План «Роз­по­ро­шу­ва­н­ня», або Ге­но­цид, що три­ває

18 трав­няв Укра­ї­ні вша­ну­ють пам’ять жертв 74-ї рі­чни­ці де­пор­та­ції крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, «День»

Крим­ським та­та­рам в оку­по­ва­но­му Ро­сі­єю Кри­му тре­ба при­єд­на­ти­ся до за­хо­дів, при­свя­че­них дню де­пор­та­ції крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду трав­ня, що від­бу­ва­ю­ться на ма­те­ри­ко­вій ча­сти­ні Укра­ї­ни, й ігно­ру­ва­ти тра­ур­ні за­хо­ди, вста­нов­ле­ні Ро­сі­єю на оку­по­ва­но­му пів­остро­ві. Про це за­явив го­ло­ва ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду Ре­фат Чу­ба­ров. 1944 ро­ку за­га­лом було ви­се­ле­но 238,5 ти­сяч крим­ських та­тар, без ура­ху­ва­н­ня де­мо­бі­лі­зо­ва­них вій­сько­вих. Уре­зуль­та­ті де­пор­та­ції за­ги­ну­ло 46% крим­сько­та­тар­сько­го на­се­ле­н­ня, се­ред яких по­ло­ви­на — ді­ти до 18 ро­ків. В Укра­ї­ні цю тра­ге­дію ви­зна­но ге­но­ци­дом.

Уя­ко­му ста­но­ви­щі сьо­го­дні крим­ські та­та­ри в оку­по­ва­но­му Кри­му? Чи є стра­те­гія що­до де­о­ку­па­ції? Яка си­ту­а­ція з по­літв’язня­ми? Які го­ту­ю­ться змі­ни до Кон­сти­ту­ції? Від­по­віді на за­пи­та­н­ня в ін­терв’ю із чле­ном ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду, го­ло­вою прав­лі­н­ня Крим­сько­та­тар­сько­го ре­сур­сно­го цен­тру Ескен­де­ром БАРІЄВИМ:

«ЗАВ­ДА­Н­НЯ КРЕМ­ЛЯ — ВИДАВИТИ КРИМ­СЬКИХ ТА­ТАР ЗІ СВО­ЄЇ БАТЬКІВЩИНИ»

— Ескен­де­ре, які за­хо­ди пла­ну­ю­ться на 18 трав­ня цьо­го ро­ку?

— О 12:00 ми за­кли­ка­є­мо всіх вла­сни­ків транс­порт­них за­со­бів, во­ді­їв при­пи­ни­ти рух і на­ти­ска­ти на кла­ксо­ни сво­їх ав­ті­вок. Це сто­су­є­ться як ма­те­ри­ко­вої ча­сти­ни Укра­ї­ни, так і оку­по­ва­но­го пів­остро­ва. На знак со­лі­дар­но­сті та­кож у цей час у всіх цер­квах УПЦ КП би­ти­муть дзво­ни. Тре­тій мо­мент — у цей час на укра­їн­ських те­ле­ка­на­лах уві­мкнуть ме­тро­ном.

УКи­є­ві основ­ні за­хо­ди три­ва­ти­муть на Со­фій­ській пло­щі. По­ча­ток о 16.00, але тре­ба при­йти ра­ні­ше, оскіль­ки пе­ред­ба­ча­є­ться участь офі­цій­них осіб, від­по­від­но, бу­дуть пе­ред­ба­че­ні за­хо­ди без­пе­ки. Пла­ну­ю­ться ви­сту­пи, по­каз ко­ро­тко­ме­тра­жно­го філь­му про де­пор­та­цію крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду і про­зву­чить ре­кві­єм у ви­ко­нан­ні ор­ке­стру. Пі­сля цьо­го роз­по­чне­ться мі­тинг, в яко­му бра­ти­муть участь пред­став­ни­ки чо­ти­рьох цер­ков­них кон­фе­сій, ви­сту­плять гро­мад­ські ді­я­чі, пред­став­ни­ки ми­сте­цтва, істо­ри­ки, по­лі­ти­ки та ін. Пі­сля мі­тин­гу — де­мон­стра­ція філь­му «Хай­тар­ма».

