Двад­цять при­год «Дра­мо­ви­чка»

У Цен­трі Кур­ба­са пред­ста­ви­ли уні­каль­ну ан­то­ло­гію п’єс для ді­тей та під­лі­тків

Den (Ukrainian) - - Культура - Ан­дрій КАРПЕНКО

Збір ник на­зи­ва­є­ться «Драм о ви чок »— це 20 п’єс ав­то­рів рі­зних по­ко­лінь— від« па­трі­ар­ха» ди­тя­чої лі­те­ра­ту­ри Все­во­ло­да Н ест ай к адо най­мо­лод­шої «каз­кар­ки» А н н и Ба­гря­ної, чиї тво­рив же пе­ре­кла­де­ні 17- ма­мо ва­ми сві­ту. Всі ці дра­ма­тур­ги ма­ють до­свід по­ста­но­вок і від­знак на кон­кур­сах.

■ Умов­но ан­то­ло­гія по­ді­ле­на на три ча­сти­ни — для най­мен­ших, мо­лод­ших шко­ля­рів і для під­лі­тків, — що дає ши­ро­кий ви­бір для по­ста­нов­ни­ків і чи­та­чів. Се­ред тво­рів є істо­ри­чні дра­ми і су­ча­сні, по­за­ча­со­ві й фан­та­сти­чні. Біль­шість п’єс «Дра­мо­ви­чка» ста­ви­ли­ся на сце­ні — пе­ре­ва­жно в Укра­ї­ні, ча­сом і за її ме­жа­ми, як, на­при­клад, «Шов­ко­ва зо­ря» А. Ба­гря­ної в Ма­ке­до­нії. Де­які тво­ри бу­ли екра­ні­зо­ва­ні — «Цирк Іва­на си­ли» О. Гав­ро­ша чи ані­ма­цій­на се­рія про Пе­три­ка П’ято­чкі­на Н. Гу­зє­є­вої. То­му на пре­зен­та­ції мо­жна бу­ло не ли­ше по­чу­ти про но­вин­ки від са­мих дра­ма­тур­гів, а й по­ба­чи­ти фото і ві­део з по­ста­но­вок. Про­те є ті, ко­трі ли­ше че­ка­ють на сві­тло рам­пи, і се­ред них, на­при­клад, цьо­го­рі­чний во­ло­дар Гран-прі кон­кур­су «Ко­ро­на­ція сло­ва» — «Не ду­же со­лод­ка каз­ка» О. Ві­тра. Пер­со­на­жі сце­ні­чних ка­зок теж ду­же рі­зні. Є ар­хе­ти­пні укра­їн­ські, як-от ко­зак Ма­май у Б. Жол­да­ка й А. Ви­шев­сько­го, або Ко­ти­го­ро­шко та Змій у Н. Сим­чич, свя­тий Ми­ко­лай у Я. Ве­ре­ща­ка. На­то­мість є тра­ди­цій­ні єв­ро­пей­ські мі­фо­ло­гі­чні гно­ми, му­мі­тро­лі, феї, ча­клу­ни у Н. Не­ж­да­ни або ж те­а­траль­ні ге­рої — Ко­лом­бі­на, Ар­ле­кін, П’єро у С. Ле­люх. Зви­чай­но, олю­дню­ю­ться зві­рі — ди­кі у О. Ві­тра, свій­ські у Б. Мель­ни­чу­ка, а по­де­ку­ди і ро­сли­ни, якот Едель­вей­ска у А. Ба­гря­ної, чи ре­чі — че­ре­ви­ки у О. Гон­ча­ро­ва. Є й но­во­ство­ре­ні — див­на Ча­кал­ка в І. Ан­дру­ся­ка.

