Спо­тво­ре­ний імідж ву­лиць

Як мі­ський про­стір не­за­кон­но за­хо­плю­ють... ре­сто­ран­ні те­ра­си та ре­клам­ні ви­ві­ски

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, фо­то Ми­ко­ли ТИМЧЕНКА, «День»

Із те­плом мі­сто на­бу­ває но­вих від­тін­ків: зе­ле­них, кар­та­тих, спе­ко­тних, ме­ту­шли­вих... Ві­зу­аль­но змі­ню­є­ться і мі­ський про­стір: бі­ля ка­фе з’яв­ля­ю­ться лі­тні те­ра­си, май­дан­чи­ки, на­ме­ти, крі­сла, сто­ли­ки. В Єв­ро­пі це по­ши­ре­на пра­кти­ка. Та­кі те­ра­си пра­цю­ють на­віть у хо­ло­дну по­ру ро­ку, що­прав­да, з обі­грі­ва­ча­ми та пле­да­ми. Ки­їв — не ви­ня­ток. Тіль­ки от не всім містянам до сма­ку та­ке за­хо­пле­н­ня пі­шо­хі­дної ча­сти­ни ву­ли­ці. Адже ча­сто-гу­сто це за­ва­жає пе­ре­хо­жим і, що гір­ше, псує зовнішній ви­гляд бу­дин­ків, ко­ли ні­би­то тим­ча­со­вий май­дан­чик мі­цно вро­стає до спо­ру­ди. З одно­го бо­ку, від­по­чи­нок у ка­фе про­сто не­ба має пра­во на існу­ва­н­ня. Але як зро­би­ти це ком­фор­тною ча­сти­ною мі­сько­го про­сто­ру?

БЕЗСМЕРТНА ТЕРАСА

Не­що­дав­но ки­ян­ка Ан­на Бал­хо­ві­ті­на опу­блі­ку­ва­ла в «Фейс­бу­ці» фо­то, з її слів, без­смер­тної те­ра­си на ву­ли­ці Іва­на Фран­ка, 27/31. «Те­ра­су де­мон­ту­вав де­пар­та­мент мі­сько­го бла­го­устрою ще на­ве­сні 2017 ро­ку. Та вже ми­ну­лої осе­ні вла­сник по­чав від­нов­лю­ва­ти кон­стру­кцію. Пі­сля цьо­го акти­ві­сти по­да­ли за­пит про її за­кон­ність, на що отри­ма­ли від­по­відь: при­бу­до­ва не­за­кон­на та вклю­че­на в спи­сок на де­мон­таж, — опи­су­ва­ла пе­ри­пе­тії з те­ра­сою Ан­на. — І ось ве­сна-2018, тераса, по­вер­не­н­ня! У вла­сни­ка при­пис на де­мон­таж, а він да­шок від­но­вив і што­ри ві­шає. То що, ор­га­ни дер­жав­но­го кон­тро­лю, при­бу­до­ва за­кон­на чи ні?»

До ре­чі, ми­ну­ло­го лі­та ки­їв­ська вла­да ого­ло­си­ла своє­рі­дний бой­кот лі­тнім те­ра­сам та май­дан­чи­кам. Обі­ця­ли зне­сти аж 800 та­ких об’єктів, адже во­ни не ма­ли не­об­хі­дних до­звіль­них до­ку­мен­тів. За сло­ва­ми пер­шо­го за­сту­пни­ка ди­ре­кто­ра де­пар­та­мен­ту мі­сько­го бла­го­устрою КМДА Та­ра­са Пан­чія, з по­над ти­ся­чі об’єктів до­зво­ли ма­ли ли­ше 300. Хо­ча ко­штує це не так до­ро­го. Чи­ма­ло фірм про­по­ну­ють свої по­слу­ги що­до уза­ко­не­н­ня лі­тніх те­рас. Ко­штує це близь­ко трьох ти­сяч гри­вень. Та па­ра­докс: до­зво­ли не­об­хі­дні, ко­ли для вста­нов­ле­н­ня те­ра­си по­трі­бно про­ве­сти якісь бу­ді­вель­ні ро­бо­ти. Якщо це про­сто на­мет зі сто­ли­ком, це вва­жа­є­ться роз­ши­ре­н­ням ре­сто­ран­ної пло­щі, то­му жо­дних за­пи­тів до мі­ста не ви­ма­га­є­ться. Та­кож до­звіл по­трі­бен, якщо та­кі мі­ні-те­ра­си за­ха­ра­щу­ють про­хід на ву­ли­ці або змі­ню­ють зовнішній ви­гляд те­ри­то­рії. Та, по­годь­те­ся, це ви­зна­че­н­ня де­що роз­ми­те, йо­го лег­ко обі­гра­ти на ко­ристь ре­сто­ра­нів.

