Що ро­би­ти, якщо при вас б’ють ди­ти­ну

Ал­го­ритм дій для свід­ків на­силь­ства

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ста­ні­слав КУЦЕНКО, на­чаль­ник Го­лов­но­го те­ри­то­рі­аль­но­го управ­лі­н­ня юсти­ції в Ки­є­ві

Сло­ва «не за­ли­шай­те­ся бай­ду­жи­ми» нам до­во­ди­ло­ся чу­ти ти­ся­чі ра­зів. І во­ни ні­ко­ли не втра­тять акту­аль­но­сті. Іно­ді мі­ні­маль­не втру­ча­н­ня мо­же вря­ту­ва­ти жи­т­тя ди­ти­ні.

Ек­спер­ти Ор­га­ні­за­ції Об’єд­на­них На­цій під­ра­ху­ва­ли, що ко­жну сьо­му хви­ли­ну в сві­ті ги­не ди­ти­на вна­слі­док ско­є­но­го про­ти неї на­силь­ства. Так, близь­ко 300 міль­йо­нів ді­тей у ві­ці від двох до чо­ти­рьох ро­ків під­да­ю­ться ті­ле­сним по­ка­ра­н­ням або пси­хі­чній агре­сії від ба­тьків або ін­ших осіб, на­ді­ле­них пра­вом ви­хо­ва­н­ня. Крім то­го, май­же 15 міль­йо­нів дів­чат у ві­ці від 15 до 19 ро­ків ста­ли жер­тва­ми зґвал­ту­вань або їх зму­шу­ва­ли до ін­ших се­ксу­аль­них дій.

Най­стра­шні­ши­ми про­я­ва­ми на­силь­ства про­ти ді­тей єпо­би­т­тя, се­ксу­аль­ні до­ма­га­н­ня, на­не­се­н­ня ушко­джень. Але, крім них, ще ма­са ін­ших чин­ни­ків, які ка­лі­чать вра­зли­ву ди­тя­чу ду­шу. При­ни­же­н­ня, зне­ва­га, зну­ща­н­ня зав­да­ють ще не сфор­мо­ва­ній пси­хі­ці ди­ти­ни ча­сом не­по­прав­них травм.

● УКРА­ЇН­СЬКИЙ КОНТЕКСТ

Де­кла­ра­ція прав ди­ти­ни, прийня­та 1959 ро­ку, єпер­шим до­ку­мен­том між­на­ро­дно­го мас­шта­бу, що за­хи­ща­є­пра­ва ді­тей. Ба­тьки, гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції, мі­сце­ва вла­да за­лу­ча­ю­ться до ви­зна­н­ня і до­три­ма­н­ня прав ди­ти­ни.

Так, на­при­кін­ці бе­ре­зня на За­кар­пат­ті від го­ло­ду по­мер три­рі­чний хло­пчик. Йо­го ма­ти пи­я­чи­ла на ко­шти, які отри­му­ва­ла на до­гляд за дво­ма ді­тьми. Ко­ли во­на на кіль­ка днів пі­шла з до­му, п’яти­рі­чна се­стра про­си­ла їжу по су­сі­дах. Най­мен­ший — Ма­ксим­ко — ле­жав у лі­же­чку і кли­кав ма­му.

А істо­рія що­до вбив­ства дво­рі­чної Ве­ро­ні­ки з се­ла Миль­ни­ки Ні­жин­сько­го ра­йо­ну Чер­ні­гів­ської обла­сті ско­ли­хну­ла всю кра­ї­ну. Роз­пра­ву над ма­ле­чею не­люд вчи­нив у при­су­тно­сті ма­те­рі ди­ти­ни, сво­єї спів­ме­шкан­ки, та ма­ло­лі­тніх ді­тей.

У Рів­но­му се­ми­рі­чний хло­пчик ці­лий день блу­кав мі­стом, то­му що дід ви­гнав йо­го з до­му. Він про­сив їжі та до­по­мо­ги. Па­труль­ні вста­но­ви­ли, де жи­ве хло­пчик, і по­їха­ли до ньо­го до­до­му. У по­ме­шкан­ні по­лі­цей­ські за­ста­ли йо­го п’яти­рі­чну се­стри­чку та не­тве­ре­зих ді­да й ба­бу. Дів­чин­ка про­си­ла за­бра­ти її з до­му че­рез по­бої ро­ди­чів. Тіль­ки не­бай­ду­жість гро­ма­ди змо­гла вря­ту­ва­ти цих без­за­хи­сних ді­тей від подаль­ших тор­тур.

Це — гу­чні ви­пад­ки, які, на жаль, не по­оди­но­кі. Що­дня від на­силь­ства стра­жда­ють ді­ти по всій на­шій кра­ї­ні.

