­льо­ва­ні, не обі­йшов­ся без до­по­мо­ги ООН».

Ди­ре­ктор Ди­пло­ма­ти­чної ака­де­мії іме­ні Ген­на­дія Удо­вен­ка при МЗС Укра­ї­ни Сер­гій КОРСУНСЬКИЙ на­го­ло­сив на то­му, що для по­вер­не­н­ня оку­по­ва­них зе­мель схо­ду Укра­ї­ни не­об­хі­дно не ли­ше ду­ма­ти про вве­де­н­ня ту­ди ми­ро­твор­ців ООН, а й по­кра­щи­ти еко­но­мі­чну си­ту­а­цію в дер­жа­ві. На йо­го дум­ку, вар­то та­кож звер­ну­ти ува­гу на Ки­тай, який мо­же ві­ді­гра­ти по­ту­жну роль в еко­но­мі­чно­му від­нов­лен­ні Дон­ба­су в май­бу­тньо­му. «Якщо мі­сце­ве на­се­ле­н­ня від­чу­ва­ти­ме з бо­ку Укра­ї­ни еко­но­мі­чні га­ран­тії й асо­ці­ю­ва­ти­ме на­шу кра­ї­ну з про­цві­та­н­ням, то цей чин­ник ста­не ва­го­мим ар­гу­мен­том для «очи­ще­н­ня» йо­го сві­до­мо­сті від ро­сій­ської про­па­ган­ди » , — до­дав Корсунський.

За­ли­ша­є­ться пи­та­н­ня: якщо за­раз Ро­сія дій­сно ви­ве­де вій­ська зі схо­ду Укра­ї­ни, то чи го­то­ва бу­де Укра­ї­на прийня­ти по­ні­ве­че­ну і еко­но­мі­чно, і со­ці­аль­но, і мен­таль­но де­о­ку­по­ва­ну те­ри­то­рію? Як ві­до­мо, не­що­дав­но бу­ло ухва­ле­но За­кон про «від­нов­ле­н­ня су­ве­ре­ні­те­ту» на схо­ді Укра­ї­ни. На­ре­шті в ньо­му вій­ну на­зва­но вій­ною, а оку­па­цію — оку­па­ці­єю. Та цей за­кон є ли­ше нор­ма­тив­ною ба­зою, а не стра­те­гі­єю. По­ки ж ми ба­чи­мо, що у ви­щих ко­лах бу­ду­є­ться ін­ші стра­те­гії — пе­ред­ви­бор­чі. І на­се­ле­н­ня оку­по­ва­них те­ри­то­рій аж ні­як у ці стра­те­гії не впи­су­є­ться. Та­кий під­хід з по­лі­ти­чни­ми ба­та­лі­я­ми, в яких збе­рі­га­ю­ться олі­гар­хі­чні прі­о­ри­те­ти, мо­же при­ве­сти нас до чер­го­во­го « ко­тла » , тіль­ки у ще біль­ших мас­шта­бах.

ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

ФОТО РЕЙТЕР

10 лю­то­го 2015 ро­ку. Ви­хід із Де­баль­це­во­го

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.