■ Слі ду ю чи тра ди ції му - зич но- дра ма тич но го те ат ру, чи­ма­ло з п’ єс ма­ють пі­сні, вклю­че­но у книж­ку й мю­зикл про Прин­ца Чу­прин­ку ві­до­мо­го ав­то­ра пі­сень О. Вра­та­рьо­ва. В ан­то­ло­гії є па­ра­до­ксаль­ний по­гляд на істо­рію — іро­ні­чна дра­ма «Ама­зо­но­ма­хія» О. Ми­ко­лай­чу­ка та фан­та­сти­чна « Зо­ря­на ман­дрів­ка » рі­зни­ми пла­не­та­ми у Н. Не­ж­да­ни. Збір­ка мі­стить дра­ма­тур­гію для ма­лої й ве­ли­кої сце­ни, п’ єси для ляль­ко­во­го те­а­тру. Тож спектр « Дра­мо­ви­чка » ду­же рі­зно­ма­ні­тний.

■ За­га­лом, остан­нім ча­сом по­ча­сті­ша­ли но­ві книж­ки та ін­ші про­е­кти су­ча­сної дра­ми, зокре­ма ці­ла се­рія ан­то­ло­гій та ав­тор­ських збі­рок у дра­ма­тур­гі­чно­му від­ді­лі НЦТМ іме­ні Ле­ся Кур­ба­са. Але до­не­дав­на всі во­ни сто­су­ва­ли­ся до­ро­слої ау­ди­то­рії. На­то­мість п’єси для ди­тя­чої пу­блі­ки на­дру­ко­ва­ні в нас упер­ше! Це ви­гля­дає па­ра­до­ксаль­но, адже по­пит у та­кої книж­ки най­біль­ший — і до­ро­слі те­а­три, і ТЮГи, і ляль­ко­ві, і му­зи­чні, а ще ама­тор­ські та ди­тя­чі сту­дії.

■ Ни­ні сут­тє­во бра­кує дра­ми іу шкіль­ній про­гра­мі, адже ді­ти від­да­ють пе­ре­ва­гу при­го­дам, а не опи­сам при­ро­ди. Та осо­бли­во аб­сур­дно це ви­гля­дає для іно­зем­ців, адже са­ме ди­тя­чу дра­ма­тур­гію і те­атр за­зви­чай під­три­мує дер­жа­ва най­біль­ше — до­та­ці­я­ми, кон­кур­са­ми, гран­та­ми. Тіль­ки не в Укра­ї­ні... Істо­рія ство­ре­н­ня ці­єї книж­ки на­га­дує де­те­ктив­ний ро­ман із чи­слен­ни­ми пе­ри­пе­ті­я­ми. Упо­ря­дни­ки ан­то­ло­гії — спів­ро­бі­тни­ки дра­ма­тур­гі­чно­го від­ді­лу На­дія Мі­ро­шни­чен­ко, Олег Ми­ко­лай­чук і Яро­слав Ве­ре­щак — зі­зна­ли­ся, що жо­ден про­ект не да­вав­ся їм так дов­го і скла­дно. Бу­ли кон­кур­си, май­стер- кла­си, кру­глі сто­ли, але сам друк кни­ги зри­вав­ся. Осо­бли­во вра­зив той факт, що на­віть пі­сля то­го, як зна­йшли ко­шти на ви­да­н­ня, їх два ро­ки бло­ку­ва­ли на ра­хун­ку Цен­тру Кур­ба­са з су­то бю­ро­кра­ти­чних при­чин. Тоб­то дер­жа­ва не тіль­ки не спри­я­ла фі­нан­су­ван­ню цьо­го про­е­кту, але ще й ста­ла на за­ва­ді її ви­хо­ду...

■ У пе­ред­мо­ві ав­то­ри кон­це­пції по­ясни­ли, що хо­ті­ли вкла­сти в на­зву «Дра­мо­ви­чка» ро­зу­мі­н­ня, що є справ­жнім обе­ре­гом укра­їн­ської сце­ни. Адже над­зви­чай­но ва­жли­во, яким бу­де пер­ший образ те­а­тру для ди­ти­ни — вто­рин­ним і му­зей­ним чи ори­гі­наль­ним і су­ча­сним. І зна­че­н­ня ці­єї книж­ки для ма­лень­ких, на­пев­но, не­ма­лень­ке, бо йо­го ве­ктор спря­мо­ва­ний у на­ше май­бу­тнє.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.