«БЕЗ ЧІТКИХ ПРА­ВИЛ ЦЕ БУ­ДУТЬ КОРУПЦІЙНІ ОБ’ЄКТИ»

На­скіль­ки за­кон­но мі­сто «за­хо­плю­ють» лі­тні май­дан­чи­ки, має сте­жи­ти де­пар­та­мент мі­сько­го бла­го­устрою Ки­їв­ської мі­ської держ­адмі­ні­стра­ції. Як по­яснив ди­ре­ктор ана­лі­ти­чно-до­слі­дни­цько­го цен­тру «Ін­сти­тут мі­ста» Оле­ксандр Сер­гі­єн­ко, існу­ю­чі пра­ви­ла бла­го­устрою Ки­є­ва не пе­ред­ба­ча­ють чітких норм, де можна чи не можна роз­мі­щу­ва­ти та­кі об’єкти та як во­ни ма­ють ви­гля­да­ти. «Ра­ні­ше за це від­по­від­ав ра­йон­ний ар­хі­те­ктор, який ви­да­вав та­кі до­зво­ли, — до­дав він. — Йо­го роль бу­ла ду­же ва­го­ма, бо ви­да­ча та­ких до­зво­лів має ко­ру­пцій­ну скла­до­ву. На­при­клад, на ро­зі ву­лиць Пу­шкін­ської та Бо­г­да­на Хмель­ни­цько­го є ре­сто­ран «Оли­ва», ро­ків два то­му тут збу­ду­ва­ли те­ра­су, але цьо­го ро­ку її ра­птом зне­сли, во­на не впи­са­ла­ся не знаю, в що, в якусь ки­ше­ню. Тоб­то без чі­ткої ре­гла­мен­та­ції та без пра­вил, за­твер­дже­них Ки­їв­ра­дою, це зав­жди бу­дуть ко­ру­пцій­но ри­зи­ко­ва­ні об’єкти. Якісь нор­ма­ти­ви роз­мі­ще­н­ня та­ких те­рас є, але тре­ба під­ви­щи­ти ста­тус цьо­го до­ку­мен­та, за­твер­ди­ти йо­го на се­сії Ки­їв­ра­ди та вне­сти до пра­вил бла­го­устрою».

Ур­ба­ніст Гри­го­рій Мель­ни­чук під­три­мує лі­тні те­ра­си тіль­ки за одні­єї умо­ви: ма­ють бу­ти схе­ми їхньо­го роз­мі­ще­н­ня, до­звіль­на до­ку­мен­та­ція і жо­дних пе­ре­бу­дов та при­бу­дов. Та в Ки­є­ві якраз усе нав­па­ки. Фо­то­ко­ре­спон­дент «Дня», го­ту­ю­чись до пу­блі­ка­ції, пі­ймав у кадр фа­кти­чно по­трій­не не­за­кон­не втру­ча­н­ня в мі­ський про­стір. На ро­зі ву­лиць Іва­на Фран­ка та Бо­г­да­на Хмель­ни­цько­го, де, між ін­шим, ме­шкає ки­їв­ський мер Ві­та­лій Кли­чко, три ре­сто­ра­ни вста­но­ви­ли ста­ціо­нар­ні ву­ли­чні те­ра­си пра­кти­чно на пів­тро­ту­а­ру. В одно­му з них по­лю­бляє обі­да­ти мі­ський го­ло­ва. Пев­но, не­смак та дис­гар­мо­нія мі­сько­го про­сто­ру не змен­шу­ють апетит сто­ли­чно­го ме­ра.