УЛьво­ві пла­ну­ю­ться рі­зні те­ма­ти­чні уро­ки для шко­ля­рів. Від­бу­де­ться мо­ле­бень в Іслам­сько­му куль­тур­но­му цен­трі «Аль­ра­їд». Та­кож о 17:00 на про­спе­кті Сво­бо­ди бі­ля пам’ятни­ка Та­ра­са Шев­чен­ка від­бу­де­ться мі­тинг.

УХер­со­ні о 12.00 у Кри­зо­во­му ме­діа-цен­трі від­бу­де­ться де­мон­стра­ція філь­му «Му­ста­фа», а о 16.00 на цен­траль­ній пло­щі мі­ста — мі­тинг. УХер­сон­ської обла­сті — в Но­во­о­ле­ксі­ї­ці о 12.00 від­бу­де­ться тра­ур­ний мі­тинг із де­мон­стра­ці­єю ху­до­жньо­го філь­му «Хай­тар­ма».

УДні­прі о 15.30 у му­зеї «Пам’ять єв­рей­сько­го на­ро­ду і Го­ло­кост в Укра­ї­ні» від­кри­є­ться ви­став­ка про де­пор­та­цію крим­ських та­тар і в цен­трі «Ме­но­ра» від­бу­де­ться кру­глий стіл.

Уо­бла­сно­му мо­ло­ді­жно­му цен­трі Чер­ні­го­ва від­бу­ду­ться за­хо­ди, де, зокре­ма, про­де­мон­стру­ють фільм «Му­ста­фа».

В Оде­сі о 18.00 на Со­бор­ній пло­щі від­бу­де­ться жа­ло­бний мі­тинг. У Хар­ко­ві у цей же час та­кож пла­ну­ю­ться ме­мо­рі­аль­ні за­хо­ди.

Те­пер в Кри­му. Є за­клик, аби о 12.00 бу­ла ре­а­кція у ви­гля­ді си­гна­лів кла­ксо­нів. Про­ве­сти пов­но­цін­ний мі­тинг оку­па­цій­на вла­да не до­зво­ляє, ми пам’ята­є­мо, як то­рік во­ни під­га­ня­ли ма­ши­ни до пам’ятни­ків, які вста­нов­ле­но на честь пам’яті жертв де­пор­та­ції, аби бі­ля них не мо­гли ма­со­во зі­бра­ти­ся лю­ди. Від­по­від­но, крим­ські та­та­ри цьо­го­річ зби­ра­ти­му­ться бі­ля тих са­мих пам’ятни­ків, але ло­каль­но. І, зви­чай­но, у п’ятни­цю в ме­че­тях від­бу­де­ться мо­ле­бень.

— Де­пор­та­ція крим­ських та­тар 1944 ро­ку ра­дян­ським ре­жи­мом — це тра­ге­дії. Але на су­ча­сно­му ета­пі Крим та­кож пе­ре­жи­ває скла­дні часи — вже п’ятий рік по­спіль три­ває оку­па­ція пів­остро­ва. Які ба­чи­те па­ра­ле­лі?

— Для ме­не це все ге­но­цид крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду, що три­ває, який роз­по­чав­ся ще 1783 ро­ку, ко­ли Ро­сій­ська ім­пе­рія зни­щи­ла дер­жав­ність крим­ських та­тар. Уре­зуль­та­ті цар­ська Ро­сія ви­дав­лю­ва­ла ко­рін­не на­се­ле­н­ня пів­остро­ва.

1944 рік став ета­пом, ко­ли вже ра­дян­ська вла­да хо­ті­ла оста­то­чно ви­рі­ши­ти крим­сько­та­тар­ське пи­та­н­ня, «за­чи­стив­ши» пів­острів від ко­рін­но­го на­се­ле­н­ня і за­се­лив­ши ту­ди ро­сі­ян з Ро­сії. Під час са­мої де­пор­та­ції і в мі­сцях нового пе­ре­бу­ва­н­ня за­ги­ну­ло близь­ко по­ло­ви­ни крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду (зде­біль­шо­го лі­тні лю­ди та ді­ти). Хо­чу за­ува­жи­ти, що у 1970—1980-ті рр. три­ва­ла не та­ка ма­со­ва, але дру­га де­пор­та­ція. Якщо крим­ські та­та­ри по­вер­та­ли­ся на ба­тьків­щи­ну, де во­ни на­ма­га­ли­ся при­дба­ти жи­тло, то їхні по­ме­шка­н­ня або руй­ну­ва­ли, або їх са­мих ви­во­зи­ли за ме­жі Кри­му і ки­да­ли в по­лі.

