«Сі­ра зо­на»... на Хер­сон­щи­ні

Чим жи­вуть, чо­го бо­я­ться і на що спо­ді­ва­ю­ться ме­шкан­ці пів­ден­но­го при­кор­до­н­ня

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Іван АНТИПЕНКО, «День», Хер­сон

Ек­спер­ти Цен­тру близь­ко­схі­дних­до­слі­джень (AMES) за під­трим­ки На­ціо­наль­но­го фон­ду на під­трим­ку де­мо­кра­тії США про­ве­ли до­слі­дже­н­ня під на­звою «По­пе­ре­дже­н­ня кон­флі­ктів у пів­ден­ній Укра­ї­ні». В п’яти ра­йо­нах Хер­сон­ської обла­сті, які ме­жу­ють із оку­по­ва­ним Ро­сі­єю Кри­мом, про­тя­гом пів­ро­ку здій­сню­ва­лось оці­ню­ва­н­ня кон­флі­ктно­го по­тен­ці­а­лу за до­по­мо­гою фо­кус-груп та опи­ту­вань, від­бу­ва­ло­ся на­вча­н­ня мі­сце­ви­хлі­де­рів з пи­тань по­пе­ре­дже­н­ня і транс­фор­ма­ції кон­флі­ктів.

От­же, бу­ло сфор­мо­ва­но ви­снов­ки що­до на­стро­їв у при­кор­дон­них ра­йо­нах, а та­кож ре­ко­мен­да­ції що­до вдо­ско­на­ле­н­ня від­по­від­ни­хпо­лі­тик та ре­а­гу­ва­н­ня на рі­зно­ма­ні­тні за­гро­зи. Ек­спер­ти Цен­тру близь­ко­схі­дних до­слі­джень Сер­гій ДАНИЛОВ та Ігор СЕМИВОЛОС роз­по­ві­ли «Дню» про основ­ні ре­зуль­та­ти цьо­го до­слі­дже­н­ня.

У ли­сто­па­ді ми­ну­ло­го ро­ку в інтерв’ю га­зе­ті «День» Сер­гій Данилов на­го­ло­сив, що Хер­сон­ській обла­сті, на йо­го думку, при­ді­ля­є­ться за­над­то ма­ло ува­ги, якщо взя­ти все­укра­їн­ський рі­вень і зва­жа­ю­чи на при­кор­дон­ний ста­тус ре­гіо­ну. Як з’ясу­ва­ло­ся, на Хер­сон­щи­ні та­кож це від­чу­ва­ють. По­де­ку­ди, ка­жуть ек­спер­ти, ме­шкан­ці пів­ден­ни­хра­йо­нів на­віть на­зи­ва­ють се­бе «сі­рою зо­ною». Річ у тім, що пі­сля оку­па­ції Кри­му Ро­сі­єю в ба­га­тьо­хна Хер­сон­щи­ні обір­ва­лись еко­но­мі­чні (осо­бли­во в аграр­но­му се­кто­рі), со­ці­аль­ні, ро­дин­ні, осві­тні та ін­ші зв’яз­ки з пів­остро­вом.

«Лю­ди ча­сто ка­жуть, до ни­хтре­ба ста­ви­ти­ся, як до лю­дей на лі­нії фрон­ту. До обла­сті за­ма­ло ува­ги, во­на за­бу­та й бі­дна. Лю­ди від­чу­ва­ють се­бе по­ки­ну­ти­ми, шу­ка­ють тих, хто їхви­слух ає. Якщо в умов­но­му Кр­ама­тор­ську важ­ко зі­бра­ти фо­кус-гру­пу, то тут нав­па­ки: хо­чуть ви­го­во­ри­ти­ся. Не ви­ста­чає куль­тур­ни­хпо­дій, лю­ди зга­ду­ють кон­церт, який від­був­ся 2015 ро­ку. Якщо під­су­му­ва­ти ко­ро­тко, то Хер­сон­щи­на так і не ста­ла успі­шною ві­три­ною Укра­ї­ни для пів­остро­ва», — ка­же Сер­гій Данилов.

РАЙОНИ ДУ­ЖЕ РІ­ЗНІ

Опи­ту­ва­н­ня по­ка­за­ли, що лю­ди в ра­йо­на­хпо-рі­зно­му спри­йма­ють свій при­кор­дон­ний ста­тус і є не­о­дно­рі­дни­ми за на­стро­я­ми. Хо­ча до 2014 ро­ку увесь пів­день Хер­сон­щи­ни на­зи­ва­ли «чер­во­ним по­ясом» че­рез зна­чну під­трим­ку ко­му­ніс- тів, пі­сля ане­ксії Кри­му і по­ча­тку вій­ни на Дон­ба­сі по­лі­ти­чні упо­до­ба­н­ня змі­ни­ли­ся: чи­ма­ло ман­да­тів у мі­сце­ви­хра­да­хо­три­ма­ли пред­став­ни­ки «БПП».

