На­у­ка йде до вас!

Уче­ні НАН Укра­ї­ни і мо­ло­ді ви­на­хі­дни­ки по­ка­зу­ють свої до­ся­гне­н­ня на що­рі­чно­му фе­сти­ва­лі

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»

Но­вий тип ней­рон­ної ме­ре­жі і мо­біль­ні со­ня­чні еле­ктро­стан­ції, ге­ле­ві ім­план­та­ти і шту­чні ал­ма­зи — 50 уста­нов На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни пред­став­ля­ють май­же 400 ду­же рі­зни­хро­зро­бок. Та­кож свої про­е­кти по­ка­зу­ють шко­ля­рі — тут і си­сте­ма з ути­лі­за­ції шин, і ер­го­но­мі­чний на­плі­чник, і на­віть бра­слет від нер­во­ви­хзри­вів. Близь­ко 12-ї ме­ту­шня бі­ля стен­дів зав­ми­рає — ба­га­то хто хо­че по­слу­ха­ти ле­кцію но­бе­лів­сько­го ла­у­ре­а­та з фі­зи­ки Сер­жа Аро­ша «Ро­зду­ми про сим­біоз до­слі­джень бла­ки­ті не­ба з те­хно­ло­гі­я­ми: при­клад кван­то­вої фі­зи­ки».

Та­ким ди­на­мі­чним був по­ча­ток Все­укра­їн­сько­го на­у­ко­во­го фе­сти­ва­лю, що три­ває з 16 по 18 трав­ня і цьо­го ро­ку при­свя­че­ний 100-річ­чю НАН Укра­ї­ни. Цен­траль­ний май­дан­чик — Ін­сти­тут еле­ктро­зва­рю­ва­н­ня іме­ні Євгена Па­то­на НАН Укра­ї­ни, та по­дії в йо­го ме­жах від­бу­ва­ти­му­ться в усі­хре­гіо­нах кра­ї­ни, за­га­лом — по­над ти­ся­ча за­хо­дів. Основ­ний ор­га­ні­за­тор, зро­зумі­ло, НАН, та­кож за­лу­че­ні га­лу­зе­ві ака­де­мії, го­лов­ний пар­тнер — По­соль­ство Фран­ції в Укра­ї­ні.

«МИ ЩЕ НЕ ПОДОЛАЛИ БАЙ­ДУ­ЖЕ СТАВ­ЛЕ­Н­НЯ ДО НАУКИ»

На­ціо­наль­ну ака­де­мію на­ук Укра­ї­ни ча­сом кри­ти­ку­ють за за­ста­рі­лі під­хо­ди, від­су­тність су­ча­сних роз­ро­бок то­що. На від­крит­ті фе­сти­ва­лю, де ці роз­роб­ки мо­жна лег­ко по­ба­чи­ти, жур­на­лі­стів бу­ло ду­же ма­ло.

«По­при усі тру­дно­щі, ми все-та­ки на­ма­га­є­мо­ся пра­цю­ва­ти і да­ва­ти ко­ри­сну про­ду­кцію — і фун­да­мен­таль­ну, і при­кла­дну для дер­жа­ви, — ка­же пер­ший ві­це-пре­зи­дент НАН Укра­ї­ни Ан­тон На­у­мо­вець. — Те, що при­йшли ви і кіль­ка ка­на­лів, свід­чить про від­су­тність ін­те­ре­су. Це де­мон­стра­ція то­го, що ми все ще не подолали бай­ду­же став­ле­н­ня до науки. Це най­стра­шні­ше. Про­ми­сло­вість на­ша, осо­бли­во орі­єн­то­ва­на на ви­со­кі роз­роб­ки, фа­кти­чно зруй­но­ва­на. Най­яскра­ві­ший при­клад — еле­ктрон­на про­ми­сло­вість, при­строї, які ви­ко­ри­сто­ву­ють ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії. То­му роз­роб­ки є, а впро­ва­джу­ва­ти їхні­де. Дер­жа­ва до­сі не роз­ро­би­ла за­ко­но­дав­ства, яке б сти­му­лю­ва­ло під­при­єм­ців, за­ці­кав­ле­нихв ін­но­ва­цій­ни­хро­зроб­ках. Зав­да­н­ня уря­ду і вла­ди за­га­лом по­ля­гає у то­му, щоб під­три­ма­ти вла­сну про­ми­сло­вість, щоб во­на ви­ро­бля­ла кон­ку­рен­то­спро­мо­жну про­ду­кцію. А та­ку мо­же ви­ро­бля­ти тіль­ки та про­ми­сло­вість, яка ви­ко­ри­сто­вує ін­но­ва­цій­ні роз­роб­ки. То­ді б і ми біль­ше за­ро­бля­ли са­мо­стій­но в ре­зуль­та­ті впро­ва­дже­н­ня на­ши­хро­зро­бок».