З 1991 р. по 2014 р. — етап від­ро­дже­н­ня крим­ських та­тар, ко­ли пі­сля про­го­ло­ше­н­ня не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни во­ни здо­бу­ли пра­во по­вер­та­ти­ся на ба­тьків­щи­ну. Роз­по­ча­ло­ся від­ро­дже­н­ня куль­ту­ри, ство­рю­ва­ли­ся те­а­три, ви­хо­ди­ли га­зе­ти крим­сько­та­тар­ською мо­вою то­що. Так, це все не від­бу­ва­ло­ся швид­ко, але про­цес три­вав.

І ось 2014 ро­ку зно­ву від­бу­ва­є­ться ане­ксія Кри­му Ро­сі­єю. І зно­ву ре­пре­сії, зокре­ма з на­ду­ма­них при­чин про­ти лідерів та акти­ві­стів крим­ських та­тар по­ру­шу­ю­ться кри­мі­наль­ні спра­ви, за­бо­ро­ня­є­ться Ме­джліс крим­сько­та­тр­сько­го на­ро­ду, тоб­то три­ває яв­ний тиск на ко­рін­не на­се­ле­н­ня пів­остро­ва. Про­ве­де­но вже по­над 1000 ма­со­вих об­шу­ків, по­над 700 за­три­мань, по­над 600 аре­штів. Зав­да­н­ня — видавити крим­ських та­тар зі сво­єї батьківщини. За мо­ї­ми дже­ре­ла­ми одра­зу ж 2014 ро­ку Кремль по­чав ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти та­єм­ний план під на­звою «Роз­по­ро­шу­ва­н­ня», який пе­ред­ба­чає роз­по­ро­шу­ва­н­ня тих, хто ви­сту­пає за Укра­ї­ну, зокре­ма крим­ських та­тар.

З 2014 ро­ку ми ве­де­мо по­стій­ний мо­ні­то­ринг, хро­ні­ку по­дій для то­го, щоб зби­ра­ти ма­те­рі­а­ли для між­на­ро­дних су­дів та ін­фор­му­ва­н­ня гро­мад­сько­сті. Якщо оці­ню­ва­ти по­дії з по­гля­ду між­на­ро­дно­го пра­ва, то на­ші юри­сти фі­ксу­ють про­лон­го­ва­ний про­цес ге­но­ци­ду крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду.

«ОЛЕГ СЕНЦОВ — ЦЕ ГЕ­РОЙ УКРА­Ї­НИ, ЯКИЙ СТРА­ЖДАЄ ЗА СВОЮ ПО­ЗИ­ЦІЮ, ЗА ЛЮБОВ ДО СВО­ЄЇ КРА­Ї­НИ»

— Укра­їн­ський кі­но­ре­жи­сер, крим­ча­нин Олег Сенцов ого­ло­сив без­стро­ко­ву го­ло­дов­ку, по­ки з ро­сій­ських в’язниць не бу­дуть звіль­не­ні по­літв’язні з Укра­ї­ни. Як ві­до­мо ба­га­то з них — крим­ські та­та­ри. Які у вас да­ні про по­літв’язнів?

— За на­ши­ми да­ни­ми та­ких ув’язне­них вже близь­ко 70 осіб, з яких 41 — крим­ський та­та­рин. Олег Сенцов — це ге­рой Укра­ї­ни, який стра­ждає за свою по­зи­цію, за любов до сво­єї кра­ї­ни. Він ге­ро­ї­чно три­ма­є­ться. Адже ко­ли йо­го ве­зли ета­пом з одні­єї ко­ло­нії в ін­шу, це ро­би­ло­ся для то­го, щоб зла­ма­ти йо­го. Але він не зла­мав­ся. Сенцов — при­клад для ба­га­тьох укра­їн­ців. І ми по­вин­ні зро­би­ти все, щоб він був на во­лі.

— Чи існує на сьо­го­дні­шній день Стра­те­гія укра­їн­ської вла­ди що­до де­о­ку­па­ції пів­остро­ва?