«У Ка­лан­ча­цько­му і Ча­плин­сько­му ра­йо­ні є лю­ди, які від­чу­ва­ють се­бе за­хи­сни­ка­ми рі­дної зем­лі, во­ни сто­ять на пів­ден­но­му фор­по­сті, ви­ко­ну­ють ва­жли­ву роль. У ін­ши­хра­йо­на­хта­ких транс­фор­ма­цій не від­бу­ло­ся. Пев­ною мі­рою це за­ле­жить від на­ціо­наль­но­го скла­ду на­се­ле­н­ня. Там, де біль­ше укра­їн­ців і укра­їн­сько­мов­них, там і біль­ше та­ких на­стро­їв. У ці­ло­му, райони ду­же рі­зні. Мо­жна бу­ло уяви­ти, що ко­ли це «чер­во­ний по­яс», то їхні ба­зи­сні орі­єн­та­ції схо­жі, але ви­яви­лось не так. Одна з при­чин — райони по-рі­зно­му за­се­ля­ли­ся, і від­со­ток вла­сне укра­їн­сько­го на­се­ле­н­ня впли­ває на те, як лю­ди від­по­від­а­ють на клю­чо­ві акту­аль­ні пи­та­н­ня», — ка­же Ігор Семиволос.

Во­дно­час, ка­жуть до­слі­дни­ки, по­при пев­ну но­сталь­гію і втра­че­ні зв’яз­ки, ме­шкан­ці при­кор­до­н­ня по­сту­по­во зми­ри­ли­ся, що Крим — від­ме­жо­ва­ний, і від­по­від­но «від­рі­за­ють» йо­го у сво­їх­дум­ках . Пев­но, за ви­ня­тком тих, які ма­ють близь­ки­хрі­дни­хпо рі­зні сто­ро­ни адмін­кор­до­ну і ча­сто йо­го пе­ре­ти­на­ють.

ПРИСУТНІСТЬ РОСІЙСЬКИХ ЗМІ

Один із ви­кли­ків, з яким зу­стрі­ли­ся ме­шкан­ці пів­ден­ни­хра­йо­нів Хер­сон­щи­ни пі­сля 2014 ро­ку — ши­ро­ка присутність ро­сій­ської про­па­ган­ди в те­ле­ві­зій­ни­хка­на­лах .

« У Кри­му, До­не­цькій, Лу­ган­ській і на­віть Хар­ків­ській обла­стя­хза ро­сій­ські гро­ші ве­лась ці­ле­спря­мо­ва­на по­лі­ти­ка на роз­ши­ре­н­ня то­чок су­пу­тни­ко­во­го те­ле­ба­че­н­ня з ве­ли­кою при­су­тні­стю ро­сій­ськи­хка­на­лів. Шту­чно зде­шев­лю­ва­лось су­пу­тни­ко­ве обла­дна­н­ня, щоб лю­ди в при­кор­дон­них із Ро­сі­єю те­ри­то­рі­ях­ди­ви­ли­ся від­по­від­ні ка­на­ли. На Хер­сон­щи­ні цьо­го ра­ні­ше не бу­ло. Сьо­го­дні ре­гіон — під ін­фор­ма­цій­ною ата­кою ро­сій­ськи­х­про­па­ган­дист­ськи­хка­на­лів, які при­су­тні і в ана- ло­го­во­му фор­ма­ті. На­віть «та­ріл­ку» не по­трі­бно, ро­сій­ські ка­на­ли бе­руть на зви­чай­ну ан­те­ну», — за­зна­чає Сер­гій Данилов.

КОНФЛІКТНІ УЯВЛЕННЯ

Хер­сон­щи­на є одні­єю з лі­де­рів у кра­ї­ні за кіль­кі­стю етні­чних мен­шин у ре­гіо­ні. Мі­сце­ві жи­те­лі не зга­ду­ють про на­ціо­наль­ні про­бле­ми, як най­го­стрі­ші. Є пев­ні упе­ре­дже­н­ня, але рі­вень між­е­тні­чної на­пру­ги не­кри­ти­чний. Най­біль­ше яко­їсь на­ціо­наль­но­сті бо­я­ться в то­му ра­йо­ні, де зга­да­на гро­ма­да не про­жи­ває.

