На­скіль­ки да­ле­ко зай­де Вар­ша­ва?

Ек­спер­ти «Дня» ко­мен­ту­ють до­ре­чність по­рів­нянь поль­сько­го прем’єра

Den (Ukrainian) - - День Планети - На­та­лія ПУШКАРУК, «День»

Дня­ми прем’єр-мі­ністр Поль­щі Ма­те­уш Мо­ра­ве­цький да­вав ле­кцію в мі­сті Холм, яку при­свя­тив поль­сько-єв­рей­ським від­но­си­нам, під час якої зно­ву звер­нув­ся до укра­їн­ської істо­рії та зро­бив ре­зо­нан­сну за­яву. Цьо­го разу кри­ти­ка гла­ви поль­сько­го уря­ду бу­ла спря­мо­ва­на в бік укра­їн­сько­го вій­сько­во­го, по­лі­ти­чно­го ді­я­ча і геть­ма­на Бо­г­да­на Хмель­ни­цько­го.

«Пер­шим ве­ли­ким зло­чин­ним актом про­ти єв­ре­їв, який у єв­рей­ській істо­рі­о­гра­фії ча­сом при­рів­ню­є­ться до Го­ло­ко­сту, бу­ло пов­ста­н­ня Хмель­ни­цько­го. Оче­ви­дно, що то­ді до­хо­ди­ло до стра­шних зло­чи­нів, істо­ри­ки ка­жуть про 100 ти­сяч вби­тих єв­ре­їв», — ци­тує сло­ва Мо­ра­ве­цько­го Єв­ро­пей­ська вла­да. Гла­ва уря­ду та­кож зга­дав сло­ва одно­го з ра­би­нів, яко­го він зу­стрів під час по­їзд­ки до мі­ста То­рунь і за­зна­чив: «Він го­во­рив про трьох зло­чин­ців на «х» — Гі­тлер, Гімм­лер і Хмель­ни­цький (поль­ською Hitler, Himmler і Chmielnicki. — Ред.). Це ге­рой для на­ших су­сі­дів, а для нас той, хто фа­кти­чно при­звів до пер­шо­го за­не­па­ду Ре­чі По­спо­ли­тої».

Вар­то на­га­да­ти, що ми­ну­ло­го ти­жня де­пу­та­ти Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни про­го­ло­су­ва­ли за за­яву, в якій за­су­ди­ли ухва­ле­н­ня Сей­мом і Се­на­том Поль­щі змін до за­ко­ну про Ін­сти­тут на­ціо­наль­ної пам’яті.

«День» звер­нув­ся до поль­ських та укра­їн­ських екс­пер­тів з про­ха­н­ням оці­ни­ти та­кі по­рів­ня­н­ня:

«КО­ЛИ ПО­ЛІ­ТИ­КИ СПЕКУЛЮЮТЬ ЩОДО ІСТОРИЧНИХ ПИ­ТАНЬ, ЦЕ НЕ РОБИТЬ ЇМ ЧЕСТІ»

Пе­тро КРАЛЮК, про­ре­ктор На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту «Острозь­ка ака­де­мія»:

— Перш за все, вар­то звер­ну­ти­ся до кон­текс­ту, в яко­му це бу­ло ска­за­но. Спра­ва в то­му, що це див­но ви­гля­дає, ко­ли прем’єр-мі­ністр кра­ї­ни їде в про­він­цій­не, на­віть не воє­вод­ське, мі­сте­чко Холм (але во­дно­час зна­ко­ве для укра­їн­ців, то­му що там бу­ла ко­ли­шня сто­ли­ця кня­зя Да­ни­ла Га­ли­цько­го, де бу­ла йо­го ре­зи­ден­ція) і в бі­бліо­те­ці мі­ста близь­ко го­ди­ни роз­по­від­ає про поль­сько-єв­рей­ські сто­сун­ки. Ро­зу­мію, що ця те­ма ду­же бо­лю­ча для ни­ні­шньо­го поль­сько­го ке­рів­ни­цтва, оскіль­ки змі­ни, вне­се­ні в за­кон «Про ін­сти­тут на­ціо­наль­ної пам’яті» пев­ним чи­ном ко­ре­гу­ють пи­та­н­ня ви­вче­н­ня Го­ло­ко­сту на те­ре­нах Поль­щі. Ци­ми по­прав­ка­ми не­за­до­во­ле­ні Ізра­їль і США. То­му Мо­ра­ве­цький уже не впер­ше звер­та­є­ться до ці­єї те­ми.

Тре­ба ма­ти на ува­зі, що ба­зо­ва осві­та Мо­ра­ве­цько­го — істо­ри­чна, адже він за­кін­чив Вро­цлав­ський уні­вер­си­тет, сту­ді­ю­ю­чи істо­рію і в цих пи­та­н­нях він орі­єн­ту­є­ться.