До ре­чі, чи­ма­ло пред­став­ле­них роз­ро­бок сто­су­ю­ться вій­сько­вої га­лу­зі, за­га­лом існує про­гра­ма НАН для під­ви­ще­н­ня обо­ро­но­зда­тно­сті кра­ї­ни. На ви­став­ці мо­жна ді­зна­ти­ся про но­ві ма­те­рі­а­ли для су­ча­сної зброї, ма­те­рі­а­ли для вій­сько­вої ме­ди­ци­ни, які ціл­ком пі­ді­йдуть і для лі­ку­ва­н­ня ци­віль­ни­хпа­ці­єн­тів.

Се­ред не­вій­сько­ви­хро­зро­бок Ан­тон На­у­мо­вець від­зна­чає при­лад, який дає мо­жли­вість ди­стан­цій­но ви­зна­чи­ти стан ро­слин — зав­дя­ки ра­діо­си­гна­лам мо­жна ді­зна­ти­ся, як ро­сли­ни пе­ре­жи­ва­ють по­су­ху, на­дмір­ні опа­ди то­що. «Та­кож пред­став­ле­но ба­га­то роз­ро­бок у га­лу­зі ма­те­рі­а­ло­знав­ства — сор­бен­ти для очи­ще­н­ня кро­ві, для то­го, щоб лі­кві­ду­ва­ти ви­ки­ди шкі­дли­ви­хре­чо­вин, — про­дов­жує пер­ший ві­це­пре­зи­дент НАН Укра­ї­ни. — Ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту ор­га­ні­чної хі­мії НАН Укра­ї­ни ака­де­мік Во­ло­ди­мир Каль­чен­ко про­чи­тав ці­ка­ву до­по­відь, роз­по­вів про чу­до­ві мо­ле­ку­ляр­ні ма­те­рі­а­ли, які син­те­зу­ють в Ін­сти- ту­ті та які до­зво­ля­ють се­ле­ктив­но ви­лов­лю­ва­ти з во­ди шкі­дли­ві до­мі­шки».

АЕРОКОСМІЧНА УРБАНІСТИКА

Між ін­шим, ае­ро­ко­смі­чні до­слі­дже­н­ня мо­жуть бу­ти ко­ри­сни­ми для ціл­ком при­зем­ле­них ці­лей. На­у­ко­вий центр ае­ро­ко­смі­чних­до­слі­джень Зем­лі Ін­сти­ту­ту гео­ло­гі­чни­хна­ук НАН Укра­ї­ни має кіль­ка ці­ка­ви­х­іні­ці­а­тив для Ки­є­ва.