«Фо­кус-гру­пи свід­чать про на­яв­ність кон­флі­ктни­ху­яв­лень що­до крим­ськи­хта­тар. Про те, що во­ни ма­ють кра­щий до­ступ до ре­сур­сів, що во­ни кон­тро­лю­ють ри­нок пе­ре­ве­зень, тор­гів­лю на ба­за­ра­хі не да­ють про­би­ти­ся ін­шим. Але до ре­аль­ни­хкон­флі­ктів це не при­во­дить. Я на­звав би це кон­флі­ктним по­тен­ці­а­лом, який пе­ре­бу­ває в допу­сти­ми­хме­жах . Ко­ли роз­мо­ва пе­ре­хо­дить із за­галь­но­го до осо­би­сто­го до­сві­ду, уча­сник фо­кус-гру­пи рад­ше зга­дує умов­но­го Алі­ма, з яким жи­ве по­ряд, то­ва­ри­шує, хо­див у один клас чи має спіль­ний бі­знес і вза­га­лі хо­ро­ші сто­сун­ки. Це ві­до­мий фе­но­мен гру­по­ви­хе­тно­сте­ре­о­ти­пів, які ча­сто існу­ють не­за­ле­жно від пер­со­наль­но­го до­сві­ду лю­ди­ни», — ка­же Сер­гій Данилов.

Крім то­го, вва­жає екс­перт, існу­ють сте­ре­о­ти­пи, що крим­ських та­тар зна­чно по­біль­ша­ло пі­сля ане­ксії Кри­му і во­ни пре­тен­ду­ють на пев­ні вла­дні по­са­ди. Втім, як по­ка­зує опи­ту­ва­н­ня, по­біль­ша­ло не крим­ськи­хта­тар, а роз­мов про них. На­справ­ді, че­рез бі­дність ре­гіо­ну, пе­ре­се­лен­ці ча­сті­ше оби­ра­ють не Хер­сон­щи­ну.

До­ста­тньо ба­га­то кон­флі­ктних уяв­лень що­до ство­ре­н­ня ОТГ, які ні­би­то при­ве­дуть до ство­ре­н­ня фе­одаль­ни­хкня­зівств на чо­лі з ла­ти­фун­ди­ста­ми, ка­жуть ек­спер­ти. Та­кі ви­пад­ки є, але є й про­ти­ле­жні. Пе­ре­не­се­н­ня ре­сур­сів на мі­сця — збли­жує лю­дей. Є не­вдо­во­ле­н­ня і вла­дою як та­кою. Але ча­сто без кри­ти­чни­хза­ува­жень.

ТУРИЗМ ЯК ШАНС

Ек­спер­ти Цен­тру близь­ко­схі­дних­до­слі­джень від­зна­ча­ють тенденції що­до роз­ви­тку ту­ри­зму на Хер­сон­щи­ні, про що не­о­дно­ра­зо­во пи­са­ла й га­зе­та «День». Справ­ді, по­тен­ці­ал для цьо­го на­пря­му зна­чний: є при­ро­дні ба­гат­ства (мо­ря, лі­ку­валь­ні озе­ра, пу­сте­ля, рі­чки) та куль­тур­ні пам’ятки, які при­ва­блю­ють го­стей із ін­ши­хре­гіо­нів. Мо­жли­во­сті для роз­ви­тку ту­ри­зму зро­сли пі­сля 2014 ро­ку. І з ко­жним ку­рор­тним се­зо­ном на Хер­сон­щи­ну при­їжджає де­да­лі біль­ше го­стей, бу­ду­ю­ться но­ві го­те­лі, са­ди­би зе­ле­но­го ту­ри­зму.

Во­дно­час ін­фра­стру­кту­ра і за­га­лом рі­вень ком­фор­ту різ­ко не зро­стає, на від­мі­ну від цін на по­ме­шка­н­ня в ку­рор­тни­хсе­ла­хта на рі­зно­ма­ні­тні по­слу­ги. І тут ва­жли­во не за­хво­рі­ти на «крим­ський син­дром», ка­жуть ек­спер­ти. Хо­ча сим­пто­ми уже по­мі­тні: за при­мі­тив­ний сер­віс і бай­ду­же став­ле­н­ня ча­сто-гу­сто про­сять зна­чні ко­шти, за які мо­жна від­по­чи­ти й за кор­до­ном. Ту­ри­сти­чний по­тік зро­стає, але вар­то ду­ма­ти, чим за­ці­кав­лю­ва­ти ту­ри­ста, крім мо­ря.

