«Най­ва­жли­ві­ше – не втра­ти­ти тем­пу»

Лі­лія Гри­не­вич роз­по­від­ає про під­сум­ки ві­зи­ту до США

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

ВУкра­ї­ні ба­га­то обго­во­рень ви­кли­ка­ють аме­ри­кан­ські сан­кції про­ти ро­сій­ських по­са­дов­ців і «дру­зів Пу­ті­на», на­да­н­ня про­ти­тан­ко­вих ком­пле­ксів «Джа­ве­лін» та ін­ша до­по­мо­га Шта­тів в обо­рон­ній сфе­рі. Але та­кож ми ба­га­то спів­пра­цю­є­мо з ці­єю кра­ї­ною по гу­ма­ні­тар­них на­прям­ках, зокре­ма що­до осві­ти.

Ми­ну­ло­го ти­жня мі­ністр осві­ти і на­у­ки Укра­ї­ни Лі­лія ГРИ­НЕ­ВИЧ ма­ла щіль­ний гра­фік зу­стрі­чей у Ва­шинг­то­ні: дер­жав­ний се­кре­тар з пи­тань осві­ти у США Бе­тсі Де­вос, пред­став­ни­ки Сві­то­во­го бан­ку, Дер­жав­но­го де­пар­та­мен­ту Спо­лу­че­них Шта­тів. Чо­му ці зу­стрі­чі ста­ли «ве­ли­ким по­штов­хом» у від­но­си­нах Укра­ї­ни та США в сфе­рі осві­ти, Лі­лія Гри­не­ви­чпо­ясни­ла «Дню».

ПРІ­О­РИ­ТЕ­ТИ — ЦИФРОВА ОСВІТА ТА ЯКІСТЬ ВИШІВ

— Лі­ліє Ми­хай­лів­но, що са­ме ці­ка­вить Спо­лу­че­ні Шта­ти що­до ре­фор­ми осві­ти в Укра­ї­ні? На­скіль­ки там обі­зна­ні в си­ту­а­ції?

— У пер­ший день ві­зи­ту я зу­стрі­лась із дер­жав­ним се­кре­та­рем з пи­тань осві­ти у США Бе­тсі Де­вос. Во­на вже рік на сво­їй по­са­ді, у нас бу­ла до­во­лі дов­га і про­ду­ктив­на розмова. Скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що ми мо­же­мо зба­га­ти­ти одне одно­го но­вим до­сві­дом. Я роз­по­від­а­ла Бе­тсі Де­вос про Но­ву укра­їн­ську шко­лу, про, те, що ми ро­би­мо у про­фе­сій­ній осві­ті, — у США є свої про­бле­ми у цій сфе­рі. Ми до­мо­ви­ли­ся спів­пра­цю­ва­ти, я за­про­си­ла Бе­тсі Де­вос до Укра­ї­ни для подаль­ших кон­суль­та­цій.

Те­пер ми роз­ро­бля­є­мо мо­жли­ві на­прям­ки спів­пра­ці. Зокре­ма, нас ці­кав­лять дві сфе­ри, до­во­лі успі­шні у Спо­лу­че­них Шта­тах. По-пер­ше, це цифрова ком­пе­тен­тність і ви­ко­ри­ста­н­ня ци­фро­вих те­хно­ло­гій у на­вчаль­но­му про­це­сі. Для нас це по­тре­бує ду­же ве­ли­ких ре­сур­сів, а в США є го­то­ві те­хно­ло­гі­чні рі­ше­н­ня.