«Ми ви­ко­ри­сто­ву­є­мо ае­ро­ко­смі­чні знім­ки, щоб оці­ню­ва­ти при­ро­дні ре­сур­си і стан дов­кі­л­ля, — роз­по­від­ає Оль­га СЕДЛЕРОВА, уче­ний се­кре­тар На­у­ко­во­го цен­тру ае­ро­ко­смі­чних до­слі­джень Зем­лі. — Ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ко­смі­чні знім­ки Landsat ми про­ве­ли кла­си­фі­ка­цію і ра­йо­ну­ва­н­ня Ки­є­ва, за до­по­мо­гою знім­ків ви­со­кої роз­рі­зне­но­сті зро­би­ли ма­пу з ана­лі­зом те­пло­трас Ки­є­ва. На цій ма­пі до­бре по­мі­тні втра­ти те­пла на те­ри­то­рії мі­ста».

Та­кож на­у­ков­ці ана­лі­зу­ва­ли еко­ло­гі­чний стан Ки­є­ва. «Ни­ні на За­хо­ді по­пу­ляр­на те­ма те­пло­вих остро­вів, де­мон­стра­ції то­го, як мі­сто пе­ре­грі­ва­є­ться влі­тку, — по­яснює Оль­га Во­ло­ди­ми­рів­на. — Теж по знім­ка­хLandsat ми зро­би­ли ма­пу з ра­йо­ну­ва­н­ням Ки­є­ва за пе­ре­грі­вом у ли­пень-сер­пень. Цен­траль­ні райони ду­же пе­ре­грі­ті, Со­лом’ян­ський най­біль­ше».

З роз­ро­бок, які вже за­ці­ка­ви­ли ки­їв­ську вла­ду, — си­сте­ма мо­ні­то- рин­гу зсув­ни­х­про­це­сів. «У 2014 ро­ці ми бра­ли участь у ви­став­ці роз­ро­бок уста­нов НАН для КМДА. Ви­став­ля­ли пла­кат, де по­ка­за­ні райони Ми­шо­лов­ки, Во­здви­жен­ки — як во­ни ви­гля­да­ли ра­ні­ше, як по­тім по­ча­ли зрі­за­ти схи­ли під час бу­дів­ни­цтва і до чо­го це при­зве­ло, як ґрун­ти по­їха­ли. Мер Ки­є­ва Ві­та­лій Кли­чко ди­вив­ся це. Пі­сля ці­єї зу­стрі­чі нам ви­ді­ли­ли ко­шти, ми ро­би­ли до­слі­дже­н­ня по При­дні­пров­ській зсув­ній зо­ні. По знім­ка­хз ви­со­ким роз­рі­зне­н­ням зро­би­ли гра­да­цію, де по­ка­за­ні мі­сця з ве­ли­кою і се­ре­дньою не­без­пе­кою зсу­вів. Ро­зро­бле­ну гео­ін­фор­ма­цій­ну си­сте­му 2017 ро­ку пе­ре­да­ли управ­лін­ню про­тиз­сув­ни­хпід­зем­ни­хро біт і ки­їв­ській держ­адмі­ні­стра­ції».

БРА­СЛЕТ «БОЖЕВІЛЛЯ СТОП»

При­во­дів по­нер­ву­ва­ти у су­ча­сної лю­ди­ни без­ліч. П’яти­кла­сник Во­ло­ди­мир Тро­фім­чук з до­по­мо­гою сво­ї­ху­чи­те­лів роз­ро­бляє бра­слет Insanity Stop, до­слів­но — «Бо­же­віл- ля стоп», який має по­пе­ре­джа­ти нер­во­ві зри­ви.