РЕКЛАМНА РІВНОВАГА

«День» за­ці­ка­вив ще один еле­мент «імі­джу» ки­їв­ських ву­лиць — ви­ві­ски та ре­клам­ні щи­ти. Їх роз­мі­щу­ють там, де слід, і там, де не до­зво­лив би здо­ро­вий глузд, при­мі­ром, на бу­дин­ку-пам’ятці чи на вхо­ді в ме­тро, за чим не ви­дно вза­га­лі ні на­зви ву­ли­ці, ні на­зви стан­ції. В ко­му­наль­но­му під­при­єм­стві «Ки­їв­ре­кла­ма» роз­по­від­а­ють, що їхні бри­га­ди по­стій­но ви­їжджа­ють на мі­сця де­мон­та­жу не­за­кон­но вста­нов­ле­них ви­ві­сок. Най­ча­сті­ше ними «облі­пле­ні» тор­го­вель­ні цен­три. Але спра­цьо­вує за­кон рів­но­ва­ги, десь ви­ві­ски та ба­не­ри зня­ли, а десь з’яви­ли­ся но­ві. При­чо­му до­зво­ли на них да­ють у... КП «Ки­їв­ре­кла­ма».

Рік то­му у сто­ли­ці за­пра­цю­ва­ли но­ві пра­ви­ла роз­мі­ще­н­ня зов­ні­шньої ре­кла­ми. Над ними пра­цю­ва­ли чи­нов­ни­ки КМДА спіль­но з Асо­ці­а­ці­єю опе­ра­то­рів зов­ні­шньої ре­кла­ми. Пе­ред­ба­ча­ло­ся ви­ді­ли­ти п’ять фор­ма­тних зон із окре­мим ре­жи­мом роз­мі­ще­н­ня об’єктів зов­ні­шньої ре­кла­ми в ко­жній. При­мі­ром, ну­льо­ва зо­на — це істо­ри­чні мі­сця, скве­ри, пар­ки, пе­ре­хре­стя та транс­порт­ні розв’яз­ки. Тут ре­клам­них щи­тів та ба­не­рів не має бу­ти апрі­о­рі. Та­кож за­бо­ро­ня­є­ться роз­мі­щу­ва­ти ре­клам­ні за­со­би на пі­шо­хі­дних та ве­ло­си­пе­дних до­ріж­ках, але­ях, роз­по­діль­них сму­гах то­що. За­га­лом про­гно­зу­ва­ло­ся змен­ши­ти кіль­кість ре­кла­ми в мі­сті на 75%. Оскіль­ки ре­клам­ної пло­щі по­мен­шає, в Ки­їв­ра­ді за­про­по­ну­ва­ли ре­кла­мі­стам аль­тер­на­ти­ву: ур­ни, ла­во­чки, гро­мад­ські та со­ба­чі вби­раль­ні.