Дру­га те­ма — за­без­пе­че­н­ня яко­сті ви­щої осві­ти. У нас із цим ве­ли­кі про­бле­ми. До­сі не­має На­ціо­наль­но­го агент­ства із за­без­пе­че­н­ня яко­сті ви­щої осві­ти і не роз­ви­ва­є­ться си­сте­ма гро­мад­сько­го і про­фе­сій­но­го на­гля­ду за які­стю ви­щої осві­ти. За­кон «Про ви­щу осві­ту» дає мо­жли­вість НАЗЯВО акре­ди­ту­ва­ти не­за­ле­жні цен­три. На­ша ідея — ді­зна­ти­ся з аме­ри­кан­сько­го до­сві­ду про про­це­ду­ри та­ко­го не­за­ле­жно­го оці­ню­ва­н­ня, адже го­лов­не — це ін­стру­мен­ти. Ця оцін­ка має бу­ти об’єктив­на, не­за­ле­жна і пра­виль­но до­но­си­ти­ся спо­жи­ва­чам. Бо во­на по­трі­бна на­сам­пе­ред для то­го, щоб сту­ден­ти оби­ра­ли, в який ви­щий на­вчаль­ний за­клад хо­чуть всту­па­ти. Для нас це ва­жли­во і з то­чки зо­ру роз­по­ді­лу дер­жав­них ко­штів, по­трі­бно зв’яза­ти оцін­ку ро­бо­ти вишів з їх фі­нан­су­ва­н­ням.

«МИ ПОСТІЙНО ПРАЦЮЄМО, ЩОБ ЗНЯТИ НАПРУГУ ЩО­ДО МОВНОЇ СТАТТІ»

— Та­кож ви роз­по­від­а­ли у «Фейс­бу­ці», що у Дер­жав­но­му де­пар­та­мен­ті обго­во­рю­ва­ли так зва­ну мов­ну ста­т­тю за­ко­ну «Про осві­ту». Дня­ми пред­став­ник МЗС Угор­щи­ни Та­маш Мен­цер за­явив, що не бу­ло до­ся­гну­то жо­дної до­мов­ле­но­сті що­до укра­їн­сько­го осві­тньо­го за­ко­ну, а Укра­ї­на і на­да­лі не ви­ко­нує ре­ко­мен­да­ції Ве­не­ці­ан­ської ко­мі­сії. Як си­ту­а­цію з «мов­ною стат­тею» спри­йма­ють у Шта­тах? Чи мо­же­мо ми за­ру­чи­ти­ся тут під­трим­кою ці­єї кра­ї­ни?

— Так, у Дер­жав­но­му де­пар­та­мен­ті від­бу­ла­ся зу­стрі­чз очіль­ни­ком Бю­ро єв­ро­пей­ських та єв­ро­а­зій­ських від­но­син Вес­сом Мі­тчел­лом. У нас з ним бу­ла до­во­лі про­ду­ктив­на розмова за уча­стю по­сла Укра­ї­ни у США Ва­ле­рія Ча­ло­го. Я при­ве­ла на­ші ар­гу­мен­ти сто­сов­но ці­єї си­ту­а­ції, ми та­кож пред­ста­ви­ли про­ект до­ро­жньої кар­ти подаль­шої ім­пле­мен­та­ції мовної статті.

Для нас ва­жли­во по­кра­щи­ти якість ви­кла­да­н­ня укра­їн­ської мо­ви. Цьо­го ро­ку ми за­ре­зер­ву­ва­ли у дер­жав­но­му бю­дже­ті ко­шти для ка­бі­не­тів укра­їн­ської мо­ви у шко­лах на­цмен­шин. Та­кож ми по­ясни­ли, що ро­зу­мі­є­мо тру­дно­щі угор­ських і ру­мун­ських шкіл, бо їхні мо­ви на­ле­жать до ін­ших мов­них груп, цим ді­тям важ­че вчи­ти укра­їн­ську, ми ма­є­мо ви­дов­жи­ти їм час на впро­ва­дже­н­ня пре­дме­тів укра­їн­ською. Ме­ні зда­є­ться, у Дер­жде­пі вже скла­лась чі­ткі­ша кар­ти­на з при­во­ду на­шої мовної статті.