● ЯКЩО ВИ СТА­ЛИ СВІДКОМ НА­СИЛЬ­СТВА ЩО­ДО ДИ­ТИ­НИ

Згі­дно зі стат­тею 10 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про охо­ро­ну ди­тин­ства» ко­жна ди­ти­на ма­є­пра­во на за­хист від усіх форм на­си­л­ля. Та­кож во­на ма­є­пра­во звер­ну­ти­ся осо­би­сто до На­ціо­наль­ної по­лі­ції, ор­га­ну опі­ки та пі­клу­ва­н­ня, слу­жби у спра­вах ді­тей, цен­трів со­ці­аль­них служб для сім’ї, ді­тей і мо­ло­ді, ін­ших упов­но­ва­же­них ор­га­нів за за­хи­стом сво­їх прав. Крім цьо­го, від­по­від­но до пун­кту 4 стат­ті 152 Сі­мей­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни ди­ти­на ма­є­пра­во звер­ну­ти­ся за за­хи­стом сво­їх прав та ін­те­ре­сів без­по­се­ре­дньо до су­ду, якщо во­на до­ся­гла 14 ро­ків.

У та­кій си­ту­а­ції по­трі­бно, якщо ємо­жли­вість, з’ясу­ва­ти в ди­ти­ни, що з нею ста­ло­ся, де її ба­тьки, де во­на про­жи­ває. По­тім ви­кли­ка­ти пра­ців­ни­ків по­лі­ції (102) та, до­че­кав­шись їхньо­го при­їзду, про­сте­жи­ти за роз­ви­тком по­дій, щоб ди­ти­на не за­ли­ши­ла­ся без на­гля­ду на ву­ли­ці. Пі­сля цьо­го по­ві­до­ми­ти мі­сце­ву слу­жбу у спра­вах ді­тей про факт, свідком яко­го ви ста­ли. На­віть якщо в ди­ти­ни не­ма­є­ві­зу­аль­них ушко­джень, ви­кли­кай­те «швид­ку».

Якщо ви ста­ли свідком на­силь­ства чи жор­сто­ко­го став­ле­н­ня до ди­ти­ни, по­ві­дом­те про це слу­жбу у спра­вах ді­тей, за­кла­ди со­ці­аль­но­го за­хи­сту ді­тей, цен­три со­ці­аль­них служб для сім’ї, ді­тей та мо­ло­ді, ор­га­ни На­ціо­наль­ної по­лі­ції чи за­кла­ди охо­ро­ни здо­ров’я. Ва­ша не­бай­ду­жість мо­же збе­рег­ти жи­т­тя ди­ти­ни і вбе­рег­ти її май­бу­тнє.

● ПОВ­НО­ВА­ЖЕ­Н­НЯ ЗА­КЛА­ДІВ ОСВІТИ

При­тя­гну­ти до рі­зних форм від­по­від­аль­но­сті мо­жна як крив­дни­ків, так і пе­да­го­гів, які не­хту­ють сво­ї­ми обов’яз­ка­ми і за­кри­ва­ють очі на по­ру­ше­н­ня прав ді­тей.

Ди­ре­кція на­вчаль­них за­кла­дів по­вин­на про­во­ди­ти роз’ясню­валь­ну ро­бо­ту з ба­тька­ми та учня­ми, ор­га­ні­зо­ву­ва­ти ро­бо­ту пси­хо­ло­гі­чної слу­жби си­сте­ми освіти з ді­тьми, які по­стра­жда­ли від жор­сто­ко­го по­во­дже­н­ня.

Якщо ди­ти­на не по­тра­пля­ла в по­ле зо­ру пра­ців­ни­ка по­лі­ції, ра­ні­ше не ско­ю­ва­ла пра­во­по­ру­ше­н­ня, то пер­шим про ви­пад­ки жор­сто­ко­сті по­ві­дом­ля­є­у­чи­тель. Шко­ла по­вин­на по­ві­до­ми­ти по­лі­цію при пер­ших та­ких про­я­вах. Якщо єта­кий ін­ци­дент, то­ді пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни ма­ють до­лу­ча­ти­ся до розв’яза­н­ня про­бле­ми. У ра­зі за­мов­чу­ва­н­ня по­ді­бних ін­ци­ден­тів ситуація ли­ше ускла­дню­ва­ти­ме­ться.

● ЩО ЧЕ­КАЄ НА ТИХ, ХТО ВЧИ­НИВ НАСИЛЬСТВО НАД ДИТИНОЮ

За­ко­ни Укра­ї­ни «Про охо­ро­ну ди­тин­ства» та «Про за­по­бі­га­н­ня та про­ти­дію до­ма­шньо­му на­силь­ству» вка­зу­ють, що осо­би, вин­ні у по­ру­шен­ні ви­мог за­ко­но­дав­ства про охо­ро­ну ди­тин­ства, або ж ті, які вчи­ни­ли насильство у сім’ї, не­суть кри­мі­наль­ну, адмі­ні­стра­тив­ну або ци­віль­но-пра­во­ву від­по­від­аль­ність від­по­від­но до за­ко­нів Укра­ї­ни.