Що ж до по­рів­ня­н­ня Бо­г­да­на Хмель­ни­цько­го з Гі­тле­ром, то тут ні­чо­го но­во­го Мо­ра­ве­цький не від­крив. На жаль, по­ді­бні по­рів­ня­н­ня зу­стрі­ча­ю­ться в де­яких єв­рей­ських ав­то­рів, і він до них апе­лю­вав. Про­те сер­йо­зні єв­рей­ські до­слі­дни­ки не вда­ю­ться до та­ких по­рів­нянь, при­найм­ні ні­хто з ав­то­ри­те­тних єв­рей­ських до­слі­дни­ків не го­во­рить про те, що бу­ло вби­то близь­ко 100 тис. єв­ре­їв під час Хмель­нич­чи­ни. Це яв­но за­ви­ще­на ци­фра.

До­слі­дни­ки схо­дя­ться на то­му, що під час Хмель­нич­чи­ни на те­ре­нах Укра­ї­ни про­жи­ва­ло близь­ко 40 тис. єв­ре­їв. Зви­чай­но, жер­тви бу­ли, але не тіль­ки се­ред єв­рей­сько­го, але й укра­їн­сько­го, поль­сько­го на­се­ле­н­ня та пред­став­ни­ків ін­ших на­ціо­наль­но­стей. На­у­ков­ці вва­жа­ють, що під час Хмель­нич­чи­ни та Ру­ї­ни на те­ри­то­рії Укра­ї­ни за­ги­ну­ли близь­ко 50— 70% на­се­ле­н­ня. Вва­жа­є­ться, що близь­ко по­ло­ви­ни єв­ре­їв — 20 тис. лю­дей — або за­ги­ну­ли, або опи­ни­ли­ся в по­ло­ні в та­тар, або прийня­ли пра­во­слав’я (а єв­реї вва­жа­ють, що якщо лю­ди­на ві­ді­йшла від іу­да­ї­зму, во­на втра­че­на і за­ги­ну­ла).

Вва­жаю, що прем’єр-мі­ні­стру Поль­щі ро­би­ти та­кі за­яви зов­сім не­до­ре­чно. А оскіль­ки він істо­рик, то міг би під­ня­ти до­слі­дже­н­ня на цю те­му та ви­слов­лю­ва­ти­ся щодо Хмель­ни­цько­го ко­ре­ктні­ше.

ПРО РЕАКЦІЮ УКРА­Ї­НИ

Ду­маю, вар­то зро­би­ти від­по­від­не роз’ясне­н­ня, але не з бо­ку уря­до­вих стру­ктур, це не рі­вень прем’єр­мі­ні­стра чи Пре­зи­ден­та. Це фун­кція Ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті.

За­га­лом ке­рів­ни­цтво Укра­ї­ни за­ймає ду­же зва­же­ну по­зи­цію в цих пи­та­н­нях і не вда­є­ться до апе­ля­ції до історичних пи­тань. Не­хай пи­та­н­ня істо­рії за­ли­ша­є­ться істо­ри­кам. Ду­маю, ко­ли по­лі­ти­ки спекулюють щодо історичних пи­тань, це не робить їм честі.

ПРО АНТИУКРАЇНСЬКУ ПО­ЛІ­ТИ­КУ ПОЛЬ­ЩІ

Ан­ти­укра­їн­ська по­лі­ти­ка Поль­щі три­ває не один рік. Це по­ча­ло­ся ще в 2013 ро­ці, ко­ли там до­сить актив­но від­зна­ча­ли рі­чни­цю так зва­ної «Во­лин­ської рі­за­ни­ни». Те­ма по­дій, які від­бу­ва­ли­ся на Во­ли­ні в 1943 ро­ці, актив­но роз­кру­чу­є­ться поль­ськи- ми по­лі­ти­ка­ми, що ро­би­ться для то­го, щоб на­ро­сти­ти свої рей­тин­ги.

Як на ме­не, ця по­лі­ти­ка три­ва­ти­ме, оскіль­ки це пов’яза­но з ни­ні­шні­ми по­лі­ти­чни­ми си­ла­ми, які пе­ре­бу­ва­ють при вла­ді в Поль­щі і зо­рі­єн­то­ва­ні на те, щоб по­ру­шу­ва­ти ці те­ми. Зча­сом мо­же з’яви­ти­ся якась но­ва те­ма і це бу­де про­дов­жу­ва­ти­ся до­ки при вла­ді пе­ре­бу­ва­ти­ме ни­ні­шня пра­ва пар­тія «Пра­во і спра­ве­дли­вість» і їхні со­ю­зни­ки. Хо­ча я та­кож маю сум­ні­ви, що якщо до вла­ди при­йдуть лі­бе­ра­ли, які на ці ре­чі див­ля­ться іна­кше, одра­зу бу­дуть змі­ню­ва­ти цю ри­то­ри­ку. На жаль, цей про­цес за­йшов ду­же да­ле­ко.

ЯК ЗМІНИТИ ВІДНОСИНИ КИЄВА І ВАРШАВИ

Ми по­вин­ні пев­ним чи­ном ди­стан­ці­ю­ва­ти­ся від Поль­щі.