Ми про­де­мон­стру­ва­ли що го­то­ві спів­пра­цю­ва­ти, дис­ку­ту­ва­ти, ім­пле­мен­ту­ва­ти ре­ко­мен­да­ції Ве­не­цій­ської ко­мі­сії, які до­во­лі зба­лан­со­ва­ні і не по­тре­бу­ють вне­се­н­ня змін у сам за­кон. Ми мо­же­мо від­ре­гу­лю­ва­ти все на рів­ні при­кін­це­вих по­ло­жень, зокре­ма що­до ви­дов­же­н­ня пе­ре­хі­дно­го пе­рі­о­ду з двох до п’яти ро­ків, до 2023 ро­ку.

Та­кож ми до­мо­ви­ли­ся про подаль­ші кон­суль­та­ції. До ре­чі, 14 лю­то­го на май­дан­чи­ку МОН за­пла­но­ва­на ще одна кон­суль­та­ція з угор­ською мен­ши­ною — вже тре­тя. Ми постійно працюємо з ни­ми, щоб зняти напругу. Але по­трі­бна добра во­ля що­до спів­пра­ці з ін­шої сто­ро­ни.

За­раз у нас є спів­пра­ця з Поль­щею, Бол­га­рі­єю, Ру­му­ні­єю, а най­го­стрі­ші за­яви весь час лу­на­ють з бо­ку Угор­щи­ни. Там це пи­та­н­ня по- лі­ти­зу­є­ться, то­му на рів­ні на­ших ди­пло­ма­ти­чних ві­домств на­ма­га­є­мо­ся пе­ре­ко­на­ти угор­ську сто­ро­ну, що ма­є­мо пра­цю­ва­ти без­по­се­ре­дньо над осві­тні­ми аспе­кта­ми.

«ВПРО­ВА­ДЖЕ­Н­НЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ОСВІ­ТИ МО­ЖЕ ЗАЙНЯТИ П’ЯТЬ-СІМ РО­КІВ»

— Ви зга­ду­ва­ли, що у від­но­си­нах з аме­ри­кан­ськи­ми пар­тне­ра­ми ва­жли­ва спів­пра­ця що­до ци­фро­вої осві­ти. На яку до­по­мо­гу у цьо­му пла­ні ми мо­же­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти? За­га­лом, чо­го че­ка­ти цьо­го ро­ку сто­сов­но по­ши­ре­н­ня ци­фро­вої осві­ти в Укра­ї­ні?

— Є бю­джет, який ви­ді­ля­є­ться у 2018 ро­ці, — 54 міль­йо­ни на ство­ре­н­ня на­ціо­наль­ної електронної пла­тфор­ми і ко­ле­кти­ву, який пра­цю­ва­ти­ме над нею. А та­кож 41 міль­йон — на еле­ктрон­ні під­ру­чни­ки. Впер­ше ми бу­де­мо за­ку­по­ву­ва­ти еле­ктрон­ні під­ру­чни­ки, а та­кож пред­ста­ви­мо без­ко­штов­ні пдф-вер­сії па­пе­ро­вих під­ру­чни­ків.

Справ­жній еле­ктрон­ний під­ру­чник вклю­чає у се­бе рі­зні мо­жли­во­сті ві­зу­а­лі­за­ції, ві­део то­що. Це до­во­лі до­ро­гі про­ду­кти. Я зу­стрі­ча­ла­ся з пред­став­ни­ка­ми ком­па­нії Amazon. Ме­ні бу­ло ці­ка­во по­чу­ти їхню дум­ку сто­сов­но кри­те­рі­їв, які ми ма­є­мо за­кла­да­ти у ро­бо­ту електронної пла­тфор­ми та еле­ктрон­них під­ру­чни­ків. Та­кож у ме­не бу­ла три­ва­ла зу­стрі­чу Сві­то­во­му бан­ку, де обго­во­рю­вав­ся мо­жли­вий дов­го­стро­ко­вий про­ект з при­во­ду роз­ви­тку ци­фро­вої ком­пе­тен­тно­сті в Укра­ї­ні. Бо про­бле­ма не тіль­ки у ство­рен­ні пла­тфор­ми, а й у то­му, щоб по­тім нею мо­гли ко­ри­сту­ва­ти­ся усі вчи­те­лі та учні. Це і за­без­пе­че­н­ня при­стро­я­ми, і на­вча­н­ня вчи­те­лів.