БІЗНЕС ПРО­ТИ МІ­СЬКОЇ КУЛЬ­ТУ­РИ

Та яка аль­тер­на­ти­ва, та­кі й ре­зуль­та­ти. «Че­сно ка­жу­чи, я не по­мі­чаю змін, — за­ува­жив Оле­ксандр Сер­гі­єн­ко. — Ве­ли­че­зних ба­не­рів по­мен­ша­ло на Кіль­це­вій до­ро­зі та в цен­трі мі­ста. Але кар­ди­наль­них зру­шень я не ба­чу. Хо­ті­ло­ся б, щоб центр мі­ста, осо­бли­во істо­ри­чний, був зов­сім очи­ще­ний. Ще одне. У 1990-х ро­ках, ко­ли я був де­пу­та­том Ки­їв­ра­ди, пра­цю­ва­ла ко­мі­сія що­до ви­ко­ри­ста­н­ня в мі­сті укра­їн­ської мо­ви, во­на мо­ні­то­ри­ла стан до­три­ма­н­ня за­ко­нів про мо­ву. От ни­ні­шнє за­си­л­ля лей­блів ан­глій­ської мо­вою, це не­по­доб­ство, на­віть на Хре­ща­ти­ку не зна­йти ви­ві­ски укра­їн­ською мо­вою. Зро­зумі­ло, що існує су­пе­ре­чка між бізнес-ін­те­ре­са­ми та по­тре­ба­ми за­галь­но­мі­ської куль­ту­ри. Та має бу­ти ба­ланс ін­те­ре­сів. У істо­ри­чній ча­сти­ні в прин­ци­пі не мо­же бу­ти ве­ли­ких ба­не­рів».

За ре­кла­му в Ки­є­ві від­по­від­ає за­сту­пник мі­сько­го го­ло­ви Оле­ксій Рє­зні­ков, са­ме він го­ту­вав з екс­пер­та­ми но­ві пра­ви­ла її роз­мі­ще­н­ня. Він пе­ре­ко­нує: Ки­їв бу­де звіль­не­ний від ре­кла­ми. Пі­ло­тні про­е­кти вже ре­а­лі­зо­ва­ні на Во­ло­ди­мир­сько­му узво­зі, ву­ли­цях Са­гай­да­чно­го, Хре­ща­ти­ку, Пе­трів­сько­Пар­ко­вій алеї. Ще трі­шки і від ре­кла­ми звіль­нять буль­ва­ри Ле­сі Укра­їн­ки та Та­ра­са Шев­чен­ка. Та сам Оле­ксій Рє­зні­ков ви­знає, що на­ве­сти лад у сфе­рі ре­кла­ми за­ва­жає ігно­ру­ва­н­ня ре­кла­мі­ста­ми но­вих пра­вил.

Мо­жли­во, їх до цьо­го зму­сив би за­кон, а не сто­ли­чні нор­ми. На по­ча­тку ро­ку в пар­ла­мен­ті був за­ре­є­стро­ва­ний за­ко­но­про­ект «Про зов­ні­шню ре­кла­му», він змі­ню­вав си­сте­му ви­да­чі до­зво­лів, обме­жу­вав її ви­ко­ри­ста­н­ня на транс­пор­ті, пам’ятках на­ціо­наль­но­го зна­че­н­ня і пе­ред­ба­чав вжи­ва­н­ня ви­клю­чно укра­їн­ської мо­ви, крім все­сві­тніх брен­дів та тор­го­вель­них ма­рок. Однак про­ект не на­брав не­об­хі­дної кіль­ко­сті го­ло­сів. А без чітких пра­вил гри, що для ре­кла­ми, що для лі­тніх те­рас, не­має й по­ряд­ку на ву­ли­цях.

Яскра­вий при­клад, як не слід па­плю­жи­ти ви­гляд цен­тра мі­ста: за­си­л­ля те­рас уку­пі з аб­сур­дни­ми ви­ві­ска­ми, і все це під бо­ком у сто­ли­чно­го ме­ра

Не­що­дав­но ки­ян­ка Ан­на Бал­хо­ві­ті­на опу­блі­ку­ва­ла в «Фейс­бу­ці» фо­то, з її слів, без­смер­тної те­ра­си на ву­ли­ці Іва­на Фран­ка, 27/31

Та­ке ви­тон­че­не «за­хо­пле­н­ня» ву­ли­чно­го про­сто­ру має пов­не пра­во на існу­ва­н­ня — не по­ру­шує за­ко­ну і не дра­тує пе­ре­хо­жих

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.