— Я один із тих, хто 2015 ро­ку брав участь в екс­пер­тних на­ра­дах при Ра­ді на­ціо­наль­ної без­пе­ки й обо­ро­ни Укра­ї­ни, де ми обго­во­рю­ва­ли не­об­хі­дні за­хо­ди що­до де­о­ку­па­ції Кри­му. Пі­сля цьо­го єди­ний до­ку­мент, який я ба­чив, і який пре­зен­ту­ва­ла РНБО, — це до­ку­мент під на­звою «На­пря­мок дер­жав­ної по­лі­ти­ки що­до де­о­ку­па­ції та ре­ін­те­гра­ції оку­по­ва­них те­ри­то­рій Дон­ба­су та Кри­му». Але, на жаль, у ньо­му бу­ла ли­ше одна сто­рін­ка, де біль­ше йшло­ся про ре­ін­те­гра­цію, а не про де­о­ку­па­цію. Зви­чай­но ж, спо­ча­тку ма­ють бу­ти за­хо­ди що­до де­о­ку­па­ції. Ра­зом із тим, я не мо­жу ска­за­ти, що по­ді­бно­го до­ку­мен­та не існує, мо­жли­во він існує під гри­фом «та­єм­но».

Що не­об­хі­дно ро­би­ти? Ми зі сво­го бо­ку ве­де­мо пев­ну ро­бо­ту. Ще 2015 ро­ку бу­ла роз­ро­бле­на стра­те­гія пу­блі­чної ди­пло­ма­тії крим­ських та­тар, за­раз ми пра­цює над стра­те­гі­єю імі­джу крим­ських та­тар, а та­кож над про­гра­мою на­шої «м’якої си­ли». Одна з іні­ці­а­тив — це «Звіль­ніть Крим». Ко­ли ми го­во­ри­мо про по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни в Кри­му, ми ви­хо­ди­мо з то­го, що та­кі по­ру­ше­н­ня при­пи­ня­ться ли­ше пі­сля де­о­ку­па­ції Кри­му. Одним із зав­дань є між­на­ро­дна ін­фор­ма­цій­на кам­па­нія зі звіль­не­н­ня Кри­му, на­да­н­ня до­по­мо­ги по­літв’язнем і їхнім ро­ди­нам.

Ча­сто ек­спер­ти, які ка­жуть, що не­мо­жли­во ви­зна­чи­ти, ко­ли за тер­мі­на­ми ста­не­ться де­о­ку­па­ція. Уме­не ін­ша по­зи­ція. Я вва­жаю, що ко­ли бу­де ви­зна­че­на стра­те­гія що­до де­о­ку­па­ції, де бу­дуть чі­тко про­пи­са­ні ме­та, зав­да­н­ня й ін­ди­ка­то­ри, то­ді ми змо­же­мо пе­ред­ба­ча­ти до яко­го пе­рі­о­ду можна де­о­ку­пу­ва­ти пів­острів, від­по­від­но сте­жи­ти за ди­на­мі­кою і за не­об­хі­дно­сті ко­ри­гу­ва­ти її.

«НА­ЗВА «АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ» У КОН­СТИ­ТУ­ЦІЇ ПО­ВИН­НА ЗА­ЛИ­ШИ­ТИ­СЯ»

— На днях Пу­тін від­крив Кер­чен­ський міст, про який ба­га­то хто го­во­рив, що Мо­сква не змо­же йо­го по­бу­ду­ва­ти. Ви як оці­ню­є­те да­ний про­ект?

— Я ві­дра­зу ска­зав, що во­ни цей міст по­бу­ду­ють, але у ме­не є сум­ні­ви, скіль­ки він про­три­ма­є­ться. Са­ме бу­дів­ни­цтво — це імі­дже­вий про­ект для Ро­сії та Пу­ті­на. Для них прин­ци­по­во ва­жли­во було за­пу­сти­ти міст і по­ка­за­ти, що Ро­сія зда­тна йо­го по­бу­ду­ва­ти, що те­пер він при­єд­на­ний без­по­се­ре­дньо і що є пря­мі ко­му­ні­ка­ції. Це на­сам­пе­ред на­прав­ле­но на ро­сі­ян, які по­вин­ні вко­тре по­ві­ри­ти Пу­ті­ну, на крим­чан, які ма­ли які-не­будь сум­ні­ви, і на між­на­ро­дне спів­то­ва­ри­ство, яке по­вин­не по­ві­ри­ти, що Ро­сія на­зав­жди за­бра­ла пів­острів.