Пер­ше. У цій кра­ї­ні за­раз пра­цю­ють по­над міль­йон укра­їн­ських за­ро­бі­тчан. Це ви­кли­ка­но еко­но­мі­чною си­ту­а­ці­єю в Поль­щі та Укра­ї­ні. Але пе­ре­бу­ва­н­ня та­кої кіль­ко­сті за­ро­бі­тчан в Поль­щі вла­сне і ве­де до то­го, що ни­ні­шнє поль­ське ке­рів­ни­цтво вда­є­ться до та­ких ан­ти­укра­їн­ських дій. То­му ми по­вин­ні по­ду­ма­ти, як по­вер­ну­ти цих лю­дей в Укра­ї­ну і це спри­я­ти­ме на­ла­го­джен­ню укра­їн­сько-поль­ських від­но­син.

Дру­ге. У Поль­щі на­вча­є­ться ве­ли­ка кіль­кість укра­їн­ських сту­ден­тів. Це теж спри­яє то­му, що поль­ська вла­да по­чи­нає пев­ним чи­ном впли­ва­ти на цих сту­ден­тів. У нас ре­кла­му­є­ться єв­ро­пей­ська осві­та і те, що тре­ба їха­ти вчи­ти­ся за кор­до­ни. Так, це іно­ді тре­ба. Але ко­ли ми руй­ну­є­мо свою систему ви­щої осві­ти, ко­ли лю­ди їдуть в пер­шу чер­гу в Поль­щу, щоб здо­бу­ва­ти осві­ту, це не нор­маль­но. Укра­їн­ська осві­та і зокре­ма, ви­ща, ні­чим не гір­ша. Я про це го­во­рю з ціл­ко­ви­тою від­по­від­аль­ні­стю. Але, на жаль, ми не ре­кла­му­є­мо свої ви­щі на­вчаль­ні за­кла- ди і ство­ри­ли чи­ма­ло про­блем для то­го, щоб лю­ди всту­па­ли до ВНЗ. Я маю на ува­зі так зва­не Зов­ні­шнє не­за­ле­жне оці­ню­ва­н­ня, яко­го не­має в Поль­щі. Там до­ста­тньо ди­пло­му про за­кін­че­н­ня се­ре­дньої шко­ли, щоб лю­ди­на всту­пи­ла у ВНЗ, чим ду­же до­бре ко­ри­сту­ю­ться по­ля­ки. Са­ме на еко­но­мі­чні, со­ці­аль­ні, осві­тні пи­та­н­ня ми ма­ли б звер­ну­ти ува­гу і це бу­ла б справ­жня аде­ква­тна від­по­відь. Адже від­по­віді дер­жав­них стру­ктур ма­ло.

«НЕЗРОЗУМІЛЕ ПО­РІВ­НЯ­Н­НЯ»

Ан­джей ШЕПТИЦЬКИЙ, ана­лі­тик Iн­сти­ту­ту між­на­ро­дних від­но­син Вар­шав­сько­го уні­вер­си­те­ту:

— Ду­маю, що в ми­ну­ло­му, як в Поль­щі, так і в Укра­ї­ні чи в ін­ших єв­ро­пей­ських кра­ї­нах про­тя­гом сто­літь бу­ло ба­га­то ан­ти­се­міт­ських ін­ци­ден­тів і ан­ти­се­міт­ської по­лі­ти­ки. І оче­ви­дно, на істо­ри­чно­му рів­ні це та­кож сто­су­є­ться і Хмель­ни­цько­го.

І все-та­ки, не зро­зумі­ло і на істо­ри­чно­му, і на ди­пло­ма­ти­чно­му рів­ні по­рів­ня­н­ня ко­за­цько­го геть­ма­на з Гі­тле­ром, який спла­ну­вав і зор­га­ні­зу­вав, на жаль, успі­шно, ге­но­цид єв­ре­їв.

На мою дум­ку, не­пра­виль­но по­рів­ню­ва­ти ко­жно­го ан­ти­се­міт­сько­го лі­де­ра чи дер­жав­но­го ді­я­ча з Гі­тле­ром.

Що сто­су­є­ться то­го, чо­му остан­нім ча­сом Поль­ща так ча­сто дає оцін­ки істо­рії Укра­ї­ни, то для цьо­го є кіль­ка при­чин. По-пер­ше, у нас ін­ший під­хід до спіль­ної істо­рії і ми це вже зна­є­мо ба­га­то ро­ків. По-дру­ге, сьо­го­дні­шній уряд Поль­щі на­ма­га­є­ться ду­же актив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти істо­рію для по­лі­ти­чних ці­лей. По-тре­тє, поль­ський уряд не вва­жає Укра­ї­ну пар­тне­ром, яко­го тре­ба по­ва­жа­ти і бо­я­ти­ся, на від­мі­ну від США чи Ізра­ї­лю, хо­ча са­ма поль­сько-укра­їн­ська спів­пра­ця йо­му зда­є­ться ва­жли­вою. То­му ці істо­ри­чні про­бле­ми мо­жна ду­же від­кри­то в по­лі­ти­чній бо­роть­бі ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти.

Ан­джей Шептицький

Пе­тро Кралюк

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.