Сьо­го­дні у нас існує «ци­фро­вий роз­рив» між вчи­те­ля­ми та учня­ми, ді­ти у се­лі не ма­ють мо­жли­во­стей ово­ло­ді­ти на­ви­чка­ми ци­фро­вої ком­пе­тен­тно­сті. Це по­тре­бує більш три­ва­лих ін­ве­сти­цій і про­е­кту. Сві­то­вий банк за­ймав­ся цим у кіль­кох кра­ї­нах. Тож ми до­мо­ви­ли­ся про екс­пер­тну оцін­ку Сві­то­во­го бан­ку з цьо­го при­во­ду. Во­ни зро­блять огляд по Укра­ї­ні і за рік-два ми мо­же­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти на по­го­дже­н­ня та­ко­го про­е­кту.

МОН опра­цьо­ву­ва­ти­ме до­ку­мен­ти що­до кри­те­рі­їв до еле­ктрон­них під­ру­чни­ків, а Сві­то­вий банк дасть нам між­на­ро­дну екс­пер­ти­зу, щоб ми роз­ро­бля­ли ці кри­те­рії пра­виль­но, з ура­ху­ва­н­ням уже «на­би­тих гуль», че­рез які про­йшли ін­ші кра­ї­ни.

— Скіль­ки ча­су мо­же зайняти пов­но­цін­не впро­ва­дже­н­ня ци­фро­вої осві­ти в Укра­ї­ні?

— Для ме­не пов­но­цін­не її впро­ва­дже­н­ня — го­то­ва на­ціо­наль­на пла­тфор­ма з ма­те­рі­а­ла­ми за усі­ма пре­дме­та­ми, роз­ви­не­ний ри­нок еле­ктрон­них під­ру­чни­ків і на­яв­ність від­по­від­них при­стро­їв, з яки­ми мо­же пра­цю­ва­ти ко­жен вчи­тель і учень. Якщо ди­ви­ти­ся з та­кої то­чки зо­ру, це що­най­мен­ше п’ять, а мо­же й сім ро­ків.

«ВА­ЖЛИ­ВО, ЯКІ ЦІННОСТІ НАС ОБ’ЄДНУЮТЬ»

— Ще ви пи­са­ли, що ві­зит здій­сню­є­ться не ко­штом дер­жав­но­го бю­дже­ту. Де зна­хо­ди­ли ко­шти для ньо­го?

— Цей ві­зит від­був­ся ко­штом фун­да­ції «Єв­ра­зія», яка за­про­си­ла ме­не для уча­сті у за­хо­дах у рам­ках На­ціо­наль­но­го мо­ли­тов­но­го сні­дан­ку з пре­зи­ден­том США. Це клю­чо­вий за­хід, нав­ко­ло яко­го від­бу­ва­ю­ться й ін­ші. На­при­клад, Укра­їн­ський мо­ли­тов­ний сні­да­нок, на яко­му я ви­сту­па­ла. Я ви­рі­ши­ла ско­ри­ста­ти­ся ці­єю на­го­дою, щоб здій­сни­ти по­трі­бні офі­цій­ні ві­зи­ти.

До ре­чі, у Дер­жав­но­му де­пар­та­мен­ті ми та­кож зу­стрі­ча­ли­ся з пред­став­ни­ка­ми Бю­ро осві­ти і куль­ту­ри, яке має ці­ка­ві про­гра­ми, пов’яза­ні з мо­жли­во­стя­ми обмі­ну для на­ших сту­ден­тів і ви­кла­да­чів. Для українських фа­хів­ців це мо­же бу­ти ве­ли­ким ре­сур­сом про­фе­сій­но­го зро­ста­н­ня. На­ша розмова за­вер­ши­лась тим, що вар­то збіль­ши­ти кво­ти для укра­їн­ців, щоб біль­ше на­ших на­у­ков­ців і ви­кла­да­чів мо­гли по­їха­ти на та­кі ста­жу­ва­н­ня.