Ін­ше пи­та­н­ня — на­скіль­ки дов­го про­сто­їть цей міст, оскіль­ки від­по­від­них те­хно­ло­гій у РФ не­до­ста­тньо. Ми ж зна­є­мо про скан­дал із гол­ланд­ськи­ми фір­ма­ми, які на­да­ва­ли до­по­мо­гу ро­сі­я­нам. Лю­ди, які зна­ю­ться на да­них те­хно­ло­гі­ях, ка­жуть, що Крим­ський міст че­рез гео­гра­фі­чні особливості дов­го про­сто­я­ти не змо­же. Там є пла­та, які по­стій­но пе­ре­су­ва­ю­ться, а та­кож че­рез еко­ло­гі­чної си­ту­а­ції і то­го, як здій­сню­ва­ло­ся бу­дів­ни­цтво. Ра­зом із тим, пі­сля бу­дів­ни­цтва утри­ма­н­ня Кри­му з економічної то­чки зо­ру для Ро­сії по­лег­ши­ться, зокре­ма по­кра­щи­ться ло­гі­сти­ка.

Пі­сля бу­дів­ни­цтва мо­ста Ро­сія пла­нує збіль­ши­ти на­се­ле­н­ня Кри­му в ра­зи. Це їм не­об­хі­дно для то­го, щоб пов­ні­стю змі­ни­ти етні­чний склад на­се­ле­н­ня Кри­му й укрі­пи­ти свій вплив. Не ви­ня­ток, що за не­без­пе­ки руй­ну­ва­н­ня мо­ста, во­ни са­мі ж мо­жуть йо­го ви­са­ди­ти в по­ві­тря. А по­тім зви­ну­ва­ти­ти в цьо­му укра­їн­ських на­ціо­на­лі­стів або іслам­ських те­ро­ри­стів.

— Як ві­до­мо, пла­ну­є­ться вне­се­н­ня змін до Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни, які сто­су­ва­ти­му­ться крим­ських та­тар. На яко­му ета­пі ця ро­бо­та і що во­на пе­ред­ба­чає?

— Ро­бо­ча гру­па вже за­вер­ши­ла свою ді­яль­ність. Да­лі змі­ни має роз­гля­да­ти Кон­сти­ту­цій­на ко­мі­сія. По­тім за­ко­но­про­ект пе­ре­да­є­ться до Вер­хов­ної Ра­ди, де за­твер­джу­є­ться, по­тім до­ку­мент пе­ре­да­є­ться до Кон­сти­ту­цій­но­го су­ду і зно­ву до пар­ла­мен­ту, який по­ви­нен ще раз за ньо­го про­го­ло­су­ва­ти. Осо­би­сто на мою дум­ку, не див­ля­чись на те, що іні­ці­а­ти­ва на­ле­жить

Пре­зи­ден­то­ві Укра­ї­ни, за­ли­ша­є­ться про­бле­мою зна­йти 300 го­ло­сів. Я не впев­не­ний, що во­ни є.

З ін­шо­го бо­ку, я вва­жаю, що на­зва « Автономна Республіка Крим» у до­ку­мен­ті має за­ли­ши­ти­ся. Спо­ча­тку акцент по­ста­ви­ли не зов­сім пра­виль­но. Го­во­ри­ло­ся про те, що не­об­хі­дно вне­сти змі­ни з ме­тою ство­ре­н­ня крим­сько­та­тар­ської ав­то­но­мії. Але са­ма на­зва «Крим­сько­та­тар­ська ав­то­но­мія» не за­вер­ше­на. Яка ав­то­но­мія?

Не­об­хі­дно та­кож вне­сти змі­ни до де­ся­то­го роз­ді­лу Кон­сти­ту­ції, що Укра­ї­на є уні­тар­ною дер­жа­вою, в якій не мо­же бу­ти ав­то­ном­них утво­рень за те­ри­то­рі­аль­ною озна­кою, а мо­жуть бу­ти ли­ше за на­ціо­наль­но-те­ри­то­рі­аль­ною озна­кою. І це у зв’яз­ку з тим, що на цій те­ри­то­рії жи­вуть ко­рін­ні на­ро­ди, які по­вин­ні ма­ти пред­став­ни­цькі ор­га­ни і га­ран­тії їх уча­сті в ухва­лен­ні рі­шень на мі­сце­во­му рів­ні.

В будь-яко­му ра­зі — це про­цес до­зрі­ва­н­ня укра­їн­ської де­мо­кра­тії. Най­більш про­стий шлях, який по­трі­бно було б по­до­ла­ти, це ухва­ли­ти за­ко­но­про­ект «Про ко­рін­ні на­ро­ди». Із цьо­го при­во­ду є на­віть від­по­від­на по­ста­но­ва пар­ла­мен­ту. Але це пи­та­н­ня до­сі не вре­гу­льо­ва­не.