Не се­крет, що одні­єю з го­лов­ни­хпе­ре­шкод для роз­ви­тку ту­ри­зму в ре­гіо­ні є ло­гі­сти­ка. Що­би від­по­чи­ти на мо­рі, ме­шкан­цям за­хі­дни­хре­гіо­нів до­во­ди­ться про­во­ди­ти в до­ро­зі до­бу і на­віть біль­ше. Що­ро­ку на пе­рі­од ку­рор­тно­го се­зо­ну до­да­ю­ться но­ві по­тя­ги до Хер­со­на, Но­во­о­ле­ксі­їв­ки і Ге­ні­че­ська. Ро­зви­ва­є­ться хер­сон­ський ае­ро­порт (із Ки­є­ва уже за­пу­сти­ли три рей­си на до­бу). До при­бе­ре­жни­хсе­лищ і міст ре­мон­ту­ють і бу­ду­ють до­ро­ги. Втім, цьо­го до­сі — за­ма­ло.

ПОБОЮВАННЯ. ЗА­ГРО­ЗИ. ВИ­СНОВ­КИ

2014 ро­ку одра­зу в кіль­ка при­кор­дон­ни­хсіл на Хер­сон­щи­ні за­хо­ди­ли ро­сій­ські вій­сько­ві. В той час біль­ше йшло­ся про Чон­гар та за­хо­пле­н­ня га­зо­роз­по­діль­чої стан­ції бі­ля Стріл­ко­во­го в Ге­ні­че­сько­му ра­йо­ні. Однак бу­ли й ін­ші ви­пад­ки. Ко­ли на Хер­сон­щи­ну при­йшли під­роз­ді­ли укра­їн­ської ар­мії, лю­ди згур­ту­ва­ли­ся дов­ко­ла під­трим­ки вій­сько­вих, адже біль­шість не ба­жа­ла при­хо­ду ро­сій­ської вла­ди. Во­лон­тер­ство ста­ло ду­же по­пу­ляр­ним, у мі­сце­ви­х­акти­ві­стів з’яви­лось від­чу­т­тя мі­сії: ми — за­хи­сни­ки Укра­ї­ни, ми — на ме­жі.

Пі­зні­ше, ко­ли ар­мія по­ча­ла ста­біль­но за­без­пе­чу­ва­тись, цей ажі­о­таж змен­шив­ся. В усі­хра­йо­нах , окрім Ска­дов­сько­го, біль­ше, ніж Ро­сії, бо­я­ться бі­дно­сті, ка­же Сер­гій Данилов. Біль­шість опи­та­ни­хна­зи­ва­ють се­бе бі­дни­ми. Та­ке від­чу­т­тя ство­рює куль­ту­ру бі­дно­сті: лю­ди не ду­ма­ють, як за­ро­би­ти, а мір­ку­ють, як зеко­но­ми­ти, за­кри­ва­ю­ться, ста­ють за­ле­жни­ми від суб­си­дій. До то­го ж це за­мкне­не ко­ло: ін­ве­сти­ції не йдуть у ри­зи­ко­ва­ну зо­ну, а без ін­ве­сти­цій бі­дно­сті не по­до­ла­ти.

Хер­сон­ську область — при­кор­дон­ний ре­гіон — тре­ба роз­гля­да­ти на­сам­пе­ред із то­чки зо­ру без­пе­ки, вва­жа­ють до­слі­дни­ки. Ва­жли­ва йо­го ло­яль­ність до дер­жа­ви, ста­біль­ність, від­су­тність кон­флі­ктів, які мо­жна ви­ко­ри­ста­ти для де­ста­бі­лі­за­ції в ти­лу. Тут ба­га­то ро­бо­ти і для мі­сце­ви­хор­га­нів вла­ди, і для дер­жа­ви, і для гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, і для ор­га­нів без­пе­ки. Лю­дей тре­ба на­вчи­ти пра­цю­ва­ти з кон­флі­кта­ми, транс­фор­му­ва­ти їх, ба­чи­ти в ни­хпо­тен­ці­ал. Кон­флікт — це не тіль­ки по­га­но, це по­штовх до роз­ви­тку, це ре­сурс. Біль­ше ува­ги, біль­ше гро­шей, мо­жли­во­стей. А ло­каль­ний па­трі­о­тизм і на­ціо­наль­ну іден­ти­чність тре­ба роз­ви­ва­ти одно­ча­сно.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.