— За­га­лом на­скіль­ки ві­зит до США ви­прав­дав очі­ку­ва­н­ня? Як те­пер має про­дов­жи­ти­ся спів­пра­ця з ці­єю кра­ї­ною?

— Да­ний ве­ли­кий по­штовх на­шим від­но­си­нам у сфе­рі осві­ти. Кожна осо­би­ста зу­стрі­чна ви­со­ко­му рів­ні на­дає біль­ше енер­гії, щоб мо­жна бу­ло да­лі спів­пра­цю­ва­ти по цих пи­та­н­нях. За­раз най­ва­жли­ві­ше — не втра­ти­ти тем­пу, щоб, на­при­клад, ми про­дов­жу­ва­ли ко­му­ні­ка­цію зі Сві­то­вим бан­ком. У нас ма­ють прой­ти ві­део­кон­фе­рен­ції, пов’яза­ні з екс­пер­ти­зою кри­те­рі­їв еле­ктрон­них під­ру­чни­ків і під­хо­дів до пла­тфор­ми електронної осві­ти. Та­кож ми бу­де­мо пра­цю­ва­ти над ві­зи­том Бе­тсі Де­вос до Укра­ї­ни і кон­кре­тни­ми пун­кта­ми на­шої спів­пра­ці.

До ре­чі, сам Мо­ли­тов­ний сні­да­нок і за­хо­ди в йо­го рам­ках є хо­ро­шою на­го­дою для по­бу­до­ви сто­сун­ків між на­ши­ми по­са­дов­ця­ми і пар­ла­мен­та­ря­ми Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки. У ме­жах цих за­хо­дів про­йшло ба­га­то зу­стрі­чей, на яких бу­ла мо­жли­вість обго­во­ри­ти пи­та­н­ня, пов’яза­ні з адво­ка­ці­єю справ Укра­ї­ни. Для нас ва­жли­ве ви­зна­н­ня США Го­ло­до­мо­ру як ге­но­ци­ду, і це ми обго­во­рю­ва­ли з ба­га­тьма пар­ла­мен­та­ря­ми.

Та­кож ме­не вра­зи­ла цін­ні­сна пла­тфор­ма, на якій на­ма­га­ю­ться про­дов­жу­ва­ти дер­жав­ни­цькі тра­ди­ції Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки, за­кла­де­ні ще їхні­ми ба­тька­ми-за­снов­ни­ка­ми. Ду­маю, ди­скурс про цінності і тра­ди­ції мо­ли­тов­них сні­дан­ків по­хо­дять звід­ти і зо­бов’язу­ють всіх чи­нов­ни­ків і по­лі­ти­ків да­ва­ти со­бі звіт про те, що не мо­жна пе­ре­хо­ди­ти «чер­во­ні лі­нії», це впли­ває на ан­ти­ко­ру­пцій­ну по­лі­ти­ку, став­ле­н­ня лю­дей до сво­єї пра­ці. Ме­ні зда­є­ться, це один з уро­ків, який тре­ба ви­не­сти укра­їн­цям. Ду­же ва­жли­во, які цінності що­до роз­ви­тку дер­жа­ви нас всіх об’єднують.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

ФОТО НАДАНО МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІ­ТИ США

Дер­жав­ний се­кре­тар США з пи­тань осві­ти (ана­лог по­са­ди мі­ні­стра осві­ти в Укра­ї­ні) Бе­тсі Де­вос і мі­ністр осві­ти і на­у­ки Укра­ї­ни Лі­лія Гри­не­вич під час зу­стрі­чі у Ва­шинг­то­ні. «Те­пер ми бу­де­мо пра­цю­ва­ти над ві­зи­том Бе­тсі Де­вос до Укра­ї­ни і кон­кре­тни­ми пун­кта­ми на­шої спів­пра­ці», — го­во­рить Лі­лія Гри­не­вич

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.