➊ Кри­мі­наль­на від­по­від­аль­ність за насильство над дитиною у сім’ї або за її ме­жа­ми на­ста­є­від­по­від­но до Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни за низ­ку зло­чи­нів, се­ред яких — уми­сне вбив­ство ма­тір’ю сво­єї но­во­на­ро­дже­ної ди­ти­ни (ста­т­тя 117 ККУ); не­на­ле­жне ви­ко­на­н­ня обов’яз­ків що­до охо­ро­ни жи­т­тя та здо­ров’я ді­тей (ста­т­тя 137 ККУ); екс­плу­а­та­ція ді­тей (ста­т­тя 150 ККУ); ви­ко­ри­ста­н­ня ма­ло­лі­тньої ди­ти­ни для за­ня­т­тя же­бра­цтвом (ста­т­тя 150-1 ККУ); ста­те­ві зно­си­ни з осо­бою, яка не до­ся­гла ста­те­вої зрі­ло­сті (ста­т­тя 155 ККУ); роз­бе­ще­н­ня не­пов­но­лі­тніх (ста­т­тя 156 ККУ); ухи­ле­н­ня від спла­ти алі­мен­тів на утри­ма­н­ня ді­тей (ста­т­тя 164 ККУ); втя­гне­н­ня не­пов­но­лі­тніх у зло­чин­ну ді­яль­ність (ста­т­тя 304 ККУ); спо­ну­ка­н­ня не­пов­но­лі­тніх до за­сто­су­ва­н­ня до­пін­гу (ста­т­тя 323 ККУ); схи­ля­н­ня не­пов­но­лі­тніх до вжи­ва­н­ня одур­ма­ню­ю­чих за­со­бів (ста­т­тя 324 ККУ).

➋ Адмі­ні­стра­тив­ну від­по­від­аль­ність за насильство що­до ди­ти­ни у сім’ї та по­за нею пе­ред­ба­че­но не ли­ше стат­тею 173 Ко­де­ксу Укра­ї­ни про адмі­ні­стра­тив­ні пра­во­по­ру­ше­н­ня (КУпАП), а й у ра­зі вчи­не­н­ня та­ких адмі­ні­стра­тив­них пра­во­по­ру­шень, як:

✔ не­цен­зур­на лай­ка у гро­мад­ських мі­сцях, обра­зли­ве чі­пля­н­ня до гро­ма­дян та ін­ші по­ді­бні дії, що по­ру­шу­ють гро­мад­ський по­ря­док і спо­кій гро­ма­дян, утво­рю­ють дрі­бне ху­лі­ган­ство і тя­гнуть за со­бою адмі­ні­стра­тив­ну від­по­від­аль­ність за стат­тею 173 КУпАП; якщо під час на­силь­ства у сім’ї бу­ло допу­ще­но по­ру­ше­н­ня ти­ші на ву­ли­цях, пло­щах, у пар­ках, гур­то­жи­тках, жи­тло­вих бу­дин­ках та ін­ших гро­мад­ських мі­сцях у за­бо­ро­не­ний рі­ше­н­ня­ми сіль­ських, се­ли­щних, мі­ських рад час, то та­ке ді­я­н­ня тя­гне за со­бою від­по­від­аль­ність за стат­тею 182 КУпАП; до­ве­де­н­ня не­пов­но­лі­тньо­го до ста­ну сп’яні­н­ня ба­тька­ми не­пов­но­лі­тньо­го, осо­ба­ми, які їх за­мі­ню­ють, або ін­ши­ми осо­ба­ми охо­плю­є­ться стат­тею 180 КУпАП; ухи­ле­н­ня ба­тьків або осіб, які їх за­мі­ню­ють, від ви­ко­на­н­ня пе­ред­ба­че­них за­ко­но­дав­ством обов’яз­ків що­до за­без­пе­че­н­ня не­об­хі­дних умов жи­т­тя, на­вча­н­ня та ви­хо­ва­н­ня не­пов­но­лі­тніх ді­тей тя­гне адмі­ні­стра­тив­ну від­по­від­аль­ність за стат­тею 184 КУпАП.

➌ Ци­віль­но-пра­во­ва від­по­від­аль­ність по­ля­га­єу від­шко­ду­ван­ні ма­те­рі­аль­ної і мо­раль­ної шко­ди, зав­да­ної вна­слі­док вчи­не­н­ня від­по­від­них дій.

Жор­сто­ке по­во­дже­н­ня з ді­тьми і зне­ва­га їхні­ми ін­те­ре­са­ми мо­жуть ма­ти рі­зні ви­ди і фор­ми. Про­те їх на­слід­ка­ми зав­жди єсер­йо­зний зби­ток для здо­ров’я, роз­ви­тку і со­ці­а­лі­за­ції ди­ти­ни, не­рід­ко й за­гро­за її жи­т­тю чи на­віть це мо­же ста­ти при­чи­ною смер­ті.

Від ко­жно­го з нас за­ле­жить, чи по­вто­ря­ться стра­шні ви­пад­ки ди­тя­чих смер­тей. Це го­стре со­ці­аль­не пи­та­н­ня, яке ви­ма­га­є­від ко­жно­го з нас си­ли ви­зна­ти йо­го існу­ва­н­ня і не за­ли­ша­ти­ся осто­ронь від йо­го ви­рі­ше­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.