«У мене бу­ла — на жаль, уже бу­ла — ста­рень­ка ба­бу­ся зі слаб­ким сер­цем. Ду­мав, як їй до­по­мог­ти, і при­йшла ідея цьо­го бра­сле­ту. Ство­рюю йо­го ра­зом з учи­те­ля­ми Ан­дрі­єм Лу­чков­ським та Ві­кто­ром Со­ко­ло­вим, — роз­по­від­ає Во­ло­ди­мир. — Пла­ну­є­ться, що бра­слет бу­де схо­жий на зви­чай­ний смарт-го­дин­ник. За до­по­мо­гою спе­ці­аль­ни­х­при­стро­їв зчи­ту­ва­ти­му­ться по­ка­зни­ки во­ло­го­сті ті­ла, тем­пе­ра­ту­ри та ти­ску, ці да­ні про­га­ня­ти­му­ться че­рез пла­ту і так бу­де ви­зна­ча­ти­ся, що з лю­ди­ною. То­ді екран за­сві­чу­є­ться ко­льо­ра­ми: зе­ле­ним, жов­тим або чер­во­ним. Зе­ле­ним — якщо все до­бре, жов­тим, якщо кра­ще звер­ну­ти­ся до лі­ка­ря, чер­во­ним — ко­ли тре­ба дзво­ни­ти до лі­кар­ні. Якщо лю­ди­на ба­чить чер­во­не сві­тло, ле­две йде і ні­ко­му не дзво­нить, цей при­стрій від­прав­ляє ін­фор­ма­цію на но­мер те­ле­фо­на, пов’яза­ний із при­стро­єм».

Роз­роб­ка на ста­дії про­гра­му­ва­н­ня, шко­ляр пред­став­ляє її на рі­зних кон­кур­сах, зокре­ма тих, що про­во­дить Ма­ла ака­де­мія на­ук.

Це вже дру­гий ви­на­хід Во­ло­ди­ми­ра. Пер­ший — ба­га­то­фун­кціо­наль­на під­ві­ска для ав­то­мо­бі­лів. «Ця під­ві­ска ма­ла б да­ти змо­гу їзди­ти на­віть по ске­лях, да­ва­ла б ав­то­мо­бі­лям ма­кси­маль­ну про­хі­дність, — ді­ли­ться п’яти­кла­сник. — Про­ект про­ва­лив­ся, бо під­ві­ска бу­ла над­то важ­кою, а ши­ни ду­же до­ро­гі. Лег­ше ку­пи­ти зви­чай­ну під­ві­ску і їзди­ти по не та­ких кру­тих схи­лах».

Сам Во­ло­ди­мир вчи­ться у спе­ці­а­лі­зо­ва­ній сто­ли­чній шко­лі №304 з по­гли­бле­ним ви­вче­н­ням ін­фор­ма­цій­ни­хтех но­ло­гій. «Ще у ди­тсад­ку я ду­же до­бре ра­ху­вав, вже знав, що та­ке ко­рінь і зве­де­н­ня у сту­пінь, — усмі­ха­є­ться хло­пець. — Ма­те­ма­ти­ка це до­бре, але якщо є та­кі зді­бно­сті, мо­жна пі­ти і в ін­фор­ма­ти­ку. Тож я пі­шов у спе­ці­а­лі­зо­ва­ну шко­лу і, крім ін­фор­ма­ти­ки, по­чав за­йма­ти­ся ви­на­хі­дни­цтвом».

По­ки важ­ко пе­ред­ба­чи­ти, як скла­де­ться до­ля Insanity Stop, але та­кий бра­слет мав би ве­ли­кий по­пит. Так чи іна­кше, шко­ляр ста­ви­ться до сво­ї­хро­зро­бок по-до­ро­сло­му, вміє ви­зна­ти їхх иби, то­му, впев­не­ні, щось ці­ка­ве ще за­про­по­нує.

***

На­у­ко­вий фе­сти­валь три­ває по 18 трав­ня. По­над ти­ся­ча по­дій у де­ся­тка­хміст, ці­ка­ви­хяк для фа­хів­ців, так і для за­га­лу. Від­кри­вай­те про­гра­му на спе­ці­аль­но­му сай­ті і оби­рай­те щось для се­бе. Зре­штою, усі дні фе­сти­ва­лю три­ває ви­став­ка роз­ро­бок уста­нов НАН Укра­ї­ни — тож мо­же­те на вла­сні очі пе­ре­ко­на­ти­ся, що на­шим уче­ним є чим по­хи­зу­ва­ти­ся.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.