«РО­СІЯ РОЗ­ГЛЯ­ДАЄ КРИМ ЯК ПРИ­РО­ДНИЙ АВІАНОСЕЦЬ»

— Як ви оці­ни­те по­лі­ти­ку близь­кої до крим­ських та­тар Ту­реч­чи­ни в кон­текс­ті по­вер­не­н­ня Кри­му?

— Ту­ре­цька республіка прин­ци­по­во і чі­тко сто­їть на по­зи­ції, що Крим є ча­сти­ною Укра­ї­ни. Во­ни по­слі­дов­но го­ло­су­ють за ре­зо­лю­ції ООН, в яких під­ні­ма­є­ться пи­та­н­ня Кри­му, на ко­ристь Укра­ї­ни. Ін­ше пи­та­н­ня, ко­ли ми спіл­ку­є­мо­ся з пред­став­ни­ка­ми ту­ре­цької вла­ди, во­ни на­ма­га­ю­ться по­ясни­ти ті або ін­ші свої дії. На­при­клад, чо­му во­ни про­дов­жу­ють ве­сти тор­гів­лю з РФ? По-пер­ше, то­му що в енер­ге­ти­чно­му пла­ні в біль­шо­сті сво­їй во­ни за­ле­жать від Ро­сії. Та­кож ве­ли­ка ча­сти­на їх про­ду­кції збу­ва­є­ться са­ме в РФ. Плюс ро­сій­ські ту­ри­сти, які від­по­чи­ва­ють у Ту­реч­чи­ні. По-дру­ге, ви­хо­дя­чи з то­го, що в Си­рії йде вій­на, а Ту­реч­чи­на є одним з ва­жли­вих ре­гіо­наль­них грав­ців, де та­кож актив­ну участь бе­ре Ро­сія. Тоб­то в Ту­реч­чи­ни є на­ціо­наль­ні ін­те­ре­си в цьо­му ре­гіо­ні, і во­на не змо­же їх за­хи­сти­ти, якщо не ма­ти­ме силь­ної еко­но­мі­ки. При цьо­му тур­ки до­сить актив­но за­хи­ща­ють по­зи­цію Укра­ї­ни на між­на­ро­дно­му рів­ні. Силь­ни­ми є ту­ре­цько-укра­їн­ські зв’яз­ки в еко­но­мі­ці, у во­єн­но-про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі.

— Що со­бою сьо­го­дні яв­ляє пів­острів у вій­сько­во­му пла­ні?

— Пів­острів силь­но мі­лі­та­ри­зу­є­ться. Є рі­зні да­ні, але можна ска­за­ти, що в Кри­му зна­хо­ди­ться не менш як 60-ти­ся­чний кон­тин­гент ро­сій­ських військ, ту­ди за­ве­зе­но кри­ла­ті ра­ке­ти С-400, «Іскан­де­ри», є пе­ред­умо­ви, що во­ни під­го­ту­ва­ли всю ба­зу (бун­ке­ри, які там бу­ли, май­дан­чи­ки), аби бу­ла мо­жли­вість ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ядер­ну зброю. Тоб­то во­ни роз­гля­да­ють Крим як при­ро­дний авіаносець, з яко­го можна три­ма­ти під при­ці­лом Єв­ро­пу. Це сво­го ро­ду ме­ха­нізм ти­ску на За­хід. Во­ни всі­ля­ко де­мон­стру­ють, що про­сто так Крим не від­да­дуть. Від­по­від­но для нас вій­сько­вий спо­сіб де­о­ку­па­ції Кри­му фа­кти­чно не­ре­аль­ний, тре­ба ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ін­ші на­яв­ні спосо­би — еко­но­мі­чні, ди­пло­ма­ти­чні, ін­фор­ма­цій­ні то­що.

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

У че­твер в пар­ла­мен­ті був день фо­то­се­сій та сел­фі. Однак у цей день де­пу­та­ти не тіль­ки ра­ді­ли Дню ви­ши­ван­ки, а й всти­гли ухва­ли­ти кіль­ка ва­жли­вих за­ко­но­дав­чих актів: За­кон «Про транс­план­та­цію ор­га­нів»; про­ект за­ко­ну «Про вне­се­н­ня­змін до де­яких...

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.